Звіт за 2022 рік

Вступ

Український інститут національної пам’яті – центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу. Діяльність Інституту спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через міністра культури та інформаційної політики.

У 2022 році Інститут реалізовував державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті відповідно до затвердженого Плану роботи на 2022 рік.

Водночас ключовим викликом у діяльності Інституту упродовж минулого року стала необхідність перебудови роботи в умовах широкомасштабного російського вторгнення та запровадження воєнного стану.

З одного боку, це спричинило трансформацію діяльності Інституту. Адже 20% співробітників Інституту, в тому числі голова, перебувають у складі Сил оборони України. Асигнування на заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення і збереження національної пам’яті були відкриті лише у серпні 2022 року.

З іншого боку, активне використання історичних міфів країною-агресором для обґрунтування й виправдання вторгнення зумовило посилення роботи Інституту, спрямованої на протидію російській дезінформації.

Одними з пріоритетних напрямків діяльності впродовж року стали інформаційна підтримка сил спротиву, зокрема з тем, які стосуються сфери діяльності Інституту; подолання міфів та популяризація історії; переосмислення російської імперської та радянської тоталітарної спадщини й робота з її символами у публічному просторі; збереження памʼяті про російсько-українську війну, її перебіг, жертв і героїв.

І. Інформація про результати роботи Українського інституту національної памʼяті

Нормотворча робота

Інститут підготував пропозиції до проєкту постанови Верховної Ради України «Про відновлення історичних топонімів Криму, в тому числі тих, які були змінені внаслідок злочину геноциду, здійсненого режимом СРСР проти кримськотатарського народу». 678 населених пунктів включено до пропозицій перейменування/повернення історичних назв. Усього було опрацьовано інформацію про 1406 населених пунктів, перейменованих у 1944–1948 роках. Робота над проєктом постанови здійснювалася на виконання п. 88 Плану заходів із реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Наразі Інститут проводить консультації з заінтересованими сторонами щодо проєкту постанови.

Упродовж року Інститут опрацював 30 нормативних-правових актів, які надійшли від представників Верховної Ради України та органів виконавчої влади.

Також працював над проєктами 7 нормативних документів.

Один із них затверджений Кабінетом Міністрів України, а саме – проєкт розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходів на 2022–2023 роки у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні – геноциду Українського народу» (розпорядження КМУ від 25 листопада 2022 р. № 1055-р).

4 проєкти проходять процедуру погодження із заінтересованими сторонами, 1 проєкт передано іншому головному розробнику, над іншими триває робота. А саме:

проєкт розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходів на відзначення 160-ї річниці Січневого повстання»;
проєкт розпорядження КМУ «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 р. № 255-р «Про призначення представника та заступника представника Кабінету Міністрів України в Опікунській раді фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» Федеративної Республіки Німеччина»;
проєкт наказу Міністерства культури та інформаційної політики України «Про затвердження Положення про експертно-перевірну комісію Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті»;
проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Списку історичних населених місць України»;
проєкт постанови КМУ «Про внесення змін у додаток до Порядку виплати надбавки за вислугу років працівникам державних і комунальних архівних установ» (проєкт передано для подальшої роботи іншому головному розробнику – Міністерству економіки України).

Крім цього, Інститут здійснював узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.

Інформаційна підтримка спротиву широкомасштабній російській агресії

протидію російським історичним міфам;
донесення інформації про природу сучасного російського режиму, його злочини та їхню вкоріненість у минулому Росії;
розповідь про історичні приклади стійкості та героїзму та про героїчні історії після вторгнення.

Тематичні виставкові проєкти

У травні Інститут відкрив у Києві та інших європейських містах банерну виставку «Україна. Війна в Європі». Вона мала пояснити насамперед європейській аудиторії глибинні передумови агресії Росії проти України, а також донести інформацію про злочини російських окупантів та героїзм і стійкість українців у захисті своєї держави. Виставка має версії українською, англійською, польською, литовською та німецькою мовами. У 2022 році експонувалася в Києві (Україна), Варшаві та Познані (Польща), Вільнюсі (Литва), Берліні, Бамберзі (Німеччина), Брюсселі (Бельгія), Відні (Австрія).

До Дня Незалежності Інститут спільно з Силами територіальної оборони Збройних сил України відкрив у Києві банерну виставку «Кожен із нас воїн». Проєкт розповідав історії бійців тероборони, про тяглість національного спротиву українців, а також акцентував на тому, наскільки важлива готовність захищати свій дім і свою країну.

У вересні також у Києві Інститут спільно з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики України відкрив банерну виставку «Рашизм – це…». Метою було пояснити якомога ширшій аудиторії походження, суть й основні риси ідеології, яка лежить в основі сучасного російського режиму і стала підґрунтям для вторгнення Росії в Україну.

Також у квітні Інститут у співпраці з Директоратом внутрішньої та гуманітарної політики Офісу Президента України підготував серію інформаційних матеріалів для європейської аудиторії щодо російської агресії.

Медійні проєкти та робота з іноземними журналістами

Інститут забезпечував супровід телевізійного проєкту «Історичний спротив», який виходив навесні у рамках національного телемарафону «Єдині новини». Фахові історики в ефірі марафону розвінчували російські історичні фейки. Продовженням проєкту стала серія інтервʼю на ютуб-каналі Інституту.

Крім того, посилилася робота з іноземними журналістами. У фокусі уваги іноземних ЗМІ були насамперед українська ідентичність і робота з російськими імперськими й радянськими памʼятками в публічному просторі. Серед медіа, які звернулися щодо інтервʼю, розгорнутих коментарів чи участі в документальних проєктах, були BBC (публікація), The Washington Post (публікація), il Giornale (публікація), німецьке Radio Culture і скандинавське друковане видання Weekendavisen, New York Times (публікація), франко-німецький культурний канал ARTE, France 24 (публікація), французька газета Le Monde та німецька компанія Kobalt, яка працювала над документальним фільмом про радянську монументальну спадщину для німецьких та австрійських каналів (документальний фільм).

Тематичні рубрики на сайті та сторінках у соціальних мережах

З початком широкомасштабного вторгнення Інститут започаткував та вів упродовж року низку тематичних рубрик:

#FightForUkraine – висвітлює героїчні історії російсько-української війни;
«Росія вбиває» – присвячена цивільним діячам культури, науки, релігії, спорту, які загинули внаслідок дій окупантів;
«Злочини Росії проти культурної спадщини» – рубрика про культурні та архітектурні памʼятки, які були пошкоджені чи повністю зруйновані російськими військовими;
«Українські перемоги» – про успішні військові кампанії та битви минулого;
«Війна очима художника» – серія карикатур, які слугували контрпропагандою наративам та цінностям «русского міра»,
«Втрати російського ворога» – інфографіка щодобових втрат російських військ.

На сайті Інституту також створена окрема рубрика «Російсько-українська війна: історичний контекст». Поза рубриками готували й поширювали матеріали про воєнні злочини Росії в Україні, історичні паралелі, міжнародні памʼятні дні, дотичні до подій російсько-української війни з акцентом на українському контексті.

Інститут долучився до онлайн-проєкту «Єдина Україна. Навчайся, знайомся – пізнай українську ідентичність» Міністерства молоді та спорту України. Співробітники Інституту провели 7 лекцій для внутрішньо переміщених осіб.

Збереження пам’яті про перебіг та факти сучасної російсько-української війни

Одним із ключових проєктів у цьому напрямку стала інтерактивна карта Ukraine War Today. Це ґрунтовна база оперативної та ретроспективної аналітики про події після широкомасштабного вторгнення РФ для журналістів, політологів, істориків. Проєкт розпочав роботу 21 березня, має українську, англійську, російську мовні версії. На 31 грудня 2022 року система містила 4739 фактологічних публікацій, 8340 відомостей про оперативну ситуацію, 1515 довідок про поранених, полонених або вбитих російських окупантів.

Також Інститут працював над загальним концептуальним наративом щодо меморіалізації місць пам’яті російсько-української війни та над пілотним проєктом меморіалізації місць пам’яті в Київській області («Дорога памʼяті»). Зібрано матеріали з пропозиціями від партнерів та підготовлено первинний документ «До питання розробки стратегії комплексної меморіалізації російсько-української війни (на території Києва та Київської області). Пілотний проєкт». Опрацьовуються матеріали, надані обʼєднаними територіальними громадами Київської області для пілотного проєкту «Дорога памʼяті». Роботу продовжимо у 2023 році.

У травні 2022 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про Національне військове меморіальне кладовище, який є базовим для створення НВМК. Співробітники Українського інституту національної памʼяті брали участь у розробці цього законопроєкту.

Зібрання усних свідчень

Зібрання, збереження та надання доступу до усних свідчень про знакові події новітньої історії є одним із пріоритетних напрямків роботи Інституту. Після повномасштабного вторгнення Росії онлайн-платформа Архіву усної історії була закрита для вільного доступу з міркувань безпеки. Проте Інститут продовжив записувати й приймати на зберігання записи свідчень. У 2022 році у фокусі була саме фіксація та зберігання свідчень про широкомасштабний етап російсько-української війни.

Була доопрацьована методика інтерв’ювання, розроблені опитувальники для різних категорій людей, які стали свідками чи безпосередніми учасниками подій війни. Записано 15 свідків, серед яких і люди, які постраждали від російської окупації, і бійці, які захищають Україну.

Також Інститут долучився до проєкту «Розвиток і підтримка соціальної згуртованості» на територіях, які постраждали від окупації. Проєкт реалізує нідерландська миротворча організація РАХ. У результаті співпраці планується поповнити Архів усної історії Українського інституту національної памʼяті 40 свідченнями про окупацію Чернігівської області.

Крім того, Інститут підписав меморандум про співпрацю з Міністерством внутрішніх справ України, яким передбачена передача до Архіву усної історії відеоматеріалів, записаних у межах проєкту «Герої МВС». Співробітники Інституту надали консультації МВС щодо запису свідчень учасників бойових дій відповідно до усноісторичного методу фіксації спогадів.

Також співробітники Інституту надали консультації партнерам із проєкту, спрямованого на збереження фольклору воєнного часу. Частиною проєкту має стати окрема колекція «Фольклор війни» в Архіві усної історії.

