Щодо подання декларацій окремими категоріями державних службовців
12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 20.09.2023 р. № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі - Закон). Ним відновлюється електронне декларування під час воєнного стану та дія антикорупційних механізмів, у тому числі фінансового контролю. Законом, зокрема, визначено обов'язок суб'єктів декларування подати щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021 – 2022 р.р. не пізніше 31 січня 2024 року.
Окрім того у своїх роз’ясненнях щодо положень Закону НАЗК інформує про порядок декларування окремими категоріями державних службовців.
Так, для низки осіб відтерміновано обов'язок подачі декларацій. Перш за все це стосується військовослужбовців, причетних до оборони країни, осіб, які перебувають на окупованих територіях або де ведуться активні бойові дії, тих, хто перебуває на лікуванні внаслідок поранення, членам їх сімей тощо. Передбачається, що їм необхідно буде подати декларацію не пізніше 90 днів після зміни умов, які надають право на відтермінування. Це може бути завершення воєнного стану, звільнення зі служби, виїзд з окупованих територій, зони бойових дій тощо. Водночас, тут є винятки, що стосуються осіб, які проходять військову службу на посадах міністрів, керівників ЦОВВ, місцевих органів влади, на посадах в апаратах міністерств, ВЛК, ТЦК, беруть участь у закупівлях в сфері оборони або відряджені на такі посади.
Також до 31 січня 2024 року публічні службовці повинні подати:
• декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов’язок подання декларації настав до 11.10.2023 р. включно);
• декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 р. включно).
Водночас, якщо у декларанта існує обов’язок подати декларацію кандидата на посаду та щорічну декларацію (з будь-якою позначкою) за один і той самий звітний період, то у випадку подання першою щорічної декларації за відповідний звітний період, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.
При цьому, якщо особа звільнилася після набрання чинності законом, тобто з 12 жовтня 2023 року або пізніше, то вона має подати декларацію при звільненні протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності. Якщо після звільнилася з посади в одному органі вона упродовж 30 календарних днів прийнята на посаду, яка також вимагає подання декларації, то це не вважається припиненням діяльності (отже не вимагає подачі декларації).
Кандидати на призначення на посаду державного службовця після 12.10.2023 р. зобов’язані подавати декларацію до їх призначення на посаду.
Державні службовці у відпустці без збереження заробітної плати на час воєнного стану (зокрема, які перебувають за кордоном) зобов’язані також подати декларації у зазначені терміни. Окрім того, НАЗК звертає увагу на вимоги щодо декларування грошової допомоги, отриманої у цей час.
Так, якщо допомога виплачена за рахунок:
• коштів іноземних держав (йдеться, зокрема, про виплати українцям, які виїхали за кордон унаслідок повномасштабного вторгнення рф), крім коштів, отриманих від рф;
• міжнародних організацій (наприклад, за рахунок коштів Всесвітньої продовольчої програми ООН, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, коштів ЮНІСЕФ, Місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні),
її декларувати не потрібно.
Водночас, якщо така допомога отримана від України, то її треба декларувати. Зокрема, це стосується грошової допомоги, яка надається внутрішньо переміщеним особам (ВПО) від держави, у тому числі за поданими через платформу «єДопомога» заявками. Також це може бути:
• покриття витрат на проживання (допомога на проживання ВПО);
• компенсація витрат, пов’язаних із безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) ВПО;
• грошова допомога цивільному населенню, яке евакуюється;
• грошова допомога цивільному населенню деокупованих населених пунктів тощо.
У декларації джерелом доходу таких коштів рекомендуємо вказувати Кабінет Міністрів України (заблокувавши поле для введення коду ЄДРПОУ).
Низка запитань виникає щодо декларування об’єктів нерухомості за кордоном (зокрема житла, у якому проживають декларанти і члени сімей). Закон України «Про запобігання корупції» зобов'язує відобразити в декларації відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування (п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону). Звільнення від обов'язку декларувати житло за кордоном, яким українці користуються під час війни, Законом не передбачено.
Чи можна не зазначати місце проживання членів сім'ї за кордоном з міркувань безпеки? На період до припинення або скасування воєнного стану декларант має право зазначити в декларації відомості лише про країну та регіон або іншу адміністративно-територіальну одиницю найвищого рівня (за наявності) щодо 1 об'єкта нерухомості, за умов, якщо такий об'єкт:
- розташований за межами України та
- є місцем фактичного проживання члена сім'ї суб'єкта декларування (п. 2-13 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону).
Водночас декларантам, які скористаються таким правом, обов'язково треба буде не пізніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану подати декларації за відповідні звітні періоди з усіма відомостями щодо місцезнаходження об'єкта нерухомості за кордоном, визначеними ст. 46 Закону (п. 2-14 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону).
У публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не відображається конфіденційна інформація щодо місця розташування об'єкта нерухомого майна, крім країни.
Житло за кордоном слід відобразити в розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації за загальними правилами, тобто у разі, якщо:
- житло належить декларанту або членам його сім'ї на праві власності станом на останній день звітного періоду;
- житло перебувало в їхньому користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (ч. 2 ст. 46 Закону).
Для декларацій, які охоплюють весь звітний рік (щорічні декларації з будь-якою позначкою та декларації кандидата на посаду), останнім днем звітного періоду є 31 грудня відповідного року, а половина днів звітного періоду - 183 дні. Для декларації при звільненні останнім днем звітного періоду є дата звільнення.
Якщо ви або члени вашої сім'ї проживали/проживаєте в квартирі/будинку, який вам не належить на праві власності, відображенню підлягають, серед інших, і відомості про власника такого об'єкта нерухомості.