1865 - народився Іван Липа, лікар, письменник, політичний діяч
1865, 24 лютого в Керчі, в родині міщан народився Іван Липа (літературні псевдоніми – Петро Шелест, Іван Степовик) – в майбутньому громадський і політичний діяч, міністр віросповідань УНР, письменник, лікар.
Іван Липа (1865 - 1923). Світлина 1919 року. Фото: uain.press
Матір походила з козаків, що підтримували Івана Мазепу і його антимосковське повстання.
Закінчив церковно-парафіяльну школу першим учнем. У 1878 році вступив до Олександрівської чоловічої гімназії в Керчі. Під час навчання заробляв приватними уроками. Захоплювався українськими народними піснями, любив їх слухати. Ходив у народному одязі, намагався придбати кожну книгу, написану рідною мовою. У 1888-го поступив на медичний факультет Харківського університету.
У 1891 році разом з Борисом Грінченком, Миколою Міхновським та іншими заснував і очолив таємне товариство «Братерство Тарасівців», яке мало за мету поширення ідей Тараса Шевченка та боротьбу за національне визволення українського народу.
Заручившись підтримкою родини Русових, письменника Михайла Коцюбинського й драматурга Володимира Самійленка, «тарасівці» створюють осередки у більш як десяти містах. У 1893 році Івана Липу заарештували за народницьку і проукраїнську діяльність та виключили із університету. Після 13 місяців ув'язнення він три роки жив під наглядом поліції в Керчі, незабаром поновив здобуття фаху. Диплом лікаря отримав у Казанському університеті (1896).
Працював земським лікарем на Херсонщині, потім у селі Мачухи на Полтавщині. Найбільш виснажливою була робота в період епідемій. Так, в січні 1899-го, коли в регіоні лютувала віспа, інфлюенца (різновид грипу), а згодом і скарлатина, Іван Липа приймав в середньому вісімдесят хворих на день і об’їжджав усі хутори в радіусі сорока верст.
«Лікарня була своєрідним «культурним центром» села. Так, до різдвяних свят наприкінці 1900 р. в ній було влаштовано свято для дітей із «сосенкою», причому потурбувався і про подарунки – українські книжки: «Кобзар», «Чорна рада» та ін.», – пише кандидат історичних наук Ігор Стамбол у науковій розвідці.
У 1902 році перебрався на Одещину, там одружився з Марією Шепель-Шепеленко. Власних дітей у них не було, тому всиновили хлопчика Георгія (майбутній талановитий поет і геополітик Юрій Липа).
Іван Липа з дружиною Марією. Фото: gazeta.uа
Іван Липа – співзасновник Одеської «Просвіти», «Одеського українського клубу», організатор видавництва «Одеська літературна спілка». У 1905 році видав альманах «Багаття», часто друкувався в українських часописах. заснував українське видавництво «Народній Стяг».
У 1919 році Іван Липа – міністр віросповідань Української Народної Республіки. Підтримував створення української автокефальної Церкви. Сприяв відрядженню Дипломатичної місії до Стамбула, метою якої було визнання автокефалії Вселенським патріархом. Також Івана Липа брав участь у розробці статуту та проведенні Синоду нової церкви.
Із серпня 1920-го входив до складу комісії з підготовки Конституції УНР. Після відступу українського війська разом із урядом УНР на територію Польщі (м. Тарново) перебував на посаді міністра Здоров’я й опікування. Також працював в українському Червоному Хресті при дієвій Армії УНР і створив та особисто очолював благодійницьке товариство «“Блакитний Хрест».
У березні 1922 року прибув до міста Винники. Там облишив політику: займався лікарською практикою і писав. Його переслідувала польська поліція за відсутність дозволу на практику. Заробляв мало, тому жив дуже скромно. І самотньо, бо залишився без дружини, яка не встигла виїхати з Одеси.
Одна з останніх світлин Івана Львовича Липи. Фото: fp.com.ua
Спілкувався з Іваном Огієнком, який на той час теж мешкав у Винниках.
«Наш державний здвиг невгасимим вогнем запалить усі живі українські душі, – цитує Липу в своїх спогадах про нього Огієнко, – і свого часу таки принесе відповідний плід. Помремо ми, але святий вогонь, що його ми сміливо запалили, уже ніколи не погасне. Це те, що переживе нас і створить найрозкішніші легенди в Україні».
В листопаді 1923 року стан здоров’я Івана Липи різко погіршився (хворів на рак шлунка). Помер 13 листопада 1923-го, похований у Винниках. Ховав православного Івана Липу греко–католицький священник о. декан Григорій Гірняк (з дозволу митрополита Андрея Шептицького).
У Одесі, Полтаві, Харкові, Винниках Львівської та Мачухах Полтавської областей Івана Липу увічнено в назвах вулиць і провулків. У 2020-му році в селі Мачухи було встановлено меморіальну дошку.