Український інститут національної пам’яті отримав шість змістовних відгуків від громадян. Цього тижня фахівці Інституту офіційно передадуть їх на розгляд робочій групі з розроблення концепції.
«Ми опрацювали отримані упродовж жовтня-листопада листи. Більшість із них містять розгорнуті змістовні пропозиції, які ми систематизували та передамо на розгляд авторів концепції», – говорить начальниця відділу аналізу тоталітарних режимів, координаторка обговорення Вікторія Яременко.
Серед пропозицій від громадян були, зокрема, й такі:
У частині пропозицій містилася критика ідеї розташувати два музеї в одній споруді, є уточнення щодо форматів музею і меморіалу та їхнього поєднання.
Деякі громадяни, які взяли участь в електронному обговоренні, наголосили на доцільності використання формату діалогу та конструктивному підході до розв’язання проблемних питань довкола Бабиного Яру між долученими сторонами. Дехто навпаки закликає, щоб документ більш чітко врегульовував спірні питання довкола простору.
«Дякуємо всім, хто долучився до обговорення. Звісно, ми очікували активнішої участі з огляду на чутливість і резонансність теми. Проте робота над концепцією продовжується. У найближчі пів року проходитимуть також консультації з експертами. З кожним раундом консультацій концепція стає вивіренішою. Тож сподіваємося, що завдяки зусиллям і включеності багатьох людей передамо уряду якісний документ, який задаватиме загальну рамку для всіх ініціатив з меморіалізації Бабиного Яру», – зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
Нагадаємо, електронне обговорення Концепції комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру тривало з 12 жовтня до 10 листопада 2021 року. Документ розробила робоча група при Інституті історії України Національної академії наук, створена у 2017 році на виконання Указу Президента України та рішення уряду. До неї увійшли історики, фахівці музейної справи, архітектори, юристи. Концепція пройшла рецензування у понад 40 науковців з усього світу.
Що пропонує концепція – коротка довідка.