Налагоджена співпраця з чеською громадською організацією «Асоціація з міжнародних питань» щодо усноісторичного інтерв’ювання очевидців російсько-української війни. 8–9 червня та 3–15 листопада 2022 року в межах цієї співпраці проведено онлайн-семінари «Теорія і практика усної історії: виклики сучасності», які навчали методу усної історії. У семінарах взяли участь 193 слухачі: науковці, громадські активісти, волонтери, краєзнавці.

Віртуальний музей російської агресії

Віртуальний музей російської агресії було відкрито для вільного доступу в жовтні 2021 року. На той момент ключова місія проєкту полягала в тому, щоб слугувати інструментом збереження правди про російську агресію проти України з 2014 року. На ресурсі функціонував тематичний блок, присвячений тимчасовій окупації Криму. Він акумулював результати роботи великої кількості організацій та активістів, які багато років поспіль фіксували факти про події війни та окупації, і надав платформу для систематизації та викладу цієї інформації у форматі, доступному для різних аудиторій. Частина, присвячена російсько-українській війні на Донбасі та окупації частин Донецької й Луганської областей, була в розробці. Інститут реалізував цей проєкт у співпраці з великою кількістю організацій та інституцій – і державних, і громадських.

У зв’язку з широкомасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну команда, яка працювала над проєктом, була змушена реагувати на нові виклики. Було змінено тематику запланованих матеріалів. Нові публікації, розміщені на сайті Віртуального музею у 2022 році, детально аналізували різні аспекти повномасштабного вторгнення. Зокрема, підготовлено аналітичні публікації (кейси) про: штурм міжнародного аеропорту «Антонов» та знищення літака «Мрія»; вбивство Ольги Сухенко – селищної голови села Мотижина Київської області та її родини. До цих кейсів оприлюднені відеоматеріали. Паралельно триває робота над іншими кейсами, які порушують теми, що залишаються актуальними з 2014 року, – політичні в’язні в Криму, вбивство дітей окупантами, незаконні референдуми в Криму, на сході та півдні України, історії спротиву окупантам.

Переосмислення і подолання російської імперської та радянської тоталітарної спадщини («деколонізація»)

У травні 2022 року Інститут спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України провів серію круглих столів «Дерусифікація, декомунізація та деколонізація в публічному просторі». Метою було залучити до обговорення засад, принципів і меж деколонізації публічного простору істориків, культурологів, музейників, мистецтвознавців, лідерів громад тощо. Одним із результатів круглих столів стало створення дорадчого органу – Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму (далі – Експертна рада).

Інститут розробив концептуальні підходи до топонімічної деколонізації та напрацював критерії відповідності об’єктів перейменування цілям та завданням деколонізації. Розроблені критерії лягли в основу рекомендацій Експертної ради для органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Інститут брав участь у створенні та здійснює супровід роботи Експертної ради. На сайті Інституту створена рубрика «Подолання наслідків русифікації та тоталітаризму в Україні», де оприлюднюються рекомендації, напрацьовані Експертною радою.

Також упродовж року Інститут надавав у відповідь на запит роз’яснення та рекомендації органам державної влади, місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам. На кінець грудня підготовлено 611 листів із роз’ясненнями та рекомендаціями.

Крім того, співробітники міжрегіональних відділів Інституту надавали консультації органам місцевого самоврядування та виконавчої влади в Чернігівській, Полтавській, Харківській, Вінницькій, Житомирській, Одеській областях. Інститут провів серію семінарів для працівників територіальних громад та органів місцевого самоврядування про актуальні питання декомунізації, деколонізації та дерусифікації. Семінари відбулися для громад Волині, Полтавщини, Харківщини, Вінниччини, Чернігівщини.

Також у липні 2022 року Інститут спільно з Міністерством культури та інформаційної політики та за підтримки Міністерства цифрової трансформації України провів у «Дії» опитування щодо долі символіки СРСР на щиті київського монумента Батьківщина-мати. На момент проведення, опитування стало другим за залученістю громадян: проголосували понад 778 тис. людей. За результатами, 94% учасників опитування підтримали демонтаж радянського герба.

Довідково

За попередніми даними від 14 областей, упродовж 2022 року органами місцевого самоврядування було перейменовано 7 652 топоніми. В Україні демонтували 28 пам’ятників Пушкіну, 9 – Горькому, близько 20 пам’ятників та пам’ятних знаків на честь радянських визволителів, 4 пам’ятники Островському, 4 – Суворову. Географія демонтованих російських імперських та радянських символів охоплює всю Україну, за винятком окупованих територій. Водночас деколонізація публічного простору не означає знищення памʼяток. Детально про підсумки деколонізації за 2022 рік можна прочитати на сайті Інституту.

Відзначення пам’ятних днів та річниць важливих подій

Інформаційний супровід та проведення заходів до памʼятних дат державного рівня і річниць важливих подій щорічно є одним із напрямків роботи Інституту. Упродовж року Інститут був долучений до відзначення 11 днів памʼяті й державних свят, а також підготував та поширив різнопланові матеріали до близько 40 памʼятних дат – і усталених, і тих, які раніше не висвітлювалися, але повʼязані з контекстом російсько-української війни.

День українського політв’язня і 50-ті роковини «великого погрому» 12 січня

До памʼятної дати Інститут спільно з інтернет-виданням «Історична правда» презентував три документальні фільми про шістдесятників – Івана Дзюбу, Михайлину Коцюбинську та Надію Світличну, які опинилися в епіцентрі радянських репресій у 1972 році. Стрічки стали продовженням документального циклу про українських дисидентів-політвʼязнів.

День Героїв Небесної Сотні 20 лютого

Щорічно Інститут надає інформаційну та організаційну підтримку Національному музею Революції Гідності у проведенні заходів та інформаційної кампанії до Дня Героїв Небесної Сотні. У 2022 році кампанія проходила під усталеним гаслом «Небесній Сотні вдячні за свободу». Детальніше нижче – у розділі звіту про діяльність Національного музею Революції Гідності.

Також у 2022 році героїв Небесної Сотні вперше вшанували за єдиним церемоніалом по всій країні. Інститут взяв участь у розробці церемоніалу.

День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 8–9 травня

До памʼятної дати Інститут розробив візуалізацію, гасло «Перемогли нацизм – переможемо і рашизм!» та ключові меседжі. А також долучився до розробки заяви Верховної Ради України з нагоди 77-ї річниці перемоги над нацизмом та про неприпустимість присвоєння Російською Федерацією перемоги над нацизмом.

Інститут продовжив цикл «Війна і міф», який розвінчує найпоширеніші міфи радянської та російської пропаганди про Другу світову війну, трьома відеороликами:

Ролики з циклу, зокрема, транслювали в національному телемарафоні «Єдині новини».

День памʼяті жертв політичних репресій у третю неділю травня

Інститут спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України та Національним заповідником «Биківнянські могили» організували вшанування памʼяті жертв політичних репресій радянського режиму за участю представників іноземних посольств.

Вшанування відбулося у Биківнянському лісі – наразі найбільшому відкритому в Україні місці поховань жертв репресій. Участь у заході взяли міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко, Посол Республіки Польща Бартош Ціхоцький, представники посольств Молдови, Литви, Австрії, Німеччини, Іспанії, заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак, колектив заповідника «Биківнянські могили».

День Української Державності 28 липня

До памʼятної дати Інститут презентував анімаційний фільм «Історія України за 15 хвилин». Фільм транслювали в ефірі Суспільного мовника, каналів «Еспресо», «5 канал». Крім фільму, Інститут підготував і поширив інформаційні матеріали, тест на знання історії української державності та інфографіку, що сучасна Україна успадкувала від різних державних формувань українців із попередніх історичних періодів.

Також за сприяння Київської міської державної адміністрації відбулася презентація анімаційного фільму та популярних проєктів Інституту у #VcentriHUB для внутрішньо переміщених осіб. Спільно з Музеєм пропаганди у Шепетівці та Національним музеєм Революції Гідності Інститут провів дводенний просвітницький семінар «Боротьба за державність. Як пам’ятати?» для 70 музейників, бібліотекарів і освітян із Хмельницької та Волинської областей. Співробітники міжрегіональних відділів Інституту брали участь у підготовці та проведенні наукових, освітніх, мистецьких заходів до Дня Української Державності у Вінниці, Полтаві, Чернігові.

На виконання п. 10 Плану заходів із підготовки та відзначення Дня Української Державності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.07.22 № 585-р, Інститут створив міжвідомчу робочу групу з підготовки пропозиції щодо можливості проведення для кандидатів на посади державної служби тестування з історії української державності. Проведено засідання робочої групи з питань тестування держслужбовців категорії А (5 жовтня), за результатами засідання напрацьовано пропозиції.

День Незалежності України 24 серпня

До Дня Незалежності Інститут реалізував два виставкові проєкти:

банерна виставка «Кожен із нас – воїн» експонувалася на Контрактовій площі в Києві (детальніше вгорі – у розділі звіту про інформаційну підтримку спротиву широкомасштабній російській агресії);
банерна виставка «Символ твоєї свободи» про державний герб України експонувалася на вулиці Хрещатик у Києві.

Також відбулася презентація освітнього проєкту «Діалоги про війну». Співробітники міжрегіональних відділів Інституту взяли участь у підготовці та проведенні урочистих церемоній, інформаційних, наукових, мистецьких заходів до Дня Державного прапора та Дня Незалежності у Вінниці, Луцьку, Полтаві, Чернігові.

День пам’яті трагедії Бабиного Яру 29 вересня

Інститут спільно зі Світовим Конґресом Українців організував проведення спільної міжрелігійної молитви на вшанування пам’яті жертв масових розстрілів, вчинених нацистами в Бабиному Яру під час окупації Києва в роки Другої світової війни. У міжрелігійному заході взяли участь головний рабин Києва та України Моше Реувен Асман, глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав, архієпископ Православної церкви України, секретар Київської митрополії ПЦУ, намісник Свято-Михайлівського монастиря Агапіт (Гуменюк), очільниця Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова, заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський, заступник голови Інституту Володимир Тиліщак, політичний радник Світового Конґресу Українців Тиміш Мартиненко.

День захисників та захисниць України 14 жовтня

Інститут провів 10-денну інформаційну кампанію на онлайн-ресурсах УІНП до 80-річчя Української повстанської армії та Дня захисників і захисниць України під гаслом «Боролись! Боремось! Поборемо!». Кампанія, зокрема, включала:

відеопроєкт «Нескорені» – у трьох роликах про воїнів УПА розповіли їхні нащадки, які сьогодні боронять Україну від російської агресії;
проєкт «Голоси УПА», який містив серію відеосвідчень учасників УПА та серію банерів із цитатами лідерів повстанської боротьби;
онлайн-марафон «Голоси боротьби» (переглянути запис марафону можна за посиланням).

