Звіт за 2020 рік

Український інститут національної пам’яті – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики, та який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу.

У 2020 році Інститут реалізовував державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті відповідно до затвердженого Плану роботи на 2020 рік.

Основними напрямками діяльності Інституту були:

• популяризація історії України, її видатних особистостей та подолання історичних міфів;

• всебічне вивчення історії українського державотворення та боротьби за відновлення державності;

• заходи з увічнення пам’яті учасників українського визвольного руху, жертв Голодомору, політичних репресій, захисників суверенітету й територіальної цілісності України;

• подолання наслідків тоталітарних режимів.

 

Інформація про результати роботи Українського інституту національної пам’яті

Нормотворча робота

Упродовж 2020 року Інститут разом із представниками громадянського суспільства, інших державних органів, народними депутатами України розробляв нові та допрацьовував раніше розроблені проєкти нормативно-правових актів.

Загалом розроблено або доопрацьовано 11 нормативно-правових актів:

• 3 законопроєкти (1 – розроблений Інститутом, 2 – розроблені іншими центральними органами виконавчої влади);

• 8 постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (1 – схвалений КМУ, 4 – направлені Міністру культури та інформаційної політики для внесення на розгляд КМУ, інші проходять процедуру погодження).

Зокрема:

1. Проєкт Закону України «Про свята, пам’ятні дати і скорботні дні» переданий для ознайомлення та висловлення пропозицій Міністерству культури та інформаційної політики України, Державній службі України з етнополітики та свободи совісті.

2. Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища». 23 вересня 2020 р. Кабінет Міністрів України підтримав внесення змін до низки законів про поховання та похоронну справу, необхідних для створення Національного військового меморіального кладовища. А 21 жовтня 2020 р. зазначений законопроєкт був внесений до Верховної Ради України.

3. Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо військового поховального ритуалу». Очікується внесення законопроєкту Президентом України на розгляд Верховної Ради України.

4. Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 9 Положення про Український інститут національної пам’яті». Подано пакет документів для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

5. Проєкт постанови «Про затвердження Порядку проведення меморіальних та урочистих заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні». Подано пакет документів для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

6. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на період 2021-2025 років». Подано пакет документів для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

7. Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Переліку архівних установ, закладів культури, освітніх та наукових закладів, до яких надсилаються документи та видання у рамках міжнародного обміну, що звільняються від оподаткування митом». Подано пакет документів для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

8. Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті». Пакет документів надісланий на розгляд та погодження Міністру культури та інформаційної політики України.

9. Проєкт наказу Міністерства культури та інформаційної політики України «Про затвердження Положення про Експертно-перевірну комісію Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті». Пакет документів надісланий на розгляд та погодження Міністру культури та інформаційної політики України.

10. Проєкт наказу Міністерства культури та інформаційної політики України «Про затвердження змін до Положення про Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті».  Зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 серпня 2020 р. № 822/35105.

11. Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про призначення Антона  Дробовича  та Андрія Мельника членами Опікунської ради Німецького федерального фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє». Перебуває на правовій експертизі у Міністерстві юстиції України.

Інститут подав пропозиції та взяв участь у підготовці проєкту постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 році». Постанова № 1092-IX ухвалена Верховною Радою 16 грудня 2020 року.

Представники Інституту брали участь у засіданнях робочої групи, що розробляє законопроєкт «Про державні символи України, порядок їх використання та захисту», та надали низку пропозицій до нього.

Також Інститут на виконання постанови Верховної Ради України від 25 серпня 2020 р. № 824-ХІ «Про оголошення конкурсу на кращий ескіз Великого Державного Герба України», постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 892 «Про проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України» долучився до організації та проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України з метою подальшого напрацювання законопроєкту «Про державні символи України, порядок їх використання та захисту».

Інститут постійно узагальнює практику застосування законодавства щодо реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму. Упродовж 2020 року була опрацьована нова редакція роз’яснень та рекомендацій Інституту щодо реалізації норм Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

 

Заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921

До Дня Соборності України 22 січня 2020 р. Інститут провів  інформаційну кампанію «В єдності сила» та публічну дискусію «Чи розділена ми нація?». В рамках інформаційної кампанії, яка проходила з 14 по 23 січня 2020 р. під хештегами #В_єдностіСила, #ДеньСоборності, були створені та розповсюджені в інформаційному просторі, зокрема соціальних мережах, 14 інтернет-банерів. Лише у соціальній мережі «Фейсбук» дописи в рамках кампанії охопили аудиторію у близько 220 000 людей. Публічну дискусію «Чи розділена ми нація?» за участі українських інтелектуалів відвідали понад 100 людей, а онлайн-трансляцію переглянули понад 37 000. Також в усіх областях експонувалися інформаційно-просвітницькі стенди «Українське військо: 1917-1921».

До Дня Героїв Крут 29 січня 2020 р. Інститут брав участь у підготовці та проведенні пам’ятного заходу на місці бою у Крутах, організованого Чернігівською обласною державною адміністрацією. У заході взяв участь Голова Інституту Антон Дробович. Співробітники міжрегіональних відділів провели тематичні інформаційно-просвітницькі заходи та лекції у Вінниці, Харкові, Чернігові, Полтаві. Тематичні матеріали були опубліковані на офіційному сайті Інституту та офіційній сторінці Інституту на фейсбуці.

До 100-річчя українсько-польського союзу 1920 року Інститут у співпраці з іншими науковими інституціями провів 21 квітня 2020 р. в онлайн-режимі наукову конференцію «Революційний 1920 рік у  столітній ретроспективі: події і постаті. До 100-річчя Пакту Пілсудський-Петлюра». Участь взяли українські та польські історики. 

До 100-річчя першого Зимового походу Армії УНР відбулися онлайн-дискусія «Перший Зимовий похід Армії УНР: відчайдушна самопожертва чи успішна військова операція?», церемонія спецпогашення ювілейних конвертів та марок у Вінниці. Було створено та розповсюджено інформаційно-просвітницький ролик про перший Зимовий похід Армії УНР  і видано брошуру про українські військові формації у 1917-1921 роках тиражем 1000 примірників. У травні у Полтаві Інститут спільно з Полтавською ОДА провів меморіальний захід на вшанування пам’яті Симона Петлюри.

До 100-річчя спільної українсько-польської оборони від більшовизму в 1920 році Інститут організував кілька інформаційно-просвітницьких заходів. 27 серпня 2020 р., у соту річницю оборони Замостя – військової операції, що відіграла важливу роль у перемозі над більшовицькими військами у Варшавській битві, у Києві відкрилася вулична банерна виставка «1920: на захисті Європи від більшовизму». Відеозапис відкриття за посиланням. 14 серпня 2020 р. у Грецькій залі Одеського академічного музично-драматичного театру імені В. Василька відбулась наукова зустріч «Перемога 1920. Одеський внесок в оборону Європи». Наукову зустріч організували Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті та Одеське імені Адама Міцкевича відділення Спілки поляків в Україні. На неї були запрошені історики, краєзнавці, представники міської та обласної влад, представники Спілки поляків та ветерани сучасної російсько-української війни. Також до пам’ятної дати був оприлюднений ролик «Українці – на захисті Європи». Станом на лютий 2021 р. ролик має понад 25 000 переглядів на офіційній сторінці Інституту у фейсбуці та офіційному каналі на ютубі.

До 100-річчя Української Військової Організації (УВО) у вересні 2020 р. Інститут провів онлайн-дискусію «100-річчя УВО: відомі, невідомі та дискусійні сторінки історії», а також оприлюднив тематичний ролик.  Відеозапис дискусії за посиланням, її подивилися понад 7 000 глядачів. Охоплення аудиторії роликом станом на лютий 2021 р. становить понад 122 000 переглядів.

До 100-річчя Холодноярської та Медвинської республік створено вуличну банерну виставку «Воля України або смерть» про повстанський рух 1919-1923 років. Її відкриття у Києві відбулося 13 жовтня 2020 р., до Дня захисника України, за участі, зокрема, Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, Голови Інституту Антона Дробовича.

Поза пам’ятними датами Інститут реалізував низку інших проєктів на вшанування подій та учасників Української революції 1917-1921:

• вулична банерна виставка «Досвід, куплений дорогою ціною…»: українська дипломатія 1917-1926», презентація якої відбулася в Києві 19 листопада 2020 р. за підтримки Міністерства закордонних справ України;

• інформаційно-просвітницькі стенди «Українська революція 1917-1921: регіональний вимір» (вуличний варіант та варіант для приміщень), презентація яких у Києві та областях відбулася у січні 2021 р., до Дня Соборності та Дня пам’яті Героїв Крут;

• видання паперових моделей військової техніки періоду Української революції тиражем 500 комплектів. До комплекту входить пізнавальна брошура «Броня та крила трьох стихій: українське військо в небі, на землі та на морі», в якій стисло розповідається про моделі військової техніки, які перебували на озброєнні Армії УНР у 1917-1921 роках та які можна зібрати на основі комплекту, а також власне матеріали для збирання паперових моделей: кольорові розкладки (компоненти) й інструкція. Проєкт є новим для Інституту, очікується, що він розвиватиметься у наступні роки.

• артплакати «Визначні діячі Української революції 1917-1921 років» накладом 2000 комплектів. До серії увійшло 10 постерів із зображеннями історичних постатей, які в період Української революції брали участь у творенні українського війська: Всеволода Змієнка, Володимира Сальського, Віктора Павленка, Олександра Греківа, Харитини Пекарчук, Романа Дашкевича, Леоніда Ступницького, Олександра Загродського, Миколи Юнаківа та Гната Стефаніва.

Також міжрегіональні відділи Інституту провели такі заходи:

• Південний міжрегіональний відділ разом із Українським клубом Одеси провів круглий стіл «Політичний терор проти учасників українського національного руху в Одеській губернії у 1920 році», який транслювався онлайн та на місцевому телебаченні;

• Північно-східний міжрегіональний відділ провів екскурсію «Харківські адреси Української революції»;

• Центральний міжрегіональний відділ спільно з факультетом історії, права і публічного управління Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та Вінницьким обласним молодіжним центром «Квадрат» провели круглий стіл «Останні бої регулярної Армії УНР на Поділлі».

Окрім цього, частина лекцій про  історичні події та постаті, які традиційно організовує Інститут, були присвячені подіям Української революції: 1) лекція Ростислава Мартинюка «Невидима шляхта» у рейковій війні України та Московії у 1918 році»; 2) лекція Павла Подобєда «Кого й на що надихали Крути»; 3) лекція Андрія Ковальова «Українські добровольці у війні з більшовиками на Київщині у 1918 році»; 4) онлайн-лекція Тетяни Швидченко «Крізь бурю та сніг», присвячена 100-річчю першого Зимового походу; 5) онлайн-лекція Максима Майорова «Військові формації доби Української революції 1917-1921 років». Охоплення аудиторії зазначеними лекціями становить понад 111 000.

Продовжувалась робота в рамках Всеукраїнського науково-просвітницького, історико-краєзнавчого проєкту «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років», зокрема координація роботи регіональних науково-редакційних груп, адміністрування інтерактивної вебкарти, на яку було внесено 319 місць пам’яті, пов’язаних з Українською революцією. Презентація результатів проєкту запланована на 2021 рік.

 

Заходи з увічнення пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду українського народу

До Дня пам’яті жертв голодоморів у четверту суботу листопада Інститут розмістив соціальну рекламу та провів інформаційну кампанію «Збережи пам’ять. Збережи правду». Розроблені Інститутом макети соціальної реклами були передані Офісу Президента та обласним державним адміністраціям для розміщення по всій Україні. У Києві соціальна реклама була розміщена на 40 площинах. У рамках інформаційної кампанії Інститут поширив 2 тематичні ролики, організував 3 онлайн-лекції та презентував видання «Пам’ять роду».

Тематичні ролики «Повстання проти голоду» з субтитрами російською, англійською мовами та «Збережи правду! Збережи пам’ять!» були поширені на офіційних онлайн-ресурсах Інституту та в ЗМІ. Телевізійна версія ролика «Збережи правду! Збережи пам’ять!» була запропонована національним і регіональним каналам для трансляції. Охоплення аудиторії обома роликами на офіційних сторінках Інституту у соціальних мережах на лютий 2021 р. становить понад 200 000 переглядів.

Упродовж тижня, що передував Дню пам’яті жертв голодоморів, на офіційній сторінці Інституту у фейсбуці транслювалися освітні лекції: 1) заступника Голови Інституту Володимира Тиліщака «Напередодні Голодомору: чому Сталін боявся втратити Україну», 2)  головного спеціаліста відділу аналізу тоталітарних режимів Інституту Віталія Огієнка «Історична травма Голодомору», 3) наукової співробітниці відділу історії України 1917-1945 рр. Дніпропетровського національного історичного музею ім. Дмитра Яворницького Ірини Реви «Ціна пам’ятання: Голодомор та репресії в родинних спогадах дисидентів Дніпропетровщини». Охоплення аудиторії зазначеними лекціями становить близько 46 000 глядачів.

Видання «Пам’ять роду» містить 16 історій родин, які пережили геноцид 1932-1933 років. Його презентація відбулася в ефірі «Українського радіо». З 25 по 28 листопада 2020 р. в ефірі цього ж радіо були зачитані окремі історії з книги. Також презентація видання пройшла у Харкові та Одесі.

Усього в рамках інформаційної кампанії Інститут опублікував на офіційному сайті, офіційній сторінці у фейсбуці та в ЗМІ понад 20 тематичних матеріалів на підтримку кампанії.

