«Локальна пам'ять»: Деколонізаційні процеси на Житомирщині та Полтавщині, а також інші новини регіонів
13 червня на сесії Харківської міської ради депутати ухвалили рішення щодо перейменування трьох вулиць та надали назву скверу в межах очищення топонімічного простору міста від маркерів русифікації та колоніалізму.
Вулиці Плеханівська, Державінська та Броненосця "Пьотьмкіна" названо на честь українських захисників Георгія Тарасенка, Дмитра Коцюбайла та Олега Громадського. А також присвоємно скверу по вулиці Конторській ім'я Владислави Черних.
Також депутати прибрали присвяту російському письменнику Максиму Горькому з назви Центрального парку, який тепер називається Центральний парк культури і відпочинку.
У селі Загребелля Чорнухинської громади та місті Решитилівка Полтавської області демонтували пам'ятники комуністичничному ідеологові та письменникові Максиму Горькому.
Обидві скульптури демонтовано комунальними службами у законний спосіб і наразі йдуть перемовини про перенесення їх до спеціального музейного простору в Спащанському лісі міста Путивль на Сумщині.
У селі Святівка Градизької громади та селі Великий Кобелячок Новосанжарської громади Полтавської області демонтували комуністичну символіку з публічного простору.
У селі Святівка така смиволіка розташовувалась на пам'ятнику радянського періоду, а у Великому Кобелячку на фасаді будівлі комунальної власності.
У Полтаві відбувся демонтаж вуличних показчиків із застарілими назвами, які були змінені в процесу декомунізації топомоніміки міста.
Зокрема, по вулиці Стрітенська змінено табличку під назвою «Вулиця Комсомольська». По вулиці Симона Петлюри – «Артема». По вулиці Соборності – «Жовтнева». По вулиці В’ячеслава Чорновола – «Куйбишева». По вулиці Раїси Кириченко – «Рози Люксембург», а по провулку Петра Болбочана – «Червоний».
У місті Кременчуг Полтавської області демонтували низку елементів ралдянської символіки та пропаганди.
З фасаду Кременчуцького будинку культури і творчості демонтували пам'ятну дошку на честь російського більшовика Івана Котлова. Також демонтовано меморіально-анатоційну дошку на честь радянського письменника та пропагандиста Андрія Головка.
Депутати Решитилівської міської ради перейменували 63 вулиці та провулки Решитилівської міської громади, які пов'язані з радянським чи російським імперськими минулим.
У Решетилівці зокрема з'явились вулиці Василя Стуса (колишня Лермонтова), Леоніда Товстухи (колишня Паризької комуни), Пилипа Орлика (колишня Челюсткінців). Також перейменувані вулиці у таких селах громади: Дружба, Шамраївка, Бакай, М'якенівка, Пустовари, Литвіинівка, Остап'є, Нове Остапове, Запсілля, Прокопівка, Шкурупіївка, Покровське, Шевченкове, Лобачі, Мушти, Литвинівка та Уханівка.
У Полтавському державному медичному університеті експонується фотордокументальна виставка Українського інституту національної пам'яті «УПА – відповідь нескореного народу».
Ця виставка, шо створена УІНП спільно із Центром досліджень визвольного руху, Національним музеєм-меморіалом «Тюрма на Лонцького», Галузевим державним архівом Служби безпеки України, розповідає про боротьбу Української повстанської армії проти нацистського та російсько-комуністичного режимів.
В мабутньому виставка експонуватиметься у інших навчальних закладах Полтави.
В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.Грушевського відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція «Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етно-культурний та релігійний виміри».
Керівник Південного міжрегіонального відділу Сергій Гуцалюк виступив з вітальним словом перед учасниками конференції, де наголосив на важливості організації та проведення дискусій в умовах війни.
До роботи конференції долучилися провідні науковці, краєзнавці, дослідники. У рамках роботи конференції відбувся круглий «Цивілізаційні та регіональні виміри війни Росії проти України: суспільно-політичний, гуманітарний, міжнародний контексти».
