Запобігання появи конфлікту інтересів

Закон України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) визначає два види конфлікту інтересів:

• потенційний конфлікт інтересів – наявність в особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (відповідно до абзацу дев’ять частини першої статті 1 Закону);
• реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (відповідно до абзацу тринадцять частини першої статті 1 Закону).

Спільними рисами цих видів є наявність приватного інтересу в особи.

Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (відповідно до абзацу дванадцятої частини першої статті 1 Закону).

Також невіддільною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

У разі виникнення запитань щодо викладеної вище інформації прохання звертатися за роз’ясненнями до головного спеціаліста з питань запобігання корупції Українського інституту національної пам'яті.