28 листопада 2020 р., безпосередньо в День пам’яті жертв голодоморів, Інститут забезпечив проведення державних заходів за участі Президента України та вищих посадових осіб держави на території Національного музею Голодомору-геноциду. Цього ж дня громадяни мали змогу з дотриманням карантинних обмежень вшанувати пам’ять жертв Голодомору на території музею. Традиційно складовими пам’ятних заходів стали акція «Запали свічку пам’яті» та панахида. 28 листопада Меморіал жертв Голодомору-геноциду відвідали кілька тисяч людей.

Також Інститут долучився до проведення міжнародної наукової конференції «Національні меншини радянської України в епоху Голодомору: втрати, травма, пам'ять». Конференція проходила 14-16 грудня 2020 р. в онлайн-режимі. Крім Інституту, співорганізаторами наукового заходу були Інститут історії України НАНУ, Інститут демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАНУ, Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Німецько-українська комісія істориків, Центр постколоніально-посттоталітарних студій Вроцлавського університету, Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Національного університету «Києво-Могилянська академія». У конференції взяли участь дослідники з України, Польщі, США, Швеції, Ізраїлю та Канади. Український інститут національної пам’яті представляли Голова Антон Дробович, заступник Голови Володимир Тиліщак та головний спеціаліст Віталій Огієнко.

Крім того, у 2020 р. Інститут у партнерстві з Офісом Програми академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні реалізував проєкт «Геноцидні студії з Генадем Побережним». У рамках циклу з 12 лекцій-дискусій, які транслювалися наживо на офіційній сторінці Інституту на фейсбуці, обговорювалися такі складові совєцького геноциду в Україні, як Голодомор, депортації, репресії, лінгвоцид тощо. 

 

Заходи до 75-ї річниці перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни

У рамках заходів з відзначення 75-ї річниці перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни до Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Інститут реалізував інформаційну кампанію «Пам’ятаємо. Перемагаємо». Пакет тематичних інформаційних та візуальних матеріалів у рамках кампанії був наданий міністерствам, обласним державним адміністраціям, Світовому конгресу українців тощо.

Складовими інформаційної кампанії були:

• всеукраїнська акція у соціальних мережах «Родинні історії війни», у рамках якої Інститут закликав під хештегом #РодинніІсторіїВійни ділитися історіями своїх родин, пов’язаними з подіями Другої світової війни. Наразі під цим хештегом у соціальній мережі Фейсбук опубліковані десятки родинних історій. На акцію відгукнулися освітянські групи: «Форум вчителів історії», «Навчально-науковий інститут історії, етнології та правознавства імені Олександра Лазаревського», «Все для вчителів історії», «Шухлядки вчителя історії» тощо.

• відеопроєкт «Друга світова: 75 років потому», який підготувало видавництво «Дух і літера» спільно з UKRLIFE.TV за сприяння Українського інституту національної пам’яті та медійної підтримки НВ. У рамках проєкту українські науковці, історики, філософи, літератори, митці поділилися  думками про події Другої світової війни та їхній вплив на сьогодення в Україні й світі. Загалом до проєкту увійшло 32 монологи.

• серія відеороликів, які розвінчують міфи про Другу світову війну з субтитрами українською, російською, англійською мовами. Ролики з серії спростовують 3 поширені міфи: про «Велику Вітчизняну війну», «народ-визволитель» та Георгія Жукова як «Маршала Перемоги». Відео зокрема, були оприлюднені на офіційних ресурсах Інституту. На офіційних сторінці у фейсбуці та каналі на ютубі охоплення аудиторії проєктом становить понад 1 900 000. Ролики з серії також транслювали регіональні канали Суспільного мовника.

• ролик «Друга світова війна: як ми пам’ятаємо» за участі Голови Інституту Антона Дробовича з версією з російськими субтитрами. Ролик був поширений на офіційних ресурсах Інституту та в ЗМІ. Охоплення аудиторії на офіційних сторінці Інституту у фейсбуці та каналі на ютубі становить понад 111 000.

•  освітні заходи: 1) історичний вебінар для освітян «Українська Друга світова», проведений спільно з Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума» й Українським освітянським видавничим центром «Оріон», 2) онлайн-лекція начальниці відділу аналізу тоталітарних режимів Інституту Вікторії Яременко «Миті війни: історія Другої світової через фотосвідчення», яка транслювалася на офіційній сторінці на фейсбуці, 3) урок Голови Інституту Антона Дробовича на тему Другої світової війни в рамках Всеукраїнської школи онлайн.

• інформування про традиційний пам’ятний символ – мак пам’яті з закликом виготовляти власноруч та одягати його у пам’ятні дні.

• 6 тематичних публікацій на офіційній сторінці Інституту на фейсбуці, присвячених українцям та українкам, що в різний спосіб чинили спротив нацизму: Євгенії Клем, Федору Вовку, Олексію Бересту, Петру Федуну, Майклу Стренку, Теофілії Бзовій. Вони охопили аудиторію у 217 000 людей.

У зв’язку з карантинними обмеженнями традиційна акція «Перша хвилина миру у Європі» відбулася у форматі інформування про цю традицію.

Тему Другої світової війни Інститут продовжив восени. Зокрема, за підтримки Інституту вийшли друком дві нові книги «В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам’ять» тиражем 600 примірників та «Рокада: чотири нариси з історії Другої світової» тиражем 1000 примірників.

Також Інститут провів:

• онлайн-дискусію «Незавершена Друга світова війна у наукових студіях та комеморації» спільно з Інститутом історії України НАНУ. Перша та друга частини дискусії є у вільному доступі у записі;

• семінар для вчителів Дніпра та Дніпропетровської області з деконструкції міфів про Другу світову війну спільно з Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума» та Дніпровською академією неперервної освіти. У семінарі взяли участь 17 викладачів, музейників, науковців та краєзнавців Дніпропетровської області. З результатами семінару були створені 4 відеолекції;

• 8 вебінарів, присвячених травмам Другої світової війни та вшануванню пам’яті про жертв нацизму.

Упродовж 2020 р. Інститут працював над запуском науково-пошукового проєкту «Військовополонені Другої світової з України» (детальніше нижче у розділі про наукове, методичне та організаційне забезпечення політики національної пам’яті).

Також Інститут підготував матеріали для наповнення вебсторінки про історію Бабиного Яру, забезпечив її технічний супровід та оновлення. Загалом було опрацьовано, адаптовано та опубліковано 300 архівних фотоматеріалів, 35 архівних відеохронік, 150 архівних текстових документів та 18 текстів. Було завершене оновлення інтерактивної версії посібника «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя».

 

Державні заходи та заходи інформаційного характеру з відзначення пам’ятних днів та річниць важливих подій

День Героїв Небесної Сотні

Інститут підтримав та взяв участь у заходах, організованих Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності. Серед них були «Хода пам’яті» та панахида, пам’ятна кампанія «Вдячні за Свободу», презентація нових відеороликів у межах проєкту «Характери Гідності». Для кампанії Інститут організував в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану зустріч-розмову з учасниками Революції Гідності, які пішли добровольцями на російсько-українську війну «Невтрачене покоління: з Майдану на війну».

Також до пам’ятних днів Інститут розробив та поширив 5  інтернет-банерів для соцмереж українською й англійською мовами.

Міжрегіональні відділи Інституту були співорганізаторами меморіальних та інформаційно-просвітницьких заходів на вшанування Героїв Небесної Сотні у Харкові (меморіальний захід «Хто вмирає в боротьбі, у серцях живе навіки»), Чернігові (круглий стіл «Вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на Чернігівщині»), а також у Вінниці, Полтаві, Одесі, Дніпрі.

Упродовж 2020 р. Інститут надав підтримку проєкту «Відзнаки Героїв», зокрема сприяв організації конкурсу студентських наукових робіт на честь героя Небесної Сотні Сергія Кемського, підтримав Відзнаку імені Олександра Капіноса.

День пам’яті жертв політичних репресій

17 травня 2020 р. Інститут у партнерстві з Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили» провів державний захід біля меморіалу жертвам репресій у Биківнянському лісі. На офіційному сайті були опубліковані інформаційні матеріали, а також оприлюднені 3 тематичні дописи на офіційній сторінці Інституту у фейсбуці, які охопили аудиторію в понад 495 000 людей. До пам’ятної дати Інститут створив тематичний ролик.

День Незалежності України

З 15 до 24 серпня 2020 р. Інститут провів інформаційну кампанію «Незалежність - це ти!» («Незалежність – це ми!») у соціальних мережах фейсбуці, твіттері та інстаграмі. У рамках кампанії були поширені 8 постерів, художнє рішення для яких розробив художник Андрій Єрмоленко. Серія соціальних плакатів була покликана нагадати, що ми всі творимо Українську державу, тож якою вона є сьогодні та буде в майбутньому залежить від кожного з нас. Плакати з серії стали основою для соціальної реклами по всій Україні. Інститут виготовив та розмістив соціальну рекламу у Києві на сітілайтах, бордах та метролайтах.

День захисника України

З 9 по 14 жовтня 2020 р. Інститут провів інформаційну кампанію, для якої художник Андрій Єрмоленко розробив серію плакатів з українськими воїнами різних історичних епох, щоб показати тяглість традицій українського війська та вшанувати всі покоління борців за державність. Охоплення аудиторії інформаційною кампанією на офіційній сторінці Інституту у фейсбуці становило близько 1 200 000 користувачів соцмережі. Також Інститут виготовив та розмістив соціальну рекламу у Києві на сітілайтах, бордах та метролайтах.

12 та 13 жовтня 2020 р. на офіційній сторінці Інституту у фейсбуці транслювалися онлайн-лекції: 1) головного спеціаліста відділу аналізу українського державотворення Інституту Максима Майорова «Військові формації доби Української революції 1917-1921 років», 2) доктора історичних наук, декана історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Івана Патриляка «78 років УПА: як формувалася армія повстанців». Охоплення аудиторії зазначеними лекціями становить 48 000.

Центральний міжрегіональний відділ Інституту разом із Вінницьким обласним молодіжним центром «Квадрат» організували публічні дискусії з трансляцією онлайн: «Андрій Мельник на тлі епох: міти та правда» (5 жовтня) та «Степан Бандера – символ та орієнтир» (12 жовтня).

День Гідності та Свободи

У рамках державних заходів до Дня Гідності та Свободи Інститут забезпечив виготовлення, встановлення та урочисте освячення «Дзвону гідності» на алеї Героїв Небесної Сотні. Це дало змогу запровадити нову комеморативну практику персонального вшанування загиблих у день народження кожного / кожної з них.

До пам’ятної дати Укрпошта за ініціативи та участі Українського інституту національної пам’яті ввела в обіг поштові марки «Лицарі духу. Діячі українського правозахисного руху». Марки було випущено у вигляді зчіпки з трьох марок, на яких зображені українські громадські діячі – Михайло Горинь, Микола Руденко та Святослав Караванський.

Також Інститут підтримав інформаційну кампанію «Вільні творити майбутнє» Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Зокрема, поширив інформацію про заходи в рамках кампанії, візуальну айдентику і тематичний ролик на власних онлайн-ресурсах та в ЗМІ. Дописи у соціальних мережах охопили аудиторію у близько 91 000 користувачів. З ініціативи Музею Революції Гідності й за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам’яті, Київської міської державної адміністрації та ПК «Бігмедіа» соціальна кампанія під гаслом «Вільні творити майбутнє» пройшла у Києві, Львові, Одесі та інших містах.

 

Інші заходи з популяризації історії України, її видатних особистостей, подолання історичних міфів

Відео

У 2020 р. Інститут створив понад 35 інформаційних та просвітницьких роликів.

Зокрема, це серія з 3 відео, які розвінчують міфи про Другу світову війну з субтитрами українською, російською, англійською мовами (детальніше у розділі про заходи до 75-ї річниці перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни).

10 коротких роликів про події та постаті з історії України з субтитрами англійською мовою: 1) «До 100-річчя Слави Стецько», 2) «До 120-річчя Катерини Грушевської», 3) «До 130-річчя Петра Франка», 4) «До 120-річчя Василя Тютюнника», 5) «До 155-річчя Андрея Шептицького», 6) «До 100-річчя утворення УВО», 7) «До 30-річчя Студентської революції на граніті», 8) «До 100-річчя Медвинської та Холодноярської республік», 9) «До 210-річчя Миколи Пирогова», 10) «До 135-річчя Номана Челебіджіхана». Кількість переглядів зазначених відео на офіційних сторінках Інституту у фейсбуці й твіттері та на офіційному каналі на ютубі – понад 758 000. Також ролики брали в ротацію Суспільний мовник та регіональні канали.

Серія популяризаційних відео про важливі історичні події тривалістю до 10 хвилин із субтитрами російською та англійською мовами: 1) «Друга світова війна: як ми пам'ятаємо» (детальніше у розділі про  заходи до 75-ї річниці перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни), 2) «Українці – на захисті Європи» (детальніше у розділі про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921), 3) «ОУН в Центральній та Східній Україні» (оприлюднений 2 лютого 2021 р.), 4) «Повстання проти голоду» (детальніше у розділі про заходи з увічнення пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років). Кількість переглядів зазначених відео на офіційних ресурсах Інституту – близько 190 000.

Документальний цикл про українських дисидентів-політв’язнів: Ірину Стасів-Калинець, Миколу Руденка та Святослава Караванського. До циклу увійшли 3 короткометражні фільми, створені у партнерстві з інтернет-виданням «Історична правда». Презентація проєкту відбулася 30 жовтня 2020 р. в інформаційному агентстві «Укрінформ». Фільми з циклу були оприлюднені, зокрема, на офіційній сторінці Інституту у фейсбуці та на офіційному каналі на ютубі. Загальна кількість переглядів станом на лютий 2021 р. – понад 77 000.

