Жертв Голодомору вшанували в Києві панахидою та громадською акцією
26 листопада, у 89-ті роковини Голодомору 1932–1933 років, на території Національного музею Голодомору-геноциду церковні владики та громадяни вшанували вбитих штучним голодом.
Поминальну панахиду за жертвами геноциду очолив глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав. У ній взяли участь архієпископ Православної церкви України, секретар Київської митрополії ПЦУ, намісник Свято-Михайлівського монастиря Агапіт (Гуменюк), а також духовенство УГКЦ та ПЦУ.
«На жаль, в історії ставалося так, що коли ми втрачали свою державність, північний агресор винищував наш народ. Те саме відбувається і сьогодні. Ворог нам каже здати свою державу. Однак ми розуміємо, що, втрачаючи державність, ми знову стаємо жертвами геноциду», – зазначив Блаженніший Святослав. Глава УГКЦ також закликав згуртуватися і зробити все від нас залежне, щоб подібні злочини більше ніколи не повторилися на українській землі: «Ми пам’ятаємо, щоб запобігати!»
Організатори поминальної панахиди: Світовий Конґрес Українців та Український інститут національної пам’яті.
Також Український інститут національної пам’яті разом із молодіжними активістами з громадських організацій «Український студент» і «Пласт» провели громадську акцію: лампадки на території Музею Голодомору виклали у символічній формі колоска. Цього року разом із гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо» символом вшанувань є свічка, стилізована під колосок.
Крім того, Світовий Конґрес Українців за підтримки Українського інституту національної пам’яті презентував до роковин Голодомору фільм-реквієм «Імена на стінах». Це історія 11-річної Валерії Прокопенко та її односельчан з Ягідного на Чернігівщині, які у лютому–березні цього року пережили жахіття російської окупації. Це ж село дев'ять десятиліть тому пережило штучний голод у 1932–1933 роках. А в 2022 році спадкоємець сталінського тоталітарного режиму – сучасний рашизм знову прийшов сюди, щоб знищувати українців.
Фільм-реквієм у перекладі англійською мовою
Українці вшановують пам’ять жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яку сучасний російський режим веде проти України та яка супроводжується новими геноцидними практиками. Крім того, Кремль знову використовує їжу як зброю, щоб тиснути на міжнародну спільноту. (Детальніше про це можна прочитати тут і тут, англійською мовою тут).
Вже традиційно у четверту суботу листопада, о 16:00, відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання. Доєднатися до загальносвітових ушанувань можна, запаливши увечері пам’ятного дня свічку на підвіконнях.
Меморіальні заходи продовжаться упродовж року до 90-х роковин Голодомору в 2023 році. Ключова увага приділятиметься визнанню Голодомору геноцидом державами світу. Наразі Голодомор визнали геноцидом парламенти 17 держав: Австралії, Грузії, Еквадору, Естонії, Канади, Колумбії, Латвії, Литви, Мексики, Молдови, Парагваю, Перу, Польщі, Португалії, США, Угорщини, Чехії. У квітні цього року Федеральний сенат Бразилії, який є верхньою палатою Національного конгресу країни, визнав Голодомор геноцидом українського народу. Також Голодомор в Україні 1932–1933 років геноцидом визнав опозиційний до режиму Лукашенка Об’єднаний перехідний кабінет Білорусі. Геноцидну природу Голодомору визнали Римо-Католицька Церква та Константинопольська Православна Церква.
Фото Олесі Петрунець та Ярослава Мізерного