1393, надання місту Жидачів магдебурзького права

1393, 29 лютого польсько-литовський король Владислав Ягайло, перебуваючи в Жидачеві, взяв місто у своє володіння і надав йому магдебурзьке право.

Церква Св. Бориса і Гліба. Місто Жидачів Львівської області.Фото:uk.wikipedia.org

На основі Магдебурзького права місто одержало самоуправу, свого війта, бурмістра, радників, лавників, власні суди, привілей творення ремісничих цехів, закладання склепів, винних і горілчаних пивниць, вільну торгівлю, право накладання міщан і купців податків та всілякого роду оплат. Всі землі надавались в ужиткову власність, колоністи підлягали юрисдикції старости.

Змінилось суспільне становище українського населення, яке поляки звели до категорії людності другого ґатунку, тому що не мали ні громадських, ні політичних прав, були зобов’язані платити всякого роду податки і данини та виконувати для міста безкоштовно всі фізичні роботи, від чого поляки були звільнені. Мешканці міста і ремісники були зрівняні в усіх правах і сплаті податків з польськими і чужими колоністами.

Зріс економічний розвиток міста. Жидачів у той час був одним із найбільших міст Галичини, мешканці якого торгували сіллю, займались землеробством і ремісництвом. Ці заняття відображені на гербі міста 1533 року – біла соляна куля, леміш від плуга, серцеподібний щит. Цікавим є факт, що в 1676 р. на шляху з-під Журавно в місті зупинявся відомий польський король Ян ІІІ Собеський.