До п’ятої річниці масових розстрілів на Майдані Національний музей Революції Гідності та ГО «Родина Героїв Небесної сотні» презентували кілька проектів, присвячених Героям Небесної Сотні, учасникам Революції Гідності 2013-2014 років.
Одним із таких проектів став перший том документально-публіцистичної трилогії-мартиролога «Небесна Сотня. Життєписи» педагога та волонтерки Світлани Терейковської. Книга вміщує 35 історій людей, які стали жертвами снайперських куль та тітушків у часи Революції Гідності. «Ці люди могли стати в майбутньому гордістю та славою нашої держави. Життєписи новітніх героїв України мають надихати на осмислення сенсу життя, пробуджувати активне прагнення позитивних змін, давати молоді взірці справжнього патріотизму та самовідданості», - говорить у передмові авторка книги.
Другим став анонсований раніше відепроект режисерки Дарини Кульчицької «Характери гідності». Це так само серія коротких розповідей, у форматі відеороликів, про те, якими запам’яталися Герої Небесної Сотні людям, які близько знали їх за життя. «Вони були різні – юні та старші, зі Сходу та Заходу, Півночі й Півдня, з інших країн. Мали різні вірування, мови, професії, світогляди, політичні уподобання й життєвий досвід. Вік – від 17 до 82 років. Поміж них – молоді та закохані, з дітьми та онуками, дружинами й чоловіками, братами й сестрами, з батьками-дідами. І з родичами-предками, з усім преславним лицарством, яке з давніх-давен боронило свободу України і клало за неї голову», - говорить про героїв обох проектів генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.
Обидва проекти іще будуть продовжуватися і поповнюватися новими історіями про нових героїв. Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає такий підхід важливим для збереження живої пам’яті про Майдан. «За гарним поетичним визначенням «Небесна сотня» - реальні люди, які жили, любили, творили. Були такими як ми, але стали героями. Важливо, щоб і після цього ми не перестали розуміти їх як людей, не перетворили на безликий символ», - зазначив він.
Свого часу Український інститут національної пам’яті започаткував проект «Усна історія Майдану», покликаний зафіксувати пам’ять про ті події у свідченнях очевидців. Наразі записано 1200 свідчень, вийшло три випуски спогадів (останній – «Майдан від першої особи. Регіональний вимір» - у двох томах).