Звіт за 2025 рік

Вступ

Український інститут національної пам’яті – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та стратегічних комунікацій України, та який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу (до 01.01.2026).

У 2025 році Інститут реалізовував державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті відповідно до затвердженого Плану роботи на 2025 рік. У звітному році Українським інститутом національної пам’яті реалізовано 97% пунктів Плану роботи. Не виконано з різних причин 3% завдань, визначених Планом роботи на 2025 рік.

Пріоритетними у роботі Інституту впродовж 2025 року були наступні напрямки:

меморіалізація російсько-української війни;
переосмислення російської імперської та радянської спадщини, у тому числі усунення символіки російської імперської політики з публічного простору;
реабілітація репресованих комуністичним режимом;
запис і збереження усноісторичних свідчень;
відзначення памʼятних дат і річниць важливих подій;
подолання російської історичної пропаганди та популяризація історії України, в тому числі за допомогою виставок, книг і відео;
наукове забезпечення політики національної памʼяті.

І. Інформація про результати роботи Українського інституту національної памʼяті
Нормотворча робота
У 2025 році Український інститут національної пам’яті продовжив активну роботу над імплементацією державної політики в сфері національної пам’яті, що охоплювала юридичний супровід законодавчих ініціатив, надання роз’яснень, участь у розробці нормативно-правових актів та посилення деколонізаційних процесів в Україні.
Законодавчі ініціативи у сфері національної пам’яті
Інститу продовжив роботу над проєктом Закону України про засади державної політики у сфері відновлення і збереження національної пам’яті - 30 серпня 2025 року набрав чинності Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу».

Проєкти наказів, постанов, розпоряджень органів центральної виконавчої влади, підготовлені Інститутом у 2025 році:
прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2025 р. № 216 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті»;
підготовлено проєкт Закону про увічнення пам’яті про Війну за Незалежність України. Інститут забезпечував роботу робочої групи з підготовки законопроєкту. Спільно із МКСК провів круглий стіл. За результатами роботи робочої групи підготовлено проєкт Закону та супровідні матеріали. Робота триває.

Аналіз нормативно-правових актів, підготовлених іншими органами влади та суб'єктами законодавчої ініціативи:

Інститутом опрацьовано та висловлено позицію, надано пропозиції та зауваження до 55 проєктів нормативно-правов актів.
Інститут здійснював системний збір і узагальнення практики застосування законодавства щодо:

реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму (1917–1991 рр.);
недопущення використання символіки комуністичного й нацистського тоталітарних режимів;
засудження та заборони пропаганди російської імперської політики;
деколонізації топонімії.

За результатами проведеної роботи підготовлено відповіді на звернення громадян, державних органів та органів місцевого самоврядування.

Меморіалізація Війни за Незалежність

Семінари з меморіалізації

У співпраці з Фондом «Партнерство за сильну Україну» (ФПСУ) Інститут провів семінари з меморіалізації для громад Полтавщини, Сумщини, Харківщини, Дніпропетровщини, Миколаївщини. Мета семінарів – підвищити обізнаність про підходи та практики збереження памʼяті.

Національне військове меморіальне кладовище

Забезпечено методологічний і концептуальний супровід меморіальної складової та елементів музеєфікації Національного військового меморіального кладовища. Взято участь у виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на його території, а також долучилися до фахового обговорення щодо визначення найбільш оптимального напису для намогильних споруд, які встановлюватимуться на могилах невпізнаних тіл (останків) військовослужбовців і поліцейських, загиблих (померлих) унаслідок збройної агресії проти України.
Сектори військових поховань

Оновлено методичні рекомендацій щодо секторів військових поховань проведено роботу з оновлення рубрики «Меморіалізація» на сайті УІНП. В ході цієї роботи було оновлено методичні рекомендації щодо секторів військових поховань, доопрацьовано текст та додано нові візуальні матеріали.
Стипендія

Започатковано щорічну стипендію для молодих істориків на честь співробітника Північно-Східного міжрегіонального відділу Український інститут національної пам’яті Едуарда Зуба, засновниками якої стали його родина, Інститут, благодійний фонд родини Бекетових-Алчевських та Харківський національний університет імені Василя Каразіна. Стипендія передбачає підтримку двох переможців за проєкти, спрямовані на популяризацію історії та дослідження тем репресивної політики тоталітарного режиму, Української революції 1917-1921 років і церковно-релігійного життя України в період комуністичного тоталітаризму.

Фіксація подій війни

Продовжив роботу проєкт Ukraine.War.Today – інтерактивна карта, що інформує про перебіг повномасштабного етапу російсько-української війни та воєнні злочини, скоєні РФ на території України. За час роботи проєкту, станом на кінець 2025 року на портал додано:

1431 допис про факти війни (фото та відео фіксація),
9468 повідомлень про щоденну оперативну обстановку в регіонах.

Здійснюється комунікація із командою і програмістом, редагування та послідовний переклад повідомлень російською та англійською мовами.

Віртуальний музей російської агресії є ще одним інструментом фіксації, збереження та поширення інформації про війну Росії проти України.

Протягом року було забезпечено підготовку 5 кейсів для публікації на порталі Віртуального музею російської агресії; створено акаунти проєкту на: Інстаграм Твіттер (Х) Ютуб підготовлено матеріали та записано в студії 11 епізодів подкасту “Війна в Історіях”; записано 3 свідчення очевидців підриву Каховської ГЕС та ліквідації наслідків для підготовки аудіосеріалу на цю тему; підготовлено та поширено в соцмережах 7 рілзів на теми вже опублікованих кейсів; організовано та проведено зустріч «Зберігачі пам’яті. Історії про російсько-українську війну». Підготовлено до друку та надруковано брошуру “Війна в історіях” за виставкою “10 років агресії – 10 років спротиву” .

Переосмислення російської імперської та радянської спадщини

Відповідно до Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» діє Експертна комісія Українського інституту національної памʼяті. Комісія розʼяснює норми зазначеного закону, надає рекомендації з приводу його імплементації, ухвалює фахові висновки щодо належності конкретних обʼєктів до символіки російської імперської політики.

У 2025 році відбулося 4 засідання Експертної комісії. Затверджено 19 фахових висновків про належність до символіки російської імперської політики:

російському радянському прозаїкові, поетові та драматургуКатаєву Валентину Петровичу (1897–1986);
російському радянському поетові та перекладачеві Багрицькому Едуарду Георгійовичу (1895–1934);
російському радянському письменникові та драматургу Ільфу Іллі Арнольдовичу (1897–1937);
російському радянському письменникові Бабелю Ісаку Емануїловичу (1894–1940);
радянському та російському письменникові-сатирику Жванецькому Михайлові Михайловичу (1934–2020);
російській радянській письменниці, перекладачці, журналістці Інбер Вірі Михайлівні (1890–1972);
російському радянському письменникові, сценаристу, драматургові та журналісту Петрову Євгенію Петровичу (1902–1942);
російському прозаїкові, поету та перекладачеві Буніну Іванові Олексійовичу (1870–1953);
російському радянському прозаїкові, поету і драматургові, кіносценаристу, журналістові Олеші Юрію Карловичу (1899–1960);
радянському композитору Дунаєвському Ісаку Осиповичу (1900–1955);
російському публіцисту та літературному критику Добролюбову Миколі Олександровичу (1836-1861);
російському письменнику Достоєвському Федору Михайловичу (1821-1881);
російському письменнику Толстому Льву Миколайовичу (1828-1910);
щодо належності до символіки російської імперської політики назв Маріїнського палацу та Маріїнського парку в м. Києві;
щодо належності до символіки російської імперської політики назв 11 населених пунктів Хмельницької області (згідно переліку);
щодо належності до символіки російської імперської політики назв географічних об’єктів, об’єктів топонімії, юридичних осіб та об’єктів права власності, у яких використано назву географічного об’єкту Російської імперії міста Катеринослав та похідні від неї утворення;
фаховий висновок щодо об’єктів (географічних об’єктів, назв юридичних осіб та об’єктів права власності, пам’ятників і пам’ятних знаків), присвячених радянському військовому морякові-підводникові Маринеску Олександрові Івановичу (1913–1963), у контексті положень Закону України «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»;
фахові висновки щодо неналежності до символіки російської імперської політики об’єктів (географічних об’єктів, назв юридичних осіб та об’єктів права власності, пам’ятників і пам’ятних знаків), присвячених російському флотоводцю та океанографу Макарову Степану Осиповичу (1849-1904) та радянському інженерові, вченому у галузі ракетно-космічної техніки Глушку Валентинові Петровичу (1908–1989).

Співробітники Інституту у відповідь на звернення консультували органи влади, в тому числі місцевої, громадські організації, юридичних та фізичних осіб щодо імплементації законодавства, яке стосується російської імперської та радянської спадщини у публічному просторі.

Інститут ініціював в 2025 році проведення декількох круглих столів.

В Полтаві було організовано і проведено круглий стіл «Державний історико-культурний заповідник у Полтаві: нова назва, нова концепція», присвячений питанням перейменування та концептуального перепрофілювання музейних експозицій заповідника.

Проведено тематичний круглий стіл: «Від використання до забуття: зруйнування Запорізької Січі у 1775 році - реалізація російської імперської політики» (до 250 ліття руйнації Запорізької Січі за вказівкою Катерини ІІ).

Організовано та проведено круглий стіл на тему «Повсякдення соціалістичних суспільств в регіоні Центрально-Східної Європи відразу після закінчення Другої світової війни» в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.
Організовано та проведено Всеукраїнський круглий стіл «Повернення української пам’яті про українців Закерзоння».

Організовано та проведено круглий стіл «80-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні: як Україні пам’ятати та протидіяти російській пропаганді», який проведено в МКСК 11 березня. В обговоренні взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, воєнні історики, експерти-науковці.

Реабілітація репресованих

Інститут продовжив забезпечувати діяльність Національної комісії з реабілітації.
Було проведено 4 засідання Національної комісії з реабілітації, на яких члени комісії розглянули 864 справи. У результаті:

560 людей – реабілітовано;
263 людини визнано потерпілими від репресій;
21 людині надано розʼяснення, що вона вже є реабілітованою та не потребує повторної реабілітації;
оголошено перерву в розгляді 82 справ для збору додаткової інформації;
29 людям відмовлено в визнанні реабілітованими чи потерпілими від репресій.

Для повторного розгляду 82 справ, Інститут підготував та надіслав 50 звернень від імені Національної комісії до Національної поліції, СБУ й обласних архівів для отримання матеріалів.

Інститут на постійній основі готує документацію за підсумками засідань Національної комісії з реабілітації, консультує громадян щодо процедури реабілітації, надає розʼяснення та рекомендації регіональним комісіям, органам державної та місцевої влади, юридичним особам. Упродовж року 1619 документів було підготовлено й надіслано заявникам, надано 904 усні консультації та надіслано відповіді на 59 звернень, адресованих Національній комісії.

Представники Інституту брали участь у роботі Волинської, Полтавської, Чернігівської, Луганської, Вінницької, Житомирської, Черкаської, Тернопільської регіональних комісій з реабілітації.

Підготовлено інформаційно-аналітичні довідки щодо виплати компенсацій, повернення майна чи його відшкодування реабілітованим і щодо проблем у реалізації законодавства про реабілітацію.

Наукове забезпечення політики національної памʼяті

Соціологічне дослідження

Інститут досліджує ставлення до державної політики памʼяті, історичні дискурси, що переважають в українському суспільстві, сприйняття комеморативних практик за допомогою загальнонаціональних соціологічних опитувань. У серпні–вересні 2025 року таке опитування на замовлення УІНП провели ТОВ «Оперативна соціологія» Результати дослідження було презентовано публічно.

Співпраця з освітянами

На запрошення Центру професійного розвитку педагогічних працівників міста Києва підготовлено та провели тренінг «Навчання історії через дослідження». Учасники – вчителі історії та громадянської освіти міста Києва (близько 20 осіб).

У рамках співпраці з Ізмаїльським державним гуманітарним університетом організовано та проведено серію тренінгів в Одеській області (Ізмаїл, Кілія), спрямовані на формування наративів про сучасну російсько-українську війну, для заступників директорів з виховної роботи, педагогів-організаторів, вчителів історії, захисту України, громадянської освіти, керівників музеїв закладів освіти, громадських лідерів Одеської області. Участь у тренінгах взяли 60 осіб.
Організовано та проведено тренінги для вчителів міст Умань, Кропивницький. Загалом, у п’яти тренінгах взяли участь понад 150 освітян.

Щорічно Інститут готує методичні рекомендації та інформаційні матеріали до ключових днів памʼяті й річниць, які надсилає органам влади й медіа. Упродовж звітного року підготовлено та розіслано 12 таких матеріалів.

Пошук, упорядкування та збереження місць поховань

Забезпечено консультаційну підтримку проведення досліджень місць поховань жертв воєн на території колишнього села Пужники (нині село Садове Коропецької селищної громади Чортківського району Тернопільської області).
Забезпечено консультаційну підтримку проведення досліджень місць поховань жертв воєн на території колишнього села Старі Збоїща (нині у межах міст Львів)

У с. Угли відбулась робоча зустріч за участі фахівців КП ЛОР “Доля” та представників польської сторони для обговорення запланованих пошукових робіт. Роботи орієнтовно заплановані на березень - квітень 2026 р.

Запис, збереження та надання доступу до усних свідчень

Інститут продовжив фіксувати усноісторичні свідчення про сучасну російсько-українську війну. У 2025 році записано Організовано та проведено записи усноісторичних свідчень 8 військових, що пройшли російський полон, в межах проєкту “Усна історія російсько-української війни”: Борщ Роман; Гармаш Віктор; Грибов Роман; Дроботенко Руслана; Книш Тимур; Ніколов Михайло; Райнюк Станіслав; Шатурський Валентин.

Запис та збереження спогадів є одним із ключових напрямків роботи Інституту, який системно наповнює Архів усної історії. Мета полягає не тільки у збереженні свідчень, а й у наданні доступу до них дослідникам, журналістам тощо. Задля цього діє онлайн-платформа Архіву усної історії.

На період війни доступ до окремих колекцій обмежено з міркувань безпеки, зокрема до колекції свідчень про російсько-українську війну. Проте Інститут постійно записує та приймає на зберігання спогади про сучасну війну.

Усього колекція свідчень про російсько-українську війну налічує 332 інтервʼю, записаних співробітниками Інституту, або прийнятих на зберігання від інших установ і дослідників.

У 2025 році Архів усної історії УІНП поповнився від науковця із США Вільяма Ріша 83 аудіоінтерв’ю та їх транскриптами про події Революції Гідності та російсько-української війни. Час запису: 2013-2015 роки, місце запису: м. Київ, м. Харків, Донецька область.

На постійній основі Інститут здійснює адміністрування та наповнення Архіву усної історії, в тому числі його онлайн-платформи, транскрибування записів усних свідчень.

Так, у 2025 році:
•   завантажено 94 аудіо- та відеофайлів до адміністративної панелі онлайн-платформи архіву;
•   створено 94 облікових карток електронного каталогу;
•   укладено описи для обліку інтерв’ю фондів 8, 15 та 36;
•   розшифровано 6000 хвилин аудіозаписів.

З 2019 року Інститут щорічно проводить засідання усноісторичного клубу.

На засіданні 2025 року обговорено такі питання:

про особливості усноісторичних матеріалів для їх зберігання, упорядкування та архівування;
усноісторичні колекції про російсько-українську війну, їхнє майбутнє в різних установах;
архівну експертизу цінності усноісторичних матеріалів тощо.

Заходи, спрямовані на відзначення днів памʼяті та річниць подій

У 2025 році Інститут долучився до відзначення понад 80 памʼятних дат й річниць різноманітних важливих для історії України подій та ювілеїв.

День Соборності – 22 січня

До Дня Соборності України організовано та експоновано виставку «День Соборності України. В єдності сила» на Софіївській площі в Києві у співпраці з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України та Національним музеєм Революції Гідності, а також забезпечив її міжнародну презентацію за сприяння Посольства України в Словацькій Республіці. Експозиція відображає історичний шлях українського народу до об’єднання та незалежності.

День памʼяті героїв Крут – 29 січня

Заступник Голови Інституту взяв участь у меморіальному заході на території Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» в Ніжинському районі Чернігівської області. Крім цього, співробітники міжрегіональних відділів провели низку тематичних лекцій та взяли участь в проведенні та організації пам’ятних заходів.

День Героїв Небесної Сотні – 20 лютого

Інститут долучився до організації та проведення Церемоніалу вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні, а в співпраці з Національним музеєм Революції Гідності. Відкрито виставку «Герої: Майдан, війна, пам’ять» на Майдані Незалежності. Співробітники міжрегіональних відділів УІНП провели низку інформаційно-просвітницьких заходів у Луцьку, Чернігові, Полтаві, Харкові, Одесі для учнів, студентів, військових тощо. Також було створено та розповсюджено відповідні тематичні інформаційні матеріали й продовжено відеопроєкт «Голоси Революції гідності».

11-річчя від початку російсько-української війни – 20 лютого

Було підготовлено, оприлюднено та направлено тематичні інформаційні матеріали до низки органів державної влади. Крім того, їх було поширено серед освітян, музейників, бібліотекарів і медіа в багатьох областях України. Співробітники міжрегіональних відділів взяли участь в проведенні та організації низки тематичних просвітницьких лекцій, виступів на круглих столах, пам’ятних заходів тощо.

День українського добровольця – 14 березня

У співпраці з Національним музеєм Революції Гідності було організовано та проведено зустріч з українськими воїнами-добровольцями. Захід відбувся в Інформаційному центрі Музею Майдану за участі курсантів Київського інституту Національної гвардії України, Національної академії Служби Безпеки України, Національного університету оборони України та Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Серед гостей заходу були ветеран і художник Володимир Харченко, офіцери Збройних Сил – Роман «Оскар» Орищенко, Ігор «Тополя» Мазур і Євген «Жук», а також військовий та історик Михайло Галущак, сержантка-санінструкторка Анастасія Подобайло й учасник АТО та боїв за Іловайськ Іван Погорелий.