Також було започатковано рубрику «Патрони ЗСУ» про постаті й події минулого, на честь яких названі бригади та інші структури сучасних Збройних сил України. Інститут продовжив вести рубрику й після завершення кампанії. Усього з жовтня по грудень опубліковано 22 історії.

Крім того, співробітники Інституту організували просвітницькі семінари на тему «Боротьба за державність. Як пам’ятати?» у Закарпатській, Волинській, Рівненській, Тернопільській областях.

День Гідності та Свободи 21 листопада

Інститут щорічно надає інформаційну підтримку кампанії Національного музею Революції Гідності до памʼятної дати. Також Інститут надав підтримку проведенню наукового форуму «Революція Гідності: на шляху до історії» (детальніше про кампанію та форум – у розділі звіту про діяльність Музею). Співробітники міжрегіональних відділів Інституту взяли участь у підготовці та проведенні урочистостей та інформаційних, наукових, освітніх заходів у регіонах.

День пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років у четверту суботу листопада

Інститут забезпечив проведення державних меморіальних заходів на території Національного Музею Голодомору-геноциду в Києві. У заходах взяли участь Президент України, Голова Верховної Ради, Прем’єр-міністр України, міністр культури та інформаційної політики, іноземні делегації, представники духовенства, громадськості. Відбулася поминальна панахида за жертвами геноциду за участі глави Української греко-католицької церкви Блаженнішого Святослава, архієпископа, секретаря Київської митрополії Православної церкви України Агапіта (Гуменюка), духовенства УГКЦ та ПЦУ. Також Інститут разом із молодіжними активістами з громадських організацій «Український студент» і «Пласт» провели громадську акцію: лампадки на території Музею Голодомору виклали у символічній формі колоска.

Світовий Конґрес Українців (СКУ) за підтримки Інституту створив і презентував фільм-реквієм «Імена на стінах».

У партнерстві з СКУ Інститут провів до памʼятної дати інформаційну кампанію під гаслом «Пам’ятаємо! Єднаємось! Переможемо!». На сайті та сторінках Інституту в соціальних мережах було оприлюднено 39 публікацій на тему Голодомору-геноциду. Співробітники Інституту надали 12 коментарів, включень в ефір у відповідь на запити від ЗМІ, з них 4 – від іноземних журналістів. Ролики Інституту на тему Голодомору транслювали в ефірі Суспільного мовника та марафону «Єдині новини».

Крім того, Інститут видав брошуру «Україна. Голодомор-геноцид 1932–1933 років» українською та англійською мовами для поширення в межах заходів до 90-х роковин Голодомору.

Також Інститут взяв участь у конференції «Геноцид як зброя у боротьбі проти української нації в XX–XXI століттях: інтердисциплінарні підходи», яку організував Національний музей Голодомору-геноциду.

Співробітники міжрегіональних відділів Інституту брали участь у підготовці меморіальних, наукових, освітніх та інформаційних заходів на вшанування пам’яті жертв Голодомору у Вінниці, Луцьку, Одесі, Полтаві, Харкові, Чернігові. Також провели інформаційно-просвітницькі заходи для студентів Вінницького технічного фахового коледжу, Вінницького міжрегіонального вищого професійного училища, Браїлівського професійного ліцею, Барського професійного будівельного ліцею. У Харкові спільно з Харківською державною науковою бібліотекою імені Володимира Короленка, Харківським обласним відділенням Української бібліотечної асоціації організували захід «І пам'яті свіча не згасне…». У Вінниці організували експонування виставки Інституту «Україна 1932–1933. Геноцид голодом».

300 років від дня народження Григорія Сковороди 3 грудня

Інститут у співпраці з Національним літературно-меморіальним музеєм Григорія Сковороди в селі Сковородинівці на Харківщині та Меморіальним музеєм Григорія Сковороди у Переяславі підготував банерну виставку «Дух свободи нас в нас родить. Сковорода й ми». Виставка експонувалася на Контрактовій площі в Києві та в «Єрмілов Центрі» в Харкові у грудні 2022 року.

На запрошення Національного музею історії України Інститут долучився до підготовки популяризаційних матеріалів (буклета й брошури) до виставки «Світи Григорія Сковороди». Виставка відкрилася 2 грудня 2022 року у приміщенні НМІУ.

Також Інститут підготував і поширив інфографіку й тест на знання життя і творчості філософа.

Інформаційні продукти Інституту (виставкові проєкти, видання, відео)

У 2022 році Інститут у співпраці з партнерами реалізував 5 банерних виставкових проєктів:

(Детальніше про кожну з виставок за посиланнями або вище, в попередніх розділах звіту).

Також минулого року Інститут презентував 2 масштабні друковані видання.

26 січня було презентовано двомовний фотоальбом до 30-річчя проголошення незалежності України – «Незалежність. Найкращий час» / «Independence. Prime Time». За допомогою світлин фотокореспондентів Укрінформу видання ілюструє 30 років незалежності (електронна версія).

15 вересня Інститут разом із Музеєм шістдесятництва та видавцем Олександром Савчуком презентував альбом робіт художниці-шістдесятниці Любові Панченко. Це перше й поки що єдине видання творчої спадщини художниці, яка померла у квітні 2022 року у 84 роки внаслідок пережитого в Бучі під час російської окупації (електронна версія альбому українською та англійською мовами).

Відеопродукти

Інститут популяризує історію за допомогою різнопланових відео. У 2022 році у співпраці з партнерами створено або презентовано 20 відеопродуктів.

Зокрема, 12 січня відбулася презентація трьох коротких документальних фільмів про Івана Дзюбу, Михайлину Коцюбинську, Надію Світличну, які продовжили цикл про українських дисидентів (детальніше про презентацію).

20 січня Інститут презентував створений у 2021 році документальний фільм «Вогнехреща». На основі свідчень учасників та очевидців стрічка розповідає про події 19 січня 2014 року, які увійшли в історію, як протистояння на Грушевського, і стали початком гарячої фази Революції Гідності. Фільм також показали в ефірі Суспільного мовника.

Інститут у співпраці з партнерами доповнив цикл «Український південь» чотирма короткими документальними фільмами:

«Дві війни одного одесита», присвячений генерал-хорунжому Армії Української Народної Республіки Всеволоду Змієнку;
«Один день із життя Івана Липи», присвячений видатному одеситу, лікарю, письменнику, українському громадському та державному діячеві;
«Каменяр з Одеси. Історія Михайла Слабченка» про життєвий шлях вченого, історика та правника;
«Спецоперація УПА. Шухевич в Одесі» про те, як соратники Шухевича розробили спеціальну операцію, щоб він міг приїхати до Одеси на лікування.

Також велася робота над ще одним роликом із циклу, який спростовує міф, що Росія перемогла б у Другій світовій війні й без України. Його презентація запланована на 2023 рік.

Як уже йшлося вище, Інститут у співпраці зі студією Idea Media Group випустив анімаційний відеопродукт «Історія України за 15 хвилин» про тисячолітню тяглість української державності (з субтитрами українською та англійською мовою).

Також уже були згадані два відеопроєкти Інституту до 80-річчя Української повстанської армії – «Нескорені», що включає 3 ролики з нащадками командирів УПА, які зараз боронять Україну від російської агресії, та «Голоси УПА», що містить 4 відеосвідчення учасників повстанської боротьби.

Інститут підтримав проєкт Світового Конґресу Українців – фільм-реквієм «Імена на стінах». Мініфільм розповідає історію 11-річної Валерії Прокопенко та її односельців із Ягідного на Чернігівщині, які в лютому – березні цього року пережили жахіття російської окупації. Це село 9 десятиліть тому пережило штучний голод у 1932–1933 роках. Проєкт присвячений памʼяті жертв Голодомору. Мініфільм вийшов українською та англійською мовами.

Велася робота над анімаційним роликом «Схід і Південь без міфів: історія Донбасу», який продовжує серію «Південь без міфів».

Наукове, методичне, організаційне забезпечення реалізації політики національної пам’яті та популяризація історії

Співробітники Інституту брали участь у робочих групах з підготовки Плану відновлення України. Інститут організував роботу підгрупи «Національна пам’ять», за результатами якої підготовлено технічне завдання українською й англійською мовами.

У 2022 році Інститут започаткував просвітницький проєкт «Історія для всіх». У межах проєкту ініціював створення історичних майданчиків у центрах для вимушених переселенців, формування при таких центрах «історичних бібліотек», для яких надав матеріали. На одному з таких майданчиків – у VcentriHUB при Київській міській державній адміністрації 28 липня презентував анімаційний фільм «Історія України за 15 хвилин» та інші проєкти Інституту з популяризації історії. В межах проєкту співробітники Інституту провели онлайн-лекції на тему «Війна за історію: подолання міфів»: для військових частин у Рівному та Івано-Франківську.

Також на ютуб-каналі Інституту відбулися онлайн-лекції науковців:

Миколи Тимошика, доктора філологічних наук, професора, на тему «Іван Огієнко (митрополит Іларіон): 12 маловідомих фактів із життя та діяльності»;
Ірини Реви, наукової співробітниці Дніпровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького, на тему «Радянсько-імперська VS українська ідентичності»;
Тетяни Шептицької, кандидата філологічних наук, заступниці генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», на тему «Биківня – територія пам’яті».

Співробітники Інституту в регіонах провели низку заходів, спрямованих на популяризацію історії та подолання міфів:

– у січні – тренінг, спрямований на популяризацію знань про державні символи України, в межах семінару для представників спортивних федерацій щодо національно-патріотичного виховання, організованого Міністерством молоді та спорту України;

– 21 січня – презентацію документального фільму про Всеволода Змієнка «Дві війни одного одесита» та мальопису «Оборона Замостя: легенда про лопату» в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Михайла Грушевського;

– 27 січня – презентацію книги українського дипломата, уродженця Вінниці Володимира Крижанівського «Ми знову здобули державність» у Вінницькому обласному молодіжному центрі «Квадрат»;

– 7–9 лютого – презентацію книги Катерини Єгорушкіної «Скриня» (для дітей про історію Голодомору) та передачу видань Інституту Лебединському педагогічному коледжу імені Антона Макаренка, школам № 1 та № 6 міста Мерефи на Харківщині, Мереф’янському медичному ліцею та Мереф’янському комунальному дошкільному закладу ясла-садок № 3;

– 12 лютого – семінар-практикум для освітян у місті Роздільній Одеської області з презентацією видань Інституту та проєктів із декомунізації й деколонізації;

– 15–16 лютого – семінар-тренінг «Виховні можливості освітніх проєктів Українського інституту національної пам’яті» для вчителів історії, захисту України та заступників директорів закладів освіти з виховної роботи Львова та Львівської області (спільно з навчально-виховним центром «Гайдамацька Січ»);

– 27 березня – екскурсію для внутрішньо переміщених осіб до історико-культурного комплексу «Вовчак. Волинська Січ»;

– 11 квітня – презентацію фільму «Один день із життя Івана Липи» в Одеській обласній науковій бібліотеці імені Михайла Грушевського;

– 4 травня – науково-методичний семінар «Друга світова війна. Переосмислення: український вимір» із презентацією інформаційних та відеоматеріалів Інституту на тему Другої світової війни у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї;

– 1 липня – зустріч «Розмови про війну, мир та життя між ними» в Одесі щодо особливостей деколонізації та дерусифікації на Півдні України;

– 16 вересня – інформаційно-просвітницьку зустріч «Одеса. Деколонізація»;

– 21 вересня – просвітницький захід «Традиції державотворення України» з презентацією видань і відеопроєктів Інституту для студентів і викладачів Луцького національного технічного університету;

– 28 вересня – презентацію проєктів та матеріалів Інституту, які можуть бути корисні в роботі з дітьми, під час обласного семінару-практикуму «Методика проведення історико-краєзнавчих досліджень з вихованцями» для керівників гуртків історичного, етнографічного профілів, вчителів історії, організованого Одеським обласним гуманітарним центром позашкільної освіти та виховання;

– 1–2 жовтня – лекцію «Чеський досвід окупації» під час благодійного історичного фестивалю Legio Historica у Кропивницькому;

– 8 жовтня – показ-презентацію в Полтаві документального фільму «Меценат України – Євген Чикаленко»;

– 12 жовтня – науково-методичний семінар «Лицарі волі» для науковців, освітян, музейних працівників у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї;

– 14 жовтня – презентацію проєктів Інституту для музеїв у межах лекторію «Культурно-освітня робота музеїв» на запрошення факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки;

– 27 жовтня – презентацію документального фільму «Каменяр з Одеси. Історія Михайла Слабченка» на малій батьківщині Слабченка – в селі Нерубайське Одеської області.

На Хмельниччині співробітники Інституту взяли участь у роботі над проєктом «Патрони наших вулиць». Проєкт популяризував історичні постаті, на честь яких перейменовано вулиці в частині громад Хмельницької області.

На Полтавщині організовано експонування виставки «Українська Друга світова»: в Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського та в місті Лубнах. Також проведено презентації книг Інституту в закладах освіти Полтавської області:

– книги «Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції» для учнів школи № 7 міста Полтави й студентів факультету історії та географії Полтавського національного педагогічного університету;

– брошури «УПА – відповідь нескореного народу» для учнів Березоволуцького закладу середньої освіти 1–3 ступенів Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району.

А також проєкти Інституту презентовані в освітніх закладах: Полтавському національному педагогічному університеті, Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та школі № 7 міста Полтави.

Усього впродовж року відбулося понад 30 різнопланових популяризаційних заходів із залученням різних аудиторій.

Також співробітники Інституту проводили інформаційно-просвітницькі заходи для учнів і студентів. Усього – 16 заходів упродовж року, під час яких у різних форматах порушувалися теми українського державотворення, національно-визвольних змагань 1917–1921 років, мови як чинника творення держави, російської агресії проти України в історичному контексті, діяльності Української повстанської армії, радянських репресій української інтелігенції, життя та діяльності історичних постатей: Миколи Скрипника й Миколи Куліша.

Серед тих, хто взяв участь у заходах, були: учні 9 класу київської гімназії «Еконад», учні школи № 26 Вінниці, учні старших класів закладу освіти № 292 імені гетьмана України Івана Мазепи Києва, старшокласники Красносільської загальноосвітньої школи Одеського району, учні НВК «Надія» в Одесі, старшокласники луцького ліцею № 27, студенти Полтавського медичного коледжу, студенти історичного факультету й факультету права, публічного управління та адміністрування Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, а також студенти й викладачі Луцького національного технічного університету та Луцького педагогічного коледжу.

Крім того, співробітники Інституту входять до робочої групи для доопрацювання програм з історії України для 10–11 класів при Міністерстві освіти і науки України (наказ МОН від 3 червня 2022 року № 521). Упродовж року вони взяли участь у 14 нарадах щодо основних напрямів оновлення шкільних програм. Надали пропозиції щодо оновлення програм, опрацювали та надали пропозиції до тем навчальних проєктів та есеїв, які включені до навчальної програми. Оновлені навчальні програми були затверджені та отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН від 3 серпня 2022 року № 698).

Інформаційні матеріали до памʼятних дат та річниць історичних подій

Дня Української Державності;
Дня Незалежності України та Дня Державного Прапора;
Дня захисників і захисниць України та 80-річчя створення Української повстанської армії;
90-х роковин Голодомору 1932–1933 років.

Участь співробітників Інституту в конференціях та інших наукових заходах:

у Міжнародній науковій конференції у Краківському педагогічному університеті (Польща) на тему: «Європа після «Осені народів». Наслідки змін 1989 року в Європі» (20–21 січня);
у роботі круглого столу «День біографа і постколоніальність української біографістики» з презентацією проєктів Інституту з деколонізації та дерусифікації (16 травня);
у вебінарі Запорізького національного університету «Пам’ять як зброя: місія інститутів національної пам’яті в умовах воєнного конфлікту» (31 травня);
у проблемно-цільовому навчанні завідувачів науково-методичних відділів, завідувачів відділів мистецтв обласних бібліотек для дітей та центральних міських бібліотек для дітей на запрошення Національної бібліотеки України для дітей (14 червня);
у науковому семінарі «Збереження пам’яті про сучасну російсько-українську війну» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» та Університету Григорія Сковороди в Переяславі з доповіддю «Усноісторичне документування подій російсько-української війни» (23 серпня);
у науково-практичній конференції «Освіта Донеччини: історія, сьогодення та майбутнє» (6 вересня);
у VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Усна історія: теорія, практика та перспективи» (25 жовтня);
у конференції з нагоди 90-х роковин Голодомору, організованій Посольством України в Туреччині та Башкентським університетом в Анкарі;
у дискусії «Як ми всім світом руйнуємо імперію зла» в рамках фестивалю «П’ятий Харків» (4 грудня).

Також співробітники Інституту виступили з доповіддю «Національна пам’ять: чому це важливо?» під час вебінару Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

Інститут взяв участь в організації 34-ї Всеукраїнської наукової краєзнавчої конференції «Вінниччина: минуле і сьогодення» (до 90-х роковин Голодомору-геноциду 1932–1933) у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Конференція відбулася 3 листопада. У ній взяли участь близько 100 дослідників, краєзнавців, освітян з усіх регіонів України.

10 листопада Інститут спільно з Донецьким національним університетом імені Василя Стуса провів III Міжнародну науково-практичну конференцію «Трансформації історичної пам’яті».

Участь у роботі комісій, робочих груп, дорадчих органів

Представники Інституту беруть участь у роботі комісій, інших дорадчих, робочих груп органів місцевого самоврядування з найменувань, встановлення пам’ятних знаків, зокрема:

комісії з питань встановлення пам’ятних знаків при Київській міській держадміністрації;
комісії з найменувань при Київському міському голові;
комісії з питань міської топонімії, охорони та збереження історико-культурного середовища міста Чернігова Чернігівської міської ради;
робочої групи з перейменувань міської топоніміки відповідно до політики подолання тоталітарної та російської імперської спадщини Управління культури та туризму Чернігівської міської ради;
робочої групи з проведення заходів щодо дерусифікації міських урбанонімів та меморіальних об’єктів у місті Прилуках Чернігівської області;
робочої групи з перейменувань топонімів міста Харкова;
комісії з найменування та перейменування назв вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів та споруд у місті Теплодарі Одеської області;
комісії з історії, культурної спадщини та топоніміки при Вінницькому міському голові;
робочої групи при громадській раді Вінницької обласної ради стосовно майбутньої назви Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки;
робочої групи міської комісії щодо присвоєння найменувань (перейменувань) вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, мостам та іншим об’єктам, розташованим на території міста Дніпра;
комісії з упорядкування найменувань об'єктів топоніміки населених пунктів Краснолуцької територіальної громади Миргородського району Полтавської області;
робочої групи з питань присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій на території Полтавської міської територіальної громади;
робочої групи щодо зміни назв урбанонімів Лубенської територіальної громади Полтавської області;
комісії Новоселівської сільської ради Полтавського району з перейменування назв топонімів, що звеличують, увіковічують, пропагують або символізують державу-окупанта або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, міста, дати, події, її діячів, які здійснювали військову агресію проти України та інших суверенних країн, державну тоталітарну політику та практику;
комісії з питань перейменування (найменування) вулиць, провулків, площ на території Білицької селищної територіальної громади Полтавського району;
робочої групи Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області з напрацювання назв топонімів, що звеличують, увіковічують, пропагують або символізують державу-окупанта або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, міста, дати, події, її діячів;
комісії з перейменування об’єктів топоніміки населених пунктів Терешківської сільської територіальної громади Полтавського району;
комісії Сенчанської сільської територіальної громади Миргородського району Полтавської області з перейменування назв топонімів, що звеличують, увіковічують, пропагують або символізують державу-окупанта або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, міста, дати, події, її діячів;
комісії Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області з перейменування назв вулиць;
робочої групи при постійній депутатській комісії Гребінківської міської ради Лубенського району Полтавської області з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту та засобів масової інформації, до повноважень якої належить питання найменування (перейменування) топонімів.

Також представники Інституту беруть участь у роботі координаційних рад, організаційних комітетів, робочих груп, створених місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування з питань національно-патріотичного виховання, збереження та відновлення національної пам’яті, зокрема:

міжвідомчої робочої групи з вивчення питань усунення памʼятних обʼєктів, повʼязаних з історією та культурою Росії й СРСР, з публічного простору Києва при Київській міській раді;
комісії з присвоєння, підтвердження музеям закладів освіти Києва звання «Зразковий музей»;
комісії з увічнення жертв війни, тоталітарних репресій та воїнів АТО при Волинській обласній державній адміністрації;
консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури й туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної військової адміністрації;
координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання при Чернігівській обласній державній адміністрації;
комісії з вилучення літератури з фондів бібліотеки Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Володимира Короленка;
комісії з питань підтримки місцевого книговидання при Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної державної адміністрації;
координаційної ради з національно-патріотичного виховання при Харківській обласній державній адміністрації;
конкурсної комісії з розгляду конкурсних пропозицій, визначення переможців конкурсу та проведення моніторингу стану реалізації проєктів, розроблених інститутами громадянського суспільства, для реалізації яких надається фінансова підтримка з коштів обласного бюджету у сфері національно-патріотичного виховання при Управлінні у справах молоді та спорту Харківської обласної державної адміністрації;
робочої групи з вивчення стану справ музейних закладів Харківської області при Департаменті культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації;
редакційної колегії видання «Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область» при Департаменті культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації;
координаційної ради з національно-патріотичного виховання при Одеській обласній державній адміністрації;
робочої групи з питань реалізації проєкту Меморіалу Небесній Сотні та воїнам, загиблим у зоні проведення АТО/ООС при Одеській міській раді;
міжвідомчої робочої групи з питань увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, похованих у районі 6-го кілометра Овідіопольської дороги в місті Одесі при Одеській міській раді;
комісії з перевірки стану музейних установ при закладах освіти Одеської області при Департаменті освіти та науки Одеської обласної військової адміністрації;
координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання Вінницької обласної військової адміністрації.

Крім того, представники міжрегіональних відділів Інституту беруть участь у роботі регіональних комісій з реабілітації, зокрема, Полтавської, Чернігівської, Волинської, Вінницької.

Упродовж року співробітники Інституту брали участь у роботі організаційних комітетів, робочих груп, створених Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади:

Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій;
Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму;
робочої групи з підготовки проєкту Закону України про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
робочої групи з питань створення Національного військового меморіального кладовища при Міністерстві у справах ветеранів України;
міжвідомчої робочої групи з розроблення Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року;
міжвідомчої робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань молоді і спорту з підготовки проєкту Закону України про національно-патріотичне виховання;
міжвідомчої робочої групи при Міністерстві у справах ветеранів України з підготовки Плану заходів з популяризації та забезпечення формування позитивного образу ветерана війни у суспільстві;
робочої групи з напрацювання Меморандуму про співробітництво між Міністерством молоді та спорту й Міністерством юстиції України.

Представники Інституту входять до складу Комісії Міністерства юстиції України з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Також співробітники Інституту брали участь у роботі редакційно-художньої ради Укрпошти та наукової ради Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

А також забезпечував роботу групи з розробки проєкту стратегії захисту, збереження та популяризації історії української державності.

Серед напрямів роботи, які Інститут супроводжує щороку, – облік місць пам’яті та пошук місць поховань жертв Голодомору 1932–1933 років, масових голодів 1921–1923, 1946–1947 років, політичних репресій, воєн; учасників національно-визвольної боротьби за незалежність України у XX столітті. 30 листопада 2022 року Інститут забезпечив перепоховання 10 воїнів Української повстанської армії на цвинтарі села Лідихів Почаївської територіальної громади Кременецького району Тернопільської області. У той же час, у звʼязку з широкомасштабним російським вторгненням та тим, що співробітники, які координували цей напрям роботи, були мобілізовані до Сил оборони України, частина запланованих на 2022 рік заходів не була реалізована.

Забезпечення практичної реалізації державної процедури відновлення прав осіб, які були репресовані комуністичним тоталітарним режимом

Інститут продовжує забезпечувати роботу Національної комісії з реабілітації. Зокрема, реєструє та опрацьовує обґрунтовані пропозиції щодо реабілітації, які надходять від регіональних комісій, а також додані до них документальні підтвердження: матеріали архівних кримінальних і контрольно-наглядових справ, довідки від органів державної влади та місцевого самоврядування, інші документи. Готує щодо цих пропозицій аналітичні матеріали.

У 2022 році опрацьовано 574 обґрунтовані пропозиції щодо можливості визнання (відмови у визнанні) особи реабілітованою або потерпілою від репресій.

Упродовж року відбулися 3 засідання (із 21-го по 23-тє) Національної комісії з реабілітації. Така кількість засідань зумовлена тим, що у звʼязку з широкомасштабним вторгненням Росії Національна комісія змогла відновити роботу лише влітку.

На 3 засіданнях члени Національної комісії розглянули 488 обґрунтованих пропозицій та підготовлених до них аналітичних матеріалів. За підсумками цих засідань:

реабілітовано 381 особу;
визнано потерпілими від репресій 58 осіб;
встановлено, що особа вже була реабілітована й не потребує додаткової реабілітації, щодо 7 осіб;
відмовлено в реабілітації через відсутність законних підстав 2 особам;
відмовлено у визнанні потерпілими від репресій через відсутність законних підстав 2 особам.

Через брак у наданих документах достатнього доказового підтвердження, необхідного для ухвалення остаточного рішення, Національна комісія оголосила перерву в розгляді для проведення додаткового збору документів та інформації щодо справ 38 осіб. Для отримання цієї інформації Інститут підготував та надіслав 126 звернень до обласних управлінь Національної поліції та Служби безпеки України.

За підсумками засідань було підготовлено висновки та рішення Національної комісії, а також супровідні листи для заявників. Усього підготовлено та надіслано заявникам 1386 відповідних висновків, рішень і супровідних листів.

Упродовж року підготовлено та надіслано відповіді на 51 звернення громадян, органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських об'єднань з питань визнання осіб реабілітованими/потерпілими від репресій, стану розгляду справ та інших питань, що належать до компетенції Національної комісії з реабілітації. А також надано 173 усні консультації громадянам.

Офіційні онлайн-ресурси та зовнішня комунікація Інституту

Офіційний сайт та офіційні сторінки в соціальних мережах (фейсбук, твіттер, інстаграм, телеграм, ютуб) слугують інструментом для комунікації та донесення інформації про державну політику у сфері національної памʼяті, діяльність та проєкти Інституту, а також для популяризації важливих подій і постатей української історії, розвінчування міфів, інформаційної підтримки значущих памʼятних дат і діалогу на складні теми щодо українського минулого.

Водночас після широкомасштабного російського вторгнення онлайн-ресурси Інституту стали майданчиком для інформаційної підтримки спротиву воєнній агресії. У фокусі матеріалів були протидія російським історичним міфам, донесення інформації про природу сучасного російського режиму, його злочини та їхню вкоріненість у минулому Росії, історичні приклади стійкості й героїзму та героїчні історії після вторгнення.

За рік на сайті та сторінках Інституту в соціальних мережах було оприлюднено понад 2 389 публікацій.

Органічні охоплення та приріст аудиторії Інституту на кінець грудня 2022 року:

офіційний сайт: 9,8 млн сеансів, оприлюднено понад 180 матеріалів новинного характеру та статей;
офіційна сторінка у фейсбуці: охоплення аудиторії – 3,7 млн, кількість підписників зросла на 5,8 тис. і становила на кінець року 106,5 тис. Зроблено 637 публікацій;
офіційний акаунт у твіттері: охоплення аудиторії – 5,6 млн, кількість підписників зросла на 4,6 тис. і становила 10,1 тис. Опубліковано 1039 твітів;
офіційний профіль в інстаграмі: охоплення дописами і сторіз (розповідями) – 1,5 млн. Оприлюднено 381 публікацію, 349 сторіз та 14 відео. Кількість підписників зросла на понад 1 тис. і становила 7,4 тис.;
канал «Історія та пам’ять» у телеграмі: кількість підписників зросла на близько 900 і становила 1 535;
офіційний канал на ютубі: 485,6 тис. переглядів, кількість підписників зросла на 4 тис. і становила 31,2 тис. Опубліковано 43 відео та проведено 9 трансляцій.

Також Інститут доносив інформацію до аудиторій через взаємодію зі ЗМІ. Надано близько 230 коментарів, включень та інтерв’ю співробітників і керівництва Інституту у відповідь на запити журналістів. Посилилася робота з іноземними журналістами. Інститут отримав близько 20 запитів від закордонних журналістів на інтервʼю чи коментарі. У фокусі уваги іноземних ЗМІ були насамперед українська ідентичність і робота з російськими імперськими й радянськими памʼятками в публічному просторі. У 2022 році здійснено 23 масові розсилки новин та анонсів для ЗМІ.

Для попередження та зменшення наслідків можливих кібервпливів, спрямованих на інформаційні ресурси, інформаційні та комунікаційні системи Інституту, було обмежено доступ до тематичних вебсайтів Інституту «Віртуальний некрополь української еміграції» та «Архів усної історії».

Міжнародна співпраця

На замовлення Міністерства культури та інформаційної політики, за підтримки Міністерства закордонних справ Інститут створив виставку «Україна. Війна в Європі». Виставка була перекладена англійською, польською, литовською та німецькою мовами й експонувалася в країнах Європи: Австрії, Бельгії, Литві, Німеччині, Польщі. Партнерами проєкту за кордоном стали Литовський інститут історії, Центр історичних досліджень Польської академії наук у Берліні, Інститут Пілецького в Берліні, громадська організація «Bildungsverein Freundschaft kennt keine Grenzen e.V.», Музей історії Польщі.

28 липня 2022 року відбулася онлайн-зустріч очільників інститутів пам’яті України та Польщі. Сторони висловили готовність до співпраці. Дійшли згоди, що чекатимуть на домовленості за результатами зустрічі польсько-української робочої групи під головуванням заступників міністрів культури України та Республіки Польща, яка була створена згідно з Меморандумом про співробітництво у сфері національної пам'яті від 1 червня 2022 року.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України Голову Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича призначено представником Уряду в Опікунській раді фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» Федеративної Республіки Німеччина. 21 листопада 2022 року відбулося засідання Фонду. Антон Дробович долучився до засідання онлайн. За результатами засідання Фонд ухвалив «Бюджет солідарності» на 2023 рік у відповідь на російську агресію проти України. Бюджет становить 800 тис. євро (понад 31 млн грн). Кошти передбачені насамперед для підтримки українських громадських організацій, а також російських та білоруських неурядових організацій та для проєктів, спрямованих на підтримку біженців, розвиток структур у вигнанні й інші проєкти солідарності. Зокрема, можлива підтримка представників громадянського суспільства та дослідників з України й інших країн, які постраждали у зв’язку з російською збройною агресією. Опікунська рада висловилася проти агресивної війни Росії, яка порушує міжнародне право.

