1853 – народився Григорій Цеглинський, педагог, публіцист, драматург

1853, 9 березня у Калуші у сім’ї простого міського чиновника народився Григорій Цеглинський, педагог, публіцист, драматург, директор української гімназії в Перемишлі, депутат парламенту.

Григорій Цеглинський. Фото: nasze-slowo.pl

Коли хлопцеві було десять років, помер його батько, але дядько допоміг закінчити гімназію в Коломиї. Вступив на філософський факультет Віденського університету, після закінчення якого у 1879 році став учителем, а відтак – професором Академічної гімназії у Львові.

У 1881 році став активно дописувати до впливових часописів. Його статті на теми актуальних питань українського шкільництва та суспільно-політичного й культурного життя Галичини друкувалися на сторінках газети «Діло» та в журналах «Правда» і «Зоря». Там же з’являлися і його оповідання, нариси, переклади, публіцистичні й літературно-критичні статті.

З 1882 року як театральний референт Товариства «Руська бесіда» зайнявся питаннями сценічного репертуару. Сам почав писати п’єси, переважно комедії – на побутові теми з життя місцевої інтеліґенції.

У 1887 році став редактором двотижневика «Зоря», але через рік йому довелося переїхати до Перемишля – там відкрився перший клас з українською мовою навчання при польській гімназії. До того часу в Галичині була тільки одна українська школа – Академічна гімназія у Львові – на противагу 21 польській гімназії.

Популярність українського класу була такою, що наступного року дітей зголосилося на два класи, і з кожним роком додавався ще один. Управителем цих паралельних класів став Григорій Цеглинський, а в 1895/96 навчальному році, коли було набрано повних вісім українських класів, його призначили директором.

Активна громадська позиція професора Цеглинського сприяла тому, що він двічі обирався депутатом Державної ради у Відні. У парламенті послідовно відстоював права українців, виступав проти деструкційної русифікаційної пропаґанди в Галичині.

Друге депутатство тривало лише рік. 23 жовтня 1912 року Григорій Цеглинський помер від хвороби серця. Похований у Перемишлі на головному цвинтарі міста, де нині стоїть йому пам’ятник.