Службі у Збройних Силах присвятив понад три роки життя.
Дмитро став до лав українського війська у травні 2020 року.
Його бойовий шлях пов’язаний з Донеччиною — тут він брав участь в Операції об’єднаних сил з кінця 2020 року до перших місяців 2022-го і продовжив боронити Україну після початку широкомасштабної агресії РФ.
Захисник загинув поблизу Часового Яру трохи більше ніж за місяць до свого 28-річчя.

Дмитро народився 14 вересня 1995 року в Савинцях на Харківщині. До 2012 року навчався в загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №1, потім вступив до Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка.
6 травня 2020 року 24-річного Дмитра призвали на військову службу, де з 17 грудня 2020 він понад рік до великої війни брав участь в Операції об’єднаних сил.
У 17-й окремій танковій бригаді (нині 17-та окрема важка механізована Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка) військовий служив на посаді механіка лісопильного відділення інженерно-технічного взводу, що входив до інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення.

9 серпня 2023 року поблизу Часового Яру Бахмутського району Донецької області Дмитро загинув унаслідок поранень, несумісних із життям. 13 серпня захисника поховали в рідних Савинцях.
4 листопада 2023 року Дмитра Агеєва посмертно відзначили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест». Цією відзнакою нагороджують рядових, сержантів і старшин за мужність і успішне виконання завдань під час бою.
Ім’я захисника внесено до Книги пам’яті Савинської громади Харківської області.
Слава і шана!
Антон Печерський
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform