Воїну назавжди 45 років.
Роман народився на Донеччині. У 2014 році, рятуючись від жахіть «руського міра», родина виїхала до Львівської області. Там чоловік перетворив на джерело доходу своє захоплення — створення казкових фігурок для ландшафтного дизайну.

Попит ріс, але плани майстра зруйнувала повномасштабна війна.
Восени 2022 року Роман приєднався до Залізної бригади. Служив у механізованому батальйоні, згодом опанував фах оператора радіоелектронної боротьби у підрозділі РЕБ.
«Скромний, безвідмовний, цілеспрямований і надійний. З тих, хто багато не говорить, а мовчки працює, - розповідає командир підрозділу. - Справжній фронтовий трудяга».
Побратими додають: попри небалакучість, Роман був товариським і мав тонке почуття гумору. Його влучні жарти у моменти небезпеки розряджали напругу та додавали оптимізму.
Молодший сержант Роман Косьяненко загинув 11 жовтня 2026 року під час бойового завдання на Харківщині, неподалік села Колодязне, внаслідок удару ворожого FPV-дрона.

Поховали захисника з військовими почестями на Алеї Героїв Центрального кладовища міста Берестин Харківської області, де мешкають його рідні.
Ігор Петрук
Фото: 3 окрема важка механізована Залізна бригада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform