1894, 1 грудня – народився у містечку Радимно біля Перемишля Юліан Головінський – військово-політичний діяч, сотник Української Галицької Армії, член Української військової організації та Організації українських націоналістів.
Із початком Першої світової війни Юліан вступив на службу до австрійської армії. Брав участь в українсько-польській війні 1918 – 1919 років. З лютого 1919-го командував Равською (шостою) бригадою Української Галицької Армії.
У 1920 році Юліан Головінський стає співзасновником Української військової організації (УВО). 1922 – 1924 рр. – бойовий референт, 1924 – 1926 і 1930 рр. – Крайовий командант УВО. Юліан Головінський користувався повагою та беззаперечним авторитетом серед своїх побратимів: «був це бойової вдачі старшина, а водночас вирозумілий і добрий товариш, хоч часом й гострий у словах та в поведінці, − згадував один із членів УВО Антін Вартовий. – Як я пізніше переконався, любив він риск, непотрібно – на мою думку – брав участь у бойових акціях, з’являвся на місці нераз несподівано в останній хвилі. Але любили його всі бойовики, за нього готові були в огонь і в воду…»
У червні 1930 року на Празькій конференції ОУН-УВО призначений Крайовим провідником Організації українських націоналістів (ОУН) на Західноукраїнських землях і Начальним командантом УВО.
У вересні 1930 року Юліан Головінський був заарештований польською поліцією та вбитий.