Міжнародна конференція про культуру пам'яті в умовах війни відбулася в Україні

23 вересня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулась міжнародна конференція «Реалізація права на пам'ять: шляхи формування сучасної культури пам'яті в Україні». 

Культура пам'яті відіграє вирішальну роль під час війни, допомагаючи суспільству зберегти та осмислити трагічні події. Музеї, архіви та інші культурні інституції створюють простір для рефлексії та діалогу, що сприяє збереженню національної ідентичності та формуванню інклюзивних наративів для майбутніх поколінь.

З цією метою Український інститут національної пам'яті спільно з Фондом «Партнерство за сильну Україну» протягом року провели серію семінарів «Як зберігати пам'ять про війну» для громад Чернігівщини, Харківщини, Сумщини, Полтавщини та Одещини. Учасники дізналися про найкращі практики збереження пам’яті та заохочували місцеві ініціативи до співпраці з владою та експертами. Інститутом розроблені та запропоновані спільноті принципи меморіалізації війни, які планується закласти в основу національної стратегії меморіалізації російсько-української війни. Під час семінарів було презентовано Методичні рекомендації для місцевих громад щодо збереження і вшанування памʼяті учасників, жертв і подій російсько-української війни, розроблені Інститутом з експертним середовищем. Ці рекомендації –  дорожня карта для органів влади та громад.

Усі записи з події присутні на ютуб-каналі Українського інституту національної пам’яті.

Підсумковим заходом у співпраці з Фондом стала міжнародна конференція «Реалізація права на пам'ять: шляхи формування сучасної культури пам'яті в Україні». Учасники обговорили нові підходи до меморіалізації та наголосили на її важливості в умовах війни. Під час відкриття Анна Онищенко, керівниця ФПСУ, розповіла про підтримку 13 ініціатив у цій сфері, зокрема про відновлення Чернігівського драматичного театру після ракетного удару. Завдяки підтримці Фонду, театр знову відкрив свої двері з прем'єрою вистави «Молочайник», яка висвітлює досвід жінок, що перебували в окупації.

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович у спікерському блоці виступив із промовою, підкресливши важливість роботи з пам'яттю під час війни, зазначивши, що такі заходи сприяють не тільки встановленню правди, але й соціальній згуртованості та національній єдності: «Нині є чотири ключові виклики пов’язані із роботою пам’яті і зокрема три з них будуть актуальні після воєнних дій – це безпековий, ресурси, людський і концептуальний. Розгляд культури пам’яті в контексті перехідного правосуддя – це виклик. Нам з вами концептуально доведеться виборювати і доводити легітимність і правомірність застосування. І пошук мови пам’яті і мови пам’ятання».

Під час конференції, окрім спікерської частини було проведено три панельні дискусії:

Перша панель: Роль пам'яті та меморіалізації. Модератором дискусії виступив Антон Лягуша. Учасники дискусії: представниця організації з прав людини та демократії, докторка філософії, дослідниця меморіалізації Софія Мілошевич Бейлефельд Афганська, співзасновниця платформи пам'яті Меморіал Лєра Лауда та документалістка, співзасновниця та виконавча директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу Наталя Гуменюк.

Було проговорено низку актуальних тем, такі як важливість горювання та пропрацювання минулого; виклики в роботі з пам'яттю, спричинені російським вторгненням; акцент на інклюзивності та погляді на події очима жертв при роботі з пам’яттю; побудова діалогу між державними органами, громадянським суспільством та постраждалими громадами тощо.

У другій панелі йшлося про формування нової мови пам'яті в Україні. Модератор: Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту, засновник літературного проєкту «Кримський Інжир». Учасниками дискусії були співзасновниця та кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторка філософських наук, членкиня Memory Studies Association Оксана Довгополова, воєнний фотограф, лауреат Пулітцерівської премії, співзасновник і нинішній директор WARM (війна, мистецтво, репортаж і пам'ять) Дамір Саголь, директорка Департаменту культурної спадщини Міністерства культури і стратегічних комунікацій Наталя Войцещук, членкиня ГО «Північна культурна столиця» Катерина Литвин.

Учасники проговорили такі теми: аналіз того, якою має бути інфраструктура роботи з пам'яттю в Україні; використання усної історії для примирення з теперішнім та формування майбутнього; «Ніколи знову» - робота з пам'яттю задля запобігання майбутнім звірствам; заходи з пом'якшення конфліктів чи напруженості у питанні пам'яті.

У прикінцевий панелі вдалося проговорити тему «Музеєфікація та архівування в роботі з пам'яттю». Модераторка: Катерина Семенюк. Учасниками дискусії були: директорка Музею воєнного дитинства Світлана Осіпчук, голова правління ГО МСМ, співзасновниця UMCA, мистецтвознавиця Ольга Балашова, заступниця генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй.

Теми, які були обговорені: критичний аналіз сучасних моделей музейної та архівної роботи; закладення основи для розуміння та інтеграції цінності експериментальних, мистецьких, цифрових, колаборативних підходів до роботи з пам'яттю; сприяння діалогу/взаємодії між такими суб'єктами, як центральна, регіональна та місцева влада, громадянське суспільство та постраждалі громади.

Повний запис події можна переглянути на ютуб-каналі Інституту.

На конференції також була представлена інтерактивна виставка «Меморіалізація. Практики пам’ятання», відкриття якої відбулося напередодні 21 вересня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Виставка демонструє проєкти, що працюють з пам’яттю та були підтримані ФПСУ.

Український інститут національної пам’яті щиро дякуємо Фонду «Партнерство за сильну Україну» за плідну співпрацю, підтримку важливих ініціатив та неймовірні результати, досягнуті разом.