1883, 15 грудня – у селі Скопці на Полтавщині (нині – Київщина) народилася Ганна Собачко-Шостак, художниця, майстриня декоративного розпису.
Полтавщина початку ХХ ст. відзначалася багатьма центрами декоративно-прикладного мистецва. Тут виникають учбові майстерні вишивки, які очолювали достатньо відомі художники. Так, у селі Вербівка працювала футуристка Олександра Екстер та кубофутурист Казимир Малевич.
1810-го у рідному селі Ганни Собачко поміщиця Анастасія Семиградова заснувала килимарську майстерню. Керувати нею запросила художницю-модерністку Євгенію Прибильську, яка оцінила вироби та малюнки молодої майстрині й всіляко сприяла її професійному розвитку та популяризації її творчості. Вишивки та панно Ганни Собачко 1913-го експонувались на виставках у Петербурзі та Києві, 1914-го – у Берліні, Парижі та Москві.
“В роботах української художниці Ганни Собачко ми бачимо свіжість і яскравість, – писала Олександра Екстер, – що є визначальними для духу молодих слов`янських народів”.
Протягом 1920-х твори українки, виконані у техніці акварелі та гуаші потрапили на виставки до Франції, Чехії, Великобританії.
1932-го Ганна Собачко разом з родиною переїхала до селища Черкізово, що під Москвою. Працювала на фабриці набивних тканин. За її ескізами та малюнками тут виготовляли тканини, робили вишивки та килими.
За оформлення українського павільйону на Всеросійській Сільськогосподарській Виставці (нині ВВЦ) у Москві їй присудили звання майстра народної творчості і включили до Спілки художників СРСР.
Майстриня продовжувала виставляти свої роботи за кордоном. «Не вам, а нам у вас треба вчитися, – говорив французький художник Анрі Матіс, побачивши роботи майстрині на виставці у Парижі, – адже ви маєте велике національне мистецтво і унікальне народне мистецтво Ганни Собачко».