У Бабиному Ярі відбулися пам’ятні заходи до 80-х роковин масових розстрілів. ФОТОРЕПОРТАЖ
У 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру пам’ять близько 100 тисяч жертв масових розстрілів вшанували Президент України Володимир Зеленський, міський голова Києва Віталій Кличко, церковні та релігійні ієрархи, міжнародні делегації і тисячі киян та гостей міста.
Вшанування пам’яті розпочалося вранці 29 вересня: Президент Володимир Зеленський поклав квіти до пам’ятника загиблим киянам та військовополоненим і встановив лампаду біля пам’ятного знака «Менора». Згодом пам’ять жертв Бабиного Яру вшанував міський голова Києва Віталій Кличко.
Опівдні міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко разом із головою Українського інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем, виконуючою обов’язки генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою та директором Представництва Світового Конґресу Українців в Україні Сергієм Касянчуком запалили символічний вогонь пам’яті біля пам’ятника загиблим киянам та військовополоненим.
«Історія живе, поки її вивчають та пам’ятають. Так воно і є, адже чим більше проходить часу з тієї чи іншої події – тим менше ми про неї знаємо. Особливо коли зникають очевидці та ті, хто жив у той час. Тому важливо робити усе, щоб пам’ятати трагедію у Бабиному Яру. Вшановуючи пам’ять загиблих», – наголосив міністр Олександр Ткаченко.
Упродовж 29 вересня вшанувати пам’ять жертв масових розстрілів прийшли кілька тисяч киян та гостей столиці з квітами, лампадками й камінням, яке за єврейською традицією кладуть до пам'ятників. До вшанування долучилися представники православних та юдейських релігійних спільнот, громадських організацій та гості з-понад десяти країн світу. Бабин Яр цього дня відвідали десятки груп школярів, яким вчителі розповіли про трагічні події, що відбулися тут 80 років тому.
У межах меморіальних заходів, які організували Національний заповідник «Бабин Яр», Український інститут національної пам'яті, Інститут історії України НАНУ за підтримки Свiтового Конґресу Українців, всім охочим роздали понад 1500 камінців та понад 1000 лампадок для вшанування жертв трагедії.
Охочі віддати шану загиблим, які не мали змоги відвідати Бабин Яр, долучалися до вшанування пам'яті онлайн на сайті babynyar.memorial. За трохи більше, ніж добу, онлайн запалили понад 1200 лампадок та поклали понад 1100 камінців.
О 20:30 29 вересня відбулася міжрелігійна молитва за жертв Бабиного Яру, яку, зокрема, провели Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав, головний рабин України й Києва Моше Реувен Асман, вікарій Київської єпархії Української Православної Церкви у єдності з Московським патріархатом єпископ Вишневський Спиридон, головний рабин Києва й України громад прогресивного юдаїзму Олександр Духовний.
«Цими меморіальними жестами та подіями ми вшановуємо пам’ять людей, які загинули в Бабиному Ярі 29–30 вересня 1941 року та впродовж двох років нацистської окупації Києва. Насамперед 29–30 вересня ми говоримо про 33 771 єврея, яких нацисти розстріляли тут за ці два дні в 1941 році. Це великий біль для української спільноти, великий біль для єврейської громади по всьому світу. Дуже символічно, що у вечір з 29 на 30 вересня ми зібралися тут. Тому що для людей, які 80 років тому були тут, це була ніч страху. За перший день розстріляли 22 тисячі людей. Решту залишили тут недалеко, де вони пережили цю пекельну ніч, вже знаючи, якою буде їхня доля. Дуже важливо, що сьогодні тут зібралися представники різних конфесій – православні, юдеї, – щоб згадати. Щоб ми з вами у цьому просторі-часі опинилися трохи ближчими до тих людей, яких зневажили, чию гідність і чиї права порушили», – зауважив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, відкриваючи молитовний захід.
Головний рабин України й Києва Моше Реувен Асман наголосив, що все почалося з нацистської політики ненависті, яку багато хто в Європі недооцінив, і це призвело до мільйонів жертв. Він також закликав помолитися не лише за загиблих, а й за праведників – українців та представників інших національностей, які рятували приречених на смерть, ризикуючи власним життям і життям рідних.
«Ми тут зібралися не тільки для того, щоб пам’ятати, а щоб вшанувати життя. Це земля трагедії, а я хочу, щоб наша земля була землею радості та єдності. Кращим монументом всім тим, хто був розстріляний у Бабиному Ярі, є вільна, єдина, милосердна, справедлива Україна», – сказав головний рабин Києва й України громад прогресивного юдаїзму Олександр Духовний.
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній відзначив, що пам’ятні заходи у Бабиному Ярі наприкінці вересня вже стали традицією для київської громади та українського суспільства, і прочитав молитву за всіх невинно вбитих.
«У 80-ті роковини страшної ночі, ночі смерті, вбивства, жаху, прислухаймося до голосу, який з Бабиного Яру волає до неба. Це голос наших братів. Бо перш ніж ми є християнами, юдеями, мусульманами, українцями, євреями, росіянами, – ми є людьми. І в іншій людині ми нашим Творцем покликані бачити свого брата… Послухаймо цей голос і разом із ним скажімо Україні та світові: «Ніколи більше!», – закликав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.
Єпископ Вишневський Спиридон зачитав звернення предстоятеля Української Православної Церкви у єдності з Московським патріархатом Онуфрія.
Вшанування пам’яті продовжується 30 вересня. До 19:00 кожен охочий може прийти до Бабиного Яру та біля різних пам’ятників на території заповідника взяти символічні камінці й лампадки, щоб покласти до меморіальних місць. Офіційні заходи з вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру тривають в Україні до 6 жовтня. Кожен може здійснити символічне вшанування пам’яті онлайн на сайті babynyar.memorial.
Відеозапис міжрелігійної молитви: https://youtu.be/5ii6ZrQSZEQ
Історична довідка
Бабин Яр – це місце пам’яті, яке стало відомим на весь світ символом нацистських злочинів проти цивільного населення під час Другої світової війни, символом Голокосту.
29–30 вересня 1941 року нацисти вбили тут майже 34 тисячі киян лише через те, що вони – євреї. Це було одним із найбільших масових вбивств цивільних, вчинене нацистами під час Другої світової війни.
Під час війни у Бабиному Яру вбивали та ховали не лише євреїв. Упродовж двох років німецької окупації тут розстрілювали і закопували цілі групи людей або окремих осіб, які також вважалися ворогами нацистів. Зокрема, за расовими та політичними мотивами нацисти вбивали також ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору. Починаючи з серпня 1943 року, заковані у кайдани в’язні Сирецького табору викопували та спалювали тіла розстріляних у Бабиному Яру.
Загальну кількість жертв оцінюють приблизно у 100 тисяч людей.
Фото: Андрій Крепких