Пам’яті старшого солдата Віктора Маслова

Загинув від кулі снайпера.

Віктор народився у Прилуках Чернігівської області. Закінчив вісім класів школи і пішов до професійно-технічного училища. Згодом була служба в армії і майже два роки війни в Афганістані, з якої, за словами батька Олега Миколайовича, Віктор так і «не вийшов».

- Коли почалося (російська збройна агресія в Україні у 2014 році – авт.), він сказав: «Я піду». Я йому: «Вітю, тобі що – Афгану мало?..» В нього 28 виходів «на караван» (бойових виходів – авт.) було. І це за рік і вісім місяців! Кажу: «Ти по горах не набігався?» Він за своє: «Піду!» І пішов, – розповів чоловік.

У 2016 році Віктор підписав контракт з 25-ю окремою повітрянодесантною бригадою.

– Рік там прослужив… Вони стояли в Торецьку. Потім пішов у відпустку. Навіть не закінчилася вона у нього. І оце десь у вересні 2017-го зателефонували йому, сказали: швиденько давай, повертайся в частину. Потім телефонує: «Ми в Авдіївці». У Віктора 11 листопада день народження був… А 29 листопада у Прилуках по радіо сказали, що загинув мій син. Я у військкомат зателефонував… Там підтвердили і сказали, що поїхали його забирати.

За словами батька, влітку 2018 року до Прилук приїжджав ротний Віктора.

– Я його спитав, як все сталося. Він розповів, що було бойове зіткнення, у кулеметника заклинив кулемет. Віктор віддав йому свій автомат і почав лагодити кулемет. І тільки його зробив, як ворожий снайпер вистрілив…

Указом Президента України №42/2018 від 26 лютого 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку», Віктор Маслов нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Євген Проворний

Фото: Цензор.НЕТ

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform