1894 – народився Юрій Дараган, поет, представник «празької школи»
1894, 16 березня в Єлисаветграді (нині – Кропивницький) народився боєць армії УНР і відомий поет, один із яскравих представників «празької поетичної школи» Юрій Дараган.
Юрій Дараган. Фото: biblio.lib.kherson.ua
Родина Дараганів належала до заможної інтелігенції. Тато Юрія був українцем, крупним залізничним урядовцем, але помер за три місяці до народження сина. В короткому часі мама переїхала на свою батьківщину, в Грузію, де мала чотириповерховий будинок. В Тифлісі хлопчика і хрестили. Юрко з дитинства любив читати, при чому сам зізнавався, що читав «запоєм», Мама, закохана в російську літературу, намагалася навернути і сина на бік Росії, однак марно. Як писав пізніше сам Дараган в листі до Микити Шаповала, він «твердо знав, що він «малорос», нащадок запорізького сотника».
У 9 років Юрій остаточно осиротів, опіку над ним взяла тітка. Після її смерті, в 16 років юнак переїхав до Петербурга до дядька. У Петербурзі познайомився із Брюсовим, Бальмонтом, Блоком. Родичі матері були палкими шанувальниками театру, тому долучали племінника і до цього мистецтва:
Вчився в Тираспольській реальній школі, але не закінчив – почалася Перша світова війна. Юрій пішов до війська, дослужився до чина підпоручника, був поранений.
Події Лютневої революції 1917 року застали його в Петрограді. Уже в травні він увійшов до Петербурзької Української військової ради, а згодом – до лав війська УНР. Спочатку – як командир кулеметної сотні в Житомирській військовій школі, а потім – старшина Кам’янецької школи. Після поразки у визвольних змаганнях разом з іншими вояками у 1920 році інтернований в таборах Польщі (Ланцут, Вадовиці, Каліш) для військовополонених.
Перший свій вірш (російською мовою) Юрій Дараган написав у 14 років – його надрукував часопис «Закавказье». Пізніше ж поет перейшов на українську. Особливо активним став період в еміграції. У 1922-1923 роках Юрій Дараган разом із Євгеном Маланюком в таборі для інтернованих в Каліші видавав часопис «Веселка», де друкував і свої твори.
У 1923 році поет переїздить до Праги, пізніше оселяється в Подєбрадах, бере активну участь в літературному житті української еміграції, входить до Товариства українських письменників «Культ», часто друкується. Вступає до Українського вищого педагогічного інституту ім. Драгоманова. На жаль, закінчити його не вдалося – життя в таборах погано позначилося на його здоров’ї і в поета розвинулися сухоти.
Обкладинка збірки «Сагайдак». Фото: biblio.lib.kherson.ua
Хвороба розвивалася стрімко. Дараган мав багато літературних планів, виступив з ініціативою створення «Товариства взаємодопомоги бувших Українських Вояків» і статут товариства написав власноруч. В його архівах знайдено ще один статут, але вже для «Спілки українських військових демократів» секретарем якої був він сам. Він іще встиг у 1925 році видати перші (і єдину) збірку поезій «Сагайдак» і відсвяткувати своє 32-річчя. А вже 17 березня в санаторії в містечку Нова Вес под Плеші (Nová Ves pod Pleší) поблизу Праги поета не стало.
Поховали Юрія Дарагана на Ольшанському кладовищі в Празі. Через кілька місяців там же поховали прах близького друга поета, скульптора Степана Колядинського. На жаль, ця могила до наших днів не збереглася.