Виконувач обовʼязків голови Інституту Максим Ярмистий прозвітував про діяльність установи у 2022 році

Публічний звіт про роботу Українського інституту національної памʼяті у 2022 році відбувся 22 лютого 2023-го в інформаційному агентстві «Укрінформ». З повним текстом звіту можна ознайомитися на сайті УІНП.

У 2022 році в умовах воєнного стану команда Інституту виконала 87% Плану роботи.

«Широкомасштабне російське вторгнення й те, що країна-агресор активно використовує історичні міфи для обґрунтування й виправдання вторгнення, спонукало Інститут посилити роботу, спрямовану на протидію російській дезінформації», – говорить виконувач обовʼязків голови Максим Ярмистий.

Відтак, ключовими напрямками роботи у 2022 році стали:

• інформаційна підтримка сил спротиву, зокрема з тем, які стосуються сфери діяльності Інституту;
• подолання міфів та популяризація історії;
• переосмислення російської імперської та радянської тоталітарної спадщини й робота з її символами у публічному просторі;
•  збереження памʼяті про російсько-українську війну, її перебіг, жертв і героїв.

Зокрема, в межах інформаційної підтримки спротиву широкомасштабній російській агресії Інститут разом із партнерами реалізував 3 виставкові проєкти. Усього впродовж року експонувалося 5 банерних виставок у 8 містах.

Для фіксації фактів і перебігу російсько-української війни від 24 лютого 2022 року Інститут спільно з Українською жіночою вартою запустив інтерактивну карту Ukraine War Today та переорієнтував фокус аналітичних кейсів, які публікуються на платформі Віртуального музею російської агресії.

Також Інститут працював над загальним концептуальним наративом щодо меморіалізації місць пам’яті російсько-української війни та над пілотним проєктом меморіалізації місць пам’яті в Київській області («Дорога памʼяті»). Робота продовжується у 2023 році.

Одним із традиційних важливих напрямів роботи Інституту є запис, зберігання та надання доступу до  усноісторичних свідчень про знакові події новітньої історії. Онлайн-платформа Архіву усної історії тимчасово закрита для вільного доступу з міркувань безпеки. Проте Інститут продовжив записувати й приймати на зберігання записи свідчень. У 2022 році у фокусі була саме фіксація та зберігання свідчень про широкомасштабний етап російсько-української війни.

Внаслідок широкомасштабного вторгнення Росії в Україну різко зріс суспільний запит на усунення з публічного простору топонімів та символів, повʼязаних не лише з комуністичним тоталітарним режимом, але й з російською імперською політикою. Це актуалізувало осмислення спадщини Російської імперії та роботу з її символікою в публічному просторі (деколонізацію). Інститут брав участь у створенні та супроводжував роботу Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики України з питань подолання наслідків русифікацій й тоталітаризму (рекомендації Ради). Станом на кінець 2022 року співробітники Інституту підготували 611 листів із рекомендаціями та розʼясненнями на цю тему.

Також Інститут підготував пропозиції до проєкту постанови Верховної Ради України «Про відновлення історичних топонімів Криму, в тому числі тих, які були змінені внаслідок злочину геноциду, здійсненого режимом СРСР проти кримськотатарського народу». 678 населених пунктів включено до пропозицій перейменування/повернення історичних назв.

Деякі напрямки роботи Інституту в 2022 році в цифрах:

• Інститут взяв участь у відзначенні 11 державних свят і днів памʼяті та інформаційно підтримав близько 40 памʼятних дат.
• Створив у співпраці з партнерами та/або презентував 20 відепродуктів.
• Провів понад 50 заходів із популяризації історії.
• Виступив співорганізатором 2 наукових конференцій, долучився до 9 наукових заходів.
• Співробітники Інституту взяли участь у роботі 58 комісій, робочих груп, дорадчих органів.

Інститут продовжує забезпечувати роботу Національної комісії з реабілітації. У звʼязку з широкомасштабним вторгненням Росії Національна комісія змогла відновити роботу лише влітку. Упродовж року відбулися 3 засідання (із 21-го по 23-тє). Члени Національної комісії розглянули 488 заяв. 381 особу реабілітовано, 58 визнано потерпілими від репресій.

Інститут працював над Планом відновлення України, зокрема, організував роботу підгрупи «Національна пам’ять». А також створив міжвідомчу робочу групу щодо тестування з історії української державності кандидатів на посади державної служби.

У сфері управління Інституту перебувають дві установи: Національний музей Революції Гідності та Галузевий державний архів УІНП (Архів національної памʼяті).

20% співробітників Інституту, в тому числі голова, перебувають у складі Сил оборони України.

Детальніше про роботу Інституту та її результати – у долученій презентації та в тексті звіту.

Фото вгорі: Укрінформ