7 липня 2022 року співробітники Інституту в рамках співпраці з Українською школою вихідного дня «Джерело» у місті Амстердамі (Нідерланди) взяли участь у вебінарі «УІНП для освітян» з метою популяризації освітніх проєктів Інституту серед вчителів Амстердама.

16–18 листопада 2022 року представник Інституту взяв участь (онлайн) у Міжнародній конференції «Гібридна війна Росії проти демократичного світу. Виклик для європейської політики пам’яті» в межах щорічного засідання Європейської платформи пам’яті та сумління у місті Празі (Чеська Республіка).

Діяльність Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності

У 2022 році Національний музей Революції Гідності забезпечував умови для належної роботи підрозділів, опікувався функціонуванням комеморативних практик, заходами до пам’ятних дат – Дня Героїв Небесної Сотні, Дня Гідності та Свободи. Робота Музею включала організацію, збереження і поповнення фондової колекції, збереження культурної спадщини в умовах війни, підтримку діяльності Штабу порятунку спадщини, меморіалізацію та музеєфікацію подій сучасної війни, реалізацію науково-дослідних, виставкових і просвітницьких проєктів. Співробітники Музею брали участь у роботі Експертної ради з подолання наслідків тоталітаризму та русифікації при Міністерстві культури та інформаційної політики. Тривала робота у групах «Національна пам’ять», «Культурна спадщина» Національної ради з відновлення України. Результатом роботи Нацради став План відновлення України після війни. Зокрема, визначені пріоритетні напрями розвитку культури, напрацьовано плани щодо реалізації національних проєктів.

Команда музею працювала над виконання важливих завдань в умовах війни, зокрема, реалізацією евакуаційних заходів. На початку 2022 року Музей заархівував основний масив зібраної інформації. Резервні копії перемістили в безпечне місце. Були відзняті предмети основного фонду, оцифровані нові експонати. Упродовж року діяльність Музею регулярно документували за допомогою відео- та фотоматеріалів. Загалом підготовлено для публікацій понад 5100 світлин.

До Дня Героїв Небесної Сотні Музей підготував програму відзначення, яка охопила не лише Київ, а й регіони України. Провів соціальну кампанію під гаслом «Небесній Сотні вдячні за свободу!». Зовнішня соціальна реклама була розміщена на 180 площинах у Києві та областях України; підготовлено та розповсюджено інформаційно-методичні матеріали. Також Музей провів вуличну соціальну кампанію з популяризації героїв Небесної Сотні – їхні портрети розмістили на рекламних площинах відповідно до регіону, звідки родом був герой. До Дня Героїв Небесної Сотні в Києві відбулася прем’єра вистави «Maidan Inferno», прем’єрний показ в Україні швейцарського фільму «Ольга». Презентовано п’ять нових епізодів із циклу «Характери Гідності». Загалом на ютуб-каналі Музею розміщено 43 епізоди з цього циклу, які на кінець року переглянули понад 67 тис. осіб. Також презентовано фотоальбом «Євромайдан у Донецьку: історія боротьби за гідність» та III том видавничого проєкту «Небесна Сотня. Життєписи» Світлани Терейковської.

Упродовж року відбулися 10 засідань Науково-методичної ради Музею, 13 засідань Фондово-закупівельної комісії, тривало планування та обговорення роботи з керівниками структурних підрозділів Музею, наради з колективом, загальні збори колективу Музею.

До Дня Гідності та Свободи Музей за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України організував соціальну кампанію «Вистояли на Майдані – переможемо у війні!». Її макети та інформаційні матеріали викладені у вільний доступ на ресурсах Музею. Організований флешмоб #Бути_гідним (опубліковано понад 1400 дописів); презентовано другий збірник матеріалів форуму 2022 року «Революції доби постмодерну: Майдан у контексті світових протестних рухів кінця XX – початку XXI століття» та електронну версію книжки у форматі історичного календаря «У поступі до свободи».

Як провідна установа з дослідження подій Революції гідності, Музей Майдану організував і провів 17–18 листопада четвертий Науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії». Тема форуму 2022 року – «Майдани і російсько-українська війна в національному та глобальному вимірах». У ньому взяли участь понад пів сотні вчених з України, Словаччини, Швеції, Канади, Іспанії та США. Трансляцію заходу переглянули майже 3 тис. осіб.

На ресурсах Музею розміщені інформаційно-методичні матеріали до Дня Гідності та Свободи, матеріали круглого столу «Майдан, війна, свобода: еволюція суспільного спротиву», наукового форуму «Революція Гідності: на шляху до історії», хроніку подій Революції Гідності під хештегом #календар_Майдану.

Протягом 2022 року НМРГ реалізував 26 виставкових проєктів на 36 локаціях, із них вуличних – 10; частина виставок – мандрівні, що експонувалися в кількох містах. Загалом виставки відвідали понад 52,5 тис. осіб.

У 2022 році Музей організував та провів 98 заходів, 46 з яких – разом із партнерами. Частина заходів відбулася онлайн або у змішаному форматі через реалії воєнного часу та карантинні обмеження. Музей продовжив серію онлайн-інтерв’ю «Про що говорить експонат», а також фахові онлайн-дискусії; співробітники Музею виступили з понад 35 лекціями, в тому числі для учнівської та студентської молоді; підготували 6 наукових статей, а також 2 публікації з тезами доповідей.

Важливими напрямами діяльності НМРГ стали поповнення музейної колекції та музейний облік. Забезпечено зберігання та облік 3797 предметів основного фонду та 1158 предметів науково-допоміжного фонду. Колекція поповнилася 1019 одиницями основного фонду та 349 предметами науково-допоміжного. Всесвітньовідомим артефактом із колекції Музею стала бородянська шафка з керамічним півником.

Команда НМРГ організовувала науково-екскурсійну діяльність на публічних майданчиках – в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, у просторі Галереї протестного мистецтва, проводила екскурсії «Місцями Революції Гідності», виставкові проєкти на партнерських майданчиках. Провели 122 екскурсії, які відвідали 2097 осіб.

Упродовж року записано 50 інтерв’ю в межах музейних усноісторичних проєктів, таких як «Ініціативи Майдану: люди, події, свідчення», «Топоси гідності», «Рефлексії істориків про Революцію Гідності». 2022-го запроваджено новий усноісторичний проєкт «Російсько-українська війна: голоси очевидців» та інші.

Музей підготував 5 видавничих проєктів, зокрема електронне видання книжки «У поступі до свободи», методичні матеріали, довідкові матеріали «Інструкція зі швидкого реагування для музеїв у зоні воєнних дій, збройних конфліктів, терактів та в інших надзвичайних ситуаціях», інструкція ЮНЕСКО «Спадщина у небезпеці. Посібник з екстреної евакуації колекцій культурних цінностей».

Також Музей активно долучався до заходів, присвячених пам’ятним датам: День українського добровольця, День Героїв, День музеїв, Дня захисників і захисниць України, з нагоди відзначення 80-ї річниці створення УПА та інших. Були організовані сезонні толоки на алеї Героїв Небесної Сотні, акції «Великдень для Героїв» та інші комеморативні заходи на вшанування пам’яті героїв України.

У звітному році Музей вчергове став партнером щорічного забігу «Шаную воїнів, біжу за героїв України», який відбувся в адаптованому до воєнного часу форматі. У ньому взяли участь ветерани російсько-української війни та члени їхніх родин, волонтери, рідні полеглих захисників та активні громадяни. Загалом до забігу долучилися понад 6 тис. учасників.

Важливим здобутком року стало продовження запровадженої у 2021-му комеморативної практики персонального вшанування загиблих героїв Революції гідності в межах проєкту «День народження Героя». У 92 дні вшанували 107 героїв Небесної Сотні. Портрети героїв зі стислою біографічною довідкою розміщують біля Дзвона гідності в день їхнього народження разом із білою квіткою. Підготовлені уточнені біографії всіх героїв Небесної Сотні, перевірено вже оприлюднену інформацію щодо їхнього життя та діяльності. Біографічні дані розміщені на сайті Музею.

Впродовж звітного періоду відбувалася активна комунікація зі ЗМІ. Українські та закордонні видання інформували про роботу Національного музею Революції Гідності та Штабу порятунку спадщини. Зафіксовано 901 інформаційний матеріал, зокрема в таких міжнародних виданнях, як Time, The Washington Post, Guardian, The Art Newspaper, Euronews, France24. Та в загальнонаціональних і регіональних українських – «Укрінформ», «Суспільне», «ТСН», «24 канал», «5 канал», «Еспресо», «Рада», «Громадське радіо», «Українська правда», «Дзеркало тижня» та інші.

Загалом в засобах масової інформації опубліковано 763 матеріали про діяльність Музею Майдану та 138 – про діяльність Штабу порятунку спадщини.

Сукупно заходи, виставки, публікації на сторінках Музею в соцмережах та на сайті, відео на сторінці в ютубі (не враховуючи охоплення вуличною соцрекламою, онлайн-лекціями та виступами на позамузейних заходах, а також учасників масових комеморативних заходів) охопили понад 1,4 млн аудиторії.

Важливим здобутком Музею стало заснування Штабу порятунку спадщини – волонтерської ініціативи, яка допомагає захищати культурну спадщину в умовах війни. У межах діяльності Штабу, а також робочої групи з питань збереження культурної спадщини під час дії правового режиму воєнного стану (утворена Міністерством культури та інформаційної політики України, координатор робочої групи – генеральний директор Музею) надано гуманітарну допомогу – головно пакувальними матеріалами – музеям, бібліотекам, архівам, установам культури, закладам, які зберігають культурне та історичне надбання. Музей надає консультації щодо добору потрібних матеріалів та їх правильного використання для збереження музейних предметів.

Упродовж 2022 року Музей проводив експедиції для оцінки збитків, які війна завдала об’єктам культурної спадщини, та документування злочинів проти культури. За результатами поїздок підготовлені звіти з пропозиціями для першочергових стабілізаційних кроків, кошторисом робіт у координації з МКІП та міжнародними організаціями. Загалом проведено 15 експедицій до Київської, Житомирської, Харківської, Чернігівської, Сумської областей.

