«Вчитися один в одного»: у Києві згадали чехословацьку «Оксамитову революцію» 1989 року
Наприкінці 1980-х років Центрально-Східну Європу охопили хвилі революційних змін, які призвели до повного краху комунізму в цьому регіоні. Кожна з країн мала свій сценарій розвитку подій, які доповнювали загальний контекст. І нині, через 30 років, цей досвід допомагає подивитися на ті події в комплексі, щоб зрозуміти національні історії в контексті загальноєвропейської історії.
Про спільні та відмінні риси революційних подій в Україні та Чехословаччині йшлося в ході круглого столу «30 років Свободи: різними шляхами до єдиної мети», який відбувся в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Місце проведення виявилося досить символічним: саме на подвір’ї тодішнього університету св. Володимира у 1917 році Томаш Гарріг Масарик, який став першим президентом Чехословаччини, перебуваючи в Києві, озвучив ідею щодо республіканського державного ладу майбутньої центральноєвропейської країни.
Учасників зібрання привітали проректор з науково-педагогічної роботи КНУ ім. Тараса Шевченка Петро Бех, Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки Радек Матула та Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки Марек Шафін, а також заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.
«Такі круглі столи є дуже важливими. Усвідомлення і вивчення власних досвідів цих революцій: українського, чеського і словацького, дає нам можливість вчитися одне в одного, взаємозбагачуватися й уникати помилок, які були у кожної з наших країн», - зазначив Володимир Тиліщак.
Також участь у круглому столі взяли українські історики Степан Віднянський, Михайло Кірсенко, Світлана Мотрук, Ірина Малацай, Любов Крупник, а також ініціатор створення та перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів та Архіву служб безпеки, депутат Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки Павел Жачек та директор Секретаріату голови Ради правління Інституту пам’яті народу Словацької Республіки Єргуш Сівош.
У центрі розмови учасників круглого столу були історичні події, які розвивалися в Європі, зокрема, в Україні та Чехословаччині у 60-80-х роках ХХ століття: дисидентський рух, співпраця рухів спротиву країн «соціалістичного табору» із західними правозахисними організаціями, події, які передували безпосередньо «Оксамитовій революції» та розвиток подальших подій. Цікавою була розповідь співробітниці Управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Любові Крупник про співпрацю між українською, польською та чехословацькою антикомуністичними опозиціями у 1970-1990-х роках. А також – проблема подолання наслідків тоталітарного минулого в посткомуністичних країнах.
«Попри те, що в Чехословаччині падіння комуністичного режиму сталося на два роки раніше, ніж в Україні, багато процесів у вас відбулося набагато швидше. Ми так і не спромоглися одразу заборонити діяльність комуністичної партії, до 1991 року Чехословаччина, фактично, перебувала під окупацією, бо на її території ще розташовувалися радянські війська, у вас набагато простіша ситуація з відкритими архівами радянських спецслужб. Тому хочу сподіватися, що не лише наш досвід буде корисний вам, але й ми можемо взяти для себе багато цікавого з вашого досвіду», - наголосив Павел Жачек.
Подіям «Оксамитової революції» були присвячені і дві виставки, які відкрилися на Хрещатику, біля будівлі Київської міської держадміністрації: «Оксамитова революція 1989 року», яку презентує посольство Чеської Республіки, та «Дорогою до свободи» від посольства Словацької Республіки. Перша нагадує про головні події в Чехословаччині 1988-1989 років: перші стихійні мітинги на захист політв’язнів та скасування цензури у 1988-му, так званий “тиждень Палаха” у січні 1989 року і нарешті 17 листопада 1989 року – день, коли мирний протест студентів став початком повалення комуністичного режиму. У виставці представлені фото 15-ти провідних чеських фотографів.
«Багато з цих світлин з часом стали легендарними, і завдяки їм ми нині повертаємося до часу, сповненого позитивних емоцій та ідеалів. Я радий, що ми можемо зараз представити їх і в Києві, який також пережив власну революцію. Вірю. Що боротьба України за незалежність і демократію, буде такою ж успішною. Як і та, яку наприкінці 1980-х вели народи Чехії та Словаччини», - зазначив на відкритті виставки Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки Радек Матула.
Також увечері в Інформаційно-виставковому центрі Майдану відбулася надзвичайно цікава дискусія про український, словацький та український сценарії демократичних революцій. Участь у дискусії взяли Павел Жачек, Єргуш Сівоч та український історик Олег Бажан.
Це не перші заходи, які Український інститут національної пам’яті проводив спільно з Посольствами Чеської та Словацької Республік. Минулого року на Майдані Незалежності була презентована виставка до 50-річчя придушення Празької весни. А тиждень тому на Михайлівській площі Інститут відкрив виставку «З0 років Свободи: повернення до Європи», де також було презентовано історичний досвід чехословацької демократичної революції.