Закон України "Про реабілітацію жертв комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"
Про реабілітацію жертв репресій комуністичного
тоталітарного режиму 1917-1991 років
{ Назва Закону в редакції Закону
N 2325-VIII ( 2325-19 ) від 13.03.2018 }
( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 22, ст.262 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 963-XII ( 963-12 ) від 17.04.91, ВВР, 1991, N 22, ст.263 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2353-XII ( 2353-12 ) від 15.05.92, ВВР, 1992, N 32, ст.456
N 2803-XII ( 2803-12 ) від 19.11.92, ВВР, 1993, N 2, ст.9
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року }
{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1760-VI ( 1760-17 ) від 15.12.2009, ВВР, 2010, N 8, ст.62
N 5477-VI ( 5477-17 ) від 06.11.2012, ВВР, 2013, N 50, ст.693
N 1812-VIII ( 1812-19 ) від 17.01.2017, ВВР, 2017, N 7-8, ст.51
N 2249-VIII ( 2249-19 ) від 19.12.2017, ВВР, 2018, N 6-7, ст.43
N 2325-VIII ( 2325-19 ) від 13.03.2018, ВВР, 2018, N 20, ст.189
N 2542-VIII ( 2542-19 ) від 18.09.2018 }
{ У найменуванні і тексті Закону слова "Української РСР",
"УРСР" та "Радою Міністрів УРСР" замінено відповідно
словами "України" та "Кабінетом Міністрів України"
згідно із Законом N 2353-XII ( 2353-12 ) від 15.05.92 }
Верховна Рада України від імені Українського народу -
громадян України всіх національностей,
висловлюючи глибоке співчуття жертвам репресій комуністичного
тоталітарного режиму 1917-1991 років, членам їхніх сімей та
родичам,
керуючись положеннями Загальної декларації прав людини 1948
року ( 995_015 ), Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод 1950 року ( 995_004 ) та беручи до уваги
резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи N 1096 (1996) щодо
ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних режимів,
N 1481 (2006) від 26 січня 2006 року щодо необхідності
міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних
режимів,
враховуючи, що у 1917-1991 роках комуністичним тоталітарним
режимом та його репресивними органами здійснювалася політика
державного терору, унаслідок чого мільйони людей зазнали репресій
з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних та
інших мотивів, були позбавлені життя, волі, майна, депортовані,
заслані, вислані на спецпоселення за межі України та СРСР,
примусово переселені, виселені, залучені до примусової праці в
умовах обмеження свободи, примусово репатрійовані та інтерновані,
позбавлені громадянства, примусово поміщені до психіатричних
закладів, позбавлені чи іншим чином обмежені у своїх громадянських
правах і свободах, зазнали катувань, переслідувань щодо себе та
членів своєї сім’ї, інших фізичних чи моральних страждань,
беручи до уваги засудження Законом України "Про засудження
комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського)
тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої
символіки" ( 317-19 ) комуністичного тоталітарного режиму та
визнання його злочинним,
засуджуючи репресії, що здійснювалися комуністичним
тоталітарним режимом та його репресивними органами протягом
1917-1991 років на території України, та відмежовуючись від методу
державного терору в управлінні державою, приймає цей Закон.
{ Преамбула в редакції Закону N 2325-VIII ( 2325-19 ) від
13.03.2018 }
Стаття 1. Метою цього Закону є відновлення історичної
справедливості, встановлення порядку реабілітації репресованих
осіб та осіб, які потерпіли від репресій комуністичного
тоталітарного режиму 1917-1991 років, відновлення їхніх
політичних, соціальних, економічних та інших прав, визначення
порядку відшкодування шкоди, завданої таким особам унаслідок
репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років,
недопущення повторення злочинів тоталітарних режимів.
{ Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2353-XII
( 2353-12 ) від 15.05.92; в редакції Закону N 2325-VIII
( 2325-19 ) від 13.03.2018 }
Стаття 1-1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються
в такому значенні:
вислання - примусове виселення особи з місця її проживання з
встановленням заборони на проживання у визначеній місцевості або
примусове виселення чи переселення особи з місця її проживання в
іншу місцевість або за межі СРСР;
депортація - примусове виселення народів, етнічних,
етноконфесійних, соціальних або інших груп населення з місць
їхнього постійного проживання з політичних, класових, соціальних,
релігійних, національних мотивів;
заслання - примусове переміщення особи з місця її проживання
з обов’язковим поселенням у певній місцевості, спецпоселенні,
встановленням обмеження на право пересування та заборони виїзду з
місця спецпоселення;
інтернування - примусове затримання, ув’язнення, переселення
під нагляд репресивних органів іноземців, які під час Другої
світової війни перебували на території СРСР;
інші репресивні органи - Верховний Суд, Верховний касаційний
суд, військові трибунали, Головне розвідувальне управління
(Розвідувальне управління Штабу Робітничо-селянської червоної
армії, Четверте управління Штабу Робітничо-селянської червоної
армії, Інформаційно-статистичне управління Робітничо-селянської
червоної армії, Розвідувальне управління Робітничо-селянської
червоної армії, П’яте управління Народного комісаріату оборони,
Розвідувальне управління Генерального штабу Червоної армії,
Головне розвідувальне управління Народного комісаріату оборони,
Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил),
Головне управління виправно-трудових таборів, трудових поселень та
місць ув’язнення, Головний Суд Автономної Молдавської
Соціалістичної Радянської Республіки, губернські суди,
Міністерство внутрішніх справ, Міністерство охорони громадського
порядку, Міністерство юстиції, Найвищий суд, народні суди,
Народний комісаріат юстиції, обласні суди, окружні (округові)
суди, прокуратура Верховного Суду, прокуратура (Генеральна
прокуратура, Державна прокуратура), районні (міські) народні суди,
Управління контррозвідки "СМЕРШ", а також інші репресивні органи
або їхні територіальні, функціональні, структурні підрозділи, крім
органів або структурних підрозділів, віднесених цим Законом до
позасудових органів;
класовий мотив - застосування репресій на підставі отримання
особою або членами її сім’ї "нетрудових" доходів чи прибутків
(відсотків з капіталу, прибутків з підприємств, надходжень від
нерухомого майна тощо) або використання особою чи членами її сім’ї
найманої праці з метою одержання прибутку, або належності особи до
"куркулів";
національний мотив - застосування репресій на підставі
належності особи або осіб до певної нації, національності,
етнічної групи або народності;
позасудові органи - колегія Всеросійської надзвичайної
комісії по боротьбі з контрреволюцією і саботажем при Раді
народних комісарів, колегія Всеросійської надзвичайної комісії по
боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією та службовими злочинами
при Раді народних комісарів, колегія Всеукраїнської надзвичайної
комісії для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем та
службовими злочинами, колегії губернських надзвичайних комісій,
колегії повітових надзвичайних комісій, районні та повітові
політбюро, революційні трибунали, Верховний касаційний трибунал,
Верховний революційний трибунал при Всеукраїнському центральному
виконавчому комітеті, Державний комітет оборони, Єдиний верховний
трибунал, Державне політичне управління, Комітет державної
безпеки, Міністерство державної безпеки, Народний комісаріат
внутрішніх справ, Народний комісаріат державної безпеки, особливі
наради при Об’єднаному державному політичному управлінні, особливі
наради при Державному політичному управлінні, особливі наради при
Народному комісаріаті внутрішніх справ, особливі наради при
Міністерстві державної безпеки, особливі наради при Міністерстві
внутрішніх справ, міжвідомчі позасудові органи у складі Народного
комісара внутрішніх справ (начальника Управління Народного
комісаріату внутрішніх справ області) та прокурора СРСР або
союзної республіки ("двійки"), республіканські або обласні
"особливі трійки", Об’єднане державне політичне управління при
Раді народних комісарів, Революційний військовий трибунал, а також
будь-які інші позасудові органи, що діяли у 1917-1991 роках та
призначали санкції за кримінальним законодавством або аналогічні
їм;
позбавлення житла - виселення особи без заслання або вислання
з житла, ущільнення, примусове переселення особи у гірше житло;
політичний мотив - застосування репресій проти особи, яка
сповідувала певну ідеологію, дотримувалася чи здійснювала
вираження поглядів, цінностей, позицій, вчиняла дії, що суперечили
