1852 - народився Володимир Науменко, педагог

1852, 19 липня у Новгород-Сіверському на Чернігівщині народився Володимир Науменко — український педагог, філолог, громадський діяч, журналіст, міністр освіти та мистецтв в Уряді Павла Скоропадського.

                                                     
 
10 фактів із життя Володимира Науменка:
 
1.   Мав козацьке коріння. Один дід Науменка служив у лубенському повітовому суді, другий був учителем. Батько теж був педагогом, директором гімназії, товаришував із Михайлом Максимовичем.
 
2. У гімназії заприятелював із одним з активних у майбутньому діячів Старої Громади, етнографом і фольклористом Олександром Русовим, який став другом на все життя.
 
3.   Його дружиною була Віра Шульгіна, сестра історика Якова Шульгіна (один із синів Якова Шульгіна, Олександр, був членом Центральної Ради, інший, Володимир, загинув у бою під Крутами). Володимир Науменко та Віра прожили разом 45 років, виховавши двох синів Сергія та Павла. Доля їх після вбивства Науменка лишається невідомою.
 
4.   1905 р. Науменко власним коштом відкрив україномовну чоловічу гімназію, був її директором. У цій гімназії протягом 1908-1915 рр. учився Максим Рильський.
 
5.   Був активним діячем київської «Просвіти». За підтримки громади (не в останню чергу – мецената Симиренка) у 1902 р. придбав на своє ім'я ділянку землі, де була могила Тараса Шевченка. Очолював етнографічний часопис «Киевская старина». Завдяки Науменку часопис отримав дозвіл друкувати українські тексти.
 
6.   Саме Науменко першим почав збирати матеріали для «Словаря української мови». Він же вибив у Петербурзі дозвіл на видання книги. Борис Грінченко, якого вважають єдиним автором словника, лише закінчив розпочату Науменком роботу.
 
7.   Був одним із фундаторів Українського Наукового Товариства, у 1914-1917 рр. очолював його. Передав у дарунок власну бібліотеку — кілька тисяч раритетів. У 1919 р. Науменко підписав наказ про призначення Володимира Вернадського президентом новоствореної Академії наук.
 
8.   У березні 1917 р., коли Євген Чикаленко відмовився очолити Центральну Раду, протягом двох тижнів обіймав цю посаду, доки Михайло Грушевський не повернувся із заслання.
 
9.   Науменка заарештували напередодні 67-річчя. На допиті на запитання про ставлення до радянської влади він чесно відповів: «До радянської влади ставлюсь негативно». Вирок: «Применить высшую меру наказания и поставить в известность т. Раковского», – особисто підписав голова Всеукраїнської ЧК і Київської губЧК Мартін Лацис.
 
10. Дізнавшись про арешт Науменка, Володимир Вернадський та Агатангел Кримський написали лист на його захист. Але пізно: напередодні увечері комендант ВУЧК Терехов виконав вирок. Наступного дня тіло Науменка потайки закопали на Лук’янівському кладовищі.