Звіт 2015 рік

ЗВІТ

Українського інституту національної пам’яті

про діяльність з реалізації державної політики

у сфері відновлення  та збереження національної пам’яті

у 2015 році

 

Вступ

Нормативно-правова робота

Подолання наслідків тоталітарного минулого («декомунізація)

Відзначення 70-річчя перемоги над нацизмом у Європі

Вшанування пам’яті жертв Голодомору та поширення інформації про геноцид Українського народу

Робота зі збереження та увічнення пам’яті захисників України, героїв Небесної сотні та учасників Революції гідності

Заходи з популяризації історії України, її визначних діячів

Інші заходи, конференції, круглі столи

Методична робота та питання національно-патріотичного виховання

Інформаційна робота

Співпраця із науковими, музейними та громадськими організаціями

Міжнародна співпраця

 

Вступ

Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через міністра культури, і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу. У 2015 році Інститут провів значну роботу щодо зміни державної політики у сфері відновлення і збереження національної пам’яті.

Упродовж 2015 року Інститут:

розробив 6 проектів Законів України, 3 з яких уже стали Законами;

розробив 7 проектів урядових рішень, 4 з них набули чинності;

провів близько 100 публічних заходів;

створив 3 фотодокументальні стендові експозиції, зокрема й вуличну;

упродовж року із виставками Українського інституту національної пам’яті ознайомилися понад 70 тис. осіб;

видано 8 книжок і брошур загальним тиражем 53 500 примірників;

сайт Інституту відвідали майже 250 тис. користувачів, які переглянули близько 650 тис. сторінок.

 

 

Нормативно-правова робота

Центральним напрямом нормотворчої діяльності Інституту у звітному році стала підготовка законодавчої бази для реалізації системної державної політики у сфері відновлення і збереження національної пам’яті. Її головна мета – сформувати у суспільстві імунітет проти порушень прав людини. А також – повернути Україні її справжнє минуле, розповісти правду про досвід та здобутки нашого народу, які приховували чи фальсифікували окупанти.

Із цією метою у 2015 році Інститут разом із інституціями громадянського суспільства розробив проекти законів України, що були внесені на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів та народними депутатами України.

Верховною Радою України були ухвалені:

Закон України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні 1939–1945 років»;

Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;

Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років».

Також було розроблено та внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті». Разом з тим, Парламент ухвалив альтернативний законопроект, розроблений народним депутатом України Ю. Шухевичем.

Зазначені акти склали цілісний «декомунізаційний пакет законів»,  що заклали системні основи із реалізації державної політики у сфері подолання наслідків тоталітарного минулого в Україні.

Крім того, Інститут розробив ще два важливих законопроекти, які станом на 20 грудня 2015 року перебувають на погодженні у центральних органах виконавчої влади:

«Про засади політики національної пам’яті», ухвалення якого дозволить на законодавчому рівні визначити мету, основні принципи, завдання, правові основи, провідні напрямки політики національної пам’яті, а також правовий статус, основні завдання та повноваження Українського інституту національної пам’яті із реалізації завдань у зазначеній сфері; 

«Про реабілітацію жертв політичних репресій» (нова редакція), який передбачає забезпечити відновлення прав осіб, які були засуджені у позасудовому порядку, або засуджені за діяння, які не вважаються злочинами у цивілізованому суспільстві.

Крім того, у співпраці із Комітетом Верховної ради України з питань культури і духовності Інститут розробив проект постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2015 році» (прийнята Верховною Радою України 11 лютого 2015 року). А також підготовлені пропозиції до проекту постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 році».

Упродовж року Інститут розробляв проекти нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України. Зокрема, розроблено пропозиції до Указів Президента України «Про відзначення 25-ї річниці Революції на граніті» (№ 565/2015 від 1 жовтня 2015 року); «Про заходи щодо створення меморіалу українських героїв» (№ 508/2015 від 26 серпня 2015 року)

Підготовлено проекти постанов Кабінету Міністрів:

«Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті» (прийнята на засіданні Уряду 5 травня 2015 року № 421);

«Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України                     від 2 серпня 1996 року № 897 і від 20 грудня 2000 року № 1867» (щодо внесення змін до персонального складу Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій (прийнята на засіданні Уряду 7 жовтня  2015 року № 838);

проекти розпоряджень Кабінету Міністрів:

«Про утворення Організаційного комітету та затвердження плану заходів з підготовки та відзначення у 2015 році Дня Гідності та Свободи» (розпорядження прийняте на засіданні Уряду 18 листопада 2015 року № 1185-р);

«Про проведення у 2015 році заходів у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів» (розпорядження прийняте на засіданні Уряду 25 листопада 2015 року № 1212-р).

«Про затвердження плану заходів із відзначення діяльності Українських Січових Стрільців та 100-річчя боїв на горі Маківка» (розпорядження прийняте на засідання Уряду 25 грудня 2015 р.);

«Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на                2015–2020 роки».

«Про створення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті».

Завершується робота над розробленням проектів актів Кабінету Міністрів щодо:

затвердження переліку організацій, структур та формувань, які існували протягом ХХ століття (до 24 серпня 1991 року) і метою діяльності яких було здобуття (відновлення) незалежності України;

затвердження Порядку проведення меморіальних та урочистих заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Український інститут національної пам’яті за звітний період узяв участь в опрацюванні (надані пропозиції, здійснено процедуру погодження) понад 20 проектів нормативних актів, які розробляли інші органи виконавчої влади.

Протягом 2015 року працівники Інституту брали участь у засіданнях профільних Комітетів Верховної Ради України під час розгляду питань, що стосуються реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу.

 

Подолання наслідків тоталітарного минулого («декомунізація»)

На виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» Інститут підготував перелік населених пунктів України, які необхідно перейменувати, надає постійні консультації місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування щодо перейменування населених пунктів, топонімічних об’єктів та з інших питань виконання закону. Вся актуальна інформація новинного, методичного, роз’яснювально-рекомендаційного та медійного характеру щодо реалізації декомунізаційного законодавства розміщується на спеціальній сторінці офіційного веб-сайту УІНП: http://www.memory.gov.ua/page/dekomunizatsiya-0

Інститут проводить постійний моніторинг назв населених пунктів у розрізі областей, створено та доповнюється реєстр населених пунктів, назви яких відсилають до комуністичного тоталітарного режиму і підлягають перейменуванню. Станом на 21 грудня 2015 року реєстр включає 943 населені пункти, з них 32 міста, 56 селищ міського типу, 737 сіл та 118 селищ (дані постійно оновлюються). Реєстр розміщено на веб-сторінці Інституту: http://www.memory.gov.ua/rename. Також створено відповідну таблицю населених пунктів з інформацією про осіб, на честь яких перейменовано населений пункт у радянську добу, попередні відомі історичні найменування населеного пункту, пропозиції місцевих рад та державних адміністрацій щодо нових назв та відповідні рекомендації Інституту (інформація постійно оновлюється та уточнюється).

