«Україна не буде змінювати підходів до опрацювання минулого» – Антон Дробович
Про це голова Українського інституту національної пам’яті сказав 22 лютого в інформаційному агентстві «Укрінформ» у межах серії урядових брифінгів з осмислення актуальних загроз і викликів для української держави.
«Йдеться про намагання в черговий раз розпалити конфлікт довкола історичних тем, – зауважив Антон Дробович, коментуючи апеляцію до історії у виступі президента Росії Володимира Путіна 21 лютого. – Але це не вдасться зробити. Перевага України якраз в тому, що в нас є достатньо просторів для діалогу, дискусій і комунікації щодо складних тем».
«Україну не розділяють складні питання, якщо українці не нехтують діалогом. Це наша сила. У нас немає цензури. У нас держава нікого не називає «іноземними агентами». У нас нема законів, які забороняють наукову дискусію щодо історичної спадщини», – наголосив голова Українського інституту національної пам’яті. Він також підтвердив, що Україна обрала незмінний шлях проговорення складного історичного досвіду, зокрема двадцятого століття:
«Учора наші російські сусіди пригрозили навчити нас декомунізації. Вочевидь, на танках. Ми не потребуємо такої допомоги. Радимо почати з пам’ятників Дзержинському та іншим чекістам у Російській Федерації, осмислення досвіду, звільнення незаконно засуджених політичних в’язнів, зокрема, Юрія Дмітрієва. Україна ж незмінно і послідовно засуджує нацистський і комуністичний тоталітарні режими. І не буде змінювати підходів до опрацювання минулого. Історична правда, повага до людської гідності і прав людини – це ті принципи, на яких ми стоїмо в оцінках нацистського і комуністичного тоталітарних режимів».
Антон Дробович також зауважив, що обидва тоталітарні режими потребують чіткого засудження, та нагадав, що комуністичний тоталітарний режим не був вчасно засуджений на світовому рівні.
«Маємо декілька резолюцій, які засуджують нацизм і злочини нацизму на рівні Генасамблеї ООН, і жодного подібного документа щодо комуністичного тоталітарного режиму. По всьому світу, особливо у Східній Європі, все частіше ставиться питання про необхідність такого засудження на рівні ООН. Ми зі свого боку теж працюємо з фахівцями щодо цього. І звісно звернемося до МЗС щодо роботи в такому ключі, щоб ці злочини визнати і засудити на рівні міжнародної спільноти. Тому що незасуджені злочини повторюються, що ми зараз бачимо».