Український інститут національної пам’яті розповів про найбільші досягнення за останні 5 років (ВІДЕО)

Чотири “декомунізаційні” закони, прийняті 9 квітня 2015 року, в “чистий четвер”, напередодні Великодня; розпочатий процес реабілітації жертв комуністичного тоталітарного режиму; відкритий доступ до архівів КГБ та інших радянських спецслужб; Музей Революції Гідності та інші способи збереження пам’яті про Майдан; популяризація історії України без брому і нафталіну. 

Це - лише частинка величезного обсягу роботи з подолання радянських та імперських міфів та повернення правдивої історії з власними сюжетами та власними героями, втіленої в життя Українським інститутом національної пам’яті. І це - головні сюжети п’яти роликів, які Інститут презентував спільно з Young & Hungry production.

Декомунізація - це був найважчий камінь, який потрібно було зрушити з місця, щоб звільнити свідомість мільйонів людей від пут минулого, десакралізувати радянські міфи, відкривши болючу правду. І це вдалося. Що це значило для українців, розповідає перший ролик.

Другий ролик присвячений долі закарпатця Івана Мирона, який чверть століття провів у таборах Норильська, Іркутська та Мордовії за те, що, на знак протесту проти репресій радянської влади та насильницького заганяння до колгоспів, відмовився йти до червоної армії і присягати ворогу, а тому вступив до лав повстанців. 90-річний Іван Мирон став першим, кого Національна комісія реабілітувала згідно з новим законодавством. 

Процес відновлення історичної справедливості лише набирає обертів. Нині комісії з реабілітації працюють практично в кожній області. Так само регулярно відбуваються засідання Національної комісії з реабілітації, яку очолює відомий дослідник історії репресивних органів Роман Подкур.

Ще одним недоторканим об’єктом комуністичної системи були архіви КГБ та інших радянських спецслужб. На початку 1990-х крига скресла і декому з родин репресованих вдалося отримати доступ до справ їхніх родичів. Але цей процес був дуже складний і багато справ так і лишалося під грифом “Секретно”. 

Нині Україна - перша в Європі за відкритістю архівів спецслужб. За ініціативою Українського інституту національної пам’яті 9 квітня 2015 року, окремим законом було відкрито доступ до всіх комуністичних архівів. Тепер для ознайомлення з документами  КГБ та інших спецслужб потрібне лише звернення і паспорт. 

А в перспективі - відкриття Галузевого Державного архіву Українського інституту національної пам’яті.  Це буде найбільший у світі архів справ КГБ та інших спецслужб, документальних доказів радянських репресій, геноциду та всього, що стосується “червоного” періоду в українській історії 1917-1991 років, до якого матимуть доступ всі охочі.

Український інститут національної пам’яті - одна з небагатьох подібних інституцій, яка займається не лише історією ХХ століття, але й сьогоденням. Зокрема - збереженням пам’яті про Майдан та сучасну російсько-українську війну. Інститут опікується питанням створення Національного меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні, з 2014 року існує проєкт «Усна історія Майдану», пізніше виник і проєкт «Усна історія російсько-української війни». Чому це важливо для кожного з нас, дає відчути ролик про Майдан.

Але одним із головних завдань Українського інституту національної пам’яті лишається щоденна популяризація української історії. 50 книг, 37 виставок, 2 настільні гри, 5 фестивалів «Історія:UA», що добрався і до прифронтової зони, і прискіплива увага російських пропагандистських ЗМІ - такий підсумок п'ятирічної діяльності Інституту лише у цій сфері. Історії без брому і нафталіну. Реальної історії (а не написаної нашими сусідами), звільненої від радянських міфів і пропаганди, цікавої не лише поважним історикам, але й підліткам, які вивчають історію Української революції 1917-1921 років і за мобільним додатком теж.

Завантажити ролики можна за посиланням: https://bit.ly/2l1L0q5

Автор сценарію: Омелян Ощудляк

Режисери: Юрій Данкевич, Омелян Ощудляк

Оператор-постановник: Юрій Данкевич

Студія: Young&Hungry Production

Дякуємо за підтримку: Ярина Ясиневич, Оксана Полтавець, Ярина Чорногуз, Іван Копич, Володимир Бірчак, Світлана та Валентина Мильченко, Ольга Сало, Олексій Скрильник

Нагадаємо, що Український інститут національної пам'яті надає вільний доступ до всіх своїх проєктів. Наша принципова позиція - задля зручності аудиторії усі матеріали викладати також в електронних форматах на офіційному сайті  https://uinp.gov.ua/.

Крім серії презентованих відеоробіт про основні напрями своєї роботи Український інститут національної пам’яті спільно з  Young & Hungry production підготував 20-хвилинний відеофільм, який ширше розкриває тему діяльності Інституту та його місії. 

Цей відеофільм найближчим часом можна буде побачити на інтернет-ресурсах Інституту та в ефірі центральних українських телеканалів.