1773, 10 лютого – на Харківщині народився Василь Каразін, засновник Харківського університету, вчений-винахідник.
Василь Каразін (1773 - 1842).
Походив з дворянського роду, який мав свій герб з 1627 року. Навчався у приватних пансіонах Кременчука та Харкова. Там захопився творами Григорія Сковороди. Був на військовій службі.
Згодом оселився у своєму маєтку в селі Кручик, одружився з дівчиною-кріпачкою. Він мріяв виїхати за кордон, щоб «серед просвіченого суспільства… живити свою мораль». Але покинути межі Російської імперії без дозволу царя не міг. Каразін спробував втекти з вагітною дружиною та слугою за кордон, але їх перехопили.
У 1801 році королем став Олександр І, який запросив Каразіна радником. У цей період він заснував Міністерство просвіти та університет у Харкові (1805). Водночас нажив собі могутніх ворогів, які добилися відставки Каразіна. Перебуваючи у своєму маєтку в селі він повсякчас скаржиться імператору, дорікає йому і потрапляє під нагляд поліції. Каразіну заборонять жити в столицях, пізніше він потрапить до в’язниці.
Завершиться життя Василя Каразіна 16 листопада 1842 року у Миколаєві