ідеології комуністичного тоталітарного режиму, на підставі того,
що така особа становила реальну або потенційну небезпеку для
радянської влади, радянської держави чи радянського ладу;
примусова репатріація - примусове повернення на територію
СРСР колишніх громадян СРСР;
релігійний мотив - застосування репресій на підставі
належності особи до релігійної течії чи наявності у неї
релігійного (неатеїстичного) світогляду;
репресії комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років
(далі - репресії) - засоби примусу, що здійснювалися репресивними
органами комуністичного тоталітарного режиму у 1917-1991 роках,
зокрема позасудовими органами, проти окремих осіб, груп населення,
народів з класових, національних, політичних, релігійних,
соціальних мотивів у формах, визначених цим Законом;
репресована особа - особа, яка зазнала репресій з мотивів та
у формах, визначених цим Законом;
розкуркулення - примусове вилучення майна у селян,
господарство яких визнано заможним;
соціальний мотив - застосування репресій на підставі
належності особи або членів її сім’ї до дворянства, офіцерства,
купецтва, торгівців, підприємців, духовенства, чиновництва,
заможного селянства, іншої соціальної групи або на підставі
визнання особи чи членів її сім’ї соціально небезпечними чи
соціально шкідливими з політичних чи ідеологічних мотивів;
територія України - територія України станом на 24 серпня
1991 року, а також території, які у період 1917-1951 років входили
до складу УРСР (УСРР), на момент перебування цих територій у
складі УРСР (УСРР);
трудова армія - формування, об’єднання, армія, що
створювалися у 1920-1921 роках на базі управлінь (штабів),
з’єднань, частин, запасних частин Робітничо-селянської червоної
армії для допомоги народному господарству, а також трудові
підрозділи, трудові організації, робітничі колони, що існували у
1941-1946 роках та комплектувалися за рахунок примусової трудової
мобілізації населення;
члени сім’ї - чоловік або дружина репресованої особи, діти
репресованої особи, у тому числі повнолітні або усиновлені,
батьки, вітчим, мачуха репресованої особи, усиновлювач, опікун,
піклувальник, а також інші родичі або особи, які на момент
здійснення репресій проживали з репресованою особою однією сім’єю
і були пов’язані спільним побутом.
{ Закон доповнено статтею 1-1 згідно із Законом N 2325-VIII
( 2325-19 ) від 13.03.2018 }
Стаття 1-2. Реабілітованими визнаються особи:
1) які до 24 серпня 1991 року були обвинувачені або яким було
призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від
діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання;
2) стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені
репресії у формах, визначених статтею 2 цього Закону, за рішенням
іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення
репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних,
релігійних, соціальних мотивів;
3) стосовно яких до 24 серпня 1991 року були здійснені
репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено
недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або
адміністративного правопорушення;
4) які до 24 серпня 1991 року були арештовані, перебували під
вартою і яким було пред’явлено обвинувачення за статтями
законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими
актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені
пунктами 15-22 статті 3 цього Закону, якщо справи проти таких осіб
були припинені під час слідства, попереднього (досудового)
слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності
складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину;
5) стосовно яких до 24 серпня 1991 року за рішенням іншого
репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених
статтею 2 цього Закону, за недонесення (неповідомлення) про
вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке
законодавством, що діяло до 24 серпня 1991 року, було передбачено
кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що
особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до
вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому
порядку.
{ Закон доповнено статтею 1-2 згідно із Законом N 2325-VIII
( 2325-19 ) від 13.03.2018 }
Стаття 1-3. Потерпілими від репресій визнаються:
1) чоловік або дружина репресованої особи, який/яка на момент
здійснення репресії перебували у шлюбі з репресованою особою;
2) діти репресованої особи, у тому числі усиновлені, які у
віці до 18 років залишилися без батька, матері (усиновлювача)
внаслідок здійснення репресій проти батька, матері (усиновлювача)
або які народилися не пізніше ніж через 10 місяців з дня арешту
батька, матері, або які народилися у місці позбавлення волі, на
засланні, висланні під час перебування репресованої особи у місці
позбавлення волі, на засланні, висланні, залишення репресованої
особи для роботи у таборах Народного комісаріату внутрішніх справ
у становищі вільно<