1911 - народився Семен Брауде, видатний радіофізик та радіоастроном

1911, 28 січня – у Полтаві в родині службовців народився український вчений, радіофізик і радіоастроном, засновник найбільшого у світі радіотелескопа Семен Якович Брауде.

Семен Брауде. Фото: streetastronomy.com.ua

Батько Семена Брауде був фінансистом, а мати – лікарем. Це дозволило хлопцю отримати прекрасну шкільну, а згодом і університетську освіту. У 16 років закінчив Полтавську професійно-технічну школу, тримавши спеціальність електромонтера, однак через юний вік не зміг одразу вступити до  Харківського університету і ще рік займався репетиторством, навчаючи дітей харківських чиновників основам фізики й математики.

У 1928 році Семен Брауде таки став студентом фізико-хіміко-математичного факультету Харківського університету. Під час навчання захопився дослідженням електромагнітних коливань, працював у лабораторіях створеного в Харкові за сприяння академіка Йоффе Українського фізико-технічного інституту. У 26 років захистив кандидатську дисертацію.

Брав активну участь у розробці та випробуваннях у 1938 році унікального надвисокочастотного радіолокатора, який давав змогу визначати три координати об’єкта. Харківський радіолокатор успішно зарекомендував себе у системі протиповітряної оборони під час ІІ Світової війни. Пристрій не лише завчасно сповіщав про наближення повітряного противника, а й зміг видавати точні координати цілі для вогню зенітної артилерії.

Восени 1941 року Семена Брауде у складі колективу Інституту зв’язку Червоної Армії евакуювали в Бухару, де він продовжив роботу над удосконаленням радіолокатора. У 1943 р. з’являється нова модифікація локатора «Рубін», який у роки війни  використовувався на північному фронті в Мурманську не тільки для виявлення літаків, але й для виявлення кораблів, що було актуально в умовах полярної ночі.

Пізніше вчений продовжив вивчати поширення радіохвиль над поверхнею штормового моря, що поклало початок новому науковому напряму в радіофізиці — радіоокеанографії. Піонерські праці Брауде стали класикою в цій галузі. Вони доводили можливість дистанційного визначення стану водної поверхні за сотні кілометрів, передбачення наближення штормів, а також розв’язання проблем морської навігації та зв’язку.

Паралельно з цим Семен Брауде викладав у Харківському університеті, обираючи для курсу лекцій новий матеріал, якого, найчастіше, ще не було в підручниках, і залучаючи талановитих студентів до своїх наукових експериментів. У 1957 році розпочав дослідження у новій на той час галузі науки — радіоастрономії. Заснував у Чугуївському районі на Харківщині радіоастрономічну обсерваторію, де очолюваний ним колектив створив низку високоефективних широкосмугових телескопів. Найбільший з них — УТР-2, був запущений 1972 року в районі села Гракове поблизу Харкова і досі залишається найчутливішим радіотелескопом декаметрового діапазону у світі.

У середині 1970-х Брауде очолив роботу зі створення системи інтерферометрів декаметрового діапазону, яка дістала назву Український радіоінтерферометр Академії наук (скорочено УРАН). Систему УРАН ввели в дію на початку 1990-х рр. Вона охоплює п’ять радіотелескопів, розміщених на території України. Згаданий вище УТР-2 є базовою антеною. Чотири інших радіотелескопи розміщені в м. Зміїв (Харківська обл.), поблизу Полтави, поблизу м. Шацьк (Волинська обл.) та неподалік Одеси. Це дає змогу спостерігати космічні об’єкти з найвищою для цього діапазону роздільною здатністю в одну секунду.

Радіоастрономічні інструменти, сконструйовані Брауде, його колегами й учнями, дали змогу дослідити радіовипромінювання Сонця, пульсарів, космічного фону, виміряти протяжні радіоджерела та ін. Він та його колеги склали перший у світі каталог космічних радіоджерел та їхніх спектрів у декаметровому діапазоні (понад 4000 об’єктів).

Брауде – автор понад 300 наукових праць. З його активною участю в Національній академії наук України було створено дві установи — Інститут радіофізики та електроніки (1955) та Радіоастрономічний інститут (1985). Багато років він був заступником директора цих установ.

Помер 29 червня 2003 року в Харкові. У 2000 році на його честь було названо астероїд, а в 2009-му – кратер на протилежному боці Місяця.