1940 - початок депортації населення із західних областей України

1940, 10 лютого – розпочався перший етап депортації населення із Заходу України.

Після включення цієї території до СРСР почалася радянізація краю. Першою складовою політики радянізації та справжньою трагедією для населення стала депортація. Для комуністичної влади депортації стали засобом  політичного переслідування та адміністративного покарання. Протягом 1939 – 1941 років ці акції повинні були зруйнувати структури польського державного і адміністративного апарату, «буржуазної» системи управління і власності. 

В ході акції, що розпочалася 10 лютого 1940 року до Сибіру, Казахстану та північних районів СРСР насильно вивезено до 220 тис. українців та поляків. На підготовку до виселення людям давали годину. Брати із собою дозволялося лише одяг, взуття, продукти харчування на один місяць. Перевозили людей у товарних вагонах під озброєною вартою, бо ж депортували «ворогів народу».