1918, з’явилися в обігу перші українські банкноти – карбованці УНР.
1918, 5 січня – в УНР з’явилися в обігу перші українські банкноти – карбованці. Розробку національної валюти Центральна Рада зініціювала після проголошення в листопаді 1917 року Третім універсалом утворення Української Народної Республіки. Вже 1 січня 1918 року (19 грудня 1917 року за старим стилем) Українська Центральна Рада ухвалила тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким «кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів». У грудні 1917-го першу партію 100 карбованцевих купюр із серійним номером 185 віддрукували у найкращій на той час у Києві типографії Василя Кульженка.
Автором оформлення цього грошового знака був Георгій Нарбут. Він оздобив купюру орнаментами в стилі українського бароко XVII-XVIII століть. Тоді ж уперше на грошах з’явилося зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого), що неабияк посприяло його популяризації серед населення.
Напис «100 карбованців» на купюрі був чотирма мовами: українською на аверсі та трьох найбільших національних меншин, які жили на території України – російською, польською та єврейською. В народі їх прозвали «яєчнею» - через жовтий колір купюри.
Внаслідок стислих термінів друку та неуважності працівників друкарні уся серія грошей виявилася з перевернутим реверсом. Неякісний друк, відсутність належного захисту на банкнотах сприяли появі фальшивих грошей. Невдовзі цю купюру припинили випускати.
Уже 1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю – гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
Протягом 1917–1919 років були надруковані банкноти номіналом у 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців.
Купюри номіналом у 25 та 50 карбованців в народі називали «лопатками» - через зображення чоловіка з лопатою як символа праці.
Також протягом 1918–1919 років були надруковані грошові знаки у 2, 5, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень.
На купюрах номіналом у 500 гривень було зображення голови жінки - символу молодої держави Україна. В народі ці гроші отримали назву «горпинки».
8 липня 1918 року за гетьманату Павла Скоропадського в обіг була випущена розмінна монета у вигляді марок-шагів. Оскільки замовлялися вони ще за часів УНР, на них зберігся напис Українська Народна Республіка.
Українські гроші в різний час друкували в Києві, Одесі, Івано-Франківську (в той час Станіславові), Кам'янці-Подільському, а також у Варшаві та Берліні.
Свої гроші випускали навіть деякі міста на території України - Житомир, Одеса, Єлисаветград (нині Кропивницький), Проскурів (Хмельницький), Бердичів, Золочів, Острог, селище Нова Ушиця та багато інших.
У 1919 році Директорія оголосила про зміцнення золотого вмісту української валюти. Для цього почали збирати усе наявне золото та срібло для випуску металічних монет, а також було оголошено переплавку усіх мідних пам’ятників російським царям на дрібну монету. На золотих гривнях планувалось розмістити бюст Тараса Шевченка, а на срібних монетах – будинок Центральної Ради.
Але розпочати випуск цих монет так і не вдалось через більшовицький наступ.