День памʼяті жертв політичних репресій – третя неділя травня

Український інститут національної пам’яті та Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» здійснили підготовку та проведення міжрелігійного молитовного заходу за участю представників церков, духовних лідерів релігійних організацій, низки державних службовців та дипломатичних представників. Співробітниками міжрегіональних відділів було проведено низку тематичних заходів у регіонах.

День Державності – 14 липня

До Дня Української Державності, Український інститут національної пам’яті відкрив вуличну виставку «Наш спадок», що присвячена символам, культурним артефактам і традиціям, які сучасна Україна успадкувала від Русі. Також в Інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції гідності було відкрито виставку «Скарби державності», яка нагадує про тисячолітню історію тяглості формування української держави. В межах загальноукраїнського телемарафону «Єдині новини» відбувся спецефір до Дня Української Державності, в якому співведучим виступив голова Інституту Олександр Алфьоров.

День Незалежності – 24 серпня

Спільно з Укрінформ Інститут провів пресконференцію «Прапор волі, день свободи», приурочену до Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України, започаткувавши формат відкритих розмов із журналістами як центральний орган виконавчої влади з метою налагодження регулярної взаємодії з медіа та створення простору для осмислення історичного й сучасного значення символічних дат; захід складався з трьох дискусійних панелей за участю провідних науковців, політиків, громадських діячів і військовослужбовців Сил безпеки та оборони України, перша з яких була присвячена філософії української незалежності та необхідності її постійного переосмислення в умовах сучасних викликів.

День памʼяті загиблих захисників України – 29 серпня

Український інститут національної пам’яті спільно з ГО «Об’єднання матерів і дружин Захисників України» створили соціальний відеоролик «Україна - це країна героїв», який став тематичним продовженням попередньої інформаційної кампанії, що наголошує на необхідності щоденного вшанування загиблих захисників та захисниць хвилиною мовчання. Було підготовлено, оприлюднено та розіслано на органи державної влади інформаційні матеріали й методичні рекомендації. Голова та співробітники Українського інституту національної пам’яті вшанували українських оборонців, поклавши квіти до стіни пам'яті полеглих за Україну біля Михайлівського Золотоверхого монастиря. Окрім цього, співробітниками Інституту було проведено низку заходів у регіонах.

День памʼяті жертв Бабиного Яру – 29 вересня

Український інститут національної пам’яті у співпраці з Державною службою України з етнополітики та свободи совісті й Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» провели міжконфесійний молитовний захід за участю глав церков і духовних лідерів юдейських громад, який вшанував жертв масових розстрілів, вчинених нацистами в Бабиному Яру під час окупації Києва в роки Другої світової війни. Окрім релігійних діячів у меморіальному заході також взяли участь Голова Українського інституту національної пам’яті, перший заступник голови Державної служби з етнополітики та свободи совісті, очільниця Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

День захисників і захисниць України – 1 жовтня

Інститутом було створено та поширено тематичний популяризаційний відеоматеріал «Покрова Пресвятої Богородиці: Символ захисту і героїзму українських воїнів». У Києві, на станції метрополітену Площа Українських героїв, відкрили виставку «Українське воїнство. Історія та сучасність».Крім того, співробітниками міжрегіональних відділів були проведені тематичні інформаційно-просвітницькі заходи у Вінницькій, Волинській, Полтавській, Чернігівській, Харківській та Одеській областях.

День гідності та свободи – 21 листопада

Український інститут національної пам’яті забезпечив злагоджену взаємодію центральних органів виконавчої влади, КМДА й Музею Революції Гідності щодо підготовки державних заходів до Дня Гідності та Свободи. Спільно з Музеєм Революції Гідності було підготовлено тематичну соціальну кампанію для використання органами державної влади в роботі під час проведення святкових заходів.

Окрім цього, співробітниками Інституту взято участь та організовано просвітницькі заходи у регіонах.

День пам’яті жертв Голодоморів – четверта субота листопада

Інститутом було забезпечено та організовано проведення меморіальних заходів на території Національного музею Голодомору-геноциду. Була надана допомога в організації офіційної церемонії вшанування жертв геноциду за участі керівництва держави, лідерів та представників релігійних організацій, керівників органів і формувань

Сил безпеки та оборони України, військовослужбовців і військових капеланів. Також було підготовлено та проведено громадський захід, який включав панахиду й тематичну акцію «Запали свічку».

Було проведено інформаційну кампанію, що включала соціальні й інформаційні ролики про голод 1932-1933 років, інформаційні матеріали та «Теплий збір».
Крім зазначених вище памʼятних дат, УІНП інформаційно висвітлював:

100-річчя від дня народження Ігоря Юхновського – 1 вересня;
День Конституції України – 28 червня;
160-річчя із дня народження Андрея Шептицького – 29 липня;
170-річчю з дня народження Дмитра Яворницького – 6 листопада;
День Збройних сил України – 6 грудня;
та ще близько 50 важливих пам’ятних дат і ювілеїв.

Книги, виставки, медійні проєкти

Інститутом створено та забезпечено друк популяризаційних видань, зокрема:

«Пам'ять роду», де опубліковано спогади нащадків тих, хто пережив Голодомор 1932-1933 років;
видання (книгу) на основі свідчень захисників України, що пройшли полон.

Впродовж 2025 року Українським інститутом національної пам’яті було створено та експоновано низку нових виставок:

«Квітка. Цвіт міста», яка складається з 20 банерів розповідає про життя та внесок Григорія Квітки-Основ’яненка у розвиток літератури, театру та громадського життя Харкова першої половини ХІХ століття.
«Україна у вирі Другої світової війни» відтворює події Другої світової війни в історії України та внесок українців у перемогу над нацизмом у складі різних армій: радянській, Антигітлерівської коаліції, УПА, радянського та націоналістичного підпілля.
«Невидимі. Стійкість: минуле і сучасність ромів» – Український інститут національної пам’яті та Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» стали партнерами в організації та проведенні заходів із вшанування Дня пам’яті жертв нацистського геноциду ромів.
«На сторожі України: від Русі до сьогодення» - виставка наочно демонструє однострої та зброю українських військових у різні історичні періоди.
Фотодокументальна виставка про історію Києва та Праги 1913 р. - створено 20 тематичних банерів, кожен з яких присвячений окремому сегменту функціонування міст Києва та Праги в 1913 році. В основі підходу покладено метод зосередження оптики на ландшафтах пам’яті – просторах та об’єктах які з’явились в процесі урбанізації міст і які є носіями пам’яті про епоху початку ХХ століття. Експонування виставки заплановано на 2026 рік.
«Церковний рашизм» - виставка розповідає про використання рашистським режимом російської православної церкви для імперської пропаганди та виправдання й заклик до агресії проти України.

Інститут також сприяв підготовці та/чи надав площини для експонування п’яти виставок, створених партнерськими установами та організаціями:

«Живі смолоскипи: радикальні форми політичного протесту» у співпраці з Інститутом дослідження тоталітарних режимів Чеської Республіки (ÚSTR) та видавництвом «Дух і літера»;
«Герої наших вулиць»;
«Рекрутинг: з прадавніх часів до сучасності»;
«Герої Укрпошти»

Загалом, Українським інститутом національної пам’яті упродовж року експонувалося або надавалась підтримка в експонуванні понад 20 виставкових проєктів у різних регіонах України та за кордоном.

За 2025 рік Інститут працював над створенням і поширенням відеопроєктів, що містили понад 30 окремих відеороликів, зокрема:

«Уроки полковника Євгена Коновальця для українців, що поборюють рашизм», - цикл (10) коротких відео, присвячених різним іпостасям Євгена Коновальця;
«Володимир Жаботинський. Історія свободи»;
Відео до 120-ти річчя Ніла Хасевича, художника-графіка, громадського і політичного діяча, члена ОУН і УГВР, Лицаря Срібного Хреста Заслуги, художника, який створив айдентику УПА відеоролика ;
Відеоматеріалу із серії «Події епохи», присвяченого значимим подіям української історії виготовлено 5 коротких (хронометражем по 1 хв.) відео з використанням штучного інтелекту, присвячених українським військовим перемогам різних історичних епох, у форматі МР-4 у чотирьох варіантах (з озвучкою українською мовою без титрів, з озвучкою українською мовою та українськими титрами, в горизонтальному та вертикальному варіанті.
відеоматеріал, присвячений Є.Коновальцю підготовлено сім частин фільму тривалістю до 90 секунд кожна. Презентація запланована на червень 2026 року до річниці з дня народження полковника Коновальця;
відеоролика «Чому Україна – не росія?»;
серії відеороликів «Навіки в строю. Слава і Честь» в партнерстві з ОК «Північ».

Також УІНП в партнерстві з Медіацентром Україна продовжив роботу над подкастом «(На)памʼять». Кожен випуск містить інтервʼю з фахівцями / дослідниками про найважливіші тенденції та проєкти у сфері національної памʼяті. У 2025 році вийшло 4 випуски подкасту.

Популяризаційні заходи та реалізація політики національної памʼяті в регіонах

Співробітники Інституту проводять різнопланові заходи по Україні та співпрацюють із різними установами й організаціями в областях для презентації створених книг, виставок та інших інформаційних продуктів та для підвищення обізнаності з історичними темами, які є важливими в контексті політики національної памʼяті. Зокрема, фахівці УІНП взяли участь із виступами або Інститут взяв участь в організації близько 70 інформаційних, популяризаційних заходів різного формату в тому числі в регіонах – тематичних зустрічей, лекцій, обговорень, зустрічей-екскурсій тощо.

Відбулося близько 20 презентацій проєктів Інституту в освітніх закладах, бібліотеках, громадських і медійних просторах.
Також Інститут проводив інформаційно-просвітницькі зустрічі з військовослужбовцями: впродовж 2025 року відбулося понад 15 таких зустрічей.
Також для реалізації політики національної памʼяті на регіональному рівні співробітники першого та другого міжрегіональних територіальних відділів брали участь у роботі топонімічних комісій, процесах меморіалізації російсько-української війни, долучалися до організації чи сприяли проведенню заходів до памʼятних дат.

Міжнародна співпраця

У 2025 році Інститут продовжив меморандум з Фондом «Партнерство за сильну Україну», ставши реципієнтом міжнародної технічної допомоги.
Інститутом організовано та проведено круглий стіл до 105 річниці Битви під Варшавою, де українські та польські історики, музейні співробітники, представники Українського інституту національної пам'яті й Посольства Республіки Польща обговорили історичні паралелі спільного опору російській агресії та відзначено український вклад в «Диво над Віслою», та метою якого було посилення дипломатичного діалогу з Республікою Польща.

У звітному періоді забезпечено участь Українського інституту національної пам’яті в роботі Європейська платформа пам’яті та сумління. Представник Інституту, співробітник відділу організації історичних досліджень та аналізу українського державотворення Віталій Бака, взяв участь у щорічному засіданні Ради членів Платформи, що відбулося 15–17 квітня у місті Софія (Республіка Болгарія).

Також представники Інституту взяли участь у низці міжнародних наукових, меморіальних та інформаційних заходів з питань збереження національної пам’яті та подолання спадщини тоталітаризму. Зокрема, забезпечено участь у поминальних заходах до 80-х роковин трагедії в Павлокомі, у Міжнародній освітній конференції «УспадкованА» для освітян діаспорних шкіл та осередків, у комемораційних заходах на території Чеської Республіки з моніторингом стану українських місць пам’яті, а також у науковій конференції «Радянський Союз та Центральна Європа в 40–50-і рр. ХХ століття». Відбулася робоча зустріч із представниками Інститут пам’яті нації Словацької Республіки з метою поглиблення інституційної співпраці.

Окрему увагу приділено роботі з українськими громадами за кордоном. Організовано серію онлайн-зустрічей щодо збереження національної пам’яті та протидії російським історичним міфам, налагоджено системну співпрацю з громадами Німеччини, Іспанії, Болгарії, країн Балтії. Надано методичну та інформаційну підтримку громаді міста

Тарагона (Іспанія) під час проведення акції вшанування пам’яті українських дітей, загиблих у російсько-українській війні, та підготовки виставки про українських жінок, які пережили полон. Сприяння надано громаді міста Саласпілс (Латвія) в організації виставки про злочини російських окупантів. Також надано консультацію щодо історичних матеріалів про Євпраксію Всеволодівну для підготовки інформаційних матеріалів в Італії.

