У Полтаві можна відвідати місця, пов’язані з засновником гопака й постановником першого українського балету
До 140-річчя першого теоретика українського народного танцю Василя Верховинця у Полтаві організували тур місцями пам’яті видатного хореографа. Це була спільна ініціатива Полтавської обласної державної адміністрації, Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, Коледжу мистецтв імені Лисенка та Полтавського національного педагогічного університету. Розповідаємо про ці місця, адже відвідати їх може кожен.
Фрагмент експозиції в аудиторії-музеї у Полтавському національному педагогічному університеті
Василь Верховинець (справжнє прізвище – Костів) поєднав український народний танець з технікою класичної європейської хореографії. Він написав перший український посібник з хореографії “Теорія українського народного танку” (1919). Його вважають засновником сучасного тричастинного гопака. Також Василь Верховинець був постановником першого українського балету “Пан Каньовський”. Записав й обробив понад 300 народних пісень і танців.
Хоча родом Василь Верховинець з Івано-Франківщини, його життя й творчість також пов’язані з Полтавою. У 1920-1932 роках Василь Верховинець керував кафедрою мистецтвознавства Полтавського інституту народної освіти. А в 1930-му разом із дружиною Євдокією Волошко створив «Жінхоранс» – жіночий колектив театралізованого співу. Вони виступали в новому оригінальному жанрі театралізованої пісні, який базувався на традиції українських пісень-діалогів, ігрових пісень і танців. Цей колектив із шаленим успіхом гастролював містами СРСР.
Василь Верховинець став жертвою сталінських репресій. Його розстріляли 11 квітня 1938 року.
Сьогодні про Василя Верховинця розповідають експозиції кількох музеїв у Полтаві. У музеї “Музична Полтавщина” Коледжу мистецтв можна побачити записи, власноруч зроблені митцем (на світлині вгорі), фото з гастролей, прочитати спогади артистів про нього.
У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського частина експозиції “Розстріляне відродження” присвячена саме Василю Верховинцю. Серед експонатів – фортепіано композитора, його авторські нотні записи, зокрема партитура опери “Сорочинський ярмарок”, та чи не останній прижиттєвий портрет митця.
У Подільському районі Полтави, на вулиці Василя Верховинця (колишні назви – Різницька, Гора Марата), розташований будинок, в якому мешкав хореограф із дружиною Євдокією. Вона як дружина “ворога народу” пройшла через 5-річне заслання. Повернулася в Полтаву 1944-го. У літньому віці Євдокія Волошко (Доля) жила у маленькій частині свого колись великого будинку. Решту довелося продати, щоб вижити. Зараз у цьому будинку живе Діана Синиця, яка доглядала Євдокію та її сестру Тетяну до кінця життя: “Люди чудові були, хоч і пережили стільки всякого… Її поважали всі, багато приходили і з музичної школи, ті, що знали її колись, колишні сусіди”.
На фасаді Полтавського національного педагогічного університету розміщена меморіальна дошка Василю Верховинцю. В університеті діє аудиторія-музей, для якої чимало архівних матеріалів та документів передав син митця Ярослав Верховинець.
Джерело: Новини Полтавщини