Цикл анімаційних роликів про історію степової України «Південь без міфів» про: 1) заснування та ранню історію Одеси, 2) заснування та ранню історію Дніпра, 3) заснування та ранню історію Маріуполя, 4) російські імперські міфи щодо історії Півдня України. Відео були оприлюднені на онлайн-ресурсах Інституту, їх активно поширювали ЗМІ. Загальна зафіксована кількість переглядів станом на лютий 2021 р. –  близько 580 000. Цикл продовжуватиметься у 2021 році.

Серія роликів «Український південь», покликаних відновити національну пам’ять у Південній Україні та деконструювати міфи про заселення цього регіону. До серії увійшли 5 роликів: 1) «Український південь. Аккерманська фортеця», 2) «Український південь. Я – мазепинець», 3) «Український південь. 600-річчя Одеси», 4) «Український південь. Некрасівські козаки», 5) «Український південь. Ханська Україна». Відео були оприлюднені вже у січні-лютому 2021 року.

Інститут забезпечив створення циклу роликів, присвячених пам’яті про жінок-військових, які загинули на російсько-українській війні, а також підтримав проєкт інформаційно. До циклу увійшли 5 роликів про Ярославу  Ніконенко, Наталію Хоружу, Сабіну Галицьку, Яну Червону, Ірину Шевченко. Відео публікувалися, зокрема, на офіційній сторінці Інституту у фейсбуці та на офіційному каналі на ютубі. Загальна кількість переглядів – 418 000.

Упродовж року Інститут також записував та оприлюднював лекції й виступи в рамках публічних заходів.

 

Публічні заходи поза пам’ятними датами

У 2020 р. Інститут проводив публічні заходи з популяризації історії України, її видатних особистостей, подолання історичних міфів поза вище переліченими пам’ятними датами. У зв’язку з карантинними обмеженнями значна частка цих заходів відбувалася в онлайн-режимі.

Наприкінці лютого – у березні 2020 р. Інститут організував лекції Андрія Ковальова «Українські добровольці у війні з більшовиками на Київщині у 1918 році» та Олександра Пагірі «Найменша держава з найбільшими претензіями у Європі», які охопили аудиторію у понад 30  000 людей.

У лютому за участі Інституту у Волинській області було відкрито історико-краєзнавчий туристичний маршрут «Вовчак: Волинська Січ» та презентовано буклет маршруту, виданий Інститутом у 2019 році.

13 березня Центральний міжрегіональний відділ Інституту організував публічну дискусію «Крим «сіра зона»: чи втратили ми півострів за шість років?», в рамках якої відбулася презентація книги «Люди сірої зони» та показ стрічки «Острів Крим. Дежавю». Захід транслювався на сторінці відділу у фейсбуці.

26 квітня Північно-східний міжрегіональний відділ Інституту провів міжрегіональний семінар в онлайн-форматі, присвячений Миколі Зерову. Партнерами заходу були Харківський національний університет ім. Василя Каразіна, Полтавський національний педагогічний університет, Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України. Захід транслювався на сторінці відділу у фейсбуці. Матеріали семінару розміщені у вільному доступі.

У квітні співробітники Південного міжрегіонального відділу Інституту ініціювали онлайн-екскурсії місцями Південної України, історія яких розвінчує російські імперські та радянські міфи щодо цих територій. Знято, змонтовано та опубліковано на сторінці відділу у фейсбуці 15 роликів-екскурсій.

19 червня Інститут презентував журналістам другий том книги «Чорнобильське досьє КҐБ» на території Чорнобильської АЕС. Видання створене Галузевим державним архівом Служби безпеки України спільно з Інститутом історії НАН України за сприяння Українського інституту національної пам’яті на основі розсекречених архівних документів Комітету державної безпеки УРСР.

15 липня Південно-східний міжрегіональний відділ Інституту спільно з Дніпропетровською обласною універсальною науковою бібліотекою, Дніпропетровським національним історичним музеєм провели онлайн-конференцію «Лицар свободи», присвячену 80-річчю дисидента Івана Сокульського.

10-11 серпня Північно-східний міжрегіональний відділ Інституту провів презентацію видань Інституту у закладах Луганської області, зокрема у бібліотеці селища міського типу Білокуракіно, у троїцькому музеї «Витоки», музеї селища міського типу Мілове, Центральній бібліотеці Сєвєродонецька. Презентації видань Інституту відбулися також у Полтаві, Чернігові, Харкові, Вінниці, Одесі.

11 серпня Північно-східний міжрегіональний відділ Інституту спільно з ГО «Українська ініціатива» провів у Сватовому Луганської області просвітницький захід «Історичні витоки українських спецслужб: уроки для нащадків».

23 вересня Північно-східний міжрегіональний відділ разом з Управлінням культури й туризму Чернігівської міської ради провели круглий стіл «Чернігів та радянська влада у 1920-х - 1940-х рр.».

18 грудня відбулася онлайн-конференція «Вільні в невільній країні» до ювілеїв дисидентів-політв’язнів Ірини Стасів-Калинець, Святослава Караванського та Миколи Руденка.

 

Видавничі проєкти

У 2020 р. Інститутом загалом підготував і видав 18 (2 в електронній формі) видань: книги, брошури, календар на 2021 рік, комплекти артплакатів військових діячів та паперових моделей військової техніки періоду Української революції 1917-1921, комплекти карт загальним тиражем 13 124 примірники. Видання Інституту в електронному форматі оприлюднені на офіційному сайті у рубриці  «Електронні видання».

Серед видань:

• книга Олени Стяжкіної «Рокада: чотири нариси з історії Другої світової» (1000 примірників);

• збірка документів «УПА та ВіН у боротьбі з тоталітаризмом. 1945–1947. Документи, спогади» (1000 примірників);

• книга «В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам’ять» (600 примірників);

• другий том збірника документів про Чорнобильську аварію «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії» (1000 примірників);

• книга «Волонтери: Сила Небайдужих» (1000 примірників);

• друге видання книги «Дівчата зрізають коси» українською мовою (700 примірників) та англійською мовою «Girls cutting their locks. A book of memories» (800 примірників);

• «Анотований довідник антирадянського руху опору: структура, керівний та допоміжний склад підпілля ОУН і УПА (1940–1954 рр.) в Івано-Франківській, Хмельницькій та Чернігівській областях» (в електронному форматі);

• видання про історію пересильної тюрми №25 у Львові (в електронному форматі);

• брошура «30 років свободи: повернення до Європи» на основі матеріалів однойменної виставки (1000 примірників);

• книга «Воїни Дніпра: цінності, мотивації смисли» (800 примірників);

• каталог виставки «Суворі та стильні» (300 примірників);

• брошура про українські військові формації у 1917-1921 роках (1000 примірників);

• артплакати «Визначні діячі Української революції 1917-1921 років» (2000 примірників);

• брошура «Пам’ять роду» (1000 примірників);

• комплекти паперових моделей військової техніки періоду Української революції 1917-1921 років (500 комплектів); 

• настільний календар на 2021 рік про жінок в історії України (600 примірників);

• монографія «Нариси з історії освоєння Південної України XV-XVIII ст.» (600 примірників);

• комплекти карт з історії України для музейних експозицій (24 примірники).

Підготовлено до друку: 

• книгу про загиблих учасників російсько-української війни, нагороджених державними відзнаками; 

• книгу Анастасії Лисивець «Скажи про щасливе життя…» англійською мовою; 

• збірку методичних рекомендацій «Колекція пам’яток до пам’ятних дат» для вчителів, керівників історико-краєзнавчих гуртків, музейників, бібліотекарів;

• анотований покажчик про репресії проти учасників антибільшовицького руху в Україні 1920-х років;

• видання «Чорні дошки. Чернігівська область». 

Інститут також підготував методичні та інформаційні матеріали підручного посібника щодо оновлення змісту експозицій шкільних музеїв.

Триває робота над виданням українською та англійською мовами «50 питань та відповідей про Голодомор» та науково-популярним виданням «Під псевдонімом «радянської людини». Неофіційний Донбас в офіційних документах доби «відлиги».

Розсилка видань інституту у 2020 р. здійснювалась серед 120 партнерських організацій та установ, зокрема, обласних державних адміністрацій та іноземних дипломатичних представництв в Україні. Видання також були передані до дипломатичних установ України за кордоном, а саме до посольств України в Латвії, Великобританії, Канаді, Австрії та до Генерального Консульства України у Стамбулі. За рік 25 000 примірників різних видань були надані у відповідь на обґрунтовані запити й звернення від організацій та установ з усіх регіонів України.

 

Виставкові проєкти

Упродовж звітного року Інститут створив 10 нових комплектів інформаційно-просвітницьких стендів.

Зокрема, уже згадувані вище стенди вуличних виставок:

• «Українська революція 1917-1921: регіональний вимір»;

• «1920: на захисті Європи від більшовизму»;

• «Воля України або смерть»;

• «Досвід, куплений дорогою ціною…»: українська дипломатія 1917-1926».

Детальна інформація про зазначені виставки наведена у розділі про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921.

10 червня 2020 р. Інститут відкрив фотовиставку «Героїчна оборона Донецького аеропорту». Це був спільний проєкт з інформаційним агентством «Укрінформ». На 9 банерах фотовиставки були представлені близько 50 фотографій, зроблених «кіборгом» Русланом Боровиком, а також цитати-спогади захисника аеропорту Дмитра Вербича, що увійшли до його книги «Точка неповернення».

5 серпня 2020 р. Інститут спільно з громадською організацією «Егрідал» відкрив на Контрактовій площі в Києві виставку «Подорож невідомим Кримом».

З 20 жовтня по 19 листопада 2020 р. також на Контрактовій площі експонувалися інформаційно-просвітницькі стенди про репресованих археологів «Наказано не знати: українські археологи у лещатах тоталітаризму».

Упродовж 2020 р. виготовлено два комплекти банерів для оновлення експозицій музеїв:

•  спільно з Національним заповідником «Чигирин» підготовлені та надруковані 22 банери з інформаційними матеріалами для оновлення експозиції філіалу заповідника  «Холодний Яр»;

• інформаційні матеріали для виставкового проєкту про Полтавську битву в імперській пропаганді «Іван Мазепа. Karl ХІІ.  Пётр І: топ-10 міфів ru.пропаганди».

Також Інститут забезпечив розробку, виготовлення та встановлення додаткових інформаційних стендів на території Бабиного Яру. Зокрема, у співпраці з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» було розроблене інформаційне наповнення стендів. Тексти були перекладені англійською мовою та на іврит. За сприяння та підтримки Посольства Ізраїля в Україні 6 навігаційних та 6 інформаційних стендів були встановлені на основних точках перетину потоку відвідувачів.

У регіонах упродовж 2020 р. експонувалася низка інформаційно-просвітницьких банерних виставок Інституту: 

- до Дня Соборності в усі регіони були надіслані інформаційно-просвітницькі стенди «Українське військо: 1917–1921» та відбулася їхня презентація;

- 2 березня у Вінниці була відкрита виставка «Вигнання», створена до 75-х роковин початку депортацій українців з Лемківщини, Надсяння, Західної Бойківщини, Любачівщини, Холмщини та Південного Підляшшя;

- у вересні – жовтні 2020 р. в усіх регіонах було організоване експонування  інформаційно-просвітницьких стендів про українців – в’язнів радянських концтаборів;

- до Дня захисника України було організоване експонування інформаційно-просвітницьких стендів про діячів ОУН та УПА, які кинули виклик двом тоталітарним режимам;

- до Дня Збройних сил України – інформаційно-просвітницьких стендів «Воїни. Історія українського війська».

 

Діяльність щодо подолання російських імперських міфів про історію України

У 2020 р. Інститут приділяв увагу мало знаним сторінкам історії Південної України та спростуванню російських імперських міфів про цей край.

Зокрема, був реалізований науково-просвітницький проєкт про історію степової України, у рамках якого підготовлені історичні інформаційно-аналітичні матеріали на тему та довідки щодо часу заснування міст: Дніпро, Маріуполь, Первомайськ, Овідіополь, Одеса.

Видана колективна монографія «Нариси з історії освоєння Південної України XV-XVIII ст.» тиражем 600 примірників. У грудні 2020 р. її презентації (у тому числі в онлайн-режимі) відбулися в Києві, Дніпрі та Одесі.

Створений згадуваний раніше цикл анімаційних роликів про історію степової України «Південь без міфів» (детальніше у розділі «Інші заходи з популяризації історії України, її видатних особистостей, подолання історичних міфів»).

25-26 вересня 2020 р. Інститут організував науково-практичну конференцію з історії степової України та подолання історичних міфів, яка проходила у приміщенні Дніпропетровської ОДА та Музеї історії Кам’янського. Конференція стосувалася проблемних питань з історії заснування та розвитку таких населених пунктів Південної України, як Одеса, Дніпро, Овідіополь та інші. У заході взяли участь 70 науковців. Учасники ухвалили резолюцію з пропозиціями щодо зміни дат заснування деяких міст цього регіону та внесення їх до переліку історичних міст України. За матеріалами конференції підготовлено відео та 12 аудіороликів.

У Харкові упродовж року у партнерстві з Харківським Літературним музеєм тривав просвітницький проєкт «Українська історія на полі битви з російськими фальсифікаторами». У рамках проєкту з серпня по лютий 2020 р. у Літмузеї відбулися 23 лекції. Участь у них взяли понад 660 відвідувачів. Лекції також були записані на відео та згодом розміщені на ютуб-каналі музею. На офіційному ютуб-каналі Інституту наразі опубліковано 6 лекцій. Їх оприлюднення продовжиться у 2021 році. Інформаційно проєкт підтримали 5 інтернет-видань та канал «UA: Харків». 

