1863, 6 вересня – у містечку Кирилів (Росія) народився Дмитро Граве, засновник математичної школи в Україні, один із фундаторів та перший директор Інституту математики ВУАН у Києві.
Дмитро Граве (1863 – 1939). 1936. Фото: commons.wikimedia.org
Мріяв стати музикантом, навіть навчився грати на скрипці та роялі.
Після захисту докторської дисертації з математики викладав, спочатку в Харківському, а потім у Київському університетах. З 1908 року, працюючи в Києві ординарним професором, започаткував знамениті наукові семінари Дмитра Граве. Відбувалися ці семінари в університеті та вдома у вченого. Серед учнів були Μ. Γ. Чеботарьов, який згодом створив казанську алгебраїчну школу, Б. М. Делоне - син професора Київського політехнічного інституту М. Б. Делоне – вчителя авіаконструктора Ігоря Сікорського, що заснував ленінградську алгебраїчну школу.
Для вдосконалення університетської програми вчений створює свою особливу програму викладання курсу “Основи нової математики”, яка складалася з глибоких теоретичних пізнань, включала нові математичні течії.
1912-го вийшла монографія “Енциклопедія математики” для широкого кола читачів, яких цікавила математика. Для абітурієнтів вчений уклав спеціальний підручник “Вступ до аналізу. Ірраційні числа і границі”. Наступна праця “Начала алгебри” була побудована на найновіших відомостях і досягненнях в алгебрі.
Математичну школу Граве було визнано не тільки в Києві, а й в інших наукових центрах України.
«Дідусь мав надзвичайне почуття гумору, – згадувала внучка Граве – Тамара, – Яким би чином ми не бешкетували, він ніколи не читав нам нотацій. Ми дивувалися: як людині з такою веселою вдачею вдається займатися математикою. Найяскравіші враження, якими дідусь ділився з дітьми і онуками, залишилися від Монте-Карло, адже там він вирахував… як працює рулетка в казино…В основі гри був математичний прилад, який не дозволяв казино залишатися в боргу при жодних обставинах. Дмитро Олександрович наполегливо шукав зв’язок між рулеткою та страхуванням. І знайшов, потому видавши монографії «Математика страхування» та «Теорія пенсійних кас», де розповів яким чином організувати страхування з максимальною прибутковістю.»
Помер 19 грудня 1939-го, похований на Лук’янівському цвинтарі у Києві.