У межах реалізації міжнародних наукових, освітніх та інформаційних проєктів продовжено співпрацю з Інститут дослідження тоталітарних режимів Чеської Республіки (ÚSTR). Результатом взаємодії стало відкриття 20 жовтня на Контрактовій площі в Києві вуличної виставки «Живі смолоскипи: радикальні форми політичного протесту», підготовленої у співпраці з чеськими партнерами та видавництвом «Дух і літера». Експозиція висвітлює історії людей, які вдалися до самоспалення як форми протесту проти політичних репресій комуністичних режимів.

У звітному періоді також відбулися важливі міжнародні зустрічі: 8 квітня — робоча зустріч із делегацією ÚSTR (Станіслав Шкода та Якуб Шафранек), за результатами якої укладено меморандум про співпрацю; 10 квітня — зустріч із головою Ради директорів Інститут національної памʼяті Словацької Республіки доктором Єрґушем Сівошем, що стала продовженням реалізації чинного меморандуму про взаєморозуміння.
Посилено співпрацю з дипломатичними установами та міжнародними партнерами. Проведено зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Румунії в дискусію «Друга світова війна: архітектура пам'яті та міжнародної безпеки».

Упродовж року Голова Інституту представляв установу на міжнародному рівні: під час родинного українського фестивалю культури UA FEST 2025 у м. Варшава, під час

Тижня України в університетах Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (9–11 листопада), а також у межах візиту до Держави Ізраїль (1–6 грудня), де взяв участь в урочистій церемонії відкриття пам’ятника жертвам Голодомору в місті Єрусалим.

Крім того, підготовлено та передано до Департаменту публічної дипломатії та комунікацій МЗС України перелік матеріалів Інституту щодо Чорнобильської трагедії для подальшого перекладу й використання дипломатичними установами. Україні Александром Віктором Мікулою, робочу зустріч із Тимчасово повіреним у справах Республіки Польща в Україні Пьотром Лукасевичем. Представники Інституту взяли участь у міжурядовому вшануванні жертв масових розстрілів польських полонених сталінським режимом у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили», а також у низці офіційних дипломатичних заходів, зокрема прийомах Посольства Республіки Польща та Посольства Великої Британії.

До дня завершення Другої світової війни, Український інститут національної пам’яті спільно з Snake Island Institute (США) та агентством Укрінформ організував

Зовнішня комунікація Інституту

У 2025 році Інститут оновив Комунікаційну політику. Зовнішня комунікація Інституту покликана інформувати про його роботу, основні аспекти політики національної памʼяті. Велика частина публікацій, які виходять на каналах комунікації УІНП, стосується меморіалізації російсько-української війни, висвітлення памʼятних дат, переосмислення минулого України в складі Російської імперії та СРСР і спадщини цих державних утворень у публічному просторі.

Основними напрямками комунікаційної роботи Інституту була взаємодія з медіа та ведення каналів комунікації Інституту – офіційного сайту і сторінок у соціальних мережах. Опрацьовано близько 1100 запитів від медіа; Здійснено 47 розсилок електронною поштою із інформуванням про заходи та новини Інституту.

На сайті й у соціальних мережах ведуться окремі тематичні рубрики. Зокрема:

спільний інформаційний проєкт із Представництвом Президента в Криму, який розповідає про минуле півострова та розвінчує російські міфи про нього. У межах проєкту оприлюднено 37 публікацій;
«Історичний календар» налічує 70 публікацій за рік;
#FightForUkraine розповідає героїчні історії російсько-української війни та налічує 31 публікацію;
«Локальна памʼять» – дайджест новин з регіонів у сфері національної памʼяті. За рік оприлюднено 13 дайджестів на основі понад 98 новинних матеріалів;
«Росія вбиває» присвячена вбитим армією РФ цивільним діячам культури, науки тощо. Впродовж року в межах рубрики опубліковано 3 історії;
тести на знання історії, присвячені здебільшого важливим памʼятним датам. За рік оприлюднено 6 таких тестів.

Спостерігається приріст аудиторії сторінок Інституту в соціальних мережах. Станом на лютий 2025 року:

фейсбук –118 тисяч підписників, приріст за рік становить – 7 978 підписників;
телеграм – 2 634 підписники, приріст за рік – 278 підписники;
Х (твіттер): – 11 897 підписники, приріст за рік – 5 підписок;
ютуб – 35,7 тисячі підписників, приріст за рік – 1302 стеження;
інстаграм – 11,2 тисячі підписників, приріст за рік – 1883 підписки.

Координація роботи установ у сфері управління Інституту

У рамках взаємодії з установами у сфері управління Інститут здійснював забезпечення, спрямування та координацію роботи Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності

Впродовж звітного періоду діяльність Національного музею Революції Гідності (НМРГ) відбувалася відповідно до затвердженого річного плану з урахуванням умов воєнного стану та режимів повітряної тривоги. Впродовж 2025 року важливим досягненням Національного музею Революції Гідності стали: реалізація Програм заходів з відзначення 11 річниці розстрілів у середмісті Києва, приурочених до Дня Героїв Небесної Сотні, та 12 річниці Революції Гідності, з нагоди яких було підготовлено відповідні соціальні та інформаційні кампанії.

У звітний період діяльність НМРГ була сфокусована на реалізації погодженого Плану та на виконанні статутних завдань, а саме: належній підготовці та організації заходів до Дня Героїв Небесної Сотні, Дня Гідності та Свободи, вшануванні подвигу учасників масових протестів, учасників Війни за Незалежність України, а також заходів щодо належного збереження й поповнення фондової колекції Музею, реагування на кризові ситуації; виконання завдань для збереження культурної спадщини в умовах війни; меморіалізації та музеєфікації подій Війни за Незалежність України; виконанні науково-дослідних, виставкових та просвітницьких проєктів; участі співробітників у реалізації міжнародного проєкту «Музей як простір громадянської освіти» спільно з партнерами з Норвегії та Польщі задля організації діяльності музеїв як центрів громадянської освіти.