У рамках співпраці з Національним музеєм-заповідником «Поле Полтавської битви» розроблено та виготовлено інформаційні матеріали для виставкового проєкту про Полтавську битву в імперській пропаганді «Іван Мазепа. Karl ХІІ.  Пётр І: топ-10 міфів ru.пропаганди». На підставі історичних джерел та досліджень проєкт спростовує 10 найпоширеніших міфів про Полтавську битву та Івана Мазепу, створених Російською імперією для утвердження своєї влади на українських землях. Презентацію проєкту та відеолекції заплановано на 2021 рік.

 

Наукове, методичне та організаційне забезпечення політики національної пам’яті

 Упродовж року Інститут розробляв та надавав Міністерству освіти і науки України, Міністерству культури та інформаційної політики України, Міністерству закордонних справ України, іншим міністерствам, обласним державним адміністраціям й ЗМІ методичні рекомендації, візуальні та інформаційні матеріали до пам’ятних дат. Зокрема, до Дня Соборності України, Дня Героїв Небесної Сотні, річниці аварії на Чорнобильській АЕС, Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, 100-річчя завершення першого Зимового походу Армії Української Народної Республіки, Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, Дня Конституції України, 30-річчя ухвалення Декларації про державний суверенітет, Дня Державного Прапора та Дня Незалежності, Дня пам’яті жертв голодоморів.

Упродовж 2020 р. Інститут працював над запуском науково-пошукового проєкту «Військовополонені Другої світової з України». Були підготовлені інформаційно-довідкові матеріали, які містять огляд історіографії проблеми (понад 70 позицій), окреслені проблемні аспекти, які можуть виникати в ході реалізації проєкту. Було описано стан джерельної бази ключових архівів, які необхідно опрацювати в ході реалізації проєкту, зазначено перелік фондів для опрацювання. В інформаційно-довідкових матеріалах подано пропозиції, які можна взяти за основу для технічного завдання проєкту. Також окреслене коло можливих партнерів, які вже мають напрацювання з теми.

Тривала робота над науково-пошуковим проєктом «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років». Здійснено верифікацію геокоординат  локацій, а також текстової частини історико-географічної програмної інфраструктури (верифіковано і доповнено близько 5 000 об’єктів). Презентація напрацювань запланована на 2021 рік.

Також продовжувався всеукраїнський науково-просвітницький, історико-краєзнавчий проєкт «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років». Тривали координація роботи регіональних науково-редакційних груп, адміністрування інтерактивної вебкарти, на яку було нанесено 319 місць пам’яті. Презентація результатів проєкту запланована на 2021 рік.

Продовжувалася робота над концепцією комплексної меморіалізації Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Концепцію було перекладено англійською мовою та надіслано на рецензування закордонним експертам. Отримано понад 40 рецензій, зібрано та опрацьовано зауваження, напрацьовано пакет відповідей та пропозицій до зауважень. На завершальному етапі – внесення змін до концепції відповідно до зауважень рецензентів, а також підготовка відповіді-коментаря на рецензії.

У 2020 р. Інститут організував чи підтримав 13 наукових конференцій, круглих столів, семінарів тощо. Крім згаданих у попередніх розділах, це:

• міжнародна науково-практична конференція «Трансформація історичної пам’яті», яка відбулася в онлайн-форматі 22-23 жовтня 2020 р. у Вінниці. У конференції взяли участь 63 науковці та понад 70 вчителів історії з Вінницької й Донецької областей, а також з Білорусі, Польщі, Грузії, Китаю. Виступи доповідачів за посиланнями: частина 1 та частина 2;

• круглий стіл «Андрій Мельник: історія, пам'ять, спадщина», який відбувся в онлайн-форматі 16 грудня 2020 р. З доповідями виступили науковці з України та Польщі. Відеозапис доступний за посиланням.

• науково-практичний семінар для студентів «Відкриті архіви для молодих науковців», що проходив у Львові 19-20 листопада 2020 р. У семінарі взяли участь 26 учасників та 9 лекторів.

 

Освітні проєкти та співпраця з вчителями

У звітному році Інститут брав участь у розробці Державного стандарту базової середньої освіти щодо питань, пов’язаних із відновленням і збереженням національної пам’яті. Було надано пропозиції до проєкту держстандарту. Представники Інституту взяли участь у засіданнях робочої групи при Міністерстві освіти й науки України.

У партнерстві з Українським державним центром національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Інститут провів освітньо-бібліотечну зустріч та навчально-краєзнавчий семінар «Історія України ХХ століття: виховний потенціал історичної правди» для керівників гуртків історико-краєзнавчого напряму Черкаської, Кіровоградської областей та Києва. Захід відбувся 7-9 жовтня 2020 р. у Черкасах.

У співпраці з Вінницьким державним педагогічним університетом ім. М. Коцюбинського Інститут провів семінар-тренінг «Декомунізація свідомості» для освітян і працівників культури. Захід відбувся в онлайн-форматі 25-26 листопада 2020 р. Відеозапис лекцій та презентацій за посиланням.

У 2020 р. Інститут ініціював освітній проєкт «Діалоги про війну». Йдеться про створення серії інформативних доступних відео для учнів середньої школи на теми: «Що таке війна?», «Чому Росія прагне захопити Україну?», «Що таке сучасна російсько-українська війна?». Упродовж року тривала робота над створенням роликів. Презентація проєкту «Діалоги про війну» спільно з Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури та інформаційної політики України запланована на 2021 рік.

Усноісторичний освітній проєкт про повсякдення радянського періоду у зв’язку з карантинними обмеженнями було переформатовано в освітній проєкт зі збирання фотоісторій. Підготовлено концепцію та календарний план реалізації проєкту. Розроблено методичні рекомендації та програму опитування в рамках проєкту для використання в загальноосвітніх навчальних закладах.

У контексті пам’ятання про події та жертви Другої світової війни Інститут провів чи був партнером в 11 заходах для освітян або учнів (детальніше в розділі про заходи до 75-ї річниці перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни). А також, як згадувалося вище, було завершене оновлення інтерактивної версії посібника «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя».

 

Співпраця з музеями

Співпраця з музеями у питаннях збереження національної пам’яті, сприяння в оновленні музейних експозицій залишаються важливими складовими роботи Інституту. У 2020 р. Інститут надрукував 24 комплекти карт з історії України для музейних експозицій. Карти створені у форматах А1 та А2, які зручно використовувати для внесення змін у сталі чи тимчасові експозиції, а також для проведення тематичних лекторіїв або презентацій. Тематика мап стосується знакових періодів історії України: руські князівства і половецький степ (1198), Королівство Русі та Золота Орда (1265), Велике Князівство Литовське (1425), Річ Посполита (1619), Козацька держава Богдана Хмельницького (1654-1657), поділ України по Дніпру (1751), Україна у складі імперій (1914), Українська Народна Республіка після ІІІ Універсалу (1917),  Злука УНР і ЗУНР (1919), радянська Україна до німецького вторгнення (1921-1940), окупаційний лад (1942), фронти Другої світової війни (1941-1944), радянська Україна після вигнання нацистів (1944-1954), Україна після здобуття незалежності (1995), російська агресія (2018). Розпочато процедуру передачі карт музеям.

Спільно з Національним заповідником «Чигирин» підготовлені та надруковані 22 банери з інформаційними матеріалами для оновлення експозиції філіалу заповідника  «Холодний Яр». Відкриття оновленої експозиції заплановане на лютий-березень 2021 р.

Створені інформаційні матеріали для виставкового проєкту про Полтавську битву в імперській пропаганді «Іван Мазепа. Karl ХІІ.  Пётр І: топ-10 міфів ru.пропаганди» (детальніше вище у розділі про діяльність щодо подолання російських імперських міфів про історію України).

Також Інститут підтримав дослідницьку експедицію на Луганщину з метою створення експериментального експозиційного залу у Луганському обласному краєзнавчому музеї, присвяченого подіям російсько-української війни – «Війна, що триває». Учасники експедиції проаналізували предмети музейного значення, які збирає Луганський обласний краєзнавчий музей та його філії. На основі опрацьованого матеріалу була розроблена візуалізація майбутньої експозиції. В її основі – музейна колекція артефактів російсько-української війни, яка налічує понад 500 експонатів і продовжує поповнюватись. Автори концепції: художник Нікіта Кадан та музейниці Олеся Мілованова, Ольга Гончар, Анна Яценко, візуалізація архітекторки Дани Косміної. Презентацію напрацьованих матеріалів можна переглянути в записі.

Упродовж року Інститут розробив інформаційно-аналітичні матеріали для концепції музеїв тоталітарного режиму в Україні. Напрацьовано два документи: короткий варіант концепції та широкий варіант концептуальної аналітики питання створення музеїв тоталітарного режиму в Україні.

Тематичні заходи в онлайн-форматі:

• 26 травня 2020 р. – круглий стіл «Коли музей стає полем битви» за участі представників Музею пропаганди у Шепетівці, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності, Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука, експертів: Віталія Нахмановича, Нікіти Кадана, Анни Бондар, Катерини Чуєвої, Владислава Піоро. Усі виступи можна прослухати в записі за посиланнями: сесія 1, сесія 2, сесія 3;

• семінар щодо реекспозиції Музею пропаганди у Шепетівці. Під час семінару учасники обговорили принципи майбутньої реекспозиції, розробили дорожню карту, в межах  якої триває спільна підготовка заявки на фінансування до Українського культурного фонду, підготували проєкт протоколу про наміри.

 

Зібрання усних свідчень

Упродовж року в рамках організації та проведення записів усних свідчень про радянське минуле розроблено методичні рекомендації та програму опитування про радянське минуле. Проведено запис 5 усних свідчень про радянське минуле. Записано усноісторичні свідчення 13 дисидентів країн колишнього СРСР (Україна, Білорусь, Литва, Грузія, Вірменія, Казахстан, Росія) та Польщі. Також в рамках проєкту «АТО: усна історія» записано 3 спогади учасників АТО.

Організовано та проведено засідання усноісторичного клубу (через карантинні обмеження в онлайн-режимі). У засіданні взяли участь 7 фахівців, які висловили експертні міркування щодо теоретичних та практичних питань організації усноісторичних освітніх проєктів. Захід  транслювався на офіційній сторінці Інституту у фейсбуці.

Упродовж 2020 р. Інститут продовжував пошук, приймання на зберігання, облік копій записів усних свідчень про політичні репресії, примусові депортації, україно-польський конфлікт, український визвольний рух, масовий протестний рух, війни, захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, антитерористичні операції, зібраних іншими державними, комунальними органами чи установами, громадськими організаціями, ініціативами, фізичними особами. Зокрема, підписано акт приймання-передачі з філією ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Полтавська регіональна дирекція «ЛТАВА» 25 записів усних свідчень про події Революції Гідності. Прийнято на зберігання від ГО «ЦДВР» 22 записів усних свідчень учасників визвольного руху. Прийнято на зберігання від О. Рябокриса 1 запис усного свідчення учасниці визвольного руху.

У звітному році було розроблено модуль оприлюднення усних свідчень Українського інституту національної пам’яті. Забезпечено автоматичне відтворення записів із системи для упорядкування усних свідчень у відповідних рубриках модуля. Створено систему управління модулем. Також продовжувалась робота із порядкування, каталогізації та зберігання усних свідчень на базі наявної системної програми. Впродовж року підготовлено транскрипції свідчень загальною тривалістю 19 900 хвилин, редаговані транскрипції загальною тривалістю 22 180 хвилин та конвертовано й змонтовано  відеозаписи загальною тривалістю 20 833 хвилин.

 

Діяльність з недопущення використання символів тоталітарних режимів в Україні

Упродовж 2020 р. Інститут проводив моніторинг, аналіз інформації та надавав роз’яснення, рекомендації й методичний супровід щодо перейменування об’єктів топоніміки, назв юридичних осіб та демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Проведено моніторинг назв місцевих рад / об’єднаних територіальних громад Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської областей. Загалом здійснено аналіз понад 70 вебсторінок органів місцевого самоврядування. За результатами моніторингу були надіслані листи органам місцевого самоврядування та Міністерству юстиції України щодо приведення назв місцевих рад у відповідність до чинного законодавства, а також Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до розпоряджень КМУ у частині найменувань окремих ОТГ.

Усього спрямовано відповідні звернення щодо 43 юридичних осіб задля приведення їх найменування у відповідність до вимог законодавства та усунення символіки комуністичного тоталітарного режиму. У результаті наразі перейменовано щонайменше 3 юридичні особи, а щодо 12 Комісія Міністерства юстиції України з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» ухвалила рішення щодо невідповідності їх найменування та звернення до суду.

Упродовж звітного року надано відповіді на всі звернення та запити громадян, організацій, органів місцевого самоврядування та центральних органів виконавчої влади щодо надання роз’яснень з приводу реалізації Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Надіслано понад 650 листів центральним та місцевим органам влади та самоврядування, установам, організаціям, громадянам щодо реалізації «декомунізаційного» законодавства. У тому числі – понад 370 листів з рекомендаціями органам місцевого самоврядування, установам та організаціям щодо усунення з публічного простору символіки тоталітарних режимів, зокрема перейменування об’єктів топоніміки, демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків, а також приведення назв юридичних осіб, маркування продукції, розміщеної на офіційних сайтах інформації у відповідність до вимог чинного законодавства. У звітному році за зверненнями Інституту органами місцевого самоврядування, юридичними особами усунено символіку у 24 випадках.

