1870, 7 серпня – у місті Щирець народився Осип Курилас, живописець, графік, один із засновників модерного українського сакрального мистецтва.
З 16-ти років пішов на вечірні рисунки у школу мистецького промислу у Львові. У 1895 році вступив до Краківської академії мистецтв, здобув 5 срібних медалей та 19 конкурсних нагород. Його твори були на виставках у Загребі, Констанці, Реці. Про талант молодого українського художника схвально писали у хорватських, сербських, німецьких газетах.
Після навчання залишився у Кракові, малював картини, ілюстрації до книжок. До 35-річчя творчої діяльності намалював знаменитий портрет Миколи Лисенка та зробив різьблену раму для нього. Взяв участь у I (1901) і III (1902) виставках «Товариства для розвою руської штуки».
У 1914 році був заарештований австрійським урядом і вивезений до еміграційного табору у Західних Карпатах. На початку Першої світової війни вступив добровольцем до УСС, був стрільцем булавного відділу І полку Легіону, брав участь у боях за звільнення Галичини від російської окупації. В УСС очолював Пресову Квартиру для організації культурно-просвітницької роботи серед стрілецтва. Створив понад 200 портретів діячів УСС.
Протягом 1919 – 1939 роках викладав: вів рисунок у мистецькій школі О. Новаківського, був заступником декана мистецького факультету Таємної Львівської Політехніки (1923-1926), вчителем рисунка в українській жіночій гімназії у Львові.
Осип Курилас використовував українську орнаментику на іконах «Ісус Христос – небесний Учитель», «Пречиста Діва – Мати руського краю», «Пречиста Діва – Мати України». Створив ікони для іконостасів у церквах США, Канади, Польщі, України.
У радянський час зазнав матеріальних утисків і переслідувань. Брав участь у виставках українських мистців.
Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
40 його картин, вилучених зі спецфондів Львівського музею українського мистецтва, було спалено. Окремі роботи зберігаються в Національному музеї у Львові.