На виконання п. 8 ст. 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (у разі, якщо до 21 листопада 2015 року місцеві ради та державні адміністрації не подали пропозицій щодо нових назв населених пунктів, Верховна Рада України прийматиме рішення щодо нових назв населених пунктів, які підлягають перейменуванню, на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті), для розробки фахових рекомендацій Інститут створив експертну комісію при Українському інституті національної пам’яті з розгляду пропозицій та підготовки рекомендацій для Верховної Ради України щодо перейменування населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму. До її складу увійшли провідні науковці Національної академії наук України, зокрема з Інституту історії України, Інституту української мови, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, а також представники Національної спілки краєзнавців України. Ухвалені експертною комісією рішення щодо перейменування населених пунктів будуть подані до Верховної Ради України. Станом на 21 грудня 2015 року проведено 3 засідання експертної комісії. До Комітету Верховної ради України з питань державного будівництва і місцевого самоврядування 22 грудня 2015 року направлено рекомендації щодо назв 140 населених пунктів, які повинні бути перейменовані відповідно до закону.

Підготовано історичні довідки та інформацію про понад 1750 назв та найменувань, що потребують перейменування.

Інститут на підставі звернень органів місцевого самоврядування, органів державної влади, організацій та громадян підготовлено та розмістив на офіційному веб-сайті перелік осіб, названі на честь яких населені пункти та об’єкти топоніміки підпадають під дію закону: http://www.memory.gov.ua/publication/spisok-osib-yaki-pidpadayut-pid-zakon-pro-dekomunizatsiyu, а також перелік назв символів, організацій, подій та явищ комуністичного тоталітарного режиму, названі на честь яких населені пункти, об’єкти топоніміки у населених пунктах, юридичні особи, ЗМІ, товарні знаки і послуги, встановлені пам’ятники, пам’ятні знаки, що підлягають перейменуванню і демонтажу відповідно до вказаного закону: http://www.memory.gov.ua/news/iz-pereliku-nazv-shcho-pidlyagayut-pereimenuvannyu-i-demontazhu-vidpovidno-do-zakonu-ukraini-pr.

На допомогу органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям, на які покладено реалізацію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», Співробітники Інституту уклали збірник матеріалів, рекомендацій і документів «Що й чому перейменовувати і демонтувати. Збірник матеріалів» (доступний для завантаження за посиланням: http://www.memory.gov.ua/page/shcho-i-chomu-pereimenovuvati-i-demontuvati-zbirnik-materialiv).

Інститут на запит Міністерства юстиції України підготував інформацію з переліком символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, а також методичні рекомендації щодо застосування окремих положень Закону (зокрема, опис зображень державних прапорів, гербів та інших символів СРСР, союзних та автономних республік у складі СРСР, держав так званої «народної демократії», соціалістичних республік, що входили до складу комуністичної Югославії, тексти гімнів СРСР та союзних республік, зображення та опис комуністичної символіки, символіки комуністичної партії, зображення та опис символіки нацистської Німеччини, Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (НСДАП) та критерії декомунізації: особи та події, вшанування яких підпадає під обмеження, визначені законом).

Здійснено моніторинг обласних закладів освіти та культури (бібліотек) щодо виявлення найменувань, які підпадають під дію Закону 317-VIII.

Станом на 21 грудня 2015 року розглянуто близько 1700 звернень (письмових, електронних, телефонних та усних) від органів місцевого самоврядування, організацій, підприємств та громадян щодо надання роз’яснень стосовно дії Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Зокрема, надано роз’яснення на 350 звернень щодо необхідності перейменування населених пунктів. А також на близько 1200 звернень органів місцевого самоврядування щодо перейменування понад 2800 об’єктів топоніміки у населених пунктах. Надані роз’яснення щодо відповідності чинному законодавству понад 80 пам’ятників та пам’ятних знаків, відповіді стосовно перейменування 37 видань, близько 20 відповідей на звернення Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування щодо перейменування населених пунктів, відповіді на звернення 35 установ та організацій. Підготовано рецензію на рекламний проспект документального фільму Сергія Лозниці «Подія» щодо його відповідності декомунізаційному законодавству.

Також направлено лист Адміністрації Державної прикордонної служби України з роз’ясненням щодо необхідності перейменування відомчих іменних підрозділів і кораблів, рекомендації управлінням юстиції у Донецькій та Сумській областях щодо 36 друкованих ЗМІ, назви яких підпадають під дію вказаного Закону. Надано інформацію по 5 торгівельних марках, назви яких підпадають під дію Закону, а також по 32 відомчих підрозділах корпорації ДТЕК щодо необхідності зміни їх назв.

Інститут надіслав звернення до 2 обласних управлінь МВС України про необхідність приведення  інформації офіційних веб-сайтів у відповідність до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки».

Інститут спільно із громадськими організаціями створив і  поширив  низку методичних та інфографічних матеріалів, присвячених роз’ясненню окремих питань Закону: основні засади декомунізації (трьома мовами), схема та алгоритм перейменування вулиці/населеного пункту, терміни виконання Закону, мапа України з позначенням кількості населених пунктів для перейменування тощо. Інформацію та матеріали розміщено на офіційному сайті Інституту (http://www.memory.gov.ua/page/dekomunizatsiya-0).

Український інститут національної пам’яті провадить широку роз’яснювальну кампанію щодо основних положень та заходів із реалізації вказаного Закону.

Інститут провів 2 прес-конференції щодо реалізації декомунізаційного законодавства: «Міфи, страхи та перші результати декомунізації. Місяць до дедлайну» (20 жовтня 2015 року, «Главком») та «Перше півріччя декомунізації: результати та перспективи» (23 листопада 2015 року, «Укрінформ»).

В ефірі Громадського радіо організовано цикл передач щодо впровадження в дію законів про декомунізацію. Співробітники Інституту регулярно беруть участь в ефірах провідних українських телеканалів, конференціях та інших просвітницьких заходах, присвячених проблемам реалізації декомунізаційного законодавства на місцях. Всеукраїнським та регіональним ЗМІ постійно надаються коментарі з найбільш актуальних питань декомунізації. Впродовж року співробітники Інституту дали понад 70 інтерв’ю та коментарів щодо реалізації законів з декомунізації всеукраїнським, регіональним та іноземним ЗМІ.

Співробітники Інституту взяли участь у підготовці спеціального випуску тижневика «Український тиждень», присвяченого процесам декомунізації в Україні (№ 47 (419) 27.11 – 3.12.2015 р.).

Інститут підтримав проведення та взяв участь в організації та роботі Міжнародної наукової конференції «Національна пам'ять: декомунізація, місця пам'яті, подолання наслідків тоталітаризму», що відбувалася 1-2 грудня 2015 р. у Львові. Співробітники Інституту брали участь у всеукраїнській науково-практичній конференції «Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір українського суспільства» (11.06.2015 р., м. Кіровоград)

У рамках Форуму українських патріотичних справ «Ми – українці», 15 жовтня 2015 року проведено спеціальний дискусійний майданчик, присвячений питанням декомунізації.

Співробітники Інституту беруть участь у роботі консультативних та робочих органів, створених іншими органами влади та місцевого самоврядування щодо розгляду різних питань, пов’язаних із подоланням наслідків тоталітаризму.

Голова Інституту В. В’ятрович є заступником голови, а головний спеціаліст С. Рябенко членом Комісії з питань дотримання Закону України  «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» – постійно діючого колегіального консультативно-дорадчого органу при Міністерстві юстиції України.

