1939 – СРСР виключили з Ліги націй

14 грудня 1939 року в Женеві на 20-й сесії Асамблеї .Ліги націй Радянський Союз виключили з цієї організації за напад на Фінляндію. Зокрема, світова громадськість була обурена масовими бомбардуваннями Гельсінки, від якого страждали передусім цивільні об’єкти та мирні люди. Підставою для такого рішення стала Конвенція Ліги націй 1933 року «Про визначення агресора», під яку повністю підпадали дії СРСР у Фінляндії. За виключення СРСР проголосувало 28 із 40 держав, які входили до Ліги, серед них: Франція з двома підмандатними територіями, Великобританія з п’ятьма домініонами і деякі інші держави, наприклад, Бельгія.

Радянський Союз напав на Фінляндію 30 листопада 1939 року – без оголошення війни. Перед тим, 28 листопада було оголошено про денонсацію Тартуського мирного договору 1920 року та Договору про ненапад з Фінляндією.

Цьому передувала низка переговорів, які виявилися безрезультатними: СРСР в категоричній формі вимагав від Фінляндії поступитися частиною островів та промислово розвинених територій в районі Фінської затоки, щоб розмістити там військові контингенти для захисту Ленінграда, в обмін на малозаселені території Карелії. Фінляндія ж остерігалася, що розміщення радянського військового контингенту на її території рано чи пізно призведе до окупації країни і втрати незалежності (що невдовзі і сталося з Литвою, Латвією та Естонією).

У виправданні своєї агресії Сталін діяв за перевіреним в Україні у 1917-1920 роках (і не лише в Україні) сценарієм: уже 1 грудня московське радіо оголосило про створення «уряду Фінляндської Демократичної Республіки». Офіційно місцем створення уряду зазначалося фінське місто Терійокі, але щодо цього є великий сумнів, тому що 1 грудня фінські війська щойно залишили місто. Уряд складався із громадян СРСР, керівників Комуністичної партії Фінляндії, пригрітих у Москві. Главою уряду і міністром закордонних справ був призначений громадянин СРСР, член ВКП(б) Отто Куусінен.

Уже 2 грудня нарком закордонних справ СРСР Молотов підписав із цим «урядом» «Договір про взаємодопомогу і дружбу», і надалі на всі запити від Ліги націй він відповідав, що «Радянський Союз не перебуває у стані війни з Фінляндією і не загрожує фінському народові», а розпалювачем війни є буржуазний уряд Карла Густава Маннергейма,  який вони визнають нечинним.

Плануючи війну з Фінляндією, СРСР сподівався на легку прогулянку – кампанія розраховувалася на 12 днів. Утім, у Фінляндії червона армія зустріла жорсткий опір, зокрема на так званій «лінії Маннергейма». Також радянська техніка і бійці виявилися неготовими до морозів, які місцями сягали -40 С. За неповними даними, з листопада по грудень замерзло близько 60 тисяч червоноармійців, 180 тисяч відморозили кінцівки чи захворіли.

СРСР так і не вдалося захопити Фінляндію. Прорахунки радянського командування лише засвідчили слабкість червоної армії і підштовхнули Гітлера до підготовки до нападу на СРСР в червні 1941 року.

СРСР пробув у складі  Ліги націй лише 5 років. Дещо раніше, в жовтні 1933-го, про вихід із Ліги націй заявила гітлерівська Німеччина (Третій Рейх).

Ліга Націй — перша міжнародна міждержавна організація, створена з метою розвитку співробітництва, досягнення миру і безпеки між народами. На практиці основними завданнями були дотримання прав національних меншин і вирішення територіальних конфліктів у світі після Першої світової війни. Була заснована на Паризькій мирній конференції в 1919-1920-х. Ініціатором її створення виступив 28-й президент США Вудро Вільсон.

Проіснувала до 1946-го, коли її функції перейняла Організація Об'єднаних Націй.