Що таке Угода про aсоціацію і чому її підписання це – перемога?

Проста відповідь на питання про те, які переваги дає українцям асоціація з Європейським Союзом і для чого нам зона вільної торгівлі з ЄС. Угода про асоціацію між Україною і Європейським Союзом набула чинності 1 вересня 2017 року. Вона відкрила нову сторінку в стосунках України та Євросоюзу – ми перейшли від простого співробітництва до процедур, які дозволяють Україні повністю інтегруватися до ЄС.

Підписання Угоди вже принесло українцям відчутні переваги. Це лібералізація візового режиму з країнами Євросоюзу (той самий безвіз) і спрощення торгівлі між Україною та ЄС, яке полягає в тому, що для українських виробників відкрився пільговий доступ до одного з найбільших ринків світу.Завдяки Угоді про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС (ПВЗВТ), яка є частиною Угоди про асоціацію, українські підприємці змогли суттєво збільшити обсяги своєї торгівлі з ЄС.

Сьогодні Європейський Союз є нашим головним торговельним партнером. Якісні європейські товари стали доступнішими для українців, а наші виробники, своєю чергою, отримали можливість експортувати свою продукцію до ЄС за пільговими умовами.

Необхідність відповідати європейським стандартам водночас підвищує якість української продукції і для внутрішнього ринку. Сьогодні Україна є одним із лідерів експорту сільськогосподарської продукції до ЄС. Ще більше переваг наші виробники отримають тоді, коли запрацює угода про так званий “промисловий безвіз”, і ми зможемо постачати до Євросоюзу свою промислову продукцію на тих самих умовах, що діють всередині ЄС. Підготовка до підписання такої угоди вже ведеться урядом України.

Але, як ми вже казали, Євросоюз – це не лише про торгівлю. За ті роки, відколи почала діяти Угода про асоціацію, в життя українців увійшли комфортні Центри надання адміністративних послуг, зручні електронні державні сервіси, якісніша медицина та відремонтовані із залученням європейських коштів дороги. Це відбувається, оскільки в межах Угоди про асоціацію українська влада взяла на себе зобов’язання проводити реформи, що дозволять нам остаточно розпрощатися із залишками радянського минулого, з його бюрократією, зневагою до людини, економічною та технологічною відсталістю. І зроблять Україну сучасною розвиненою країною з високим рівнем життя, де цінуються свобода й гідність, громадяни мають рівні можливості, а їхні права реально, а не на папері, захищені законом.

Які органи державної влади опікуються питаннями євроінтеграції і що може зробити кожен із нас, щоб процес реалізовувався швидше?

Гарантом дотримання стратегічного курсу на євроінтеграцію є Президент України. Це закріплено в Конституції України. Він забезпечує політичний діалог із нашими партнерами в ЄС та підписує необхідні євроінтеграційні закони, які ухвалює парламент. Фактично, “зоною відповідальності” Президента є сталість і безперервність процесу європейської інтеграції України.

Від парламенту залежить своєчасне ухвалення євроінтеграційних законопроєктів, що відповідають Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. При цьому вносити їх на розгляд можуть Президент, самі народні депутати і Кабінет Міністрів України. Існує визначений графік, за яким потрібно ухвалювати ті чи інші закони, щоб Угода про асоціацію виконувалася вчасно.

Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади розробляють підзаконні акти (наприклад, постанови і розпорядження), необхідні для виконання євроінтеграційних законів, національні євроінтеграційні програми і відповідають за їхню якісну і вчасну реалізацію. Головним відповідальним за євроінтеграцію в уряді є Віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції.

Йому допомагає Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, який, зокрема, розглядає законопроєкти на їхню відповідність євроінтеграції.

Не рідше ніж раз на рік Україна та Євросоюз підбивають підсумки роботи та окреслюють плани на спеціальних зустрічах: самітах Україна-ЄС і Раді асоціації між Україною та ЄС. Саміти є зустрічами на вищому рівні – президентів України, Європейської Ради та Європейської комісії, де обговорюються стратегічні питання. Рада асоціації, своєю чергою, – це зустріч на рівні міністрів і членів урядів України та ЄС для вирішення практичних питань інтеграції.

Інші органи державної влади України виконують євроінтеграційні закони, акти Президента й уряду.

Щоб процес євроінтеграції України відбувався швидше, громадяни можуть голосувати за політичні сили, які чітко заявляють про свою підтримку європейської інтеграції. А крім того, активно висловлювати свою позицію, вимагаючи від парламенту ухвалення необхідних законів, а від інших органів влади, у тому числі місцевих, – їхнього виконання.

Міфи про євроінтеграцію

01/ Євроінтеграція означає відмову від суверенітету

02/ Україна ніколи не стане членом ЄС

03/ Якщо Україна і стане членом ЄС, то лише як сировинний придаток

Зазвичай ці міфи використовують проросійські політичні сили, мета яких – зменшити суспільну підтримку євроінтеграції і, як наслідок, загальмувати рух України до Євросоюзу. Приблизно так само ті самі сили говорили про Угоду про асоціацію з ЄС і безвізовий режим. Мовляв, цього ніколи не буде, і нам це не потрібно.

Але практика довела зворотне. Після набрання чинності Угоди про асоціацію Євросоюз став найбільшим торговельним партнером України. Лише у 2019 році ми експортували туди товарів і послуг приблизно на 20 млрд євро. А безвіз відкрив можливість для багатьох українців побачити Європу й підвищив міжнародну вагу українського паспорту.

Жодна країна Євросоюзу не позбулася свого суверенітету і веде власну політику, узгоджену із загальним курсом ЄС.

У 2010 році у своїй резолюції Європейський парламент зафіксував, що Україна – це європейська держава, яка може подати заявку на членство в ЄС, як і будь-яка інша європейська країна, що дотримується принципів свободи, демократії, поваги до прав людини та основних свобод, а також верховенства права. Така можливість визначена Статтею 49 Договору про Європейський Союз.

Щоб досягти критеріїв, що необхідні для членства в ЄС, нам потрібно виконати свою “домашню роботу” – приблизно таку ж, яку виконали інші країни, що вступали до Євросоюзу. Наприклад, Литва, Польща або Хорватія. Своєю чергою, Європейський Союз допомагає нам досягти цієї мети – у тому числі й фінансово – і впроваджувати необхідні реформи.

Цікаві факти про ЄІ

Рівень підтримки коливається в межах 60–70%.

01

Переважна більшість українців підтримує вступ нашої країни до Європейського Союзу. Загальнонаціональний рівень підтримки коливається в межах 60–70%. Цифри залежать від способу проведення соціологічного опитування та формулювання запитань.

Вихід Великої Британії з ЄС

02

Згідно з проведеними після “Брекситу” дослідженнями, прихильниками виходу Британії з ЄС були здебільшого люди літнього віку, а також ті, хто має невеликий дохід або є безробітними. Водночас за збереження членства голосували переважно представники середнього класу і молодь.

Використання євро

03

Деякі країни, які не є членами ЄС і Єврозони, використовують євро в якості своєї валюти. Такими країнами є, наприклад, Чорногорія і Косово.