Співробітники Інституту входять до складу Комісії з найменувань Київської міської ради та експертної ради при Київській міській державній адміністрації з розгляду та визначення художньої цінності об’єктів з символікою комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів у відповідності до положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». У рамках цієї роботи подано пропозиції з перейменування понад 150 вулиць та інших топонімічних об’єктів м. Києва та інших населених пунктів України, а також підготовано перелік пам’ятників та пам’ятних знаків м. Києва (105 позицій), які мають бути демонтовані.

Крім того, співробітники Інституту постійно надають методично-рекомендаційну допомогу органам державної влади в реалізації декомунізаційного законодавства. Зокрема, взяли участь у нараді в Київській ОДА з декомунізації (12 листопада 2015 року), семінарі «Шляхи налагодження співпраці органів влади та організацій громадянського суспільства», організованому ОБСЄ та Адміністрацією Президента України України (10 грудня 2015 року), семінарі для секретарів та голів сільських та селищних рад Баришівського р-ну Київської області (10 грудня 2015 року).

 

Заходи до 70-ї річниці перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни

Одним із найважливіших досягнень у сфері відновлення національної пам’яті стало запровадження в Україні на державному рівні європейської та світової традиції вшанування пам’яті полеглих у війнах, насамперед у Другій світовій, без радянського мілітаристського пафосу, з наголосом на примирення й гуманізм. Для цього на законодавчому рівні з ініціативи Українського інституту національної пам’яті встановлено День пам'яті і примирення, що відзначатиметься 8 травня з нагоди завершення війни у Європі.

Інститут підготував пропозиції щодо нового підходу у відзначенні 70-ї річниці перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни, що лягли в основу загальнодержавних заходів. Розроблений з ініціативи Українського інституту національної пам’яті у 2014 році логотип «Мак пам’яті» став із цього року офіційним символом вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні. 

У рамках заходів до 70-ї річниці перемоги над нацизмом Український інститут національної пам’яті провів та був співорганізатором низки заходів наукового, просвітницького та меморіального характеру.

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту  та 70-річчя визволення в’язнів концтабору Аушвіц Інститут ініціював та спільно із Меморіальним комплексом «Музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років» (тепер «Музей історії України у Другій світовій війні 1939 – 1945 років»), Міністерством культури України та Центральним державним архівом кінофотофонодокументів ім. Г. С. Пшеничного провів виставку «Концтабір Аушвіц – український вимір. Дослідження, документи, свідчення». Виставка була відкрита 26 січня 2015 року. Її відвідав прем’єр-міністр України А.П.Яценюк.

Також 26 січня було проведено круглий стіл «Аушвіц: звільнення та пам’ять», присвячений 70-річчю визволення Аушвіца та Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту.

Крім того, Український інститут національної пам’яті розпочав консультації з фахівцями, музейниками й істориками та ініціював створення робочої групи з вироблення концепції української національної експозиції у державному меморіальному комплексі «Аушвіц-Біркенау» у м. Освєнцим (Республіка Польща).

2 березня 2015 року Голова Інституту В.В’ятрович взяв участь у вшануванні жертв Корюківської трагедії, у мітингу-реквіємі у пам'ять вщент знищеного українського містечка. Спалена у 1943 році Корюківка стала найбільшим в Європі поселенням, повністю знищеним нацистами під час Другої світової війни.

8 квітня 2015 року Інститут виступив співорганізатором, спільно із Меморіальним комплексом «Музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років» та Інститутом історії НАН України, подіумної дискусії «Українські в'язні нацистських концтаборів: історія і пам'ять», присвяченої Міжнародному дню визволення нацистських концтаборів.

Інститут спільно із Міністерством освіти і науки, Науково-дослідним інститутом українознавства, історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка 5 травня 2015 року  провів Міжнародну наукову конференцію «Українська Друга світова (до 70-річчя перемоги над нацизмом)». Видано збірник матеріалів конференції.

Також Інститут виступив співорганізатором наукової подіумної дискусії «Друга світова війна: глобальний вимір – український погляд», яка пройшла в Інституті історії України НАН України 16 жовтня 2015 року. Фахівці з провідних установ обговорили нові підходи до визначення та розв’язання питань, пов’язаних з дослідженням історії та формуванням історичної пам’яті в Україні про Другу світову війну.

До дня пам’яті і примирення, на виконання доручення Кабінету Міністрів України, Інститутом підготовлено та поширено брошуру «Україна в Другій світовій війні». Була проведена її презентація 6 травня 2015 року в прес-центрі Кабінету Міністрів України та 7 травня – в Українському кризовому медіа-центрі.

Фахівці Інституту брали участь у розробці меморіально-мистецької акції «Перша хвилина миру» в Києві 8 травня 2015 року та сценарію урочистих заходів 9 травня: маршу військових оркестрів, в якому взяли участь оркестри України, Сербії, Польщі, Великобританії, Йорданії, Литви, церемонії присяги на вірність Батьківщині новобранцями окремого полку Президента України та 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ.

Інститут надавав науково-методичну підтримку при створенні 17 відеороликів, 7 банерів українською, англійською, кримськотатарською мовами, логотипів, інфографіки, 10 плакатів, що були використані при підготовці та проведенні урочистостей до Дня пам’яті та примирення 8 травня та Дня перемоги над нацизмом 9 травня 2015 року.

Усі матеріали розміщені на офіційному сайті Інституту для безкоштовного завантаження (http://www.memory.gov.ua/page/8-9-travnya-materiali-dlya-zavantazhennya). Крім того, обласним державним адміністраціям усі матеріали були надіслані в електронному вигляді для самостійного тиражування і використання.

До Дня пам’яті і примирення Інститут виступив співорганізатором виставки «Родинна пам’ять про війну: Збережено». Виставка відкрилася 8 травня 2015 року в Меморіальному комплексі «Музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років».

До 70-ї річниці завершення Другої світової війни фахівці Інституту створили фотодокументальну пересувну експозицію «Українська Друга світова». Проект створений спільно із Центром досліджень визвольного руху з метою показати Україну й роль українців у Другій світовій війні, внесок українського народу в перемогу над нацизмом на всіх фронтах – від Атлантики до Тихого океану. Експозиція відкриває чимало невідомих сторінок українського виміру Другої світової війни. Проект складається з 24 спеціально сконструйованих планшетів для вуличного експонування. Його вперше було презентовано 10 вересня 2015 року в рамках Львівського Форуму видавців, де він викликав значний інтерес у відвідувачів. З 29 вересня до 6 жовтня проект експонувався у Києві, з 14 жовтня – в Одесі, та з 23 жовтня у Черкасах. За цей час зі стендами ознайомилися кілька десятків тисяч мешканців і гостей цих міст.

 

Вшанування пам’яті жертв Голодомору та поширення інформації про геноцид Українського народу

Вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу та поширення інформації про цей злочин тоталітарного комуністичного режиму є важливою складовою діяльності Інституту. У 2015 році Інститут привернув суспільну увагу до недостатньо дослідженої проблеми подолання інформаційної блокади теми Голодомору, створеної комуністичним режимом. Крім того, впродовж року було проведено низку інших заходів з тематики Голодомору.

