21 лютого в Українському кризовому медіа-центрі в Києві відбувся публічний звіт Голови Інституту Антона Дробовича.
У минулому році пріоритетними для діяльності Інституту серед інших були такі напрямки:
Упродовж року співробітники Інституту організували або долучилися до організації 17-и наукових заходів та понад 70-и інформаційно-освітніх подій; у співпраці з партнерами видали 17 книг, розробили 9 виставок та створили 26 відеороликів; а також провели 6 інформаційних кампаній.
Фото: Український кризовий медіа-центр
До 100-річчя Української революції Інститут ініціював 5 серій заходів до п’яти важливих річниць, пов’язаних із революцією. А також провів серію подій улітку 2019 року до 5-ї річниці звільнення міст Сходу України.
Традиційно Інститут супроводжував відзначення державних свят і пам’ятних днів, а також річниць важливих подій, зокрема, 75-х роковин депортацій українців у 1944-1951 роках; 86-х роковин Голодомору; 76-х роковин Корюківської трагедії; 80-ї річниці проголошення незалежності Карпатської України та 28-ї річниці сучасної Незалежності; а також Дня Героїв Небесної Сотні, Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом, Дня пам’яті жертв політичних репресій, Дня захисника України, Дня гідності та свободи.
Серед важливих досягнень команди Інституту минулого року – створення 5-и міжрегіональних відділів установи, а також налагодження роботи Національної та обласних комісій із реабілітації. За 2019 рік Національна комісія розглянула 242 справи.
У 2019 році Інститут продовжував роботу щодо обліку місць пам’яті та пошуку місць поховань жертв Голодомору 1932-1933 років, масового голоду 1921-1923, 1946-1947 років, політичних репресій, воєн; учасників національно-визвольної боротьби за незалежність України у XX столітті. Пошукові роботи були проведені на 5 локаціях.
Тривав облік секторів військових поховань. Станом на кінець грудня 2019 року в Україні було створено 523 таких сектори, на яких поховано 1 636 загиблих. Також співробітники Інституту взяли участь у розробці військового поховального ритуалу. Продовжується робота щодо збереження місць пам’яті Українського народу поза межами України.
У 2019 році продовжувалася співпраця Інституту з музейниками та освітянами, а також усноісторичні проєкти. Зокрема, в рамках програми для обласних краєзнавчих музеїв «Музей – місце пам’яті» Інститут організував дві серії семінарів у Польщі для 30 музейників з України. У співпраці з експертами з Інституту були оновлені шкільні навчальні програми з історії України та інтегрований курс «Історія: Україна і світ» для 10–11 класів. А також на основі спогадів 35-и військових капеланів та 3-х військовослужбовців видано збірник «Капелани. На службі Богу й Україні».
Минулого року також вдалося отримати приміщення для Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті, в якому планується зібрати наявні на території України архіви репресивних органів комуністичного режиму.
Заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак розповів про роботу установи на міжнародному напрямку. Так, Інститут є членом Європейської платформи пам'яті та сумління, що об’єднує урядові та громадські інституції європейських країн, які працюють у сфері подолання спадщини тоталітаризму. Також було досягнуто попередніх домовленостей щодо участі України у створенні Міжнародного Музею жертв комунізму у Таллінні, Естонська Республіка.
Голова Інституту Антон Дробович подякував колективу за хороші результати роботи. З детальним звітом можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, Український інститут національної пам’яті є єдиним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері національної пам’яті.