22 січня, до Дня Соборності України, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбулась публічна дискусія «Відстояти Соборність: чому в 1919-му не вдалося і що робити, щоб вийшло зараз?» за участі відомих українських істориків та військовослужбовців Сил оборони України.
Цього дня з різницею в рік відбулось дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки, яке сталося у 1918 році, та проголошення Акта Злуки українських земель, що відбулося 1919-го.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги, а Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, боремося з російськими агресорами, створюємо знакове і важливе, адже ціль у нас спільна: незалежна, демократична і соборна Україна.
Саме тому гаслом цьогорічного відзначення Дня Соборності Український інститут національної пам’яті запропонував означити фразу: «Наша єдність – наша зброя!».
«Головний урок столітньої давнини досі актуальний – ми не можемо собі дозволити неправильно розставити пріоритети. Ми не можемо собі дозволити забути, чим для нас обернулася поразка сто років тому. А обернулася вона тим, що ми втратили мільйони людей, втратили час, упродовж якого могли б бути щасливішими наші дідусі й бабусі, наші батьки. Тому на кону сьогодні дуже багато», – сказав голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.
Також він додав, що ми не маємо права програти у сьогоднішній війні, тому що третього шансу на свою незалежну державу може не бути.
Докторка історичних наук та дослідниця української еміграції Валентина Піскун зауважила, що одними з головних причин втрати Соборності під час Української революції 1917-1921 років стали колабораціонізм з Росією та загравання з більшовиками.
«Я дуже люблю досліджувати історію на персональному рівні. Наприклад, міністр закордонних справ УНР Олександр Шульгін відреагував на появу Соборності наступним чином: “Ми маємо дбати не лише про територіальну соборність, як єдність усіх українців, де б вони не жили. Ми маємо думати і дбати про соборність, яка не дасть ворогові нас розділити з середини і захопити ззовні», – зазначила історикиня.
Своєю чергою модератор дискусії та співробітник Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський зауважив, що від моменту проголошення УНР і до 1992 року була тяглість української держави завдяки українському уряду в екзилі, який у 1992 році передав символи державної влади уряду відродженої української держави.
Завершився захід акустичним концертом соліста гурту «Тінь Сонця» та військовослужбовця Сил оборони Сергія Василюка. Музикант зазначив, що «Соборність можлива лише з тими, хто за національну ідею не на словах, а у своїх справах». Серед виконаних пісень, особливо щемкою була пісня «Додому», яку Василюк присвятив присутній на заході дівчині Ользі, чия сім’я прихистила бійців ЗСУ в Костянтинівці, надавши два власних будинки.
Фото: Музей Майдану