Зокрема, 21 березня 2015 року Інститут виступив співорганізатором презентації фільму «Голодомор. Забутий геноцид» на Міжнародному фестивалі документального кіно DOCUDAYS.UA.

7 листопада 2015 року Голова Інституту В. В’ятрович взяв участь у відкритті меморіалу жертвам Голодомору у столиці США Вашингтоні. До цієї події Інститут спільно із Українським кризовим медіа-центром створив популярну брошуру про Голодомор англійською мовою для поширення серед американської громадськості.

У звітному році Інститут у рамках заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів провів та підтримав проведення низки меморіальних, інформаційно-просвітницьких, наукових та мистецьких заходів. Їх тема  –»Люди правди», з метою привернення суспільної уваги до людей, що зберігали пам’ять про геноцид українського народу та докладали зусиль до прориву інформаційної блокади довкола цього злочину комуністичного тоталітарного режиму.

Інститут провів широку інформаційно-просвітницьку кампанію щодо поширення історичної правди про «Людей правди» на прикладах 16 особистостей: Андрея Шептицького, Уласа Самчука, Олександру Радченко, Мілену Рудницьку, Джеймса Мейса, Малкольма Маґґеріджа, Йогана Людвіга Мовінкеля, Марка Желізняка, Ґарета Джонса, Вільяма Генрі Чемберлина, Нестора Білоуса. 17 листопада проведена прес-конференція у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» за участі Голови Інституту В. В’ятровича, Генерального директора Меморіалу О. Стасюк та Голови архіву СБУ І. Кулика, на якій було презентовано тему Дня пам’яті – «Люди правди» – та представлені план заходів із вшанування пам’яті жертв Голодомору.

На сайті Інституту було розміщено серію матеріалів «Люди правди» (соціальні плакати, банери, брошури), присвячених вшануванню пам’яті жертв Голодомору, доступних для вільного завантаження.

Також Інститутом були розроблені відеоролики про «Людей правди». Ролики транслював Перший Національний телеканал. Вони є доступними для завантаження на сайті Інституту (http://www.memory.gov.ua/page/lyudi-pravdi-materiali-dlya-zavantazhennya).

На вулицях та в метрополітені м. Київ була розміщена розроблена Інститутом соціальна реклама, присвячена «Людям правди».

25 листопада в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» відкрито фотодокументальну експозицію Інституту «Люди правди: щоб світ знав», на якій представлені фото й історії 16 чоловіків та жінок, які своїми свідченнями та зусиллями сприяли збереженню фактів про Голодомор та інформували про це світову спільноту.

26 листопада в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбувся організований Центром міжнародного захисту прав людини НаУКМА спільно із Інститутом науковий семінар «Дезінформація як складник злочину Голодомору 1932-1933 років в Україні», у якому взяли участь дослідники із Києва, Чернігова, Умані, а також із Канади.

27 листопада в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» відбулася прем’єра дитячої вистави «Хлібчик для янгола», організована за підтримки Інституту музеєм спільно з НЦНК «Музей Івана Гончара» та дитячою фольклорною школою «Орелі».

У День пам’яті жертв голодоморів 28 листопада Інститутом забезпечено проведення жалобних заходів та акції «Запали свічку» в Національному музеї жертв Голодомору за участі вищого керівництва держави, глав українських церков та громадськості. Серед іншого, було забезпечено 10 000 лампадок для запалення під час акції «Запали свічку». Серед учасників заходів було розповсюджено 6 000 примірників популярної брошури «Голодомор» та 5 000 примірників інформаційних матеріалів газетного формату «Люди правди», які були розроблені Інститутом.

Впродовж листопада – грудня 2015 року співробітниками Інституту були опубліковані спеціальні тематичні публікації, присвячені «Людям правди» та іншим аспектам Голодомору як геноциду Українського народу в журналі «Країна», газетах «Дзеркало тижня» «Україна Єдина», на інтернет-ресурсах Gazeta.ua, «Цензор.нет» та в інших засобах масової інформації.

Крім цього, Українським інститутом національної пам’яті у 2015 році продовжено експонування фотодокументальної виставки «Спротив геноциду». Впродовж березня–квітня 2015 року виставка за сприяння Служби безпеки України,експонувалася в Слов’янську Донецької області та в Одесі. У цих містах з нею ознайомилися кілька тисяч мешканців.

У жовтні 2015 року Інститут розтиражував комплекти стендів виставки та надіслав обласним державним адміністраціям для експонування. В листопаді стенди «Спротив геноциду» були відкриті в усіх обласних центрах  України. Сьогодні виставка проводжує експонуватися в обласних та районних центрах в усіх регіонах держави.

 

Діяльність з вшанування та увічнення пам’яті захисників України, героїв Небесної сотні та учасників Революції гідності

Увічнення пам’яті полеглих при захисті незалежності та територіальної цілісності України, популяризація їхніх подвигів на державному рівні є вкрай необхідним завданням як з морально-етичних міркувань, так і задля консолідації суспільства, формування єдиної національної пам’яті та ідентичності.

Співробітники Інституту продовжують вести базу даних загиблих в ході проведення АТО захисників України. Станом на 10 грудня 2015 року до бази було включено верифіковані дані про 2600 загиблих учасників АТО.

Також у рамках співпраці надано проекту «Книга пам’яті» понад 700 біографічних довідок на загиблих в ході проведення АТО військовослужбовців.

Інститут веде облік секторів військових поховань на кладовищах в населених пунктах України. Станом на 15 грудня 2015 року обліковано 260 секторів військових поховань, на яких поховано 820 загиблих в АТО. Крім того, фахівцями Інституту надано сприяння у розробці ескізного плану та плану прив’язки поховань сектору військових поховань на кладовищі Геологів м. Херсона.

Фахівці Інституту беруть участь у робочій групі зі створення Національного військового меморіального кладовища. Інститутом розроблено та надано зацікавленим органам виконавчої влади пропозиції до концепції Національного військового меморіального кладовища.

На замовлення Інституту доцент кафедри рисунка Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Олександр Михайлицький та старший викладач кафедри скульптури Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Костянтин Синицький розробили проект типового надгробку для встановлення на похованнях загиблих (померлих) учасників АТО. Проект було направлено Кабінету Міністрів України.

В рамках заходів до Дня захисника України на вшанування захисників України та популяризації історії українського війська Інститутом проведено низку інформаційно-просвітницьких заходів.

6 жовтня за сприяння Інституту в Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна відкрита виставка «УПА: історія нескорених» та проведена лекція-бесіда «Покрова – свято українського війська».

12 жовтня було презентовано перший випуск книги з проекту «Усна історія російсько-української війни (2014–2015)». До книги увійшли інтерв’ю із військовими, прикордонниками, волонтерами, що брали участь у боротьбі із російською агресією.

13 жовтня з ініціативи Інституту відбувся круглий стіл «Українська мілітарна традиція. Спадковість і сучасні підходи до традиції військового однострою, звань, знаків розрізнення і нагород».

14 жовтня на Михайлівській площі в рамках виставки «Сила нескорених» Інститут провів кінопоказ документальних фільмів з історії українського війська «Українці – народ-військо».

