В українсько-польських стосунках досі багато подвійних стандартів
Попри те, що Конституційний суд Польщі визнав неправомірними терміни «Східна Малопольща» та «українські націоналісти», в новому законі про Інститут національної пам'яті лишилося чимало положень, які можна трактувати по-різному. На цьому наголошує у своєму аналітичному матеріалі начальник відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко у матеріалі «Українсько-польська розмова про історію: обережний оптимізм».
Зокрема, визнавши неконституційним вживаний у законі термін «Східна Малопольща», Конституційний суд Польщі нічого не сказав про інше вживане у ньому «географічне» поняття – Волинь. Оскільки в самому законі, де згадується цей термін, чіткі географічні межі цієї території не виписані, мова може йти як про сучасну Волинську область України, так і про Волинське воєводство у складі міжвоєнної Польщі, яке також включало сучасну Рівненську та північні райони Тернопільської областей, але не охоплювала ряд північних громад Волинської області. А може поширюватися і на всю так звану «історичну» Волинь, до якої у різний час відносилися південь Берестейщини, західна Житомирщина і навіть частини Підляшшя та Хмельницької області.
Так само не має чітких визначень термін «злочини українських колаборантських формувань Третього Райху». «Чи йдеться виключно про військові, безпекові, поліцейські та інші «силові» підрозділи на німецькій службі, чи також про місцеві управи та інші «цивільні» адміністрації на окупованій території? Чи мова йде про структури, до складу яких входили лише українці, чи ті, які сформовано саме на території України незалежно від назв та національного складу? І, нарешті, чи в розумінні закону «колаборантами» є лише структури, які сформовані німецькою окупаційною владою, чи також ті, які формально німцям не підпорядковувалися, однак в окремих «тактичних» питаннях могли з ними взаємодіяти, як от «Поліська Січ» отамана Бульби-Боровця? На жаль і тут, ні законодавець, ні судді не дають відповіді», - констатує Сергій Рябенко.
Таким чином, попри весь позитив від переосмислення поляками положень скандального закону про Інститут національної пам'яті, що відкриває шлях для продовження історичного польсько-українського діалогу, він досі дає підстави для застосування політики подвійних стандартів для тих чи інших персоналій чи історичних подій. І потребує серйозного доопрацювання з боку польського парламенту.
«Загалом у контексті подальших польсько-українських стосунків останнє рішення конституційних суддів Польщі дає привід для обережного оптимізму. І сподівання на те, що здоровий глузд і прагматизм нарешті почнуть брати гору над популізмом», - робить висновок Сергій Рябенко.
Детальніше з матеріалом можна ознайомитися тут: https://bit.ly/2HDeHs4