Також задля розширення можливостей громадськості у роботі зі спадщиною тоталітарного режиму Інститут започаткував регіональні семінари «Креативна декомунізація: можливості для громад». Зокрема, разом з Херсонською ОДА та Каховською міською радою Інститут 2 березня 2020 р.  провів круглий стіл щодо створення Музею монументального мистецтва у Каховці на базі меморіального комплексу «Легендарна Тачанка». Також було проведено три ZOOM-наради щодо створення Музею тоталітарного мистецтва у Каховці. Підготовлена та винесена на розгляд громадськості концепція музею на базі монументу «Легендарна Тачанка», на підставі якої Херсонська ОДА подала пропозиції щодо розвитку музею до Кабінету Міністрів України. У співпраці з Вінницьким державним педагогічним університетом ім. М. Коцюбинського Інститут провів семінар-тренінг «Декомунізація свідомості» для освітян і працівників культури (відеозапис за посиланням).

 

Облік місць пам’яті та пошук місць поховань жертв Голодомору 1932-1933, масового голоду 1921-1923, 1946-1947 років, політичних репресій, воєн, учасників національно-визвольної боротьби за незалежність України у XX столітті

Інститут щорічно працює у зазначеному напрямку відповідно до Положення, згідно з яким «сприяє пошуку, веденню обліку, облаштуванню, збереженню та утриманню місць поховань учасників воєн, політичних репресій, боротьби за незалежність України».

У 2020 р. були проведені наступні пошукові роботи:

• у червні у с. Яворівка Драбівського району Черкаської області, під час яких виявлені 4 ями з 9 людськими останками зі слідами насильницької смерті. Встановлено, що це жертви політичних репресій, розстріляні радянськими органами у 1941 році;

• у липні у с. Великі Загайці Шумського району Тернопільської області, під час яких виявлене місце поховання трьох воїнів УПА, які загинули у перші повоєнні роки у боротьбі за незалежність України;

• у вересні у м. Теофіполь Хмельницької області, в результаті яких місце поховання не було знайдене;

• у вересні у м. Костопіль Рівненської області, в результаті яких виявлене масове місце поховання воїнів УПА та жертв політичних репресій;

• у жовтні у м. Житомир, під час яких виявлене місце з вірогідними поховальними ямами на великій глибині. Для дослідження віднайдених ям була необхідна важка будівельна техніка, що не передбачав наявний договір;

• у листопаді у с. Росохач Чортківського району Тернопільської області, в результаті яких місце поховання не було знайдене.

У грудні 2020 р. були проведені ексгумаційні роботи виявленого поховання у с. Яворівка Драбівського району Черкаської області. Ексгумовано 9 останків жертв політичних репресій. Однак заплановані роботи щодо ексгумації поховань, виявлених у селі Великі Загайці та Костополі, а також перепоховання останків не проводились, оскільки виконавці з об’єктивних причин  своєчасно не отримали необхідні дозволи.

23 серпня 2020 р. за участі представників Інституту відбулося урочисте перепоховання останків 14 воїнів УПА, виявлених у с. Іванчі Володимирецького району Рівненської області й ексгумованих у 2019 році. Останки перепоховали у Володимирці, на вже наявному меморіалі Борцям за волю України.

25 грудня 2020 р. представник Інституту проводив спостереження за пошуковими роботами, ініційованими Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» в межах колишнього Кирилівського православного кладовища.

Важливим здобутком Інституту у 2020 році є створення електронного геоінформаційного каталогу «Віртуальний некрополь української еміграції». Станом на кінець 2020 р. на ресурсі створено 3 197 облікових карток у розділі «Поховання», 311 карток у розділі «Кладовища», 458 карток у розділі «Населені пункти». Каталог містить інформацію про поховання українців у 19 країнах. 24 жовтня 2020 р. в «Укрінформі» відбулася презентація проєкту за участі Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, Голови Інституту Антона Дробовича.

У звітному році Український інститут національної пам’яті, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Офіс Генерального прокурора, Міжнародний фонд «Відродження» та Центр дослідження безпекового середовища «Прометей» підписали Меморандум про співпрацю задля консолідації зусиль щодо збереження задокументованих фактів та пам’яті про російську агресію. Документ укладено з метою реалізації першого в Україні інтернет-порталу про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей. 

Також у звітному році зібрано й узагальнено інформацію щодо 77 встановлених на території України пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених діячам і подіям, пов’язаним з історією Угорщини та/або угорського народу. Загалом обліковано 151 об’єкт. У рамках роботи зі збору та узагальнення інформації про встановлені на території України пам’ятники та пам’ятні знаки діячам і подіям, пов’язаним з історією Польщі та/або польського народу, проведено моніторинг 35 сайтів польських громадських організацій, які здійснюють увічнення пам’яті поляків – жертв воєн та політичних репресій на території України. Додатково промоніторено 41 число друкованих польських видань. Виявлено 4 нових (або раніше невідомих) об’єкти.

 

Заходи з вшанування пам’яті загиблих захисників України у російсько-українській війні та співпраця з військовими

У 2020 р. у співпраці з партнерами було реалізовано декілька проєктів, які вшановували пам’ять загиблих захисників України у російсько-українській війні.

Зокрема, в рамках серії стратегічних зустрічей «Що таке пам’ятати» задля вироблення візії вшанування пам’яті, ініційованих представниками громадянського суспільства та підтриманих Інститутом і Міністерством у справах ветеранів України, 29 серпня відбулася однойменна дискусія. Учасники, серед яких були представники влади, громадські активісти, ветерани, рідні загиблих військових, представники культурного середовища, обмінювалися думками в межах двох тематичних панелей: «Що сім років заважає парламенту ухвалити закон про воєнних злочинців» та «Пошук сучасних традицій вшанування пам’яті». Захід транслювався онлайн.

Також в рамках артпроєкту «Жива пам’ять» Інститут відкрив на Михайлівській площі у Києві виставку «ПЛЮС 1». Автором ідеї виставки став Мар’ян Присяжнюк, а втілив її французький фотограф українського походження Юрій Білак. На 22 фотостендах історії загиблих військових розповідають їхні родини. Презентація проєкту відбулася 29 серпня, у День  пам’яті загиблих захисників України. Детальніше за посиланням.

Щоб вшанувати пам’ять жінок, які загинули на фронті російсько-української війни, Інститут підтримав відеопроєкт Жіночого ветеранського руху. У рамках проєкту були створені та оприлюднені на онлайн-ресурсах Інституту і Жіночого ветеранського руху 5 роликів про військових Ярославу Ніконенко, Яну Червону, Ірину Шевченко та медиків Наталію Хоружу, Сабіну Галицьку. На офіційній сторінці Інституту у фейсбуці та на офіційному каналі на ютубі кількість переглядів відеопроєкту – 418 000.

У 2020 р. Інститут спільно з Православною церквою України, Міністерством у справах ветеранів України та інтернет-ресурсом «Книга пам’яті полеглих за Україну» продовжив щомісячні панахиди за воїнами, які загинули на російсько-українській війні. Панахиди відбувалися у перший четвер місяця у храмах Православної церкви України в  Києві, Вінниці, Дніпрі, Одесі, Полтаві, Харкові, Чернігові, Луцьку.

Продовжувалася робота над узагальненням інформації про загиблих в АТО/ООС та місця їх поховань. За 2020 р. обліковано дані про 74 загиблих військовослужбовців. Загалом обліковано відомості про 4 405 загиблих (померлих) захисників України. Також продовжувалася робота над узагальненням інформації про сектори військових поховань та методичною підтримкою створення нових таких секторів. Упродовж року внесена інформація про 58 воїнів, які поховані на секторах військових поховань. Станом на кінець 2020 року в Україні сформовано 523 таких сектори, на яких поховано 1 694 загиблих (померлих) особи, які брали участь у захисті України під час проведення АТО/ООС.

У звітному році Інститут брав активну участь у розробці військового поховального ритуалу. У січні-квітні 2020 р. розроблену в Інституті концепцію  військового поховального ритуалу було представлено на нарадах у:

•  Міністерстві у справах ветеранів України за участі представників Українського інституту національної пам’яті, Управління військово-цивільного співробітництва Генерального штабу Збройних сил України та Військово-музичного управління Збройних сил України;

•  підкомітеті запровадження цінностей і стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України;

•  Офісі Президента України за участі представника Головного управління з питань воєнної безпеки Директорату з питань національної безпеки та оборони;

• Генеральному штабі Збройних сил України.

За результатами проведених нарад були узгоджені ключові позиції міністерств оборони України й у справах ветеранів України, Генерального штабу  Збройних сил України, Офісу Президента України та інших міністерств і відомств щодо розробки та запровадження військового поховального ритуалу. Генштаб Збройних сил України на основі розробленої концепції підготував проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо військового поховального ритуалу». Станом на 31 грудня 2020 р. очікується внесення законопроєкту Президентом України на розгляд Верховної Ради України.

У 2020 р. Інститут продовжив лекції для військовослужбовців на теми з історії України та відновлення національної пам’яті. 

Були проведені дві лекції до Дня захисника України  (детальніше у розділі про державні заходи та заходи інформаційного характеру з відзначення пам’ятних днів та річниць важливих подій). Записи лекцій були передані до  Генерального штабу для показу у  військових частинах.

Лекції та зустрічі з особовим складом проводилися для військовослужбовців Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України, Військової академії в Одесі, Інституту військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія», Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, повітряних сил Збройних сил України, 101-го окремого полку зв’язку, 131-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ, військової частини № 3008 Національної гвардії України, 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка ЗСУ, Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України В’ячеслава Семенова, військової частини  № 3005 Національної гвардії України.

Відеолекції також були передані до оперативного командування «Північ» та оперативного командування «Схід». У рамках співпраці з оперативним командуванням «Північ» співробітники Північно-східного міжрегіонального відділу Інституту провели 7 тематичних зустрічей зі старшими офіцерами командування, підготували й передали для використання в роботі з особовим складом понад 50 презентацій на важливі та дискусійні історичні теми.

 

Відновлення прав осіб, репресованих комуністичним тоталітарним режимом

Упродовж 2020 р. відбулося 5 засідань Національної комісії з реабілітації. Опрацьовано 365 обґрунтованих пропозицій щодо можливості визнання (відмови у визнанні) особи реабілітованою або потерпілою від репресій разом з іншими документами та матеріалами, які надійшли на розгляд і були розглянуті на засіданнях Національної комісії з реабілітації.

Підготовлено 962 висновки, рішення та листи за результатами опрацювання обґрунтованих пропозицій. Здійснено попередній розгляд та опрацювання у складі робочої групи Національної комісії з реабілітації 520 обґрунтованих пропозицій та матеріалів, які надійшли до Національної комісії з реабілітації від регіональних комісій. Опрацьовано всі обґрунтовані пропозиції, що виносилися на засідання Національної комісії з реабілітації. Усього підготовлено 1 002 проєкти висновків, рішень та листів.

Надано понад 1 320 усних роз’яснень, консультацій та рекомендацій громадянам, органам місцевого самоврядування, громадським об’єднанням і державним органам з питань діяльності Національної комісії з реабілітації.

 

Офіційні онлайн-ресурси та зовнішня комунікація Інституту

Зовнішня комунікація Українського інституту національної пам’яті спрямована насамперед на інформування громадськості про державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, діяльність Інституту як центрального органу виконавчої влади, що реалізує зазначену політику, інформаційну підтримку інституційної роботи та проєктів, пам’ятних заходів Інституту, а також висвітлення ключових у розрізі політики національної пам’яті історичних тем.

Інформаційна підтримка проєктам і пам’ятним заходам та кампаніям до них надавалася у вигляді публікацій на офіційному сайті та на офіційних сторінках у соціальних мережах, підготовки та розсилки пресанонсів, пресрелізів, сприяння у проведенні публічних презентацій та запрошення на них журналістів, поширення інформації у ЗМІ. На підтримку офіційної комунікації, заходів чи проєктів Інституту здійснено понад 33 масові розсилки на медіа та партнерські організації.

Одними з основних інструментів комунікації Інституту є його офіційний сайт та сторінки у соціальних мережах. Упродовж року були забезпечені технічна підтримка і постійне оновлення інформації на офіційному сайті Інституту та публікація контенту на офіційних сторінках у соціальних мережах, а також підтримка вебсторінок «Українська Друга світова», «Українська революція 1917-1921 років», «85-ті роковини Голодомору».

Офіційний сайт. У стрічці новин та анонсів було 255 публікацій. З серпня 2020 р. був створений щотижневий дайджест новин з регіонів «Локальна пам’ять», в якому до кінця року опубліковано понад 180 новин зі сфери національної пам’яті з Чернігова, Полтави, Харкова, Вінниці, Одеси, Дніпра та Луцька. У рубриці «Історичний календар» розміщено понад 150 матеріалів. Були підготовленні та опубліковані статті до ювілеїв Миколи Зерова, Слави Стецько, Катерини Грушевської, митрополита Андрея Шептицького, Івана Миколайчука, Миколи Горбаля. Системно оновлювалася інформація в інших рубриках сайту.

З 1 січня по 28 грудня 2020 р. офіційний сайт відвідало близько 700 000 користувачів, на 160% більше, ніж 2019 року (685 993 у порівнянні з 263 601). Всього переглядів сторінок 1 366 000, що на 120% більше, ніж 2019 року.

Офіційна сторінка на фейсбуці. Сторінка впродовж року наповнювалася за двома ключовими напрямками: 1) дописи на підтримку заходів та проєктів Інституту, 2) освітній контент. До державних пам’ятних дат були оприлюднені дописи про близько 80 історичних персоналій та понад 50 історичних подій із загальним охопленням 600 000. У вже традиційній рубриці «Цей день в історії» було опубліковано 124 дописи із загальним охопленням 8 000 000. Започатковані нові рубрики: «Європа – це ми» у співпраці з Офісом Віцепрем’єрміністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, «Українці-рятівники», «Локальна пам’ять», у рамках яких опубліковано 18, 5 та 9 дописів відповідно.