Крім того, Інститут сприяв у проведенні 12 листопада 2015 року вечора пам’яті бійця спецбатальйону МВСУ «Миротворець» Романа Набєгова, що ініціювали родина загиблого та громадськість.

На увічнення пам’яті учасників Революції гідності, що загинули у війні з російською агресією, Президенту України направлено подання щодо їх нагородження (посмертно) орденом Героїв Небесної Сотні. Підготовлено нагородні листи на 80 осіб.

На вшанування пам’яті героїв Небесної сотні Інститут брав активну участь у підготовці та проведенні заходів у День Героїв Небесної сотні 20 лютого 2015 року. Меморіальні заходи у цей день проводилися відповідно до запропонованих Інститутом пропозицій.

Одним із завдань Інституту для збереження пам’яті про боротьбу Українського народу за свободу і демократичний вибір є створення Музею Майдану/Музею Свободи.

Впродовж звітного року співробітники інституту брали участь у робочій групі Музей Майдану/Музей Свободи. Зокрема, разом із робочою групою було успішно проведено виставку «Творчість Свободи: революційна культура Майдану», яка тривала  з жовтня 2014 по лютий 2015 року.

У лютому 2015 року була проведена прес-конференція на підтримку законопроекту про повернення Жовтневого палацу у державну власність та розташування там Музею Майдану.

З листопада 2015 році Інститут розпочав організаційну роботу зі створення у м. Києві музею, присвяченого Майдану. Зокрема, на виконання  розпорядження КМУ від 18 листопада 2015 року № 1186-р «Про утворення державного закладу «Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності», підготовлений проект статуту закладу та проводяться заходи щодо його реєстрації як державного підприємства в установленому порядку.

Інститут виступив співорганізатором, разом із Музеєм історії Києва, мультимедійної виставки «Майдан: від незалежності до свободи», присвяченої вшануванню подвигу учасників Революції гідності та увічненню пам’яті Героїв Небесної Сотні. В рамках проекту було висвітлено українське прагнення до свободи крізь три революції – від Революції на граніті до Революції гідності. Виставка, що була відкрита 2 жовтня в Музеї історії Києва, користується підвищеним попитом серед відвідувачів. В рамках реалізації зазначеного проект створений також фотодокументальний віртуальний тур виставкою. З початку січня 2016 року з ним можна буде ознайомитись на сайті Інституту.

Інститут продовжує працювати над проектом «Майдан: усна історія» з метою збору відео- та аудіосвідчень активістів Євромайдану про події зими 2013-2014 років. Впродовж  2015 року співробітниками Інституту було записано 155 відеоінтерв’ю з учасниками Революції гідності. Крім того, у рамках проекту ініційовано створення робочих груп з науковців – фахівців з усної історії та активістів у регіонах України для запису свідчень. До роботи, за сприяння Інституту, долучилися регіональні телерадіокомпанії, на базі яких ведуться записи спогадів. Протягом цього року було створено 21 робочу групу в регіонах, що працюють на волонтерських засадах. Загалом у регіонах на 15 грудня 2015 року записано близько 200 інтерв’ю.

На основі записаних інтерв’ю підготовлено та видано книгу «Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності». Книгу було презентовано до другої річниці Революції гідності 21 листопада

Інститут надав допомогу Фундації Осередку «Карта»  у виданні книги, присвяченої Революції гідності. Зокрема, для цього проекту було розшифровано 10 інтерв’ю, відібрано і розшифровано найцікавіші фрагменти ще із 30 спогадів. Результатом цієї роботи стала збірка «Вогонь Майдану. Щоденник революції.  21 листопада 2013 – 22 лютого 2014», що була презентована 20 листопада у Варшаві (Польща).

Також до другої річниці Революції гідності на «Першому каналі» українського радіо в рамках програми «Український вимір» з ведучим Романом Колядою 23 листопада стартував цикл радіопередач з учасниками Революції гідності.

 

Заходи з популяризації історії України та її визначних діячів

Серед головних пріоритетів Інституту є популяризація історії України, її видатних особистостей та подолання історичних міфів, успадкованих від комуністичного тоталітарного режиму. З цією метою Інститутом національної пам’яті започатковано низку проектів, серед яких публічні дискусії «Історія: (не)засвоєні уроки». Впродовж 2015 року проведено 6 дискусій, зокрема:

21 січня 2015 року на тему: «Історія: (не)засвоєні уроки. День першої Незалежності та Соборності» (спільно з Історико-меморіальним музеєм Михайла Грушевського);

5 лютого 2015 року на тему: «Історія: (не)засвоєні уроки. Як тепер розуміти історію Криму» (спільно з Історико-меморіальним музеєм Михайла Грушевського);

26 березня 2015 року на тему «Історія: (не)засвоєні уроки. Дві анексії Криму (1783, 2014)» (спільно з Національним музеєм історії України);

26 квітня 2015 року на тему «Історія по-новому. Українці: історія нескорених» (під час  Книжкового арсеналу);

23 червня 2015 року на тему «Історія: (не)засвоєні уроки. Кому належить спадок Володимира Великого» (спільно з Національним музеєм історії України);

12 жовтня 2015 року на тему «Історія: (не)засвоєні уроки. Українці – народ-військо» (спільно з Національним музеєм історії України).

У звітний період було започатковано проведення кінолекторію, спільно з історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, що передбачає перегляд історичних документальних фільмів та обговорення непростих сторінок українського минулого. В рамках кінолекторію було організовано перегляд фільмів «1377 спалених заживо» (3 березня 2015 року), «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939» (17 березня 2015 року), «Катинь. Листи з раю» (29 квітня 2015 року) та «Кузьма Дерев’янко. Генерал Перемоги» (30 вересня).

В рамках кінолекторію 3 грудня 2015 року Інститутом було проведено презентацію нового документального фільму «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918–1919» режисера Т.Химича у Києві у Будинку кіно. Під час презентації фільм переглянуло понад 700 киян та гостей міста.

Одним із успішних проектів Інституту, що започатковані у 2015 році, є заснування рубрики  «Історичний календар» на сайті Інституту. В рамках проекту впродовж року на сайті та на сторінці Інституту у Facebook було опубліковано 210 повідомлень та статей.

Інститутом впродовж року проведено низку публічних заходів на відзначення річниць пам’ятних дат та ювілеїв визначних постатей української історії. Зокрема, 28 січня 2015 року Інститут спільно із Волонтерською ініціативою «Безкоштовні курси української мови» та Київським міським будинком вчителя провів вечір пам’яті Героїв Крут на  вшанування відваги студентів-гімназистів, які у січні 1918 року полягли у бою біля станції Крути під час наступу більшовицьких військ на Київ.

29 січня 2015 року Голова Інститут В.В’ятрович брав участь у заходах на вшанування крутянців на території Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» (с. Пам’ятне Печівської сільради Борзнянського району Чернігівської області).

4 квітня 2015 року в Київському будинку вчителя Інститут  спільно із Центром національного відродження, Громадським об'єднанням «Українська справа» провів вечір пам’яті «Постріл в обороні мільйонів» з нагоди 100-річчя від дня народження Миколи Лемика (1915–1941 рр.).

