УІНП взяв участь у вшануванні пам’яті Вероніки Черняхівської

25 квітня 2025 року на честь 125-річчя з дня народження перекладачки та поетеси Вероніки Черняхівської відбувся культурно-просвітницький захід «Квіти для Рони». Серед співорганізаторів: Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Український інститут національної пам’яті та Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського. 

Вшанування пройшло в Биківнянському лісі, на території нинішнього Заповідника «Биківнянські могили», де знайшла вічний спокій Вероніка,  розстріляна 22 вересня 1938-го за рішенням трійки НКВД. 

Від імені УІНП перед присутніми виступила заступниця начальника Управління – начальниця відділу популяризаційної роботи Наталія Слобожаніна. Вона акцентувала на тому, що окупаційна політика СССР в Україні спрямовувалася на винищення інтелігенції, еліти, яка була носієм національної ідентичності, шляхетності, здатності формувати і відстоювати загальнолюдські та національні цінності. Геноцидні практики совєтської влади мали на меті спотворення історичної  та знищення національної пам’яті. 

                                                   Наталія Слобожаніна

«Вероніка Черняхівська була представницею родини Старицьких-Черняхівських, яка своїм інтелектуальним потенціалом протистояла більшовицькому нігілізму. Усі члени цієї видатної родини зазнали репресій від совєтської влади, а Рона (Вероніка) Черняхівська стала однією із яскравих представниць Розстріляного відродження. Викриття злочинів совєтського тоталітарного комуністичного режиму та його адептів, пам’ять про людей, яких знищив режим мають сприяти “одужанню” суспільства від зачарування не лише епохою Союзу, а й Росією. Оскільки РФ є прямим спадкоємцем СССР й усіх репресивних практик, які вона втілює під час нинішньої війни проти України», – зазначила Наталія Слобожаніна.  

Заступниця генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька наголосила на важливості постаті Вероніки Черняхівської для української культури. Оскільки переклади художньої літератури, зроблені молодою перекладачкою визнані одними з найкращих в Україні. 

                                                                Тетяна Шептицька

«Образ Вероніки (Рони) Черняхівської у сучасному літературно-мистецькому просторі сформувався різний, дехто її бачить представницею золотої молоді 1920-х років, спадкоємицею відомого роду Старицьких, дехто – дотепною кокеткою, далекою від визвольної боротьби українців і політичних ідей. Проте, в ній органічно поєднувалися і легкість, і родинне виховання, й інтелект, і філософське осмислення буття. Тим, мабуть, трагічнішою виглядає подальша доля поетеси й перекладачки: арешт 1929 року, повторний арешт 1938 року і загибель від куль співробітників НКВД на тридцять восьмому році життя» – розповіла Тетяна Шептицька.

Директорка Музею видатних діячів української культури Ольга Гураль, яка є дослідницею біографії Вероніки Черняхівської, емоційно розповіла про дитинство, юність, захоплення та творчість Вероніки. Навела цікаві факти про арешти родини Старицьких-Черняхівських. Ольга Гураль припустила, що деякі сторінки зі щоденника Рони, який та вела протягом усього життя, були знищені її батьками. Оскільки ті записи стосувалися часів Української революції 1917 - 1921 років і могли бути «компрометуючими» перед слідчими з НКВД. 

                                                     Ольга Гураль
Довідково:

Вероніка Черняхівська – українська поетеса, перекладачка з п’яти європейських мов, представниця Розстріляного Відродження. Їй належать переклади українською мовою творів Джека Лондона, Еміля Золя, Чарльза Діккенса, Стендаля, Гі де Мопассана, поезій а також наукової медичної літератури.

Народилася 25 квітня 1900 року в Києві у родині відомого вченого-гістолога Олександра Черняхівського та Людмили Старицької-Черняхівської, письменниці, державної діячки.
Трагічна доля Вероніки Черняхівської – представниці родини Старицьких-Лисенків, стала символом української інтелігенції молодшого покоління,  вихованого на традиціях української еліти, яка формувала національну культуру кінця ХІХ  –  початку ХХ століття.

Восени 1929 року Вероніку Черняхівську органи НКВД заарештували зі звинуваченням у причетності до «справи СВУ». Але згодом відпустили. Після другого арешту за сфабрикованими звинуваченнями у шпигунстві для Німеччини, її розстріляли 23 вересня 1938 року.

                                               Учасники церемонії вшанування