Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович прозвітував про діяльність установи у 2021 році
Публічний звіт відбувся 23 лютого в інформаційному агентстві «Укрінформ». З текстовою версією документа і презентацією можна ознайомитися на офіційному сайті інституту.
У 2021 році інститут виконав 94% плану роботи на рік. Пріоритетно команда УІНП працювала над підвищенням інституційної спроможності та якості роботи з місцями пам’яті; реалізувала проєкти у сфері забезпечення права на правду; посилила військово-цивільне співробітництво; зміцнювала міжнародні зв’язки з інституціями, які працюють із дотичними темами за кордоном. Традиційно у фокусі уваги інституту залишалася робота над засудженням тоталітарних практик, осмисленням їхніх наслідків та подоланням травм, а також промоція ключових історичних наративів як всередині країни, так й у світі. А також у 2021 році ми завершили серію 4-річних відзначень століття подій та вшанування постатей Української революції 1917–1921 років.
Зокрема, минулого року інститут презентував два масштабні проєкти – онлайн-платформи «Віртуальний музей російської агресії» та «Архів усної історії».
Віртуальний музей російської агресії – це цифровий інструмент доступу до фактів про агресію Російської Федерації проти України, починаючи з 2014 року. Наразі на порталі працює тематичний блок, присвячений окупації Кримського півострова.
Архів усної історії – це політематичний онлайн-архів усних спогадів, який надає вільний доступ усім зацікавленим до зібраних відео- та аудіосвідчень. Запуск онлайн-архіву підсумував багаторічну роботу зі збору усних свідчень про знакові події в історії незалежної України та української історії XX століття.
У 2021 році Україна на державному рівні відзначила 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру. 29–30 вересня інститут разом з партнерами провів дводенні пам’ятні заходи на території заповідника «Бабин Яр». А також – 3 наукові заходи, присвячені пам’ятанню трагедії Бабиного Яру та Голокосту в українському суспільстві.
Минулого року на рівні держави була запроваджена нова пам’ятна дата – День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, 14 травня.
Загалом упродовж року команда інституту долучилася до відзначення 12 річниць і пам’ятних дат державного рівня.
За рік інститут реалізував 23 видавничі проєкти. Лише в Києві упродовж року діяли 2 виставкові локації УІНП, на яких експонувалося 7 банерних виставок, створених безпосередньо інститутом чи у співпраці з партнерами. Було створено 23 різнопланові відео, зокрема продовжені документальний цикл про дисидентів та проєкт, присвячений пам’яті жінок, які загинули на російсько-українській війні. Відеопродукція інституту поширюється не лише на власних онлайн-ресурсах, її транслюють українські телеканали. А починаючи з минулого року, ролики, створені УІНП, можна побачити у потягах Укрзалізниці.
Упродовж року інститут організував або підтримав 13 наукових заходів. Окремо провів 11 круглих столів на тему деколонізації та розвінчання російських імперських міфів про історію України. Співробітники інституту читали лекції для дипломатів, співпрацювали з бібліотеками, органами місцевого самоврядування, брали участь у роботі комісій.
Ще двома важливими інституційними напрямками роботи є реабілітація несправедливо засуджених і репресованих комуністичним режимом та пошук поховань жертв воєн, політичних репресій і борців за незалежність у двадцятому столітті.
Інститут продовжив забезпечувати діяльність Національної комісії з реабілітації, яка за рік провела 8 засідань, реабілітувала 511 та визнала потерпілими від репресій 267 людей.
Щодо пошуку поховань, то впродовж року інститут забезпечив пошукові роботи у 5 населених пунктах, у результаті яких було знайдено 4 масових та кілька одиночних поховань. Відбулося перепоховання 37 останків. Також команда інституту продовжує наповнювати геоінформаційний каталог «Віртуальний некрополь української еміграції», презентований у 2020 році, та працювати з місцями пам’яті на території України.
У фокусі уваги залишається декомунізація. На цьому етапі робота саме інституту більшою мірою стосується надання роз’яснень щодо виконання декомунізаційного законодавства. Також зусилля спрямовуються на розв’язання складних випадків, насамперед пов’язаних з об’єктами культурної спадщини. У Києві – це, зокрема, монумент Батьківщина-матір і пам’ятник Миколі Щорсу. Також інститут розпочав роботу над аналітичним дослідженням декомунізаційної реформи.
Серед інших напрямків інституційної діяльності установи – співпраця з музеями та освітянами, вшанування загиблих захисників України.
Детально з усіма проєктами та виконаною роботою у кожному з напрямків можна ознайомитися в тексті звіту, який також містить усі необхідні посилання.
Завантажити презентацію повністю
Фото вгорі: Ігор Кромф