Також у звітному періоді велася робота над презентаційними матеріалами пов’язаними з висвітлення інформації щодо пам’яті Героїв Небесної Сотні, шляхом проведення виставок, експозицій, встановлення інформаційного кіоску на алеї Героїв Небесної Сотні. Важливим для Музею стали два засідання міжвідомчої робочої Комісії «Політика Героїв та підтримка ЗСУ» Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України восени 2025 року з питань реалізації проєкту «Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності» та її рішення щодо напрацювання та внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про автомобільні дороги» через колізію в «Науково-проєктній документації з визначення меж і режимів використання зон охорони пам’ятки містобудування місцевого значення “Вулиця Хрещатик”», де встановлено обмеження висотності забудови до 14 м у відповідній зоні регулювання, оскільки за проєктом передбачено, що будівля Музею має бути висотою 26,7 м.

У вересні-жовтні 2025 року було підготовлено та подано законопроєкт № 14166 «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей
проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності» (реєстр. № 14166 від 29.10.2025 р.). 12 листопада 2025 року підкомітет з питань містобудування розглянув і схвалив цей законопроєкт. Профільний комітет Верховної Ради України також підтримав його. Однак, 7 грудня 2025 року, попри розгляд питання на погоджувальній раді, законопроєкт № 14166 не був внесений до порядку денного сесійного засідання Верховної Ради. Також через арешт ділянок, будівництво Меморіалу не є можливим.

Загалом у 2025 році забезпечено зберігання 6362 предметів основного фонду та 2085 предметів науково-допоміжного фонду. За звітний рік фондова збірка Музею поповнилася на 446 одиниці основного фонду та 182 предметів науково-допоміжного фонду.

Підготовлено та презентовано – 44 виставкових проєкти, які відвідало понад 158 000 осіб.
Загалом проведено – 458 екскурсій; організовано різнопланових публічних культурних й культурно-просвітницьких заходів – 83. Окрім того, співробітники НМРГ взяли участь у майже сотні наукових та науково- просвітницьких заходах та проведи понад 70 освітньо-просвітницьких заходів.
Впродовж звітного періоду було організовано активну організаційно- адміністративну, науково-дослідну, науково-просвітницьку, науково- експозиційну та міжнародну діяльність й забезпечено функціонування виставкових проєктів, в тому числі мандрівних. Працівники Музею брали участь у різнопланових заходах, зокрема міжнародних.

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті

У 2025 році з метою комплектування фондів проведено низку організаційних заходів та зустрічей з керівництвом і працівниками Офісу Генерального прокурора України, Кропивницького та Чернівецького апеляційних судів, Спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Західного регіону. Надавалася методична та практична допомога з питань підготовки описів та передавання справ до ГДА УІНП для фахівців обласних прокуратур, спеціалізованих прокуратур у сфері оборони, районних судів, апеляційних судів.

Забезпечено стале наповнення фондів ГДА УІНП – розроблено графік приймання-передавання профільних документів і прийнято від установ- розпорядників 11288 одиниць зберігання. Основний масив документів надійшов від восьми обласних прокуратур: Вінницької, Волинської, Кіровоградської, Полтавської, Чернігівської, Хмельницької та двох прифронтових – Запорізької і Харківської областей, а також від Офісу Генерального прокурора, двох спеціалізованих прокуратур в сфері оборони

Південного і Центрального регіонів та від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.

Для перспективного поповнення фондів ГДА УІНП через Державну судову адміністрацію України ініційовано уточнення даних про кількісні показники наявних у архівних підрозділах установ суду документів репресивних органів. Опрацьовано інформацію від 112 судових установ центрального, обласного, районного та місцевого рівнів з 21 області України; надано методичну та консультативну допомогу щодо підготовки до передачі документів репресивних органів працівникам архівних підрозділів місцевих та апеляційних судів Вінницької, Волинської, Запорізької, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Харківської, Хмельницької, Чернігівської областей.

Забезпечено вільний віддалений доступ до документів із фондів ГДА УІНП шляхом створення комплексу цифрових копій документів 459 справ. У 2025 році до програмного комплексу ARCHIUM завантажено 42877 файлів цифрових копій документів, які представлені на Міжархівному пошуковому порталі.

У 2025 році розроблено й розміщено на сайті ГДА УІНП дві електронні виставки: «100-річчя Музею визвольної боротьби України в Празі» та «Незнищене “Слово”» – про репресованих мешканців харківського будинку «Слово». Продовжувалось експонування фотодокументальних виставок «Визволення? Окупація!» (міста Дніпро, Олександрія, Кропивницький, Долинськ, Ніжин, с. Компаніївка Онуфріївка) та «Комунізм = рашизм» (м. Глухів).

Використання коштів державного бюджету

Український інститут національної пам’яті отримує фінансування з державного бюджету за двома бюджетними програмами:

1. за КПКВК 3809010 «Керівництво та управління у сфері відновлення та збереження національної пам'яті» в сумі 36 936,3 тис. грн, касові видатки становили 36 361,7 тис. грн;
2. за КПКВК 3809020 «Заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву УІНП» затверджено асигнування в сумі 32 988,5 тис. грн, касові видатки становили 32 235,8 тис. грн, з них:

на заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, проведені Інститутом, затверджено асигнування у розмірі 2 100,0 тис. грн; асигнування були відкриті на суму 1 929,8 тис. грн., відповідно до цього проведено 28 заходів. З них у звітному році профінансовано заходи на суму 1 922, 7 тис. грн;
на забезпечення діяльності архіву використано 3 762,5 тис. грн із 4 124,7 тис. грн затверджених;
на забезпечення діяльності музею використано 26 550,6 тис. грн із 26 763,8 тис. грн затверджених.

Організаційна інформація

Штатна чисельність Інституту станом на 31.01.2025 становила – 71 одиницю, з них 67 державних службовців. До категорії «А» належать 4 посади (Голови Інституту, першого заступника Голови, заступника Голови та заступника з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO), до категорії «Б» – 20 посад керівників структурних підрозділів та їхніх заступників, до категорії «В» – 43 посади головних спеціалістів.

