1970 – народився Олексій Коновалов, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
1970, 31 січня в Чернігові народився Олексій Коновалов – командир 2-го стрілецького взводу стрілецької роти 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1», капітан, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Народився 31 січня 1970 року в Чернігові. Навчався в школі № 9. Певний час мешкав у місті Тольятті (Російська Федерація). Повернувшись у рідне місто, закінчив середню школу № 15. Надалі навчався в професійно-технічному училищі № 5 (нині – Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту).
У 1992-му закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище за спеціальністю «інженер електрозв’язку». 16 років життя присвятив службі в армії. Служив у Військово-Повітряних Силах України, зокрема у військовій частині в Автономній Республіці Крим. З 2000-х років – у запасі.
Працював інженером-програмістом, був приватним підприємцем. Їздив на заробітки до Польщі. Знав польську, французьку та англійську мови.
Взимку 2013-2014 років брав активну участь в Революції гідності, був заступником сотника Чернігівської сотні Майдану, пізніше увійшов до Штабу Чернігівської обласної «Народної самооборони» та Чернігівської обласної організації ВО «Свобода». «Олексій на той час розмовляв російською. І дуже важливо усвідомити еволюцію поглядів цієї людини – від проросійського пересічного громадянина до справжнього українського націоналіста, патріота… Олексій практично жив на Майдані, який став джерелом його перевтілення. Він багато читав про Шухевича, Бандеру, про УПА»,– згадував Володимир Грецький, товариш і побратим Олексія.
Олексій Коновалов біля намету "Свободи" під час Революції Гідності. Фото: ukraine-memorial.org
Після початку російської агресії в Криму долучився до облаштовування блок-постів біля Чернігова, допомагав українським військовим із ремонтом техніки. Під час проведення другої хвилі мобілізації 24 квітня 2014 року добровільно повернувся до лав Збройних сил України. Проходив службу командиром стрілецького взводу стрілецької роти 13-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-1».
У травні 2014 року опинився на передовій. Був командиром блокпоста біля села Велика Чернігівка Станично-Луганського району Луганської області. Мав сутичку з проросійськими сепаратистами, зазнав ножового поранення ноги, але до медиків не звертався, обробив та зашив рану сам.
Загинув 12 червня 2014 року від удару струму під час проведення електро в селищі Верхня Богданівка Біловодського району Луганської області .
16 червня 2014 року похований на кладовищі «Яцево» у Чернігові.
Пам'ятник на могилі героя. Фото: uk.wikipedia.org
Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня
У пам’ять про Олексія Коновалова у вересні 2015 року на будівлі ліцею №
Залишились донька та син.