Інститут долучився до створення виставки «Володимир Хреститель – Великий Князь Київський» у Національному музеї історії України до тисячоліття з дня смерті князя Володимира, що була відкрита 14 липня 2015 року.

Значну роботу Український інститут національної пам’яті провів на вшанування 150-річчя від дня народження Андрея Шептицького. Зокрема, Інститутом реалізовано інформаційно-просвітницький проект «Андрей Шепцький: великий незнаний». На 16 стендах представлені унікальні фото і світлини, які розкривають життєвий шлях Митрополита. Експозиція була відкрита 27 жовтня у Київському міському будинку вчителя до 150-річчя Митрополита.

Впродовж листопада – грудня 2015 року стенди експонувалися у містах Київської області (Боярка, Вишгород, Фастів), а також у Житомирі, Чудневі та Вінниці. Загалом з ними ознайомилися кілька тисяч відвідувачів.

30 жовтня Інститутом спільно із Українським католицьким університетом, Київським Національним університетом імені Тараса Шевченка, Українською греко-католицькою церквою проведена Міжнародна наукова конференція «Як будувати рідну хату» – погляд з ХХІ століття». У конференції взяли участь дослідники із Києва, Львова, США та Німеччини. У рамках конференції проведено також круглий стіл: «Ідеал нашого національного життя у ХХІ столітті – завдання співпраці Церкви, влади та громадянського суспільства у побудові гармонійної держави».

Також до 150-річчя з дня народження Андрея Шептицького Інститутом були підготовлені тематичні інформаційні матеріали та інфографіка.

Крім того, впродовж звітного періоду співробітниками Інституту було прочитано понад понад 20 публічних лекцій для різних аудиторій. Зокрема, у рамках співпраці Інституту з відділом національно-патріотичного виховання Міністерства молоді і спорту та громадською ініціативою «Освітня асамблея» проведено цикл лекцій-бесід з політики національної пам’яті в Україні. 21 липня відбулася лекція-бесіда «Як позбутися радянського тоталітарного спадку». 18 серпня відбулася лекція-бесіда «Вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті». 2 вересня відбулася лекція-бесіда «70-та річниця завершення Другої світової війни».

8 грудня на базі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації розпочалася програма навчання з тактичної медицини для випускників військових вишів, в рамках якої співробітниками Інституту було прочитано дві лекції з історії українського війська.

30 жовтня презентовано проект «Відкрита Школа Історії», котрий реалізується Громадським проектом «Likбез. Історичний Фронт» та Громадською організацією «Патріотичні ініціативи» за  підтримки Національного музею історії України, Інституту історії України НАН України та Українського інституту національної пам'яті. 12 грудня співробітником Інституту в рамках цього проекту в Національному музеї історії України проведена лекція-дискусія «КримНаш: міфи про «російський» Крим».

Серед здійсненої Інститутом роботи з популяризації української історії також варто відзначити участь Інституту у проведенні Міжнародного форуму видавців у Львові 9–13 вересня 2015 року. В рамках форуму Інститут забезпечив роботу тематичного майданчика «Уроки історії». За безпосередньої участі Інституту було організовано 15 заходів на історичну тематику: презентацій книг, виставок, а також лекцій, зустрічей, майстер-класів, дискусій та інших заходів.

 

Інші заходи, конференції, круглі столи

Інститут упродовж звітного періоду підтримував наукові та громадські ініціативи щодо проведення наукових, просвітницьких та інших публічних заходів з метою переосмислення минулого, формування ефективної політики пам’яті.

9 лютого 2015 року Інститут спільно із громадськими організаціями провів у Національному військово-історичному музеї круглий стіл «Український однострій та знаки розрізнення: національні традиції і сучасність». Під час заходу експерти обговорили перспективи імплементації національних традицій в сучасному однострої Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ.

25 березня 2015 року пройшла Міжнародна конференція  «Спільне минуле. Українці та поляки – жертви комуністичного терору». Її співорганізаторами виступили Український інститут національної пам’яті, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, Київське польське культурно-освітнє товариство імені Адама Міцкевича, Міністерство культури України, Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Науково-видавниче об’єднання «Дух і Літера» та Посольство Республіки Польща в Україні. Під час конференції дослідники України та Польщі обговорили трагічні сторінки спільного минулого.

3 квітня 2015 року Інститут та Національний художній музей України в рамках проекту «Герої. Спроба інвентаризації» провели круглий стіл «Герої: час і місце». До круглого столу було проведене експертне опитування.

2–3 червня 2015 року Інститут виступив співорганізатором Міжнародного семінару «Спокуса пропаганди і масові вбивства». Семінар-дискусію організовували Українсько-єврейська зустріч, Український центр досліджень Голодомору та інші наукові та громадські організації. У семінарі взяли участь знані світові філософи та історики.

5 грудня 2015 року в Українському католицькому університеті (Львів) відбувся семінар «Повсякденне життя учасників підпілля ОУН та УПА (1930 – 1950 років)», організований зусиллями Українського інституту національної пам'яті, Київського національного університету ім. Т.Шевченка, Українського католицького університету та Центру досліджень визвольного руху.

18 грудня 2015 року Інститут долучився до проведення у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» літературно-мистецького захоху «Я покажу вам безліч світів» до дня народження відомого українського поета Михайля Семенка (19(31)12.1892 – 24.10.1937). Науковці, родичі поета, представники видавництва «Смолоскип», Українського інституту національної пам’яті, українські поети згадали не лише видатного митця, одного із найяскравіших представників українського футуризму початку ХХ століття, а й усіх жертв політичних репресій, що знайшли свій останній спочинок у Биківнянському лісі.

 

Методична робота та питання національно-патріотичного виховання молоді

Важливою складовою роботи Інституту є розробка методичних матеріалів та рекомендацій для органів влади та засобів масової інформації щодо висвітлення та організації заходів у зв’язку із важливими для відновлення і збереження національної пам’яті історичними подіями. Впродовж звітного періоду були підготовлені та поширені методичні матеріали: «До дня соборності України та дня героїв Крут»;  «До роковин Корюківської трагедії 1943 р.»; «До 70-х роковин Катинської трагедії 1940 р.»; «До річниці проголошення незалежності Карпатської України»; «      До дня пам’яті та примирення і Дня перемоги»; «До дня боротьби за права кримськотатарського народу – 71-ї річниці депортації»; «До 1000-ліття смерті князя Володимира Великого»; «До 25-річчя проголошення декларації про державний суверенітет»; «До 70-річчя завершення Другої світової війни». Для ЗМІ були підготовлені також інформаційні матеріали: «До 150-річчя від дня народження Андрея Шептицького», «Меч Святослава».

Для Міністерства закордонних справ були підготовлені інформаційні матеріали щодо 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 1000-ліття смерті князя Володимира Великого.

