1987 - народився Юрій Дацюк, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)

1987, 27 січня – у селі Глинськ Здолбунівського району на Рівненщині народився Дацюк Юрій Анатолійович – десантник 80-ї ОДШБр, учасник оборони Донецького аеропорту, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Був старшим сином у родині Марії та Анатолія Дацюків. Ріс активним і допитливим, не цурався ніякої роботи, любив доглядати коней.

Знався на техніці, полюбляв «крутити» велосипеди й мотоцикли, грати у волейбол. Закінчив Квасилівський ліцей, отримавши фах «автомеханік».

Мав проблеми зі здоров’ям через астму, але пропри це у 2006 році пішов на строкову службу в армію, служив у десантних військах. Після повернення додому влаштувався на роботу в лінійний відділ міліції. Заочно вступив до Одеської юридичної академії. Пізніше з будівельною бригадою поїхав на заробітки за кордон.

Юрій Дацюк дуже любив коней і мотоцикли. Фото: memory.rv.ua

Там його і застала навесні 2014 року повістка про мобілізацію. Ховатися не став: після повернення одразу пішов до військкомату і, попри астму, пройшов медкомісію і повернувся до лав ЗСУ. Спочатку поїхав на військовий вишкіл до навчального центрі в Яворові, а в серпні 2014-го потрапив на передову. Збирали його всім миром: родина, односельці, волонтери.

Служив у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді (7 рота, 3 батальйон), був навідником. Брав участь у бойових операціях у Костянтинівці, Пісках. А на початку січня 2015 року підрозділ, у якому служив Юрій, направили на захист Донецького аеропорту.

«Впевнена, всю правду про те, яке там було пекло, знають тільки ті, хто брав участь в обороні летовища. Ми ж дізнавалися що відбувається у ДАПі, дослухаючись до новин. Знали про нелюдські умови, жахливі обстріли. Але Юра нам жодного разу не поскаржився, не сказав, що йому страшно чи складно, навпаки – підбадьорював і нас, і побратимів. По телефону ми спілкувались чи не щодня.», - ділиться спогадами сестра бійця Тетяна.

Юрій Дацюк на позиції. Фото: memorybook.org.ua

Востаннє рідні розмовляли з Юрієм Дацюком по телефону на Водохреще, 19-го січня. А 20-го, після другого підриву перекриття нового терміналу ДАП телефон уже не відгукувався. Деякий час Юрій Дацюк вважався зниклим безвісти, була навіть інформація, що він у полоні бойовиків. Але аналіз ДНК тіл, знайдених в лютому під завалами аеропорту, підтвердив страшну здогадку: один із загиблих виявився Юрієм.

Поховали героя у квітні 2015 року в рідному селі. Посмертно Юрій Дацюк був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту». На будівлі сільської школи в Глинську встановлено меморіальну дошку на честь героя.