1989 - народився Максим Сенкевич, загиблий герой російсько-української війни
1989, 20 лютого в селі Лиса Гора на Миколаївщині народився Максим Сенкевич – старший лейтенант, командир взводу 28 ОМБр, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Дитинство пройшло на Львівщині та Миколаївщині. Вчився добре, захоплювався боксом, історією козацтва. Після школи обрав історичний факультет Інституту історії та права Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. В університеті, як згадують викладачі та одногрупники, поглиблено вивчав Історію України, Всесвітню історію, брав участь в наукових семінарах, активно займався спортом. Встиг одружитися, народилася донька.
Без відриву від навчання працював молодшим інспектором II-ї категорії відділу режиму та охорони Миколаївського слідчого ізолятора у званні молодшого сержанта внутрішньої служби.
У виші закінчив кафедру військової підготовки, де отримав звання молодшого лейтенанта. З початком бойових дій на сході добровільно прибув до Очаківського військкомату, а згодом прийняв командування взводом в 28-й окремій механізованій бригаді. Побратими кажуть, що це був військовий від Бога – цілеспрямований, завжди розумів потреби товаришів, намагався допомогти, ніколи голос не підвищив, завжди спокійний, розмірений. Власним прикладом ще в пункті постійної дислокації замотивував підопічних займатися спортом.
Максим Сенкевич в усьому намагався бути найкращим. Фото: memorybook.org.ua
Про те, що підрозділ відправили на передову, рідним не сказав – намагався берегти їхній спокій. Збирався розповісти про все, коли приїде додому на ротацію. Не встиг.
10 листопада 2014 року біля села Березове Мар'їнського району Донецької області, в 150 метрах від опорного пункту бригади була виявлена російська розвідувально-диверсійна група – один із бойовиків підірвався на мінній «розтяжці». Бійці 28-ї ОМБр вийшли на перехоплення. На підтримку російським найманцям підійшло підкріплення не менше 50 чоловік із мінометами та гранатометами. Зав’язався ближній бій, в якому бойовики втратили не менше десяти осіб живого складу.
На жаль, були втрати і з українського боку – в бою з ворогом загинули старший лейтенант Максим Сенкевич та солдати Віктор Бошняк і Віталій Токар. Ще троє бійців отримали поранення. Через дві години було оголошене чергове перемир’я.
Поховали воїна в селі Чаусове-2 Первомайського району Миколаївської області.
Пам'ятна дошка загиблим випускникам Миколаївського національного університету. Фото: memorybook.org.ua
Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. На фасаді Миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського та Чаусівського НВК № 1 відкрито меморіальні дошки. Також пам’ятну табличку Максиму Сенкевичу було встановлено в Очакові, звідки він був мобілізований.