Результатом пам’яткоохоронних досліджень НМРГ став комплект облікової документації на чотири пам’ятки:

«Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вулиці Грушевського у місті Києві під час акцій протесту в лютому 2014 року»;
«Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вулиці Інститутської в місті Києві під час акцій протесту в лютому 2014 року»;
«Місце протестів та загибелі громадян під час Революції Гідності на Хрещатику й майдані Незалежності»;
«Місце протестів та загибелі громадян під час Революції Гідності у Кріпосному провулку, на вулиці Інститутській і в Маріїнському парку».

Діяльність Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті

Протягом 2022 року Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті (Архів національної памʼяті) працював над розробкою нормативно-правових актів щодо архівної справи та над вдосконаленням нормативного забезпечення діяльності ГДА УІНП.

Архів підготував проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни в додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Забезпечував супровід таких нормативно-правових актів:

– проєктів постанов Кабінету Міністрів України:

«Про внесення змін у додаток до Порядку виплати надбавки за вислугу років працівникам державних і комунальних архівних установ»;
«Деякі питання оплати праці працівників галузевого державного архіву Українського національного інституту пам’яті»;

– проєкту наказу Міністерства культури та інформаційної політики України «Про затвердження Положення про експертно-перевірну комісію галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті».

Одним з основних завдань Архіву залишалося питання реконструкції корпусу № 5 по вулиці Пухівській, 7 у місті Києві, де має розміститися ГДА УІНП.

Державну закупівлю з реконструкції, проведену у 2021 році, оскаржив Антимонопольний комітет України. За результатами розгляду до торгів допустили одного учасника, тому закупівля не відбулася.

Через повномасштабне вторгнення Росії 100 млн грн, які були передбачені в Державному бюджеті України на 2022 рік для реконструкції приміщення Архіву, скоротили відповідно до постанови Кабінету міністрів від 1 квітня 2022 р. № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету». Це унеможливило проведення реконструкції.

У рамках Плану відновлення України Архів підготував національний проєкт «Реконструкція приміщення ГДА УІНП».

Упродовж 2022 року працівники Архіву здійснили низку відряджень до Черкаської, Чернігівської, Полтавської та Хмельницької областей, де працювали над підготовкою до передавання архівних документів репресивних органів до ГДА УІНП, проводили наради з працівниками архівних підрозділів Служби безпеки України, ліквідаційних комісій Міністерства внутрішніх справ України та обласних прокуратур.

Архів національної пам’яті долучався до міжнародних проєктів, які досліджують діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті:

щорічної конференції Європейської мережі офіційних органів, які зберігають справи секретної поліції в місті Будапешті (Угорщина);
щорічного засідання Платформи європейської пам’яті та сумління у місті Празі (Чеська Республіка);
міжнародної конференції «Гібридна війна Росії проти демократичного світу. Виклик для європейської політики пам’яті» у місті Празі (Чеська Республіка);
міжнародної конференції «Незалежність. Архів. Прогноз. Україна в 1991–2021 роках і далі», організованій Асоціацією українознавства Австралії та Нової Зеландії;
міжнародної конференції «Робота з наслідками окупації 2 – комунізм і рашизм» у місті Ризі (Латвійська Республіка);
міжнародного форуму «Пам’ять та майбутнє» у місті Вроцлаві (Республіка Польща).

В Українському кризовому медіацентрі Архів організував дискусію «3-D Європейський шлях України та Молдови: декомунізація, деколонізація, доступ до архівів».

У 2022 році Архів національної пам'яті підписав 5 договорів та меморандумів із міжнародними партнерами – Національним архівним агентством Республіки Молдова, Національним архівом Естонії, Центром вивчення геноциду та опору жителів Литви, Литовським спеціальним архівом, Міністерством юстиції Латвійської Республіки та Центром громадської пам’яті.

Представник Архіву національної пам’яті увійшов до складу робочої групи «Освіта та музеї» Платформи європейської пам’яті та сумління.

Команда Архіву підготувала фотодокументальну виставку «Комунізм = рашизм» про трагічні долі 13 українців, репресованих комуністичним тоталітарним режимом у XX столітті та постраждалих від агресії Росії проти України у XXI столітті. Виставку відкрили 15 червня 2022 року на Михайлівській площі в Києві. Протягом року її експонували у парках та на центральних площах міст, у музеях та навчальних закладах: у Броварах на Київщині, в Черкасах, у Чернігові, Ніжині, Прилуках та Мені на Чернігівщині, у Полтаві, Миргороді та Кременчуці на Полтавщині, у Вінниці, Хмельницькому.

Виставка була відкрита англійською та відповідними місцевими мовами:

на центральній площі міста Таллінна, у приміщенні Міністерства закордонних справ Естонської Республіки та на базі НАТО в Естонії;
у Латвійській Республіці в містах Рига, Даугавпілс, Ульброка, Вальмієра, Прейлі, Валка, Кекава;
у Музеї окупації та боротьби за свободу Литовської Республіки в місті Вільнюсі.

У відкритті виставки взяли участь надзвичайні та повноважні посли України, дипломати інших держав, акредитовані в країнах Балтії, представники української діаспори та громадськості. Виставку в Ризі відвідав Президент Латвійської Республіки Егілс Левітс. Також була підготовлена книга-проспект виставки українською, англійською, латвійською та литовською мовами.

У містах Вінниця, Полтава, Черкаси, Хмельницький представники Архіву провели майстер-класи «Як знайти репресованих родичів», презентували просвітницькі ролики.

Архів взяв участь у 8 всеукраїнських конференціях та фестивалях. Крім того, став партнером 6-го Фестивалю думок, організатором якого виступив благодійний фонд «Восток-SOS». Під час заходу відбулася онлайн-дискусія «Чому після Пушкіна приходять «пушки».

Протягом 2022 року Архів надав 169 відповідей громадянам, які звернулися щодо пошуку інформації про репресованих.

IІ. Аналіз діяльності Українського інституту національної памʼяті

Ключовим викликом у діяльності Інституту у звітному році стала необхідність перебудови роботи в умовах широкомасштабного російського вторгнення та запровадження воєнного стану.

План роботи Інституту на 2022 рік у зв’язку з вторгненням, необхідністю перебудови діяльності Інституту в умовах воєнного стану був затверджений 13 липня 2022 року.

Упродовж звітного року Інститут реалізував 87% пунктів Плану роботи. Не виконано з різних причин 13% завдань, визначених Планом роботи на 2022 рік.

Упродовж 2022 року в умовах воєнного стану пріоритетними в роботі Інституту стали:

інформаційна підтримка спротиву широкомасштабній російській агресії;
збереження пам’яті про перебіг та факти сучасної російсько-української війни;
переосмислення і подолання російської імперської та радянської тоталітарної спадщини («деколонізація»);
проведення заходів з відзначення пам’ятних днів і річниць важливих подій та інформаційний супровід знакових пам’ятних дат;
посилення співпраці з закордонними партнерами у сфері збереження та відновлення національної пам’яті.

Упродовж року Інститут опрацював 30 нормативно-правових актів, які надійшли від представників Верховної Ради України та органів виконавчої влади. Також працював над проєктами 7 нормативних документів. Зокрема, підготував пропозиції до проєкту постанови Верховної Ради України «Про відновлення історичних топонімів Криму, в тому числі тих, які були змінені внаслідок злочину геноциду, здійсненого режимом СРСР проти кримськотатарського народу».

Відразу після широкомасштабного вторгнення Росії Інститут переорієнтував роботу на інформаційну підтримку спротиву агресії. У перші місяці після вторгнення інформація, яка щоденно оновлювалася на онлайн-ресурсах Інституту, а також проєкти, створювані колективом, були спрямовані на: протидію російським історичним міфам; донесення інформації про природу сучасного російського режиму, його злочини та їхню вкоріненість у минулому Росії; розповідь про історичні приклади стійкості та героїзму та про героїчні історії після вторгнення.

Інститут розпочав роботу над загальним концептуальним наративом щодо меморіалізації місць пам’яті російсько-української війни та над пілотним проєктом меморіалізації місць пам’яті в Київській області («Дорога памʼяті»). Зібрано матеріали з пропозиціями від партнерів та підготовлено первинний документ «До питання розробки стратегії комплексної меморіалізації російсько-української війни (на території Києва та Київської області). Пілотний проєкт». Опрацьовуються матеріали, надані обʼєднаними територіальними громадами Київської області для пілотного проєкту «Дорога памʼяті». Роботу продовжимо у 2023 році.

Зібрання, збереження та надання доступу до усних свідчень про знакові події новітньої історії залишаються одним із пріоритетних напрямків роботи Інституту. Після повномасштабного вторгнення Росії онлайн-платформа Архіву усної історії була закрита для вільного доступу з міркувань безпеки. Проте Інститут продовжив записувати й приймати на зберігання записи свідчень. У 2022 році у фокусі була саме фіксація та зберігання свідчень про широкомасштабний етап російсько-української війни.

У зв’язку з широкомасштабним вторгненням також була змінена тематика аналітичних матеріалів для Віртуального музею російської агресії. Нові публікації, розміщені на сайті Віртуального музею у 2022 році, детально аналізували різні аспекти повномасштабного вторгнення.

Упродовж року Інститут був долучений до відзначення 11 днів памʼяті й державних свят, а також підготував та поширив різнопланові матеріали до близько 40 памʼятних дат – і усталених, і тих, які раніше не висвітлювалися, але повʼязані з контекстом російсько-української війни.

У 2022 році Інститут у співпраці з партнерами реалізував 5 банерних виставкових проєктів.

Також, завдяки підтримці партнерів, Інститут в умовах воєнного стану створив та / або презентував 20 популяризаційних відеопродуктів.

Співробітники Інституту проводили інформаційно-просвітницькі заходи для учнів і студентів. Усього – 16 заходів упродовж року, під час яких у різних форматах порушувалися теми українського державотворення, національно-визвольних змагань 1917–1921 років, мови як чинника творення держави, російської агресії проти України в історичному контексті, діяльності Української повстанської армії, радянських репресій української інтелігенції, життя та діяльності історичних постатей. Також співробітники Інституту в регіонах провели низку заходів, спрямованих на популяризацію історії та подолання міфів. Усього впродовж року відбулося понад 30 різнопланових популяризаційних заходів із залученням різних аудиторій.