1 червня у Одеській національній наукової бібліотеці відбувся круглий стіл «Краєзнавство як чинник національно-патріотичного виховання: досвід культурних та освітніх інституцій».
Учасникам круглого столу об'єдналися задля обговорення питань національно-патріотичного виховання, розгляду теоретичних і практичних аспектів участі інституцій у реалізації політики пам’яті в Україні.
Співробітниця Південного міжрегіонального відділу УІНП Уляна Громович наголосила на важливості обговорення у колі фахівців різних напрямків досліджень, де краєзнавство виступає важливою складовою національно-патріотичного виховання, засобом збереження пам'яті народу, спадкоємності національних традицій.
8 червня в Одесі відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки на фасаді будівлі ліцею №1, де вчився захисник України Артур Савельєв.
Старший кулеметник полку "Азов" Національної гвардії України Артур “Гамп” Савельєв загинув 2 березня 2022 року під час героїчної оборони Маріуполя. Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ст. посмертно.
Меморіальну дошку відкрила мама Героя Діана Савельєва а також однокласники хлопця, його друзі…
На церемонії були присутні також представники Українського інституту національної пам’яті, Міністерства у справах ветеранів України, представник Уповноваженого у справах зниклих безвісти, командування Південного командування Національної гвардії України, педагогічний колектив школи, представники Veterans HUB ODESA та ГО “Серця матерів Одещини”.
7-8 червня 2023 року, у "HUB Місто змістів" відбувся дводенний просвітницький семінар "Історія - (не) пропаганда. Війна за минуле" для музейників, бібліотекарів, вчителів історії та захисту України, заступників директорів із виховної роботи закладів освіти Вінницької області.
Метою семінару було висвітлення героїчної боротьби Українського народу за утвердження суверенітету власної держави, ідеалів свободи, соборності; подолання російської імперської та комуністичної історичної спадщини, популяризація та переосмислення історії України, музеєфікація сучасної російсько-української війни та вшанування борців за незалежність України.
Під час заходу говорили про переосмислення минулого та подолання російської історичної пропаганди як важливі складові інформаційної безпеки та зміцнення української державності. Про національну пам’ять: чому це важливо для освітнього та виховного простору? Проєкти Українського інституту національної пам’яті для музейників, бібліотекарів і освітян, історію державотворення та боротьби за незалежність у ХХ–ХХІ століттях: регіональні особливості та змісти, реекспозицію й оновлення музеїв відповідно до викликів часу: з чого починати та як втілити? Музеєфікацію сучасної російсько-української війни.
Модератором заходу виступила завідувачка сектору методичної роботи УІНП Ганна Байкєніч.
Спікерами семінару виступили співробітники Українського інституту національної пам'яті - Олена Охрімчук, Ганна Байкєніч, Олексій Серветнік; Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності - Леся Онишко та Катерина Романова; Музею Вінниці - Олександр Федоришен, Сергій Гула та Євгеній Сафар'янс.
Також, для учасників семінару, співробітник УІНП Олексій Серветнік провів екскурсію виставкою “Рашизм - це…”, яка експонується на Європейській площі Вінниці та виставкою «Європейська площа: простір (не) пам’яті» від співробітника Музею Вінниці Сергія Гули. Згодом, учасники завітали до Меморіалу борців з нацизмом у м. Вінниці та Історико-меморіального комплексу пам’яті жертв нацизму у смт Стрижавці Вінницького району.
У селі Покалів Овруцької громади на Житомирщині було демонтовано пам'ятник міцевим більшовикам, які в 1917 році встановлювали в регіоні радянську владу.
На місці пам'ятника відкрили виставка «Герої не вмирають, доки пам'ять про них жива», що розповідає про п’ятьох уродженців села, які захищали суверенітет України і загинули під час російсько-української війни: Анатолія Грищука, Олександра Березовського, Михайла Казімірчука, Анатолія Корсуна та Миколи Дивака. Виставка була створена в рамках адвокаційного проєкту «Не забудемо і не пробачимо», що реалізується кіноклубом документального кіно Docudays UA при Покалівському ліцеї.