Апарат Інституту складається з 9 самостійних структурних підрозділів:

4 управлінь (наукового та інституційного забезпечення; популяризаційної роботи та меморіальних заходів;
забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ;
комунікацій, цифрових проектів та аналітичного забезпечення) 3 відділів (планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності;
управління персоналом та документообігу;
правового забезпечення) 2 Секторів (внутрішнього аудиту; господарського забезпечення) та окремо виведеної одиниці: головного спеціаліста з питань запобігання корупції.

Робота з відкритими даними

На виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI та постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» в Інституті забезпечується постійне оприлюднення та оновлення наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Забезпечено оприлюднення інформації у формі відкритих даних. Підготовлено інформацію, що стосується публічної інформації у формі відкритих даних про стан виконання заходів з реалізації плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2023 – 2025 роках, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів від 17 листопада 2023 р. № 1049 за І та ІІ квартал 2025 року. Підготовлено наказ «Про організацію роботи щодо оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних».

Підготовлено звіт про виконання у 2025 році Плану дій з розвитку політики відкритих даних в Українському інституті національної пам’яті на 2024–2025 роки». Створено нові набори відповідно до Переліку:

Інформація про отримане майно (обладнання, програмне забезпечення) у рамках міжнародної технічної допомоги;
Інформація про нормативно-правові засади діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;
Інформація про фондову колекцію Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності (набір складається з двох таблиць: фондова колекція Музею систематизована по групах зберігання та налічує 21 групу, фондова колекція розділена на: основну (5826 предмети) та науково-допоміжну (1769 предмети). Дані набори переведені у формат CSV та завантажені на Порталі.

На даний час набори знаходяться на модерації в Міністерстві цифрових трансформацій України.

Підготовлено звіти за результатами моніторингу оприлюднення та оновлення наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником яких є Український інститут національної пам’яті, на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних за ІV квартал 2025 року, І, ІІ та ІІІ квартал 2025 року. Відповідно до Переліку наборів даних, затверджених наказом Інституту від 20.01.2025 року № 7-адм підготовлено та завантажено у форматі CSV оновлені ресурси (три таблиці: довідник підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Інституту, довідник структурних підрозділів Інституту та довідник посадових осіб Інституту) до набору даних «Довідник підприємств, установ (закладів) та організацій розпорядника інформації та підпорядкованих йому організацій, у тому числі їх ЄДРПОУ, офіційних веб-сайтів, адрес електронної пошти, номерів телефонів, місцезнаходження».

Також оновлено набори:

Інформація про діяльність Національної комісії з реабілітації, Інформація про нормативно-правові засади діяльності;
«Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації»; «Звіт про задоволення запитів на публічну інформацію».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21.10.2015 р. № 835, наказу Інституту «Про організацію роботи щодо оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних» від 20.01.2025 року № 7-адм та наказу Інституту від 26.09.2025 року № 71-адм «Про проведення інформаційного аудиту» з 01 по 24 жовтня 2025 року в Інституті був проведений інформаційний аудит, який складався з двох частин: віддаленого інформаційного аудиту (І етап аудиту, який передбачає віддалене дослідження публічної інформації шляхом дослідження анкет, які заповнються посадовими особами (працівниками) суб’єкта інформаційного аудиту, оприлюдненої публічної інформації, у тому числі, у формі відкритих даних) та очного інформаційного аудиту (ІІ етап аудиту – інтерв’ю, який передбачає проведення структурованого згідно з методологією інтерв’ю з посадовими особами (працівниками) суб’єкта інформаційного аудиту, перегляд інформації, доступу до баз даних, інтерфейсів програмних комплексів, отримання зразків даних на їхніх робочих комп’ютерах).

За результатами проведеного аудиту підготовлено звіт та створено ресурс «infoAudit2025» набору даних «Результати інформаційного аудиту» та розмістити його на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Організація кадрової діяльності

У зв’язку із збройною агресією російської федерації та запровадженням в Україні воєнного стану конкурси на заміщення вакантних посад державної служби відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністаїни від 25.03.2016 №246 призупинені на період дії воєнного стану.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану», частини п’ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» відбулись наступні призначення на посади державної служби.

Призначення та звільнення в 2025 році:

призначено 11 державних службовців;
звільнено 8 державних службовців;
працівників: 4 призначення та 3 звільнення .

Проходження терміну випробування та призначення рангів державним
службовцям:

9 державних службовців пройшли випробування;
4 державним службовцям присвоєно ранг державного службовця
за результатами випробування для вперше призначених;
1 державному службовцю, який пройшов випробування та якому
присвоєно ранг державного службовця за результатами випробування в
рамках категорії посади;
1 державному службовцю присвоєно ранг державного службовця при
призначенні в рамках категорії посади;
12 державним службовцям присвоєно чергові ранги.

Розробка проєктів розпорядчих актів, що стосуються питань управління персоналом, трудових відносин та державної служби

Розроблення проектів розпорядчих актів, що стосуються питань управління персоналом, трудових відносин та державної служби: протягом 2025 року Відділом управління персоналом та документообігу підготовлено 346 наказів, з них:

накази з адміністративно-господарських питань – 73,
з особового складу – 79,
накази про відпустки – 128,
накази про відрядження – 66.

Реєстрація та облік документів

Документообіг Інституту здійснюється виключно в системі електронного документообігу. Також Інститут приєднаний до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, відтак обмін документами з іншими органами виконавчої влади здійснюється виключно в електронному вигляді (крім документів, щодо яких окремими нормативними актами затверджено інший режим).

Реєстрація та облік документів: документообіг Інституту здійснюється виключно в системі електронного документообігу.

Також Інститут приєднано до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, відтак обмін документами з іншими ОВВ здійснюється виключно в електронному вигляді (крім документів, щодо яких окремими нормативними актами затверджено інший режим). Організація електронного документообігу покладається на відділ управління персоналом та документообігу.

Упродовж року до Інституту надійшло:

службової кореспонденції – 3279;
звернень громадян – 662;
запитів на публічну інформацію – 81;
вихідної кореспонденції – 3598.

За допомогою системи СЕВ ОВВ:

отримано – 1800 листів;
відправлено – 2264 листів.