Ще одним напрямом методичної роботи є підготовка методичних рекомендацій для використання в навчально-виховному процесі. Протягом звітного періоду розроблено й поширено серед освітян методичні рекомендації:  «До відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах Дня пам’яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні»; «До відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах 70-ї річниці завершення Другої світової війни»; «До організації і проведення у загальноосвітніх навчальних закладах уроку, присвяченого Дню пам'яті та примирення та 70-й річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні»; «До відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах 25-ї річниці Революції на граніті», «До відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах Дня захисника України», «До вшанування у загальноосвітніх навчальних закладах пам’яті Андрей Шептицького», «До вшанування у загальноосвітніх навчальних закладах загиблих від Голодомору 1932 – 1933 років (до Дня пам’яті жертв Голодомору)»

Кабінету Міністрів України внесено пропозиції з розроблення методичних рекомендацій щодо представлення подій, пов’язаних з окупацією Криму Російською Федерацією та проведенням АТО, у підручниках для навчальних закладів, програмах курсів «Захист Вітчизни» та «Історія України», Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді. 

Підготовлено та надано на розгляд Міністерству освіти і науки проект теми «Україна в умовах незалежності (від 1991 року до сьогодення)»  навчальної програми з історії України для 11 класу. Також сектор методичної роботи Інституту взяв участь у розробці проекту програми з історії України та всесвітньої історії для 8 класу.

Інститут підготував проект змісту навчального матеріалу програми для загальноосвітніх навчальних закладів з історії України для 10–11 класів. Розроблений проект спрямований на сприяння збереженню національної пам’яті під час вивчення історії, подолання наслідків тоталітарного минулого та зміцнення патріотизму школярів.

Співробітники Інституту увійшли до складу робочої групи Міністерства освіти і науки зі зміни програми для 10–11 класів. Крім того, співробітники Інституту увійшли до складу робочої групи з розробки й експертизи тестових завдань для ЗНО з історії України.

У 2015 році Інститутом було підготовлено матеріали навчально-методичного комплектного видання для вчителів історії «Україна під час Другої світової війни (1939 – 1945 роки)».

Упродовж звітного року Інститут долучився до розроблення Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки, яка була затверджена Указом Президента України від 13.10.2015 № 580/2015.  Заступник голови Інституту В.Тиліщак бере участь у роботі створеної Кабінетом Міністрі України Міжвідомчої комісії з питань національно-патріотичного виховання.

17–18 липня 2015 року співробітники Інституту взяли участь у роботі Всеукраїнського науково-практичного семінару «Проблеми викладання історії другої світової війни та Голокосту за умов сучасної війни проти України» у Львові.

У жовтні 2015 року Інститут виступив одним із співорганізаторів Форуму патріотичних справ «Ми – Українці». Захід відбувся 13–15 жовтня 2015 року. Інститут представив доповідь на пленарному засіданні, присвяченому питанням національної пам’яті у процесі національно-патріотичного виховання, та забезпечив роботу двох дискусійних майданчиків, присвячених питанням декомунізації та історичній освіті.

У рамках проекту «Майдан: усна історія» з метою поглиблення співпраці із регіональними робочими групами та формування планів подальшої роботи Інститутом 11–12 грудня було проведено Методичний семінар з представниками обласних робочих груп проекту «Майдан: усна історія», учасники якого поділилися досвідом та напрацюваннями зі збору спогадів про Майдан, обговорили методологічні питання організації та проведення записів у регіонах. У семінарі взяли участь представники 17 регіонів.

 

Інформаційна робота

Інформування громадськості про актуальні і проблемні питання у сфері відновлення і збереження національної пам’яті, а також щодо діяльності Інституту, співпраця із засобами масової інформації є необхідною частиною функціонування Інституту.

Були реалізовані інформаційні кампанії на підтримку ключових тем та дат 2015 року: декомунізації, 70-річчя перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни, 150-річчя з дня народження Андрея Шептицького, 82-х роковин Голодомору. Інформаційні кампанії включали організацію прес-конференцій, інформаційну розсилку, висвітлення теми на офіційному веб-сайті Українського інституту національної пам’яті та у соціальних мережах, а також створення та розміщення соціальної реклами.

Упродовж 2015 року було розіслано близько 100 прес-релізів, прес-анонсів та методичних рекомендацій для ЗМІ.

Різнопланова актуальна інформація постійно і регулярно розміщується на офіційному сайту Інституту (http://www.memory.gov.ua).  Новинна стрічка сайту оновлювалася щодня. Було реорганізовано та оптимізовано структуру й зовнішній вигляд сайту, наповнені рубрики «Декомунізація», «Доступ до архівів», «Українська Друга світова», «Пам’ять про Голодомор», «Майдан: усна історія», «Музей Майдану». Систематизовано розділ «Історичний календар».

З 1 січня до 20 грудня 2015 року сайт відвідали 249 120 користувачів, які переглянули 648 513 сторінки.

З 1 січня до 20 грудня 2015 року приріст людей, які стежать за сторінкою Українського інституту національної пам’яті у соціальній мережі Facebook, становить 6 706 осіб; охоплення аудиторії сягає більше 100 тисяч осіб.

Загалом співробітниками Інституту підготовлено та надруковано понад 100 статей і рецензій, зокрема у виданнях «Дзеркало тижня», «День», «Країна», «Український тиждень», «Україна Єдина», «Газета по-українськи», «Історична правда», «Крим. Реалії» та інші.

 

Співпраця із науковими, музейними установами та громадськими організаціями

Налагодження співпраці між Українським інститутом національної пам’яті як центральним органом виконавчої влади та науковими, музейними установами і громадськими організаціями є важливою складовою у формуванні та реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті.

Інститут у 2015 році підписав угоди про співпрацю із Інститутом історії України Національної академії наук України, Національним музеєм історії України, Музеєм історії Києва.

Продуктивною у 2015 році була співпраця Інституту з Історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Науково-дослідним інститутом українознавства МОН України, Українським католицьким університетом, Галузевим державним архівом Служби безпеки  України та іншими науковими, освітніми та архівними закладами.

Налагоджена співпраця із Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні», Національним музеєм «Тюрма на Лонського», Меморіальним комплексом «Національний музей історії України у Другій світовій війні», Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили» та Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр».

Крім того, при Інституті створено експертну робочу групу щодо питань розвитку меморіальної території заповідника «Бабин Яр». В рамках роботи групи відбулося два засідання, під час яких обговорено проблемні питання розвитку меморіальної території та опрацьовано умови міжнародного архітектурного конкурсу щодо збору концептуальних ідей впорядкування території Бабиного Яру.

Більшість публічних заходів, що проводяться Українським інститутом національної пам’яті, здійснюються у співпраці із громадськими організаціями. Добрими партнерами Інституту є Центр досліджень визвольного руху, група «Політика національної пам’яті» Реанімаційного пакету реформ, Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», Український центр досліджень Голодомору та інші громадські та наукові інституції.

 

Міжнародна співпраця

Інститут продовжує роботу із налагодження міжнародної співпраці з установами європейських країн, що опікуються питаннями подолання наслідків тоталітаризму.

Із 2014 року Інститут є членом Платформи європейської пам'яті та сумління. У 2015 року у рамках співпраці Інститут підготував та видав український переклад книги «Щоб не забули. Пам’ять про тоталітаризм в Європі», підготовленої Платформою.