Приріст аудиторії сторінки за рік становить близько 30 000 підписників. Усього станом лютий 2021 року сторінка має понад 100 000 підписників.

Офіційний акаунт у твіттері. Сторінка розвивалася як джерело ключових новин про Інститут, спрямованих не стільки на окремих читачів, як на ЗМІ та організації, що можуть бути зацікавлені в темі національної пам’яті, наприклад, представництва України за кордоном. Охоплення аудиторії твітами упродовж 2020 р. становить 1 956 000. Станом на 30 грудня 2020 р. кількість підписників сторінки становить 5 053, приріст аудиторії близько 1 000 підписників.

Офіційний канал на ютубі. Упродовж року на каналі оприлюднені окремі відеопроєкти: «Друга світова: 75 років потому» (32 відео), цикл анімаційних роликів «Південь без міфів» (4 відео), цикл роликів, присвячених пам’яті про жінок-військових (5 відео), цикл про українських дисидентів-політв’язнів (3 відео), серія роликів про події та постаті в українській історії (10 відео), а також проєкт «Війна і міф» (17 відео). Усього опубліковано 93 ролики. Загальна кількість переглядів відео на каналі за 2020 р. становить понад 531 000. Кількість підписників станом на 29 грудня 2020 р. становить 23 402, приріст підписників з 31 грудня 2019 по 29 грудня 2020 – понад 4 200.

Упродовж року Інститут був відкритий до взаємодії з засобами масової інформації. Лише відділом комунікації була надана відповідь на 12 офіційних запитів від журналістів, а також у відповідь на звернення ЗМІ здійснена координація 95 коментарів чи інтерв’ю керівництва або співробітників Інституту. Взаємодія відбувалася з понад 45 ЗМІ в Україні та за кордоном.

У відповідь на резонанс у суспільстві та / чи інформаційному просторі щодо тем, які торкалися сфери національної пам’яті, Інститут підготував та оприлюднив 12 офіційних позицій.

За результатами моніторингу українського інформаційного простору за допомогою інструментів Google та MediaMonitoringBot зафіксовано понад 1049 публікацій, які стосувалися діяльності Українського інституту національної пам’яті.

 

Установи у сфері управління Інституту

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

Упродовж звітного року Інститут координував роботу Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Було надано методичну та консультаційну допомогу, опрацьовано документи щодо затвердження змін до організаційної структури, штатного розпису, оренди приміщень, передачі обʼєктів комунальної власності у державну, а також відряджень, відпусток та премій керівництву музею.

У 2020 р. команда музею продовжувала виконувати програму розвитку музею на п’ять років, а також забезпечувала різнопланову статутну діяльність в умовах пандемії CОVID-19 та карантинних обмежень. Детальний публічний звіт про діяльність музею за посиланням.

Зокрема, музей функціонував на шести основних майданчиках – адміністративному (офіс у Києво-Печерському заповіднику на вул. Лаврській, 9), фондосховищі (приміщення на вул. Академіка Кримського, 27), службі замовника будівництва (офіс у Міжнародному центрі культури і мистецтв ФПУ на алеї Героїв Небесної Сотні, 1), Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (у будинку Федерації профспілок України на Майдані Незалежності, 2), Виставково-освітньому просторі просто неба «М³: Майдан. Меморіал. Музей» (на алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5), приміщенні бібліотеки Музею Майдану та науково-дослідного відділу (вул. Липська, 16).

Було підготовлене приміщення (набуття оренди, ремонт, упорядкування, дизайн) для функціонування нового виставкового простору – Мистецької галереї на вул. Липська, 16. Було розпочато облаштування приміщення для фондової колекції музею на вул. Академіка Кримського, 27. 

Поповнення музейної колекції та музейний облік є важливим напрямком діяльності музею. У 2020 р. забезпечено зберігання та облік 2 126 предметів основного фонду та 452 предметів науково-допоміжного фонду. У порівнянні з 2019 роком колекція поповнилася на 1 123 одиниці основного фонду та 262 предмети науково-допоміжного фонду. Триває оцифрування фондової колекції, наразі відфотографовано понад 500 об’єктів.

Чимало зусиль були спрямовані на аналіз ситуації та перспектив будівництва Меморіалу Героям Небесної Сотні та будівлі музею. Проведено низку нарад з керівництвом Кабінету Міністрів, ОПУ, Міністерства культури та інформаційної політики, ГПУ, ДБР, народними депутатами. У результаті перемовин з німецькими архітекторами-переможцями конкурсу на предмет їхньої участі у генеральному проєктуванні музею досягнуто згоди передати ліцензію на використання їхньої проєктної ідеї музею, розроблено і надіслано на погодження ліцензійну угоду. За погодження з Інститутом внесено зміни до організаційно-штатної структури, у зв’язку з арештом земельної ділянки на місці розташування Меморіалу було реформовано відділ будівництва.

Результатом пам’яткоохоронних досліджень став проєкт комплексного паспорта на пам’ятку історії місцевого значення «Місце протестів та масової загибелі громадян під час Революції Гідності в районі алеї Героїв Небесної Сотні (колишня вулиця Інститутська) у місті Києві в листопаді 2013 – лютому 2014 року». Пакет відповідних документів надісланий до департаменту культурної спадщини КМДА з метою музеєфікації пам’ятки і надання їй статусу національного значення.

На алеї Героїв Небесної Сотні були встановлені 6 стендів, які інформують про її охоронний та меморіальний статус, Небесну Сотню, пам’ятні об’єкти, розташовані на алеї, майбутні музей і Меморіал. Функціонує інформаційно-навігаційна система вуличних стендів «Місця Революції Гідності», які встановлені в 11 локаціях ключових подій. У 2020 р. працівники музею провели 55 вуличних екскурсій.

У межах культурно-освітньої діяльності реалізовано або продовжено експонування 22 виставок, одна з яких – міжнародна. Виставковий проєкт «Нью-Йорк – Іловайськ. Вибір», присвячений Маркіянові Паславському, презентовано у Тернополі та Дніпрі, а виставку актуального плаката Миколи Гончарова «‎(Не) замість зброї» –  у Львові та Одесі. Виставку до 30-ліття Революції на граніті презентовано у Києві та у двох локаціях у Львові. У Музеї книги і друкарства України відкрито 3-місячну виставку «Творча сила свободи. Ініціативи Майдану». Загалом виставки музею охопили 51 240 відвідувачів.

У 2020 р. музей був ініціатором та організатором різнопланових заходів із відзначення Дня Героїв Небесної Сотні, Дня Гідності та Свободи, 30-ї річниці Революції на граніті. Загалом упродовж року відбулося понад 70 заходів, з яких 17 – онлайн.

Як провідна установа з дослідження подій Революції Гідності, музей провів 19-20 листопада в онлайн-форматі науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії». У ньому взяли участь 34 науковці з України, Польщі, Іспанії, Нідерландів, Великобританії, Німеччини, Норвегії, Канади та Китаю. Також музей організував 2 всеукраїнських соціологічних дослідження: щодо ставлення українців до Революції Гідності, їхнього знання про події і бачення збереження пам’яті про них та дослідження рівня знань про Євромайдан і його сприйняття серед школярів.

Упродовж року команда музею підготувала 11 видавничих проєктів, записала 35 інтерв’ю, створила 107 біографічних довідок про Героїв Небесної Сотні, запровадила онлайн-календар про хроніку Революції Гідності та Героїв Небесної Сотні на сайті музею.

У 2020 р. архів історичних аудіо, відео та фото музею поповнився документальними відео Революції Гідності, переданими Громадським телебаченням (24 одиниці). Також музею передали частину архіву «Спільнобачення», майданівського стрімінгового телебачення, – загалом 1 690 відео та фото. А також свої документальні відео та фото з Революції Гідності загальною кількістю понад 20 000 файлів передали ще 28 осіб.

Студентське братство Львівщини передало музею частину свого архіву, основну частку якого становить архів з Революції на граніті: світлини, відео, скани унікальних документів (самвидав, медична книга спостереження за голодуючими, журнал обліку мешканців наметового містечка, телеграми, листівки тощо). Усього йдеться про понад 200 світлин, 26 відеозаписів, 46 аудіозаписів, близько 250 сканів документів.

Також музей започаткував архів матеріалів судових засідань у справах Майдану. Станом на кінець 2020 р. в цьому архіві – 694 відео. Розроблено інструкції та методологію наповнення і функціонування архіву.

 

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті (Архів національної пам’яті)

З метою унормування діяльності архіву були розроблені 4 нормативно-правових акти (детальніше у розділі про нормотворчу роботу).

Зусилля архіву упродовж року насамперед були спрямовані на реконструкцію наданого приміщення. Було розроблено проєкт реконструкції будівлі на вул. Пухівській, 7 (корпус № 5) у Києві, який отримав позитивний експертний висновок. Проєкт реконструкції був затверджений наказом Українського інституту національної пам’яті від 02.04.2020 № 21. 17 липня 2020 р. команда архіву публічно презентувала проєкт реконструкції будівлі. Проте у зв’язку з тим, що у квітні 2020 р. 57,6 млн грн, виділені на реконструкцію, були забрані на боротьбу з коронавірусом, сам процес реконструкції вимушено призупинили.

У травні 2020 р. при архіві розпочав роботу Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. До кінця року до нього звернулися понад тисячу громадян. Про успішні приклади віднайдення інформації про репресованих родичів за допомогою Консультаційного центру можна прочитати тут або тут.

Також у 2020 р. архів підписав договір про співпрацю з Історичним архівом Служби державної безпеки Угорщини. Готується підписання договору про співпрацю з Архівом служби безпеки та Інститутом вивчення тоталітарних режимів у Чехії, Естонським інститутом історичної пам’яті. Тривають перемовини про співпрацю з інституціями Литви, Латвії, Німеччини, Румунії, Словаччини. Крім того, у 2020 р. архів надіслав пакет документів щодо приєднання до Платформи європейської пам’яті та сумління і Європейської мережі офіційних органів, відповідальних за справи секретної поліції. У січні 2021 р. архів став членом мережі та кандидатом у члени платформи.

Упродовж року архів був співорганізатором двох виставкових проєктів: «1920: На захисті Європи від більшовизму» і «30-річчя Революції на граніті». Спільно з Архівом СБУ та Центром досліджень визвольного руху оприлюднив 5 підбірок документів: 1) «Створення Організації Об’єднаних Націй (ООН) та членство УРСР в ООН», 2) «Василь Галаса (1920-2002), політичний та військовий діяч, полковник УПА», 3) «Голодомор 1932-1933 років», 4) «Ірина Стасів-Калинець (1940-2012), письменниця, філолог, правозахисниця, політв’язень радянського режиму, народний депутат України першого скликання», 5) «Микола Руденко (1920-2004), письменник, філософ, правозахисник, політв’язень радянського режиму, член-засновник Української гельсінської групи, Герой України».

З травня 2020 р. запрацював офіційний сайт архіву в тестовому режимі. За час функціонування сайту було опубліковано 43 новини. Кількість переглядів сайту до кінця року – 103 648 (на україномовній версії сайту – 97 794, на англомовній – 5 854). Найбільше зацікавлення викликала інформація про Консультаційний центр – 31 851 перегляд. Також архів створив першу серед галузевих державних архівів офіційну сторінку в соціальній мережі «Фейсбук» та перший офіційний Інстаграм серед всіх архівів України.

У 2020 р. в архіві впроваджено систему електронного документообігу «АСКОД».

 

Міжнародне співробітництво

Інститут продовжує розширювати зв’язки з партнерами за межами держави для врахування європейського досвіду з формування та реалізації державної політики у сфері національної пам’яті, а також з метою поширення інформації про українське минуле та популяризацію України у світі.

Проте у зв’язку з поширенням COVID-19 більшість заходів міжнародного характеру скасовано. Зокрема, і щорічне засідання Ради членів Платформи європейської пам’яті та сумління не відбулося у 2020 році, а було перенесене в онлайн-формат на січень 2021 року.

З метою продовження представництва України у засіданнях членів Опікунської ради Німецького федерального фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» розроблено проєкт розпорядження «Про призначення Антона Дробовича та Андрія Мельника членами Опікунської ради Німецького федерального фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє». Наразі проєкт розпорядження перебуває на правовій експертизі в Міністерстві юстиції України. Попри відсутність офіційного статусу, Голова Інституту Антон Дробович та Посол України у Німеччині Андрій Мельник взяли участь в роботі одного засідання Опікунської ради в ролі спостерігачів.

