Памʼяті Олега Бодунова
Мав надзвичайно широкі інтереси: техніка, мистецтво, історія, старовинна зброя, колекціонування, реставрація, підприємництво, журналістика, боротьба з корупцією…
Бодунов Олег Миколайович, навіки 50 років. Його біографія тісно пов’язана з Києвом та Хмельниччиною. У столиці закінчив Національний університет харчових технологій. Жив і працював у селі Спасівка Сатанівської територіальної громади.
Саме такі активні, небайдужі люди стали першими добровольцями, коли спалахнула велика війна. Вже 25 лютого 2022 року Олег Бодунов доєднався до 3 окремої танкової бригади.
Службу розпочав у взводі радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Підрозділ регулярно працював як піхотний, тому Бодунов пройшов безліч небезпечних місій на Харківщині. Перше поранення отримав під час штурму Нової Гусарівки в 2022-му.
Пізніше продовжив службу в роті радіоелектронної боротьби (РЕБ), оскільки добре знався на техніці. Воїни групи РЕБ теж під постійним ризиком, адже їхня апаратура працює «на нулі».
Друге поранення головний сержант Бодунов отримав минулого року в районі села Колодязне. Разом з побратимами супроводжував наземного робота (НРК), що віз вантаж на позицію.
Групу атакували ворожі FPV. Бодунов не сховався у посадці, а відкрив вогонь по дрону, аби врятувати НРК. Уразив дрон, але той вибухнув дуже близько, завдавши ушкодження Олегу Миколайовичу. Незважаючи на поранення, він сам «на вольових» прийшов на базу.
Дивував побратимів стрункістю та бадьорістю. Але виявилося, що поранення та постійний стрес непомітно зруйнували здоров’я. Серце воїна не витримало під час виконання чергового бойового завдання, коли Олег Бодунов відновлював апаратуру РЕБ після авіаудару КАБа…
«Олег був світлою людиною, наполегливим, життєрадісним. Завжди брав відповідальність за себе та інших, — згадує його побратим Андрій Плескань. — Багато доброго зробив людям і ще багато чого хотів зробити. Мріяв будувати будинок. Мав багато планів, але життя обірвалося».
…Прощання з Олегом Бодуновим відбулося у Сатанові. Після поминального богослужіння у храмі Воскресіння Господнього Православної церкви України героя поховали на місцевому цвинтарі з військовими почестями.
Ігор Романенко
Фото: Facebook-сторінка 3 окремої важкої механізованої Залізної бригади
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.