1910 - народився Василь Сидор, полковник УПА

1910, 24 лютого – в селі Спасів на Львівщині народився Василь Сидор (псевдо - Шелест, Конрад, Кравс), полковник УПА, Лицар Срібного Хреста бойової заслуги 1 класу.

Василь Сидор разом із дружиною Надією Романів. Фото: з архіву ЦДВР
 

Закінчив Перемиську гімназію. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету, закінчив школу підхорунжих польської армії. У міжвоєнний період Василь Сидор був членом Пласту у місті Сокаль та членом Організації вищих класів українських гімназій (ОВКУГ). Входив до   «Просвіти». До 1934 року  був у складі Сокальського повітового проводу ОУН.

Розбудовував мережу ОУН на Волині та Холмщині. З його ініціативи у 1937 році сформувався один з перших повстанських відділів «Вовки», які здійснювали рейди теренами Волині. У підпільній діяльності В.Сидор послуговувався псевдонімами – Верховинець, Вишитий, Зов, Конрад, Кравс, Крегул, Лісовик, Ростислав Вишитий, Чорноморець, Шелест, 75, 718, 778, 808.
За націоналістичну діяльність його двічі заарештовувала польська влада (1935-1936, 1937-1939). В казематах Львівської тюрми йому довелося сидіти до вересня 1939 року. 

Після приходу радянської адміністрації Василь Сидор переїхав до Кракова (Польща), де до літа 1940-го  працював у німецькому «уряді праці». Паралельно викладав на старшинських курсах, які проводив Провід ОУН. Зокрема, у 1940–1941 роках читав лекції із підготовки військових спеціалістів для підпільників. Влітку 1940-го  Провід направив його у західні області УРСР, де до осені того ж року був військовим референтом крайового проводу ОУН. Після цього повернувся до Кракова і там був комендантом курсів із підготовки військових спеціалістів і керівного складу ОУН для роботи на території радянської України.

Брав участь у роботі Другого Великого збору ОУН у Кракові (1941). Перед початком радянсько-німецької війни Сидор був командиром 2 сотні в батальйоні «Нахтігаль». У грудні 1941 – його перевели у 201 батальйон «Шуцманшафт», де служив до грудня 1942-го і отримав звання поручника. У  1943 році за діяльність в ОУН його заарештували німці. Після звільнення у лютому 1943 року Роман Шухевич призначив його керівником військового осередку при Проводі ОУН.  

Василь Сидор – один із творців і організаторів Української повстанської армії. У травні 1943-го Провід ОУН призначив його шефом Крайового військового штабу на Волині. Перебуваючи на цій посаді Шелест отримав військове знання майора УПА. Водночас, за посадою, був членом Головного військового штабу УПА. У січні 1944 року його призначили заступником крайового провідника ОУН на ЗУЗ Романа Кравчука-Петра і водночас військовим референтом цього ж проводу, тобто командиром найчисельнішого та найактивнішого відтинку групи УПА-Захід. 
Був провідником Карпатського крайового проводу ОУН, членом Проводу ОУН, заступником головного командира УПА. У 1946-му Василя Сидора підвищили до звання полковника УПА. За визначні досягнення у бойовій діяльності він був нагороджений Срібним Хрестом бойової заслуги 1 класу (1945).

 У першій половині літа 1947 Василь Сидор-«Шелест» став керівником одного із найбільших і найпотужніших підпільних об’єднань – Карпатського крайового проводу ОУН. Водночас за цією посадою він входив до складу Проводу ОУН та був обраний головним суддею організації.

Із 25 жовтня по 15 листопада 1946-го на території Болехівського району Станіславської області була проведена військово-чекістська операція із ліквідації В. Сидора-Шелеста і Я. Мельника-Роберта. В ході неї були ліквідовані: крайовий провідник Роберт, заступник референта СБ крайового проводу Тирса, технічний референт СБ того ж проводу Скала. Захоплені зв’язкові крайового проводу. Чекістам вдалося встановити, що Шелест справді переховувався у районі гори Чорна-Сигла Болехівського району, проте він зумів втекти. 

Василь Сидор загинув 14 квітня 1949-го разом із дружиною Надією Романів в бою з військами МҐБ біля села Осмолода на Івано-Франківщині.