Круглий стіл «Віднайдення України: публічна наукова дискусія у просторі виставки “На сторожі Святої Софії”»

Софія – Мудрість. Свята Софія – мати Віри, Надії та Любові. Софія Київська – символ єдиної давньоруської церкви Володимирова Хрещення, катедральний собор, зведений великим київським князем Ярославом Мудрим і відновлений стараннями митрополита Петра Могили та гетьмана Івана Мазепи. Софійська площа – стародавній вічовий майдан, місце проголошення універсалів Центральної Ради й Акту Злуки, обрання гетьманом Павла Скоропадського та початку Живого ланцюга, а також чисельних мітингів,молебнів, парадів і демонстрацій часів Визвольних змагань та відновлення Незалежності. Усі ці сенси вміщують простори виставки «На сторожі Святої Софії», присвяченої російсько-українській війні як наслідку багатовікового протистояння української та російської цивілізацій, що від початку несуть у світ протилежні цінності.

Виставку створено у співпраці Музею історії міста Києва та Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Коли: 10 грудня, з 16:00 до 18:00 

Де: Національне інформаційне агентства «Укрінформ», (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16)

До обговорення запропоновано наступне коло питань:

• Виставка «На сторожі Святої Софії» як науковий, просвітницький і культурний продукт. Де проходить межа між науковим, науково-просвітницьким і мистецьким підходами? Чи може музей дозволити собі те, чого не можуть дозволити собі академічні науковці?
• Музейна метафора і засоби її репрезентації у виставці «На сторожі Святої Софії». Чи є виправданим у науково-просвітницьких проєктах свідоме спрощення реальної історичної картини для акцентів на ключових сенсах та образах?
• Чи є плідною запропонована у виставці концепція «єдиних цивілізацій» і «єдиних історій»: української – від Княжої доби до сьогодення, та російської – від Золотої Орди і дотепер?
• Чи є прийнятним і науково коректним запропонований у виставці концепт «ключових ознак» цивілізацій: української – як творчої та демократичної і російської – як авторитарної, експансіоністської та руйнівної?
• Чи вдалася у виставці спроба відокремити «українську» та «радянську» складові в історії України ХХ ст.? Чи розв’яже це питання зміна поколінь? Чи існує подібна проблема з історією України ХVІІІ – поч. ХХ ст.?
• Чи є доцільним створення складних інтелектуальних музейних проєктів на кшталт виставки «На сторожі Святої Софії», чи музей має орієнтуватися винятково на «пересічного» відвідувача?

Звертаємо увагу, що участь у дискусії передбачає ознайомлення з виставкою «На сторожі Святої Софії». Це можна зробити в Музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва за адресою вул. Богдана Хмельницького, 7, з середи по неділю, від 12:00 до 19:00.

Участь візьмуть:

• Антон ДРОБОВИЧ, Голова Українського інституту національної пам’яті
• Володимир В’ЯТРОВИЧ, Народний депутат України
• Геннадій БОРЯК, заступник директора Інституту історії України НАНУ
• Ігор ПОШИВАЙЛО, директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності
• Діана ПОПОВА, генеральна директорка Музею історії м. Києва
• Віталій НАХМАНОВИЧ, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва
• Олександр ЛИСЕНКО, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ
• Лариса ЯКУБОВА, завідувачка відділу історії України 20-20-х років ХХ століття Інституту історії України НАНУ
• Іван ПАТРИЛЯК, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка,  майор ЗСУ
• Олена СТЯЖКІНА, старший науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України НАНУ
• Ігор ГИРИЧ, завідувач відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ
• Юрій НІКОЛАЄЦЬ, завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАНУ
• Микола РЯБЧУК, провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАНУ
• Анастасія ГАЙДУКЕВИЧ, наукова співробітниця та кураторка виставкових проєктів Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності
• Андрій ІВАНЕЦЬ, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомру-геноциду
• Роман КАБАЧІЙ, старший науковий співробітник Національного музею історії України в Другій світовій війні
• До участі також запрошені інші науковці та музейники.

До участі також запрошені інші науковці та музейники.