Міжнародні заходи за участі Голови Інституту:

• у серпні 2020 р. Голова та співробітники Інституту взяли участь в урочистому відкритті відновленого цвинтаря воїнів Армії Української Народної Республіки в місті Ланьцуті, Республіка Польща;

• 1-5 грудня 2020 р. відбувся візит делегації Інституту у складі Голови Антона Дробовича, Олени Снігир, Павла Подобєда, Вікторії Мізерної задля участі у робочій зустрічі з Головою Інституту національної пам’яті Польщі – Комісії з розслідування злочинів проти польського народу у Варшаві. Зустріч сприяла налагодженню діалогу щодо складних сторінок спільної історії, поширенню об’єктивної інформації про Україну. Детальніше про досягнуті домовленості за посиланням. Також у рамках візиту відбулася зустріч делегації Інституту з представниками української громади у Польщі, спільне з Інститутом національної пам’яті Польщі вшанування пам’яті воїнів Армії Української Народної Республіки та жертв Голодомору в Україні на Вольському православному цвинтарі і пам’яті полеглих у 1920 р. воїнів Війська Польського на військовому цвинтарі на Повонзках та візит до Єврейського історичного інституту імені Емануеля Рінгельблюма (детальніше за посиланням);

• 23 червня Голова Інституту Антон Дробович та начальник відділу обліку та збереження місць пам’яті Павло Подобєд взяли участь у засіданні XII сесії Парламентської асамблеї Україна-Польща під головуванням заступниці Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк та віцемаршалка Сейму Республіки Польща Ришарда Терлецького. Представники України та Польщі, зокрема, обговорили українсько-польський діалог з історичних питань. Члени асамблеї також засудили спроби Російської Федерації фальсифікувати історію Другої світової війни та події, що до неї призвели;

• Голова Інституту взяв участь у панельній дискусії, організованій Українським інститутом у Лондоні, «Babyn Yar Memorial: Is Consensus Possible?» та в дискусії, організованій Міжнародним освітнім центром у Дортмунді «Memory places between digital and classical forms»;

• 17 листопада 2020 р. Голова Інституту дистанційно взяв участь у заході «Минуле задля майбутнього» (панель «Що було б спільного (об’єднуючого) в українсько-російському підручнику історії?»), організованому Платформою європейської пам’яті та сумління.

Міжнародні заходи за участі співробітників Інституту:

• головний спеціаліст відділу правового забезпечення Роман Кулик взяв участь в онлайн-зустрічі проєкту Justice 2.0 Платформи європейської пам’яті та сумління з доповіддю «Досвід України у реабілітації жертв комуністичного тоталітарного режиму»;

• головний спеціаліст відділу аналізу тоталітарних режимів Віталій Огієнко: 1) 26 листопада 2020 р. у відповідь на запит Посольства України в Королівстві Норвегія взяв участь у вебінарі, присвяченому темам Голодомору 1932-1933 років та ролі українського народу у перемозі над нацизмом, 2) виступив із доповіддю про травму Голодомору на вебінарі «Learning history lessons for better future», 3) прочитав онлайн-лекцію «The Holodomor and Origin of  the Soviet Man: Reading Anastasia Lysyvets`s testimony of a Traumatized Body», 4) провів консультації Посольства України в Молдові щодо інформаційної кампанії до 87-х роковин Голодомору;

• 12 грудня 2020 р. головна спеціалістка відділу аналізу українського державотворення Любов Крупник виступила з мультимедійною презентацією на міжнародній онлайн-кoнференції «Про свій досвід досліджень на тему польсько-українського діалогу другої половини ХХ століття» // «Кіркландисти в нових реаліях: шанси і виклики розвитку і співпраці».

З метою реалізації положень міжнародних договорів України в частині збереження місць пам’яті та поховань жертв Голодомору 1932-1933 років, масового голоду 1921-1923, 1946-1947 років, політичних репресій, воєн та осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України, Інститут підготував аналітичну записку щодо поточного стану виконання міжурядової Угоди між Україною та Польщею від 1994 р. Матеріали надіслані ОПУ, МЗС, СБУ. Підготовлено понад 10 листів щодо дій польської сторони, які порушували зазначену міжурядову Угоду. А також низку листів до посла Польщі в Україні щодо неприпустимості порушення цієї Угоди. До зустрічі президентів України та Польщі Інститут підготував матеріали про реалізацію положень згаданої Угоди.

На прохання Посла Чеської Республіки в Україні Радека Матули головний спеціаліст відділу аналізу тоталітарних режимів Віталій Бака координував проведення спільної наради Інституту та Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України щодо напрямків майбутньої співпраці, зокрема, у виявленні архівних матеріалів, присвячених історії Чехословаччини, а також надав консультації співробітникам зазначеного архіву щодо віднайдення матеріалів про загибель міністра закордонних справ Чехословацької Республіки Яна Масарика. Крім цього, Інститут надав консультації щодо концепції пам’ятника загиблим у Другій світовій війні чеським, словацьким та українським бійцям, похованим у братській могилі в селищі Соколове Зміївського району Харківської області. Підготував довідку для Посольства України у Чеській Республіці щодо чеських місць пам’яті на території України, історії їх спорудження та поточного стану. Відбувалося листування з військовим аташе Чеської Республіки в Україні щодо реалізації міжурядової Угоди.

У межах договору про співпрацю від 19 квітня 2019 р. з Фондом «Лідери змін» (Fundacja Liderzy Przemian) Інститут у 2020 р. провів 3 зустрічі з обміну досвідом для стажерок з Білорусі, діячок громадської організації «Historica».

Відбулася комунікація з Німецько-українською комісією істориків з метою доведення до представників комісії позиції Інституту щодо некоректного та нетактовного формулювання назви онлайн-вебінару «Голодомор 1932-33 – геноцид?», що проходив 24 вересня 2020 р.

Мала місце комунікація зі Світовим конгресом українців, якому Інститут надав матеріали в рамках інформаційних кампаній до Дня пам’яті та примирення і Дня пам’яті жертв Голодомору. Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та примирення також були надані Міністерству закордонних справ України, з яким, окрім цього, мала місце партнерська співпраця у висвітленні виставки «Досвід, куплений дорогою ціною…»: українська дипломатія 1917-1926».

Відбувалася взаємодія з міжнародними партнерами Інституту в рамках поточної діяльності: Платформою європейської пам’яті та сумління, Представництвом Фонду імені Конрада Аденауера в Україні, Посольством ФРН в Україні, Посольством Ізраїлю в Україні, Посольством Франції в Україні та іншими.

Важливим кроком у сприянні кращій опіці над українськими похованнями за кордоном стала реалізація спільного проєкту Українського інституту національної пам’яті, благодійного фонду «Героїка», Міністерства закордонних справ України та компанії «Софт-про» – «Віртуальний некрополь української еміграції» (детальніше про проєкт у розділі про облік місць пам’яті та пошук поховань).

 

Аналіз діяльності органу виконавчої влади (досягнення результатів завдань та заходів

Загалом у звітному періоді виконано 85 % завдань, визначених Планом роботи Інституту на 2020 рік. Окремі завдання не були виконані у зв’язку з об’єктивними причинами (посилення карантинних заходів, відмова партнерів тощо).

У своїй нормотворчій діяльності Інститут працював за напрямками розбудови інституційних спроможностей системи органів реалізації політики національної пам’яті (нпа щодо архіву), вдосконалення і запровадження нових комеморативних державних практик. Загалом велась робота щодо 11 нормативно-правових актів. Інститут постійно узагальнює практику застосування законодавства щодо реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму.

У рамках відзначення пам’ятних днів та річниць важливих подій у звітному році Інститут у межах своєї компетенції вповні забезпечував тематичний, інформаційний та популяризаційний супровід державних заходів, а також здійснював власні інформаційно-популяризаційні та освітні заходи. Приблизне охоплення аудиторії тематичними матеріалами Інституту в мережі інтернет складає 1 834 000 особи.

Серед іншого, Інститут забезпечив запровадження нової комеморативної практики на вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Інститут продовжив освітню, інформаційно-популяризаторську та комеморативну роботу з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921. Приблизне охоплення аудиторії тематичними матеріалами Інституту в мережі інтернет складає 522 000. Окремі заходи проводилися спільно з Чернігівською та Полтавською ОДА. Активно залучалися представники польської національної меншини в Україні та польські науковці.

Тематика була візуалізована через артплакати, тематичні поштові марки, видання паперових моделей військової техніки періоду Української революції.

До пріоритетних напрямків роботи Інституту належить діяльність з увічнення пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду українського народу. Серед іншого Інститут розробив та створив матеріали для всеукраїнської соціальної реклами, тематичний контент для телевізійного поширення, забезпечив проведення державних заходів за участі Президента України та вищих посадових осіб держави на території Національного музею Голодомору-геноциду.

Освітня та інформаційно-популяризаторська робота Інституту за даним напрямком через карантинні обмеження здійснювалася у цифровому форматі та із залученням мас-медіа. Зокрема, великий відгук у суспільстві отримало видання «Пам’ять роду», яке було презентовано в ефірі «Українського радіо».

У рамках заходів з відзначення 75-ї річниці перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни Інститут реалізував інформаційну кампанію, у рамках якої  пакет тематичних інформаційних та візуальних матеріалів був наданий міністерствам, обласним державним адміністраціям, Світовому конгресу українців тощо.

Здійснення освітньої та інформаційно-популяризаторської роботи в інтернет-мережі дозволило охопити значну аудиторію, лише через комунікаційні канали Інституту – близько 2 228 000 осіб. Особливої популярності набули матеріали, присвячені деміфологізації подій Другої світової війни та їх осмислення.

Діяльність Інституту спрямована на популяризацію історії України, її видатних особистостей, подолання історичних міфів у 2020 році здійснювалася переважно в онлайн-форматі. Зокрема, за звітний період Інститут записав 24 лекції, семінари, дискусії тощо онлайн та створив понад 35 інформаційних та просвітницьких роликів. Особливою популярністю користуються відео, присвячені деміфологізації історії, подоланню фальсифікації історії з боку Росії (період Другої світової війни, історія українського Півдня, постать І. Мазепи та ін.) та цикл роликів, присвячених пам’яті про жінок-військових, які загинули на російсько-українській війні. Загалом кількість переглядів відео станом на лютий 2021 р. становить 2 023 000.

У 2020 р. Інститут загалом підготував і видав 18 (2 в електронній формі) видань: книги, брошури, календар на 2021 рік, комплекти артплакатів військових діячів та паперових моделей військової техніки періоду Української революції 1917-1921, комплекти карт загальним тиражем 13 124 примірники. Розсилка видань інституту у 2020 р. здійснювалась серед 120 партнерських організацій та установ, зокрема, обласних державних адміністрацій та іноземних дипломатичних представництв в Україні. За рік 25 000 примірників різних видань були надані у відповідь на обґрунтовані запити й звернення від організацій та установ з усіх регіонів України.

Упродовж звітного року Інститут створив 10 нових комплектів інформаційно-просвітницьких виставок, демонстрація яких відбувалася на вулицях Києва та інших міст України. Партнерами у виставкових проєктах Інституту були інформаційне агентство «Укрінформ», громадська організація «Егрідал», Національний заповідник «Чигирин», Посольство Ізраїля в Україні.

Важливим форматом діяльності Інституту у звітному році була реалізація науково-пошукових проєктів: «Військовополонені Другої світової з України», «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років», «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років». Продовжувалася робота над концепцією комплексної меморіалізації Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

У звітному році Інститут продовжив проведення навчальних семінарів для освітян та створення інформативних відео для учнів, розробляв методологічні рекомендації до освітнього процесу щодо важливих історичних тем, а також брав участь у розробці Державного стандарту базової середньої освіти щодо питань, пов’язаних із відновленням і збереженням національної пам’яті. 

Важливими складовими роботи Інституту залишаються співпраця з музеями та сприяння в оновленні музейних експозицій. У 2020 р., окрім проведення тематичних просвітницьких заходів для музейних працівників та підготовки інформаційних матеріалів для вже наявних експозицій музеїв України, Інститут підтримав дослідницьку експедицію з метою створення експериментального експозиційного залу у Луганському обласному краєзнавчому музеї, присвяченого подіям російсько-української війни, а також розробив інформаційно-аналітичні матеріали для концепції музеїв тоталітарного режиму в Україні.

Упродовж звітного року Інститут продовжував пошук, приймання на зберігання, облік копій записів усних свідчень, а також розробив методичні рекомендації та програму опитування про радянське минуле. У звітному році також було розроблено та запущено модуль оприлюднення усних свідчень Українського інституту національної пам’яті. На базі наявної системної програми впродовж року підготовлено транскрипції свідчень загальною тривалістю 19 900 хвилин, редаговані транскрипції загальною тривалістю 22 180 хвилин та конвертовано й змонтовано  відеозаписи загальною тривалістю 20 833 хвилин.

Інститут активно працює у сфері недопущення використання символів тоталітарних режимів в Україні – проводить моніторинг, аналіз інформації та надає роз’яснення, рекомендації й методичний супровід щодо перейменування об’єктів топоніміки. Успішність процесу декомунізації та недопущення використання символів тоталітарних режимів залежить від добросовісності місцевих органів влади та від ефективної діяльності правоохоронних органів. Числові показники свідчать про значні недоліки в процесі декомунізації на теперішньому етапі – в результаті звернень та рекомендацій Інституту щодо виконання органами місцевого самоврядування Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» позитивні зміни мали місце лише у 6,5% випадків.

При цьому, Інститут фіксує значну зацікавленість в українському суспільстві процесом декомунізації, оскільки отримує велику кількість звернень громадян. Так, впродовж року було надіслано понад 650 листів-роз’яснень як громадянам, так і організаціям щодо реалізації «декомунізаційного» законодавства.

Спостерігається також висока затребуваність в українському суспільстві роботи Національної комісії з реабілітації. Кількість надходження запитів зростає щороку і вже перевищує спроможності Комісії опрацьовувати їх вчасно. Усього за період від дати формування Національної комісії з реабілітації (кінець 2018-го року) до Комісії надійшло більше 1500 обґрунтованих пропозицій про визнання осіб реабілітованими чи потерпілими від репресій від регіональних комісій з реабілітації. Станом на 01.01.2021 Комісія розглянула близько 700 обгрунтованих пропозицій. При цьому лише протягом 2020 року робочою групою Комісії опрацьовано 365 обґрунтованих пропозицій щодо можливості визнання (відмови у визнанні) особи реабілітованою або потерпілою від репресій, підготовлено проекти 962 висновків, рішень та листів за результатами опрацювання обґрунтованих пропозицій та здійснено попередній розгляд та опрацювання 520 обґрунтованих пропозицій та матеріалів, які надійшли від регіональних комісій. Усього протягом 2020 року робоча група підготувала 1002 проєктів висновків, рішень та листів. Співробітниками Інституту, що входять у робочу групу Комісії, надано понад 1320 усних роз’яснень, консультацій та рекомендацій громадянам, органам місцевого самоврядування, громадським об’єднанням і державним органам.

