1880 – народився Олександр Богомазов, художник-авангардист

1880, 7 квітня в Ямполі Харківської губернії (нині - Сумська обл.) народився Олександр Богомазов - лідер українського і російського авангарду, теоретик живопису та педагог, якого називали «українським Пікассо».

Олександр Богомазов. Фото: zbruc.eu

Батько художника був простим бухгалтером, служив на Янківському цукровому заводі Харитоненка і дослужився до купецького статусу. Матері хлопець майже не знав – вона покинула чоловіка й одружилася вдруге із заїжджим офіцером.

Навчався в гімназії, рано проявивши тягу до живопису. Утім, батько не схвалював його стиль, вважаючи це мазнею, і наполіг, щоб хлопець закінчив Херсонське сільськогосподарське училище, де здобув фах агронома. Але мистецтво бере гору: за підтримки дядька він випрошує у батька дозвіл переїхати до Києва і вступити до Київського художнього училища. На той час йому був уже 21  рік.

Олександр Богомазов. «Сінний ринок в Києві», 1914. Фото: pinterest.com

У Києві Богомазов навчався в Олександра Мурашка та Івана Селезньова. Разом з ним вчилися майбутні зірки авангарду Олександра Екстер та Олександр Архипенко.  У 1905 році навчання переривається: через участь у страйках його виключають з училища. Але талановитого студента запрошує у свою студію один з викладачів училища - Сергій Світославський. У цей же період Олександр Богомазов стає членом соціально-демократичної партії і починає працювати з журналом «Шершень».

Новий поштовх для творчості дає експедиція до Криму влітку 1908-го року. Після Криму Богомазов робить спробу вступити до Московського училища, але провалює іспит. Деякий час він відвідує в Москві приватні студії Федора Рерберга і Костянтина Юона. Ці дві студії поєднували класичну академічну освіту зі знайомством з новітніми європейськими методами.

Олександр Богомазов. «Спогади про Кавказ». 1916. Фото: pinterest.com

Після Москви художник знову повертається до Києва, зближується із провідними майстрами авангарду – Олександрою Екстер, Давидом та Володимиром Бурлюками, Михайлом Ларіоновим та іншими. Їхня спільна з іншими авангардистами виставка «Ланка» у 1908-му році стає помітним явищем у мистецькому житті Києва.

У 1914-му Олександр Богомазов пише свій знаменитий трактат «Живопис та елементи», де обгрунтовує основи новітнього мистецтва як рух, динаміку, ритм. «Світ сповнений енергією руху і спостережливе око бачить динаміку навіть у статичному предметі («гора насувається», «рейки тікають», «стежка в’ється»), - переконував він. Цей трактат художник присвятив своїй дружині Ванді Монастирській, яка пізніше зберегла творчу спадщину художника від забуття.

Олександр Богомазов. Портрет дружини Ванди. 1914. Фото: supportyourart.com

У часи Української революції 1917-1921 років Олександр Богомазом з головою поринає у викладацтво, бере участь у виготовленні ескізів українських грошових знаків, керує оформленням свят у Києві, малює плакати, ілюструє дитячі книги. Став одним із засновників Кустарного Товариства та Першої Артілі Художників, першим секретарем Профспілки художників Києва.

З 1922 року і до самої смерті у 1930-му від загострення туберкульозу, який здобув ще в роки революцій, Олександр Богомазов викладав у Київському художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Після його смерті було створено Громадський комітет зі збору коштів та увічнення його пам’яті, але всі  зібрані комітетом кошти були передані на будівництво літака «За Владу Рад» і на культурну роботу в колгоспі за місцем народження художника. Вдова художника разом з неповнолітньою дочкою залишилася без засобів до існування, але ніхто цим не поцікавився. З радянського мистецтва його ім’я було практично викреслене.

Олександр Богомазов здружиною і дочкою Ярославою. 1924 р. Фото: zbruc.eu

Довгий час спадщина Олександра Богомазова зберігалася в рулонах в тісній квартирці на Святошині, куди їх перевезла в часи нацистської окупації Києва вдова художника. А потім - у їхній квартирі на Вознесенському узвозі. Про нього згадали лише в часи хрущовської «відлиги», коли група молодих київських мистецтвознавців (Дмитро Горбачов, Леонід Череватенко та інші) відкрила це ім’я широкій публіці, добившись відкриття у 1966 році в Києві в Республіканському Будинку літераторів першої персональної виставки Олександра Богомазова.

Олександр Богомазов. Автопортрет. 1914. Фото: incognita.day.kyiv.ua

Нині Олександр Богомазов є одним із найвідоміших художників-авангардистів світового рівня. У 1991 році в Тулузі відбулася його персональна виставка, до якої було видано каталог французькою мовою. Нині його твори експонуються в музеях і приватних колекціях Лондона, Нью-Йорка, Венеції, Цюріха, Токіо, Сан-Франциско, Загреба та інших міст світу.