17–20 листопада 2015 р. Перша заступниця голови Інституту А.Шпак взяла участь у щорічних зборах Ради членів Європейської Платформи Пам’яті та Сумління у м. Вроцлав (Польща). У ході зборів А.Шпак модерувала секцію «Україна у центрі уваги» та презентувала закони України про декомунізацію, взяла участь у роботі секції «Польсько-німецьке примирення», взяла участь в обговоренні актуальних питань у сфері комеморації, а також презентувала Український інститут національної пам’яті як члена Європейської Платформи Пам’яті та Сумління

Впродовж року Інститут активно розвивав співпрацю із Інститутом національної пам’яті Польщі. 18–20 травня 2015 року у Києві перебувала делегація Інституту національної пам’яті Польщі, до складу якого входили Голова IPN д-р Лукаш Камінський, заступник Голови д-р Павєл Укєльський, член Ради IPN проф. Ґжеґож Мотика, директор Секретаріату Голови д-р Кшиштоф Персак, директор Освітнього бюро д-р Анджей Завістовський та директор Бюро доступу та архівації документів д-р Рафал Лєскєвіч.

Під час візиту Польський та Український інститути національної пам’яті презентували українську версію виставки «Знищення польських еліт. Акція АБ-Катинь». Її урочисте відкриття відбулося у Національному музеї історії України 18 травня 2015 року. 

Візит делегації Польського інституту національної пам’яті до Києва став нагодою для першої за багато років зустрічі керівництва польського та українського інститутів національної пам’яті.

Під егідою обох інститутів створений Польсько-український форум історичного діалогу. Метою його діяльності є обговорення найбільш драматичного періоду спільного минулого поляків та українців у 1939–1947 роках.  До складу Форуму історичного діалогу увійшли знані дослідники з різних наукових та академічних кіл. Установче засідання українсько-польського форуму істориків відбулось в Києві 2–4 листопада 2015 року. На нарадах вирішено організаційні питання, що стосуються роботи Форуму, окреслено основні напрями та конкретизовано теми роботи на 2016 рік.

Український інститут національної пам’яті виступив співорганізатором Міжнародної конференції «Використання Другої світової війни у російському політичному дискурсі», що організовував Єврофорум для України (Париж) за підтримки  Інституту політичних наук (Париж), Посольства України у Франції, Фонду Шумана та Міжнародного фонду «Відродження»   15–17 квітня 2015 року у столиці Франції Парижі. У роботі конференції брав участь Голова Інституту В. В’ятрович. Участь у конференції сприяла подоланню історичних міфів сформованих російською пропагандою та зміцненню співпраці Інституту із провідними європейськими інституціями  у дослідженні актуальних питань історичного минулого.

14–17 червня 2015 року Голова Інституту В.В’ятрович брав участь у міжнародній конференції «Переоцінка комуністичної диктатури. 25 років Європейського досвіду: здобутки та прорахунки», що проходила у м. Варшаві, та у заходах, присвячених 15 річниці створення Інституту національної пам’яті Польщі. Участь В.В’ятровича у заходах сприяла поглибленню контактів Українського інституту національної пам’яті із подібними інституціями країн Європи.

18–23 червня Голова  Інституту В. В’ятрович та його перша заступниця А. Шпак  взяли участь у серії заходів у для представлення і роз’яснення законів з декомунізації французьким науковцям, журналістам та представникам української діаспори. Візит відбувся за сприяння Посольства України у Франції, Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського форуму для України. Керівники Інституту провели ряд організаційних зустрічей. Відтак заплановано відкриття виставки «Україна у Другій світовій війні» у Парижі та підготовка до проведення спільної наукової конференції у Києві.

24 липня в Українському інституті національної пам’яті відбулась робоча зустріч із Йоганесом Расмусеном, представником Балтійської ініціативи  – організації, яка активно співпрацює з  музейними інституціями  Естонії та Данії. На зустрічі було обговорено можливість реалізації низки спільних проектів, зокрема проведення навчальних турів, конференції та спільних виставок на тему Революції Гідності, вшанування Героїв Небесної Сотні та АТО.

Начальник музейного відділу Інституту А.Гайдукевич взяла участь у конференції «Патарей відроджується», яка проходила 25 серпня 2015 року в м. Таллін (Естонія). Метою конференції було презентувати світові практики створення музеїв в місцях розташування тюрем радянського періоду.

Голова Інституу В.В’ятрович 7–9 вересня 2015 року брав участь у Конференції Сербського головування в ОБСЄ «Уроки Другої світової війни: пам'ять та державна політика» (м. Белград, Сербія).

26 вересня–17 жовтня 2015 р. головний співробітник наукового відділу В.Огієнко перебував у США за Програмою міжнародного обміну досвідом за темою «Перспективи дослідження Голокосту та Голодомору в США».

7 листопада 2015 року Голова Інституту В. В’ятрович взяв участь у відкритті меморіалу жертвам Голодомору у столиці США Вашингтоні. В рамках візиту В.В’ятрович провів низку зустрічей із представниками наукових кіл, преси та української діаспори, в ході яких інформував про політику із відновлення і збереження національної пам’яті в Україні.

12–17 листопада 2015 року делегація Українського інституту національної пам’яті у складі: перша заступниця Голови А.Шпак та заступник начальника управління-начальник відділу Інституту П. Подобєд взяли участь у заходах з нагоди Всенародного дня скорботи, організованих Народною Спілкою Німеччини Догляду за військовими похованнями (м. Берлін, Німеччина)

29 листопада–5 грудня 2015 року відбувся навчальний візит групи українських експертів до Варшави і Ґданську – «Будування сучасних музейних наративів – польський досвід». Мета візиту – вивчення польського досвіду творення сучасних музеїв. Поїздка експертів була організована спільними зусиллями програми Study Tours to Poland Колегіуму Східної Європи імені Яна Новака-Єзьоранського та Українського інституту національної пам’яті.

Завідувач сектору методичної роботи Інституту Г.Байкеніч у рамках німецько-українського обміну досвідом «Ми можемо більше!», організованого МЗС Німеччини 7–12 грудня 2015 року у складі української делегації здійснила поїздку до Німеччини. Мета поїздки – обмін досвідом у впровадженні системи національно-патріотичної, політичної та громадянської освіти. В рамках поїздки відбулися семінари з питань політики національної пам’яті в країнах Центральної та Східної Європи.

7–10 грудня 2015 року Голова Інституту В.В’ятрович брав участь у заході «Перехід до демократії в Україні: роль декомунізації», організованого Cevro Institute у м. Прага (Чехія). Участь у заходах, передбачених візитом, сприяла ознайомленню європейської громадськості із реформами, що проводяться в Україні у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, подоланні спадщини тоталітарних режимів; налагодженню контактів з інституціями, які займаються питаннями дослідження та подолання наслідків тоталітаризму. Під час візиту В. В’ятрович дав інтерв’ю чеському телебаченню про специфіку розсекречення архівів репресивних органів в Україні, декомунізаційні процеси у контексті підготовки Міжнародного фестивалю проти тоталітаризму «Mene Tekel».

Окрім цього, впродовж року Голова Інституту В.В’ятрович проводив численні зустрічі із послами та дипломатами іноземних держав, у ході яких інформував про процеси декомунізації та інші реформи у сфері відновлення і збереження національної пам’яті, що проводяться в Україні. Зокрема, були проведені зустрічі із послами США, Німеччини, Ізраїлю, Польщі, Латвії, Швейцарії, Бельгії та інших держав.