Інститут щорічно працює у напрямку обліку місць пам’яті та пошуку місць поховань жертв Голодомору 1932-1933, масового голоду 1921-1923, 1946-1947 років, політичних репресій, воєн, учасників національно-визвольної боротьби за незалежність України у XX столітті. У 2020 р. в результаті 6 пошукових робіт було знайдено 4 місця поховання, ексгумовано останки з 1 поховання і  здійснено 1 перепоховання останків, знайдених у 2019 р.

Враховуючи об’єм завдань, які стоять перед Інститутом, цей напрям діяльності потребує фінансового, інституційного та кадрового посилення.

Важливим здобутком Інституту у 2020 році є створення електронного геоінформаційного каталогу «Віртуальний некрополь української еміграції». Станом на кінець 2020 р. каталог містить майже 4 000 облікових карток про поховання українців у 19 країнах.

Також у звітному році здійснювався облік встановлених на території України пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених діячам і подіям, пов’язаним з історією Угорщини та/або угорського народу та пов’язаним з історією Польщі та/або польського народу. Виявлено 4 нових (або раніше невідомих) об’єкти. Волюнтаристське встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на українській території залишається проблемою, яка потребує реагування правоохоронних органів України.

У 2020 р. у співпраці з партнерами продовжувалася діяльність з вшанування пам’яті загиблих захисників України у російсько-українській війні, а також діяльність з розробки військового поховального ритуалу. На основі розробленої Інститутом концепції підготовлено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо військового поховального ритуалу».

У 2020 році Інститут оновив підхід до здійснення зовнішньої комунікації. Розроблено проєкт Комунікаційної політики Інституту та планується її затвердження у 2021 році. Зовнішня комунікація Українського інституту національної пам’яті розглядається та реалізується, окрім взаємодії зі ЗМІ, як окремий напрям діяльності, цілями якого є збільшення рівня авторитету та довіри до Інституту у суспільстві та збільшення аудиторії Інституту. Кількісні показники зростання аудиторії Інституту свідчать про ефективність обраної комунікаційної стратегії. Так, приріст відвідуваності офіційного сайту у звітному році складає 160%, приріст переглядів сторінок в соцмережах складає 120%. Приріст аудиторії сторінки на фейсбуці за рік становить близько 30 000 підписників. Усього станом лютий 2021 року сторінка має понад 100 000 підписників.

Кількісні показники моніторингу взаємодії користувачів з офіційними сторінками в соціальних мережах та офіційним сайтом Інституту дають змогу говорити про те, що перелік тем, які викликали найбільшу реакцію в аудиторії Інституту (понад 100 000 зафіксованих реакцій), співпадає з основними напрямками діяльності Інституту. Спостерігається підвищений інтерес до деміфологізації історії, історії українського війська та визвольних змагань українців, перемог минулого та сучасної українсько-російської війни. Потужний відгук традиційно отримує висвітлення трагічних сторінок минулого та злочинів проти українського народу – теми масових голодів та Голодомору 1932-33 років, як геноциду проти українського народу, злочини, вчинені нацистами під час Другої світової війни, в тому числі, тема Голокосту, винищення цивільного населення імперським військом в Батурині, примусове переселення українців з етнічних українських земель у ХХ столітті.  

Відсутність англомовної версії сайту Інституту є суттєвою перешкодою для залучення іноземної аудиторії, відповідно понад 90% – це аудиторія з України, причому 61% аудиторії – це молоді люди віком від 18 до 35 років. 

Географічний розподіл аудиторії Інституту (Київ – 30%, невеликі населенні пункти – 6%, Дніпро та Львів – по 4%, Харків – 3,33%, Одеса –  2,7%, Запоріжжя та Вінниця – по 1,5%, Тернопіль та Івано-Франківськ – трохи більше 1%) свідчить про затребуваність контенту, який виробляє Інститут, у центральних, південних та східних областях, але також говорить про більшу доступність, порівняно з іншими регіонами, та ефективність інформаційно-популяризаційних продуктів Інституту у Києві.

Інститут продовжує розширювати міжнародні зв’язки, проте у зв’язку з поширенням COVID-19 більшість заходів міжнародного характеру скасовано, або перенесено в онлайн-формат. Співробітники Інституту загалом взяли участь в 10 міжнародних конференціях та дискусіях з тем, що належать до пріоритетних напрямків діяльності Інституту.

Інститут продовжує співпрацю з Платформою європейської пам’яті та сумління: співробітники Інституту брали участь в заходах платформи та планується робота над проєктом з перекладу та розміщення на ресурсах Інституту циклу інформаційно-освітніх роликів ЄППС. 

Традиційно важливою для політики національної пам’яті залишається польський напрям. Інститут повністю забезпечив інформаційно-аналітичні потреби ОПУ, МЗС, СБУ щодо поточного стану виконання міжурядової Угоди між Україною та Польщею від 1994 року та забезпечив інформаційно-аналітичну підтримку в межах сфери своєї компетенції візиту президента Польщі Анджея Дуди до Києва в жовтні 2020 року. Систематично велася комунікація з послом Польщі в Україні щодо неприпустимості порушення міжурядової Угоди від 1994 року. 

Протягом звітного року співробітники Інституту взяли участь в XII сесії Парламентської асамблеї Україна-Польща та здійснили 2 відрядження до Республіки Польща, під час яких увага була приділена питанню збереження та вшанування пам’яті воїнів УНР та збереження українських місць пам’яті на території Польщі. Важливою подією був візит делегації Інституту до Варшави на запрошення Інституту національної пам’яті Республіки Польща, протягом якого представники Українського інституту національної пам’яті виконували завдання із забезпечення реалізації домовленостей президентів України та Польщі під час візиту президента РП Анджея Дуди до Києва в жовтні 2020 року. 

Важливою частиною візиту делегації Інституту до Варшави була зустріч з представниками української громади у Польщі у приміщенні Посольства України за допомоги та координації з боку українських дипломатів в РП.

У 2020 році відбулися консультації щодо можливих напрямків співпраці в сфері історичної пам’яті з Посольством Чеської Республіки в Україні, з Посольством Республіки Казахстан в Україні, з Посольством Франції в Україні. Велася плідна комунікація з Посольством ФРН в Україні та з Німецько-українською комісією істориків. Продуктивна співпраця мала місце і з Посольством Ізраїля в Україні.

Співпрацюючи зі Світовим конгресом українців, Інститут надавав матеріали в рамках інформаційних кампаній до Дня пам’яті та примирення і Дня пам’яті жертв Голодомору.

Підсумовуючи тематику міжнародних контактів Інституту, можна зробити висновок, що політика історичної пам’яті набуває все більшої ваги в міждержавних відносинах, зокрема й у відносинах України зі своїми сусідами, а також з ФРН та Ізраїлем. Тематика міжнародних контактів Інституту охоплює такі напрямки, як збереження місць пам’яті, Голодомор 1932-33 років, Голокост, пам’ять про злочини тоталітарних режимів, пам’ять про Другу світову війну та інші. Спостерігається зростання зацікавленості міжнародної аудиторії темами історичної пам’яті українського народу, що також підтверджується систематичним надходженням запитів громадян інших країн щодо матеріалів англійською мовою. 

 

Використання коштів державного бюджету

Внаслідок оптимізації  державного бюджету у зв’язку з необхідністю створити та наповнити Фонд боротьби з COVID-19, а також очікуваним зменшенням дохідної частини бюджету через епідемію у квітні 2020 р. бюджет Інституту було скорочено вдвічі – до 65 млн грн зі 129 млн грн. Через це  було призупинено реконструкцію будівлі Галузевого державного архіву Інституту,  скорочено видатки на створення Музею Революції Гідності та на заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення і збереження національної пам’яті.

Зокрема:

• на КПКВК 3809010 «Керівництво та управління у сфері відновлення та збереження національної пам’яті» було виділено 29,9 млн грн (замість 32 млн грн);

• на КПКВК 3809020 «Заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву УІНП» виділено 35,1 млн грн (замість майже 97 млн грн).

Видатки на фінансування основної діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності зменшились до 23,9 млн грн замість 26 млн. Натомість Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті втратив 57,6 млн грн, раніше виділених на реконструкцію приміщення. 

Фінансування програми будівництва об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури, в якій були передбачені кошти й на будівництво другої черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору та Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, зменшилося з 554 млн грн до 100 млн грн.

Зрештою, у 2020 році фінансування з державного бюджету за двома бюджетними програмами виглядало наступним чином:

- за КПКВК 3809010 «Керівництво та управління у сфері відновлення та збереження національної пам’яті» затверджено асигнувань в сумі 29 927,1 тис. грн, касові видатки склали 25 766,817 тис.грн;

- за КПКВК 3809020 «Заходи з реалізації державної у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності та Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті» затверджено асигнувань в сумі 35 527,2 тис. грн, касові видатки склали 31 434,0 тис. грн, з них:

- на заходи, проведені Інститутом, використано 5 999,8 тис. грн із 7 014,7 тис. грн затверджених, профінансовано 81 захід;

- на забезпечення діяльності архіву використано 4 037,7 тис. грн. У державному бюджеті на 2020 р. було передбачено 4 468,9 тис. грн;

- на забезпечення діяльності музею використано 21 396,5  тис. грн із 24 043,6  тис. грн затверджених.

 

Організаційна інформація

Гранична чисельність працівників Інституту затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» у кількості 97 одиниць, з них 92 штатних одиниці є посадами державної служби. До категорії «А» належать 3 посади (Голови та двох заступників), до категорії «Б» – 27 посад керівників структурних підрозділів та їхніх заступників, до категорії «В» – 62 посади головних спеціалістів. Апарат Інституту складається з 8 самостійних структурних підрозділів: 5 управлінь (наукового забезпечення, інституційного забезпечення, популяризаційно-просвітницької роботи, реалізації політики національної пам’яті в регіонах, комунікації та інформаційно-аналітичного забезпечення) та 3 відділів (фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення, управління персоналом та документообігу, правового забезпечення).

Заходи щодо підбору кандидатів, організації конкурсного відбору та розстановки персоналу при заміщенні вакантних посад:

• проведено 8 конкурсів/доборів на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А», «Б» та «В», опрацьовано інформацію від 285 кандидатів;

• підготовлено та направлено 63 запити на проведення спецперевірки та 37 запитів на проведення перевірки, передбаченої ЗУ «Про очищення влади».

Призначення та звільнення  у 2020 році:

• призначено 19 державних службовців і 3 працівників;

• звільнено 8 державних службовців.

Проходження терміну випробування та призначення рангів державним службовцям:

• 20 державних службовців пройшли випробування;

• 12 державним службовцям присвоєно ранг державного службовця за результатами випробування;

• 2 державним службовцям присвоєно ранг державного службовця за результатами випробування в рамках категорії посади;

• 6 державним службовцям присвоєно чергові ранги;

• 1 державному службовцю присвоєно достроковий ранг;

• усього присвоєно  ранг 21 державному службовцю.

Розробка проєктів розпорядчих актів, що стосуються питань управління персоналом, трудових відносин та державної служби: упродовж 2020 року видано 450 відповідних наказів (з адміністративних питань – 162, з особового складу – 76, про відпустки – 145, про відрядження – 67).

Організація роботи щодо мотивації персоналу: упродовж 2020 року видано 65 наказів про виплату щомісячних премій та надбавок керівництву Інституту, державним службовцям та працівникам і 58 наказів про надання соціально-побутової допомоги державним службовцям та працівникам.

Результати оцінювання службової діяльності державних службовців за 2020 рік:

• оцінку «відмінно» отримали 14 державних службовців;

• «добре» – 31 державний службовець;

• «негативно» – немає;

• не підлягали оцінюванню 10 державних службовців.

Реєстрація та облік документів: документообіг Інституту здійснюється виключно в системі електронного документообігу. Також Інститут приєднано до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, відтак обмін документами з іншими ОВВ здійснюється виключно в електронному вигляді (крім документів, щодо яких окремими нормативними актами затверджено інший режим). Організація електронного документообігу покладається на відділ управління персоналом та документообігу.

Упродовж року до Інституту надійшло 4 325 документів (поштовим зв’язком, спецзв’язком, кур’єрською службою, електронною поштою):

- службової кореспонденції – 3 108;

- звернень громадян  – 996;

- запитів на публічну інформацію – 221.

Вихідної кореспонденції – 3 422.

Відбувалася постійна взаємодія з органами виконавчої влади та іншими державними установами: за допомогою системи СЕВ ОВВ отримано – 1 024 листи, відправлено – 1 448 листів.

Інститут розташований за адресою: вул. Липська, 16, м. Київ, 01021.

 

Стратегічні напрямки роботи

Українського інституту національної пам’яті на 2021-2022 роки

• підвищення інституційної спроможності інституту та розбудова підвідомчих закладів;

• засудження тоталітарних практик, подолання їхніх наслідків та осмислення травм колоніалізму;

• привернення суспільної уваги до тематики національної пам’яті та промоція історії України;

• гідне завершення відзначення та підбиття підсумків 100-ліття Української революції;

• зміцнення міжнародних зв’язків із акторами у сфері діяльності Інституту та промоція у світі ключових наративів; 

• підвищення якості роботи із упорядкування та захисту місць пам’яті;

• посилення цивільно-військового співробітництва та реалізація проєктів у сфері забезпечення права на правду.