1848 - народився Микола Чирвинський, організатор зоотехнічної науки

1848, 10 травня – у Чернігові народився Микола Чирвинський – один із засновників української зоотехнічної науки

Походив із дрібної дворянської родини. Навчався у Воронезькому кадетському корпусі. Протягом 1868-1872 рр. – у Санкт-Петербурзькому землеробському інституті, де й розпочалося формування його наукових пріоритетів. Протягом подальших п’яти років він поєднував роботу лаборанта на кафедрі технічної хімії цього інституту із навчанням у Військово-медичній академії (як вільний слухач). Уже в цей період проявилася його зацікавленість питаннями анатомії та фізіології, посилилося захоплення зоотехнією.

У 1877 році Чирвинського відрядили за кордон для ознайомлення з досвідом діяльності перших агрономічних дослідних станцій та лабораторій при сільськогосподарських школах у Німеччині, Бельгії, Франції. Після повернення його запросили до Петровської сільськогосподарської академії для організації першої в країні кафедри зоотехнії та читання курсу загального тваринництва. За дорученням Департаменту землеробства Микола Петрович розробив перше керівництво для цього курсу, яке видалося настільки вдалим, що витримало чотири видання і понад 30 років було основним посібником для студентів вищих та середніх сільськогосподарських закладів. Учений також ініціював відкриття кафедри годівлі сільськогосподарських тварин у складі академії.

За захист дисертації у 1883 р. Чирвинському присвоєно ступінь магістра сільського господарства. У своєму дослідженні, керуючись класичними фізіолого-хімічними методами, він науково обґрунтував основи жироутворення в організмі, при цьому переконливо спростувавши пануючу на той час у світовій біологічній науці гіпотезу відомого німецького фізіолога, професора Мюнхенського університету К.Фойта щодо заперечення участі вуглеводів в утворенні жирів. Фактично цією роботою вітчизняна зоотехнічна наука декларувала своє право на самобутність.

Згідно з рішенням ради Петровської сільськогосподарської академії 11 березня 1883 р. вченого затвердили на посаді екстраординарного, а в 1891 р. – ординарного професора на кафедрі зоотехнії. У 1894 р. після закриття академії його обрали членом Ученого комітету Міністерства землеробства і державних маєтностей, а також завідувачем бюро зоотехнії. 20 лютого 1895 р. М. Чирвинського відряджали за кордон для закупівлі племінної худоби. Упродовж 1895-1896 рр. він проводив спеціальне обстеження грубововнового вівчарства в південній частині Російської імперії та Бессарабії.

 У серпні 1898 р., за рекомендацією К.А. Тімірязєва, вченого запросили до щойно відкритого Київського політехнічного інституту (КПІ), у складі якого функціонувало сільськогосподарське відділення. Тут М. Чирвинський проявив себе не лише як талановитий учений та педагог, а й як невтомний новатор і організатор. У серпні 1898 р. за наказом Міністерства фінансів та Департаменту торгівлі і мануфактур його призначили на 2 роки деканом сільськогосподарського відділення, водночас обрали секретарем Ученої Ради інституту. У серпні 1900 р. затвердили деканом сільськогосподарського відділення на 4 роки. Проте 30 липня 1904 р. він відмовився від посади декана сільськогосподарського відділення. Причиною такого вчинку стали непорозуміння, що виникли навколо питань управління вищою школою між ученим та Міністерством фінансів. У вересні 1905 р. М.П. Чирвинського обрали директором КПІ, але 15 червня 1906 р. він залишив цю посаду. У березні 1911 р. Міністерство торгівлі і промисловості, у підпорядкуванні якого тоді знаходився інститут, затвердило рішення щодо присвоєння М. Чирвинському звання заслуженого професора. У 1916 р. пішов у відставку, залишивши за собою курси з вівчарства і загальної зоотехнії.

У 1915 р., як результат 12-річної кропіткої праці, виходить монографія «Разводимые в России породы грубошерстных овец», яка стала першою капітальною працею зі стаціонарного вивчення вітчизняного вівчарства.     Основні праці М. Чирвинського стосуються питань годівлі, росту і розвитку сільськогосподарських тварин, вівчарства, вовнознавства та смушкознавства. Вчений експериментально довів, що в утворенні жиру в організмі, крім білків, беруть участь вуглеводи і мінеральні речовини; досліджував залежність росту і розвитку тварин, особливо у молодому віці, від годівлі, утримання, клімату та інших факторів.

Пошуки вченого у галузі зоотехнії були проведені на 30-40 років раніше подібних досліджень у зарубіжних країнах і принесли йому світове визнання. Вони слугують вихідним пунктом для сучасних онтогенетичних досліджень сільськогосподарських тварин. Запропоновані ним розробки в області годівлі та індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин, стаціонарного вивчення порід овець визнано пріоритетними у світовій біологічній науці.

Помер Микола Чирвинський 5 січня 1920 р. у Києві.