1988 – народився Володимир Кандела, загиблий герой російсько-української війни
1988, 26 лютого в селі Першотравенка Магдалинівського району Дніпропетровської області народився Володимир Кандела – сержант з матеріально-технічного забезпечення роти 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, молодший сержант, учасник російсько-української війни, герой оборони Савур-Могили. Народний герой України (посмертно).
Батько був сільським ветеринаром, тож син вирішив продовжити його справу. Після школи вступив до Дніпропетровського державного аграрного університету факультет ветеринарної медицини, повернувся в село, разом із родиною займався фермерством.
У квітні 2013 року пішов на військову службу – підписав контракт у 25-й окремій повітряно-десантній бригаді Високомобільних десантних військ ЗСУ, обіймав посаду сержанта з матеріально-технічного забезпечення роти.
З початком бойових дій на сході України брав участь в боях в районі Волновахи та Амвросіївки. Отримав легке поранення і контузію середньої тяжкості, але взводу свого не полишив.
Для служби Володимир Кандела обрав аеромобільні війська. Фото:memorybook.org.ua
7 серпня 2014 року три штурмові групи під загальним командуванням полковника Ігоря Гордійчука звільнили від бойовиків з батальйону «Восток» та взяти під контроль стратегічну висоту Савур-Могила на Донеччині, на межі з російським кордоном. Українські бійці утримували позиції до 26 серпня під шквальним вогнем російських «градів», який вівся з території РФ, відбиваючи танкові атаки.
18 серпня була запланована ротація захисників висоти. Операцією керував полковник Петро Потєхін. На штурм висоти брали лише добровольців.
«Керівник операції попередив хлопців, що Савур-могила – це «квиток в один кінець і в бій підуть тільки добровольці. Вперед вийшло семеро, у тому числі Володя», – розповідала мати бійця Алла Кандела.
Ротація відбулася успішно. А 19 серпня під час чергової танкової атаки російських найманців у меморіал захисникам Савур-Могили в часи Другої світової війни, де перебували українські бійці, влучив ворожий снаряд. Смертельно поранений молодший сержант Кандела впав на полковника Потєхіна, врятувавши його від смерті.
Бійці 25-ї бригади на Савур-Могилі. Фото: memorybook.org.ua
Під час бою він ще встиг подзвонити до брата і попросити потурбуватися про батьків і про наречену Василину, з якою планував одружитися за кілька місяців, після повернення. Дочка Володимира народилася уже після загибелі батька.
«Він ніколи не боявся, а девіз «ніхто, крім нас» був його життєвим кредо. Він дуже хотів додому, хотів, щоб закінчилася війна, але казав, що треба повертатися тільки з перемогою, щоб терористи і найманці не прийшли слідом за нами, на наших плечах, в мирні міста», - згадували його бойові побратими.
Поховали бійця в рідному селі.
Меморіальна дошка Володимиру Канделі в Дніпрі. Фото: memorybook.org.ua
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою «Народний герой України». На будівлі Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету відкрито меморіальну дошку на честь випускників, загиблих на сході України, серед яких ім’я молодшого сержанта Володимира Кандели.