Внаслідок широкомасштабного вторгнення Росії в Україну різко зріс суспільний запит на усунення з публічного простору топонімів та символів, повʼязаних не лише з комуністичним тоталітарним режимом, але й з російською імперською політикою. Це актуалізувало осмислення спадщини Російської імперії та роботу з її символікою в публічному просторі. Інститут розробив концептуальні підходи до топонімічної деколонізації та напрацював критерії відповідності об’єктів перейменування цілям та завданням деколонізації. Розроблені критерії лягли в основу рекомендацій Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму для органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Інститут брав участь у створенні та здійснює супровід роботи Експертної ради. Також упродовж року Інститут надавав у відповідь на запит роз’яснення та рекомендації органам державної влади, місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам. На кінець грудня підготовлено 611 листів із роз’ясненнями та рекомендаціями.

Упродовж року Інститут традиційно готував інформаційні матеріали, які надавав Офісу Президента, міністерствам, обласним та Київській міській військовим адміністраціям, Українському державному центру національно-патріотичного виховання, Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки тощо. Зокрема, розроблено інформаційні матеріали до таких памʼятних дат: Дня Української Державності; Дня Незалежності України та Дня Державного Прапора; Дня захисників і захисниць України та 80-річчя створення Української повстанської армії; 90-х роковин Голодомору 1932–1933 років.

У 2022 році Інститут створив міжвідомчу робочу групу з підготовки пропозицій щодо можливості проведення для кандидатів на посади державної служби тестування з історії української державності. А також забезпечував роботу групи з розробки проєкту стратегії захисту, збереження та популяризації історії української державності. Співробітники Інституту брали участь у робочих групах з підготовки Плану відновлення України. Інститут організував роботу підгрупи «Національна пам’ять».

Також впродовж 2022 року представники Інституту брали участь у роботі:

комісій, інших дорадчих, робочих груп органів місцевого самоврядування з найменувань, встановлення пам’ятних знаків;
координаційних рад, організаційних комітетів, робочих груп, створених місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування з питань національно-патріотичного виховання, збереження та відновлення національної пам’яті;
регіональних комісій з реабілітації, зокрема, Полтавської, Чернігівської, Волинської, Вінницької.
організаційних комітетів, робочих груп, створених Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади.

Інститут продовжує забезпечувати роботу Національної комісії з реабілітації. У 2022 році опрацьовано 574 обґрунтовані пропозиції щодо можливості визнання (відмови у визнанні) особи реабілітованою або потерпілою від репресій. Упродовж року відбулися 3 засідання Національної комісії з реабілітації. Така кількість засідань зумовлена тим, що у звʼязку з широкомасштабним вторгненням Росії Національна комісія змогла відновити роботу лише влітку. На 3 засіданнях члени Національної комісії розглянули 488 обґрунтованих пропозицій та підготовлених до них аналітичних матеріалів. За підсумками цих засідань: реабілітовано 381 особу; визнано потерпілими від репресій 58 осіб; встановлено, що особа вже була реабілітована й не потребує додаткової реабілітації, щодо 7 осіб; відмовлено в реабілітації через відсутність законних підстав 2 особам; відмовлено у визнанні потерпілими від репресій через відсутність законних підстав 2 особам.

Міжнародна діяльність Українського інституту національної пам’яті у 2022 році була спрямована на посилення співпраці з закордонними партнерами.

У сфері управління Інституту залишаються дві установи: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті (Архів національної памʼяті). Інститут здійснював спрямування та координацію роботи цих установ.

III. Використання коштів державного бюджету

Український інститут національної пам’яті отримує фінансування з державного бюджету за двома бюджетними програмами:

– за КПКВК 3809010 «Керівництво та управління у сфері відновлення та збереження національної пам’яті» затверджено асигнування в сумі 28 289,4 тис. грн, касові видатки становили 23 888,3 тис. грн;

- за КПКВК 3809020 «Заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву УІНП» затверджено асигнування в сумі 32 323,1 тис. грн, касові видатки становили 26 014,4 тис. грн, з них:

на заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, проведені Інститутом, затверджено асигнування у розмірі з 1 314,2 тис. грн; асигнування були відкриті на суму 655,4 тис. грн., відповідно до цього проведено 13 заходів. З них у звітному році профінансовано 3 заходи на суму 163,8 тис. грн. За іншими проведеними заходами кредиторська заборгованість становить 440,0 тис. грн;
на забезпечення діяльності архіву використано 3 595,7 тис. грн із 4 108,9 тис. грн затверджених, що зумовлено тим, що проведення ремонту затрималось у зв’язку з тривалою процедурою передачі приміщення архіву;
на забезпечення діяльності музею використано 22 255,0 тис. грн із 26 900,0 тис. грн затверджених.

Асигнування на заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення і збереження національної пам’яті були відкриті у серпні 2022 року.

IV. Організаційна інформація

Гранична чисельність працівників Інституту затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» у кількості 97 одиниць, із них 92 штатні одиниці є посадами державної служби. До категорії А належать 4 посади (голови Інституту, першого заступника голови, заступника голови та заступника з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO), до категорії Б – 27 посад керівників структурних підрозділів та їхніх заступників, до категорії В – 61 посада головних спеціалістів. Апарат Інституту складається з 8 самостійних структурних підрозділів: 5 управлінь (наукового забезпечення, інституційного забезпечення, популяризаційно-просвітницької роботи, забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах, комунікації та інформаційно-аналітичного забезпечення), 3 відділів (фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення, управління персоналом та документообігу, правового забезпечення) та 2 окремо виведених одиниць: головного спеціаліста з питань запобігання корупції та головного спеціаліста з питань внутрішнього аудиту.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 824-р «Про проведення функціонального аудиту органів виконавчої влади» Інститут з 5 жовтня по 31 жовтня 2022 року провів функціональний аудит в умовах воєнного стану (наказ Інституту від 04.10.2022 № 72-адм). Функціональний аудит проводився відповідно до Методики проведення функціонального аудиту органів виконавчої влади в умовах воєнного стану, затвердженої наказом Національного агентства України з питань державної служби (НАДС) від 14.07.2022 № 57-22 (реєстрація у Міністерстві юстиції України 28.07.2022 № 848/38184). Функціональний аудит показав, що всі функції Інституту є важливими/критичними та актуальними в умовах воєнного часу та після закінчення воєнних дій. Виконання цих функцій забезпечує сталість державного управління у сфері відновлення та збереження національної пам’яті. Звіт про результати функціонального аудиту відправлений до НАДС.

На виконання підпункту 2 пункту 1 Операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту Українського інституту національної пам’яті на 2022 рік, а також на виконання наказу Інституту від 09.09.2022 № 64-адм протягом вересня – жовтня проведено гендерний аудит. Він проводився відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 09.08.2021 № 448. Результати показали дотримання гендерної рівності між чоловіками та жінками, відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі, рівні можливості для жінок і чоловіків та рівні умови для реалізації своїх прав. В Інституті не чиниться насильство за ознакою статі з метою домінування та контролю поведінки шляхом експлуатації, дискримінації, погроз, репресій, обмежень тощо. Первинна документація не містить дискримінаційних ознак, однак і не містить гендерно чутливих формулювань. Співробітники Інституту переважно задоволені умовами праці. Абсолютна більшість опитаних вважають впроваджувану Інститутом політику недискримінації та рівних можливостей ефективною.

Заходи щодо підбору кандидатів, організації конкурсного відбору та розставлення персоналу при заміщенні вакантних посад

У зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації та запровадженням в Україні воєнного стану конкурси на заміщення вакантних посад державної служби відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 246, призупинені на період дії воєнного стану.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану», частини 5 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» відбулись такі призначення на посади державної служби:

призначено 4 державних службовців;
звільнено 4 державних службовців.

Проходження терміну випробування та призначення рангів державним службовцям:

7 державних службовців пройшли випробування;
1 державному службовцю присвоєно ранг державного службовця за результатами випробування для вперше призначених;
3 державних службовці пройшли випробування та їм присвоєно ранг державного службовця за результатами випробування в рамках категорії посади;
21 державному службовцю присвоєно чергові ранги.

Усього присвоєно 25 рангів державним службовцям.

Розробка проєктів розпорядчих актів, що стосуються питань управління персоналом, трудових відносин та державної служби

Упродовж 2022 року видано 249 наказів, із них: накази з адміністративних питань – 86, з особового складу – 58, накази про відпустки – 85 та 20 наказів про відрядження.

Результати оцінювання службової діяльності державних службовців за 2022 рік

За результатами оцінювання державні службовці категорії Б та В отримали оцінки:

відмінно – 26 державних службовців;
позитивно – 10 державних службовців;
негативно – немає.

4 державних службовці не виконали завдання через обставини, які об’єктивно унеможливили його виконання і на які державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання, зокрема через перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану або в добровольчому формуванні територіальної громади.

Щодо 15 державних службовців категорій «Б» і «В» не проводилося визначення результатів виконання завдань у 2022 році. Йдеться про тих, хто був звільнений від виконання посадових обов’язків у зв’язку з перебуванням у Збройних силах України, та про новопризначених.

За результатами оцінювання державні службовці категорії А отримали оцінки: відмінно – 2 державних службовці. Щодо 1 державного службовця категорії А визначення результатів не проводилося у звʼязку зі звільненням від виконання посадових обов’язків через перебування в ЗСУ.

Реєстрація та облік документів

Документообіг Інституту здійснюється виключно в системі електронного документообігу. Також Інститут приєднаний до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, відтак обмін документами з іншими органами виконавчої влади здійснюється виключно в електронному вигляді (крім документів, щодо яких окремими нормативними актами затверджено інший режим). У 2022 році забезпечено створення та обіг електронних організаційно-розпорядчих документів за допомогою сервісу електронного документообігу «АСКОД».

Упродовж року до Інституту надійшло 2049 документів (поштовим зв’язком, спецзв’язком, кур’єрською службою, електронною поштою):

службової кореспонденції – 1780;
звернень громадян – 250;
запитів на публічну інформацію – 19;
вихідної кореспонденції –1760.

Відбувалася постійна взаємодія з органами виконавчої влади та іншими державними установами: за допомогою системи СЕВ ОВВ отримано – 1 093 листи, відправлено – 1 180 листів.

Інститут розташований за адресою: вул. Липська, 16, Київ, 01021.

Завантажити

Презентація результатів роботи Інституту у форматі PDF